Аннотация: Птахи - надзвичайні створіння... гарні, величні і трішки казкові...
Сіла птаха на моєму підвіконні,
Зажурилася, ніщо не вимовля,
Ховає очі сиві і бездонні,
І темні, як холодна та земля.
А як тебе не можна не любити?
О, пташко рідна, віснице моя,
Що можу я в цей час тобі зробити,
Щоб доля кращою твоя була?
Я вийду з дому, пташенятко миле,
Зернят насиплю на пухнастий сніг,
Зроблю хоч це маленьке добре діло,
Бо не зробить його - це мій страшенний гріх.