Солодкий смак черешні на твоїх вустах,
Білі пелюстки черешневого цвіту на твоїм волоссі.
Весна духм’яна...

***

Жовто-біло-зелені краплини
Ропорошило сонце на ніжній палітрі весни
цвітуть кульбаби..

***

Земля звертає до зірок
Своє віками зморщене обличчя
Очима в вічність...

***

Високо в горах знов народжуються хмари,
Війне на скроні сніг минулих літ 
Час тане...

***

Хвилястим стане горизонт
І дух захопить крутизною.
Це - гори...

***

Дерева, наче вічний символ розвитку,
Так стрімко тягнуть віти догори.
Як небо близько...
*
Деревья, словно вечного развития символ,
Стремительно так тянут ветви в вышину.
Как небо близко...

***

Куди твоя душа летить
В пориві вічнім щось творити?
Contra spem spero!!!

***

Лиш чорне й біле на Землі
Й душі немає у людини
Свідки Єгови...

***

Ісус розп’ятий многократно при дорозі
І яблуня розп’ята на стіні
Моя баварська дійсність...

***
Зима, лiс, снiг та iнiй.
Чарує безмовнiстю та вiдсутнiстю
прямх лiнiй...
*
Зима, лес, снег и иней
Завораживает безмолвием и отсутствием
прямых линий...

***

Торкнись крилом мого чола
з черешень цвіту
ВІХОЛА...

***
На терезах вечора зважені наміри 
мудрим ранком в діла
перетворені...

***

Срібляста латочка повного місяця
Серцю моєму минуле нагадує
Сплива туман...

***
Плачем дощу та вітру буйним сумом
Душа відчиниться словам 
Давно забутим...

***
Морози чорноземи посріблили,
Це значить - скоро вже 
Завіють заметілі...

***
За нездійсненним вже сумує осінь, тепла та ласки так 
Тремтливо просить у золотої-золотої заметілі,
А журавлі уже у вирій полетіли...

***
У нерозпушену заплескану землицю
Посію знань зерно.
 Та чи зійде воно?..

***

Квадрати кварталів покраяли душу
у міста нема вороття
Купала прийде...