Останнiй романтик крокує на плаху...
Сокира заточена... Безлiч катiв...
Вiн мрiяв про волю... Подiбно до птаха
Лiтати в безмежностi тисяч свiтiв...

Останнiй романтик... Наївна людина...
Любов - на розпяттi! А гiднiсть - в трунi!
Крокує на плаху... Остання година
Життя, що пройшло у борнi!

Останнiй романтик за що ти боровся?
Чому так зловтiшнi кати?
Чому в нашiм свiтi давно повелося.
Що правлять кати, а не ти?

Останнiй романтик сумна твоя доля, -
Нiкому нiчого не треба!
Спiвав про кохання? Про гiднiсть та волю?
Спускайся на землю iз неба!

Останнiй романтик Земля зустрiчає
Стежиною... Й нею, - до страти!
Так хто ж тобi кару таку призначає? 
Хто право привласнив, - карати?

Останнiй романтик, а чи не даремно
Твiй голос лунав i зникала облуда?
Кати шаленiли, бо знали напевно,
Що й проклятим був їх наставник, - Iуда!

Останнiй романтик життя не скiнчиться...
Слова не вмирають  i волю не вбити!
А плаха? Пусте! Ти зумiв не скориться!
А хто не скорився, так той буде жити!


Останнiй романтик на страту крокує..
Сокира заточена... П"янi кати...
А може... Прокинеться хтось i почує:
"Останнiй романтик? Це,- я? Чи, це - ти?".