Аннотация: Было бы, наверное, странным, если бы, проживя столько лет на Западной Украине, не написать что-то на украинском языке
На жаль, не можу все віддати
Моїй обраниці святій,
Дамоклів меч нової втрати
Висить на ниточці тонкій.
Бо досі почуття не в змозі
Твоє кохання запалить,
Стискає серце у тривозі
Близького розставання мить.
Та знай, що буду я чекати,
Коли повернешся сюди,
Щоб мати змогу обійняти
І на руках тебе нести.
За мить чуттєвого єднання
Не шкода хоч будь-що знести,
Нехай буде гірке кохання
Лише б з тобою поряд йти,
Дивитись в твої сірі очі,
Вдихати пахощі волось,
І богу дякувать щоночі
За щастя, що мені далось.