Машинерія і танки
Ганяли лугом залюбки...
Занесло пилюкою фіранки!..
Подохли в небі голубки!..
Цей жах, цей сум, цей плач,
Це все й не тільки - це війна!
Кожен диктатор - це палач,
Тож навтьоки крізь море терна!
Війна - це вбивство тисяч,
Війна - сльоза мільйонів!
Владі за війни люд "віддяч",
Це вона, вона їсть серця народів!
В усі часи точились війни,
За примарні, дивні межі...
І зараз, беручи приклад з давнини,
Б"ють, руйнують гарні вежі!
Низький уклін простому люду,
Що свою маленьку вежу захистив!..
Не чинам, панам, та бруду!..
Дякую народу! Що як й я свободу полюбив!
Ви гляньте на поля,
Погляньте на степи!
Ось там була петля,
А тут гроби, гроби...
Все йде по колу, кувирком,
Ми?.. Ми не вчимось...
Війною знов, як кип"ятком,
Не поділив знов щось!
Окоп метр на два - о це доля солдата,
Бо лише гроші за слова - мета депутата!