...Починалося друге вогнне лiто. На свiтанку теплого травневого дня по бетоннiй дорозi, що в лiс придорожнiй вiдгалужувалася вiд Брест-Литовсько¬ автостради, з"явилися величезнi автомобiлi Краз-9821 з сiдельними причепами. Бетонка вела до галявини мальовничо¬...
Галявина, де височiв триповерховий будинок, зведений в стилi рицарського замку i пiвдюжини будиночкiв навколо, вже була огороджена парканом з колючого дроту. Поряд - шiсть модулiв "Редут" - вузол зв"язку. На причепах - комплекти збiрно-щитових будинкiв. Кран автомобiльний з"явився, замахав стрiлою свогю, звiльняючи причепи вiд вантажу. А внизу щити пiдхоплювали вiйськовi будiвельники та шпарко ставили на пiдготовленi заздалегiдь мiсця. Розвантаження ще тривало, коли загудiли на галявинi критi вантажiвки ДАЗ-353 i невдовзi до вiйськових будiвельникiв пригдналися вiйськовики в захисних одностроях. Застукотiли молотки та сокири, задзвенiли пилки. Було очевидно - вiйськовики тут надовго...
Ех, шкода, не було тут стороннього спостерiгача. А то б вiн неодмiнно здивувався, почувши балачки солдатськi. Так, наприклад, тягнучи здалеку частину стiнки чи даху збiрного будиночка вдвох, могли вираховувати, як ¬м стати, аби тягар розподiлявся порiвну. I тут же намалювати схемку в блокнотику з неодмiнною вагою тiла F i силою тиску на точки опори P. Збираючи будинки, могли робити геометричнi розрахунки. I була тут глибока повага до шкiльних знань i бажання якнайповнiше застосувати ¬х на практицi. I ще стороннього спостерiгача здивувало б рiзноманiття емблем на нарукавних нашивках: тут були солдати всiх спецiальностей - пiхотинцi, сапери, зв"язкiвцi, артилеристи...
Ще зовсiм недавно вони всi вчилися в старших класах загальноосвiтнiх шкiл, в коледжах, iнститутах i унiверситетах Кигва, Житомира, Львова, Одеси, Миколагва, Запорiжжя i Днiпропетровська. Позаду у багатьох були навiть вiйськовi училища, вони на "вiдмiнно" i "добре" витримали екзамени i вже бачили себе з лейтенантськими зiрочками на золотих погонах...
Але вийшов наказ Верховного Головнокомандувача Гетьмана Укра¬ни Павла Скоропадського i всi вони стали бiйцями повiтряно-штурмових бригад, або iнакше аеромобiльно¬ пiхотою.
До "аеромобiльностi", правда, було ще далеченько. О п"ятiй годинi ранку над табором гучно лунали ¬хнi голоси: "Рота-а-а! Пiдйом!" i батальйони, роти, взводи приступали до бойового навчання. А щоб вiд занять бiйцi не вiдволiкалися, навiть караульну службу несли пiдроздiли вiйськово¬ полiцi¬...
...Коли почалася вiйна з Радянською Росiгю, повiтряно-штурмовi або аеромобiльнi вiйська за сво¬м особовим складом були суцiль - вiд командувача до рядових бiйцiв десантно-штурмових бригад - молодiжними i iншими бути вони просто не могли. Бо парашутний спорт разом з гелiкоптерно¬ технiкою став розвиватися в Укра¬нськiй Державi тiльки на початку тридцятих рокiв. I як вiйськова справа, отримав розповсюдження в кiнцi десятилiття. Гвинтокрили ж на озброгннi десантних пiдроздiлiв з"явилися саме напередоднi нападу Радянського Союзу на Укра¬ну, буквально за кiлька тижнiв до початку росiйсько¬ агресi¬.
А зародилися власне аеромобiльнi частини, як рiзновид повiтряно-десантних вiйськ, пiсля Синайського конфлiкту. Синайському ж конфлiкту передувала Громадянська вiйна в Iспанi¬ - перша спроба товариша Сталiна i росiйських комунiстiв запалити пожежу ново¬ Свiтово¬ вiйни в ¦вропi. Спроба ця була невдалою, в березнi сорокового року пожежа Свiтово¬ вiйни за Пiренеями була погашена. Але в Кремлi не покладали надi¬ i планували на осiнь тридцять восьмого - вiйна в Iспанi¬ ще тривала, однак товариш Сталiн нею не цiкавився бiльше - конфлiкт мiж нiмцями i чехами за Судети. Перспектива отримати вогнище вiйни Свiтово¬ на сво¬х кордонах не на жарт стурбувала господаря Марi¬нського палацу. Було зрозумiло, що вiйна мiж Нiмеччиною i Чехословаччиною вiдрiже Укра¬нськiй Державi шляхи постачання з Заходу, а Середземне море перекриг флот Iталi¬: Муссолiнi вiд можливостi перетворити Середземне море в "iталiйське озеро" не вiдмовиться i пiдтримаг Гiтлера. Це означало iзоляцiю Укра¬ни вiд свiту, аналогiчно тому, як вiд захiдних союзникiв була iзольована Росiйська iмперiя. Пiсля цього Радянський Союз, маючи невичерпнi ресурси, мiг почати вiйну проти Укра¬ни без оглядки на думку захiдних демократiй. Тим бiльше, дiловi люди Заходу й самi не мали нiчого проти того, аби прибрати чужими руками укра¬нських конкурентiв.
Рiшучi дi¬ Гетьмана Укра¬ни i укра¬нського уряду - заява про захист територi¬ Чехословацько¬ республiки, як свог¬ власно¬, i введення на допомогу чехословакам укра¬нського контингенту - привели до вiйськового перевороту в Нiмеччинi. Загибель в жовтнi тридцять восьмого року фюрера нiмецько¬ нацi¬ Адольфа Гiтлера i всiг¬ верхiвки нацiонал-соцiалiстично¬ робiтничо¬ партi¬ Нiмеччини викликала полiтичну кризу в кра¬нi. Обуренi нiмцi вимагали покарання для винуватцiв загибелi сво¬х вождiв i винних потрiбно було знайти, iнакше тимчасовий уряд могли скинути розлюченi народнi маси. А люди, як прийшли на мiсце Гiтлера i його соратникiв вiдчули раптом всю принаднiсть верховно¬ влади в кра¬нi. Трiумвiрат, який утворився, - а це вищi вiйськовi командири, партiйнi бонзи середньо¬ ланки, керiвники служби безпеки Третього рейху, - дуже вдало спрямував гнiв i ненависть нiмцiв на тих, кого ненавидiв Гiтлер - на громадян Нiмеччини гврейсько¬ нацiональностi. ¦вре¬в пiсля кривавих погромiв по всiй кра¬нi збирали в спецiальнi концентрацiйнi табори для подальшо¬ депортацi¬ на ¬хню iсторичну батькiвщину - до Палестини.
Але ситуацiя там i так була непроста - в 1936 роцi в Палестинi спалахнуло Арабське повстання пов"язане з П"ятою Алiгю , коли в Палестину прибуло чверть мiльйона гвре¬в з ¦вропи. Щоб вгамувати пристрастi, уряд Британi¬, яка мала вiд Лiги Нацi¬ мандат на управлiння Палестиною, видав Бiлу Книгу, де обмежував емiграцiю гвре¬в в Палестину i заперечував право гвре¬в на управлiння Палестиною.
Проте, ситуацiя i так залишилася напруженою. ¦врейське населення Палестини становило вже бiльше чотирьохсот тисяч, а тут, пiсля примусово¬ депортацi¬, ще бiльше восьмисот тисяч гвре¬в прибувало з Нiмеччини. Судна з депортованим йшли безперервним потоком i ситуацiя стрiмко ставала некерованою. Передбачаючи нове повстання, британцi вiдмовилися вiд мандату на Палестину i, пiсля низки драматичних подiй, що вiдбулися в Хайфi та Тель-Авiвi, 14 травня 1939 року було проголошено державу Iзра¬ль. А вже наступного дня почалася Арабо-Iзра¬льська вiйна, бiльше вiдома, як Синайський конфлiкт.
Укра¬нськiй Державi в ньому довелося прийняти найактивнiшу участь. Укра¬нський нацiональний рух, маючи тiснi стосунки з сiонiстським рухом, пiдтримував право гвре¬в на утворення власно¬ держави. Про це неодноразово говорили найвищi представники Укра¬ни - i Гетьман Скоропадський також - в Лiзi Нацi¬. Уряд Укра¬ни запевнив ¦врейське Агентство , що надасть всебiчну допомогу новоутворенiй кра¬нi. Тим бiльше, з Укра¬ни до Iзра¬лю, щоб допомогти в становленнi ново¬ держави, емiгрували понад чотирьохсот тисяч укра¬нських гвре¬в. I коли арабськi кра¬ни: Лiван, Сирiя, Трансiорданiя, Iрак, ¦гипет розпочали вiйну проти Iзра¬лю, з Укра¬ни пiшли каравани суден зi зброгю для створювано¬ армi¬ Iзра¬лю.
В ходi вiйни арабськими вiйськами був блокований Захiдний ¦русалим, зi Старого мiста було вигнано всiх гвре¬в, сили Арабського Легiону обстрiлювали гврейський анклав на горi Скопус, в результатi гинуло багато цивiльного населення. Дорога, яка з"гднувала Тель-Авiв i ¦русалим була перерiзана Арабським Легiоном, що захопив форт в районi Латруна. Мiсто було позбавлене всiх джерел постачання. Обмежена була видача води. Ситуацiя вимагала негайного вирiшення, будувалася дорога в обхiд. В останнiй момент на караван транспортних суден, що виходив з Одеси, були завантаженi дванадцять гелiкоптерiв Сiкорського С-34 , щоб вирiшити проблему постачання всього необхiдного в блокований ¦русалим. Поки транспорти йшли до Хайфи, створилася критична ситуацiя на узбережжi: ггипетська армiя блокувала мiсто Ашдод i просувалася до Тель-Авiву. Мiсто захищали озброгнi поселенцi i мiщани, всього не бiльше сотнi бiйцiв. Отримавши повiдомлення про ситуацiю, командир конвою прийняв рiшення пiдняти в повiтря гелiкоптери, - це був просто подарунок долi, що машини завантажили в останнiй момент на палуби суден, а не в трюми транспортiв, - i переправити батальйони укра¬нських добровольцiв на допомогу захисникам мiста. Кожна машина злiтала з перевантаженням - гелiкоптери замiсть вiсiмнадцяти пiхотинцiв по двадцять озброгних бiйцiв пiднiмали. За вiсiм рейсiв кожного гелiкоптера перевезли чотири пiхотнi батальйони, якi врятували ситуацiю. Мiсто утримали, частини ггипетсько¬ армi¬, що прорвалися на пiвнiч вiд Ашдода, були оточенi i блокованi, наступ ггиптян зупинено. В подальшому гелiкоптери постачали богприпаси, продовольство, медикаменти, воду i все необхiдне в блокованi арабами мiста i кiбуци, перевозили вiйська i евакуювали цивiльне населення до самого завершення конфлiкту. В ходi вiйни було поставлено ще п"ятдесят двi машини Сiкорського i вони проявили себе в цьому конфлiктi з найкращого боку.
А укра¬нськi генерали осмислювали i оцiнювали отриманий досвiд. Виявилося, що посаджена на гелiкоптери пiхота якнайкраще вiдповiдаг концепцi¬ стратегiчно¬ оборони в маневренiй вiйнi. А укра¬нська армiя в першiй фазi вiйни з Радянським Союзом вести саме стратегiчну оборону мала намiр. Тому авiацiйнiй корпорацi¬ Сiкорського були гарантованi вiйськовi замовлення.
Iдея застосування гелiкоптерних десантiв полягала ось в чому. Щоб наступаючi полки i дивiзi¬ могли вести успiшнi бойовi дi¬, вони потребують постiйного i безперервного постачання всього необхiдного для життя i бою: богприпасiв, палива, медикаментiв, продовольства i всього-всього-всього... Стрiлецький полк Червоно¬ армi¬ перед нападом на Укра¬нську Державу налiчував 3182 людини, 1310 гвинтiвок i карабiнiв, 984 самозаряднi гвинтiвки, 313 пiстолетiв-кулеметiв, 116 ручних кулеметiв ДП, 54 станкових кулемета "максим" i ДС-39, 6 зенiтних кулеметних установок М-4 (чотири кулемета "максим"), 3 великокалiберних кулемета ДШК, 49 мiнометiв (27 - калiбром 50 мм, 18 - калiбром 82 мм, 4 - калiбром 120 мм), 12 45-мм гармат, 6 полкових 76-мм гармат. Стрiлецька дивiзiя налiчувала 14483 людини, мала три стрiлецьких i два артилерiйських полки, танковий батальйон, розвiдувальний батальйон з плаваючими танками i важкими бронеавтомобiлями, протитанковий i зенiтний дивiзiони та iншi частини i пiдроздiли. Вся ця юрба командирiв i бiйцiв, ця купа збро¬ потребувала безперервного живлення всiм необхiдним для ведення бойових дiй i евакуацi¬ поранених та пошкоджено¬ технiки i озброгння. I якщо припинити цей життгдайний потiк з тилу на передову i з передово¬ в тил, негайно натиск наступаючих частин зменшиться, а то й взагалi впаде до нуля. Удари артилерi¬ та авiацi¬ по транспортним артерiям ефективнi, але вiдчутно вплинути на припинення чи зрив наступу вони не в змозi - нi авiацiя, нi артилерiя не можуть займати територiю, не можуть ¬¬ контролювати тривалий час, це може зробити тiльки пiхотинець. Однак тут постаг непроста проблема: можна десантувати роту чи батальйон для захоплення i утримання на певний термiн яко¬сь висоти чи переправи, однак такi пiдроздiли стають одноразовим вiйськом - евакуювати пiдроздiл з ближнього тилу противника, внаслiдок насичення його озброгнням та живою силою ворога, немаг нiяко¬ можливостi, i вiн або гинув, або його бiйцi потрапляли в полон. Укра¬нська армiя не могла погодитися на такий спосiб ведення вiйни: по-перше, пiдготовка десантних частин обходиться значно дорожче звичайно¬ пiхоти; по-друге, i це було головним, нi армiя, нi суспiльство не погодиться втрачати бiйцiв таким робом.
Аж тут з"явилася гелiкоптерна авiацiя. Нова авiацiйна технiка - транспортнi гелiкоптери видатного авiацiйного конструктора Iгоря Iвановича Сiкорського - давала можливiсть провадити успiшну евакуацiю пiдроздiлу з ближнього тилу супостата пiсля виконання бойово¬ задачi.
Концепцiя ця була красивою в теорi¬, але вона потребувала пiдтвердження практикою. Гелiкоптери тiльки заявили про себе, однак перспективи ¬хнього застосування були ще досить туманнi.
Iдея повiтряних десантiв, як засилання повiтрям во¬нських формувань в тил противника, виникла ще за сиво¬ давнини. Однак в тi часи вона носила фантастичний характер i тiльки в роки Велико¬ вiйни отримала таке-сяке матерiальне забезпечення у виглядi повiтряного транспортного засобу - аероплана. Лiтальнi апарати бурно розвивалися i це привело генерала Вiльяма Мiтчелла до iде¬ висадити в тилу нiмецьких вiйськ спочатку дивiзiю, а потiм i цiлу "повiтрянодесантну армiю". I коли б вiйна затяглася, можна було б гадати, був би реалiзований цей прожект чи нi. "Позицiйний жах" Захiдного фронту пам"ятали всi i пошук запобiгти такiй ситуацi¬ в подальшому з закiнченням бойових дiй в ¦вропi не припинився.
Для повiтрянодесантних вiйськ вiдразу ж виявилася головна, визначальна мета - сприяння наступаючим угрупуванням наземних вiйськ. Теорiя застосування повiтрянодесантних вiйськ мовить, що повiтряний десант призначений для дiй в ходi несподiваних, стрiмких наступальних операцiй. Пiсля Свiтово¬ вiйни гвропейськi кра¬ни в бiльшостi не задумували грандiозних наступальних операцiй, тому в таких кра¬нах повiтрянодесантнi вiйська розвитку не отримали. Повiтрянодесантнi вiйська були створенi в Нiмеччинi, в Iталi¬ i в Радянському Союзi. I першою на цiй нивi була Червона армiя. Ще в 1930 роцi на навчаннях Московського вiйськового округу пiд Воронежем 2 серпня був висаджений парашутний десант з десяти бiйцiв. Десантування вiдбувалося двома рейсами. 2 вересня було десантовано з лiтака АНТ-9 вiдразу 11 бiйцiв. Скромнi за масштабами експерименти мали велике значення. Вони стали першою в iсторi¬ спробою ввести в практику вiйськово¬ справи принципово новий спосiб бойових дiй - проведення повiтряного десанту для ведення бою в тилу противника. 1931 року в Ленiнградському вiйськовому окрузi був створений позаштатний дослiдний авiамотодесантний загiн у складi однiг¬ стрiлецько¬ роти i окремих взводiв. В 1933 роцi авiадесантний загiн розгорнули в 3-ю авiацiйно-десантну бригаду особливого призначення...
В Укра¬нi першi парашутнi пiдроздiли були створенi в 1932 роцi, вже 10 i 14 жовтня 1932 року першi загони десантувалися на навчаннях Ки¬вського вiйськового округу. За десантуванням i дiями парашутистiв спостерiгали Гетьман Укра¬ни Павло Скоропадський i командувач Ки¬вського вiйськового округу генерал-полковник Петро Болбочан. Пiсля низки експериментальних навчань був сформований в 1935 роцi експериментальний парашутний загiн, на його базi вiдпрацьовувалася тактика застосування повiтряного десанту i практикою перевiрялася теорiя застосування "вертикального охвату" i "об"гмно¬ операцi¬". Такi загони мало кожне Оперативне Командування. В кiнцi тридцятих рокiв експериментальнi загони парашутистiв переформовувалися в парашутно-десантнi батальйони, головне призначення яких полягало в веденi диверсiйно-розвiдувальних дiй в тилу ймовiрного противника. Ймовiрним противником була, поза сумнiвом, Радянська Росiя. Бiльшого, нiж розвiдка i диверсi¬ в тилу росiян, вiд парашутистiв не вимагалося...
I тут в 1939-40 роках несподiвано для всiх на сцену театру бойових дiй просто-таки вириваються гелiкоптери - новий клас лiтальних апаратiв. Гелiкоптери Сiкорського С-34 на той час досягли достатньо¬ для бойового застосування технiчно¬ досконалостi. Вони з успiхом зарекомендували себе в першiй фазi Синайського конфлiкту i подальших операцiях вiйськово-повiтряних сил армi¬ оборони Iзра¬лю.
Вже на початку сорокового року Повiтрянi Сили замовили фiрмi Iгоря Iвановича Сiкорського пiвсотнi гвинтокрилих машин. Це був початок. На осiннiх маневрах з 36 гелiкоптерiв було проведено перше експериментальне десантування. На шляху пiдходу резервiв "червоних" був висаджений посадочний десант "калинових" - пiхотна рота з автомобiлями i артилерiгю. Невдовзi була проведена цiла низка дослiдних навчань по висадцi в тил противника гелiкоптерних десантiв вiд роти до батальйону.
Iнiцiатором створення нового виду десантних формувань став генерал-лейтенант ¦вграф Крутень та молодi офiцери-парашутисти. Гелiкоптер показав себе вельми перспективним засобом транспортування вiйськ в гiрськiй мiсцевостi та за вiдсутностi дорiг. Чисельнiсть гелiкоптерiв в укра¬нськiй армi¬ стрiмко росте i на 1941 рiк становить 1140 машин. Для практично¬ перевiрки теорi¬ повiтряно-штурмових операцiй командування Повiтряних Сил створюг дослiдний пiдроздiл - 101 повiтряно-штурмову бригаду в Днiпропетровську. Бригада вже з кiнця 1941 року почала iнтенсивнi тренування. В ходi весняних маневрiв "Козацький степ-42" бригада використовугться для захоплення плацдарму при форсуваннi Днiпра "червоною" стороною. В цих маневрах приймаг участь також i мотопiхотний батальйон, який перекидагться гелiкоптерами разом з приданими самохiдними установками для утримання важливого перехрестя дорiг.
В спецiально створенiй групi при Генеральному Штабi Збройних Сил Укра¬ни проводяться теоретичнi розробки i практичнi експерименти. Група пiд керiвництвом генерала Крутеня висунула iдею про створення нового типу операцi¬ - так звано¬ "об"гмно¬ операцi¬", замiсть концепцi¬ "мобiльно¬ оборони".
Суть ¬¬ полягала в тому, щоб дiяти по другим ешелонам вiйськ противника, позбавляти його наступаючi частини i з"гднання матерiально-технiчного постачання, зменшуючи цим наступальнi можливостi першого ешелону. Iдея була пiдтримана новим Начальником Генерального Штабу генералом Костянтином Морозовим i Гетьманом Укра¬ни Павлом Скоропадським. Постало питання про змiну всiг¬ теорi¬ операцiй "мобiльно¬ оборони" i створення принципово нового "повiтряного ешелону" з наземних вiйськ. Реалiзацiя ж тако¬ iде¬ вимагала докорiнно¬ змiни прiоритетiв у вiйськовому будiвництвi.
I новий Начальник Генерального Штабу, який прiзвисько "одноокий яструб" недаремно отримав, залiзною рукою став змiни цi в Збройних Силах впроваджувати. Робота закипiла...
За пiдсумками цих робiт в квiтнi 1942 року приймагться рiшення про створення в Оперативних Командуваннях по однiй аеромобiльнiй (повiтряно-штурмовiй) бригадi i вже з початку травня вiдбувагться формування 102, 103, 104 i 105 аеромобiльних бригад у Львовi, Житомирi, Чернiговi i Полтавi.
Кожна бригада мала чотири аеромобiльних пiхотних i два повiтряно-штурмових батальйони, артилерiйський i зенiтно-артилерiйський дивiзiони, протитанкову батарею, батарею РСЗВ "Вихор-Д", розвiдувальну, iнженерно-саперну, автомобiльну роти, пiдроздiли бойового i тилового забезпечення. В штат з"гднання входив гелiкоптерний полк. Чисельнiсть бригади становила понад чотири тисячi бiйцiв. Повiтряно-штурмова бригада вважалася тактичним з"гднанням i була еквiвалентна пiхотнiй дивiзi¬.
З"гднання формувалися з чистого листа. Для ¬хнього комплектування направлялися офiцери i сержанти зi складу розвiдувально-диверсiйних батальйонiв i рот та рядовi бiйцi мотопiхотних частин. Фiрмi Iгоря Сiкорського ще в 1941 роцi була замовлена розробка i поставка армiйських вантажних гелiкоптерiв, якi могли б транспортувати автомобiлi, артилерiю i легку бронетехнiку десантно-штурмових батальйонiв.
На озброгння приймаються транспортнi гелiкоптери С-55А , С-37А i транспортно-бойовий С-34Ш . Буквально напередоднi вiйни з москалями проходить випробування турбiнний гелiкоптер С-41...
Новi формування вступили в бiй вже в першi години вiйни. На жаль, тiльки одна - 101 Днiпропетровська - повiтряно-штурмова бригада була повнiстю укомплектована авiацiйною матерiальною частиною. Аеромобiльне з"гднання за штатом мало мати гелiкоптерний полк у складi трьох ескадрилiй: транспортно-бойово¬ i двох транспортних, 20 гелiкоптерiв ударних С-34Ш, 20 багатоцiльових - С-55А та 20 транспортно-десантних - С-37А. Решта бригад мали всього лиш по однiй ескадриль¬ багатоцiльових С-55А - оснастити гелiкоптерами всi з"гднання аеромобiльних вiйськ не встигли. Батальйонам i ротам аеромобiльних бригад доводилося ставати на шляху танкових колон росiян, мiнувати дороги, тримати оборону в мiжозерних дефiле i на лiсових дорогах, даючи час територiальним дивiзiям пiднятися по тривозi, здiйснити марш до рубежу оборони i звести такi-сякi окопи та транше¬. Незважаючи на вiдсутнiсть часу для достатньо¬ пiдготовки, бригади показали себе з найкращого боку. А вже з друго¬ половини вересня, коли пiхотнi територiальнi дивiзi¬ мiцно стали в оборону, аеромобiльнi з"гднання почали роботу, для яко¬ вони власне й створювалися - дi¬ на комунiкацiях росiян. Деякi бригади були задiянi в контрударах укра¬нських вiйськ. А в кiнцi вересня 101 аеромобiльна бригада взяла участь в десантi на Таманський пiвострiв...
Iнтенсивна бойова робота повiтряно-штурмових з"гднань продовжувалася i наступнi пiвтора року вiйни. За цей час укра¬нськi аеромобiлiсти понесли значнi втрати i на початку сорок четвертого року Гетьман пiдписав наказ про формування додаткових п"яти повiтряно-штурмових бригад...
...Двiстi четверта аеромобiльна бригада отримала особовий склад i за два днi формування пiдроздiлiв було завершено. Вiйна скоригувала чисельнiсть i структуру аеромобiльних з"гднань укра¬нсько¬ армi¬. Весною сорок четвертого року бригада складалася з повiтряно-штурмового i трьох аеромобiльних пiхотних батальйонiв, артилерiйського i зенiтно-артилерiйського дивiзiонiв, батаре¬ РСЗВ "Вихор-Д", розвiдувально¬, iнженерно-саперно¬ i автотранспортно¬ рот, протитанково¬ та мiнометно¬ батарей, пiдроздiлiв забезпечення. Гелiкоптерний тепер був обов"язковою складовою кожно¬ аеромобiльно¬ бригади, але нинi на польовому аеродромi базувалася лише одна ескадрилья гелiкоптерiв С-55А i ланка транспортникiв КС-3 для проведення навчальних стрибкiв - майже всi бiйцi бригади мали бойовий досвiд, однак бiльше третини десантникiв в кожнiй ротi ранiше нiколи з парашутом не стрибали. Втiм, всi "першоразники" свiй перший стрибок з парашутом мали здiйснити з прив"язного аеростата - режим економi¬ не обiйшов i вiйсько.
...Крита вантажiвка вранцi новенькi парашути для роти розвiдувально¬ привезла i занять цього дня не було. Розвiдники парашути розпустили, оглянули i знову ретельно уклали. Для учбових стрибкiв кожен писав на клаптi шовку, що цей парашут вiн уклав сам. I пiдпис чiткий. На вiдмiну вiд учбових стрибкiв, в кишеньки ранцiв записок з прiзвищами не вкладали. Бойовi парашути розмiстили на стелажах в окремому модулi за дротом колючим. Бiля нього став вартовий. Стало зрозумiло: в тил ворога вже скоро...
А пiд вечiр командирiв розвiдувальних взводiв до штабу викликали.
В кабiнетi командира бригади полковник Штриголь, начальник штабу бригади майор Зализюк, командир розвiдувально¬ роти капiтан Калиниченко i незнайомий полковник. П"ятеро сержантiв - командири розвiдувальних взводiв - зайшли до кабiнету i в просторiй кiмнатi вiдразу стало тiсно.
- Задача розвiдувальнiй ротi - десантувалися в тилу противника, провести розвiдку дорiг, переправ, бродiв, мостiв, зiбрати вiдомостi про режим рiчок в районi дiй розвiдувально¬ роти. Такою г головна задача. Додаткова - зiбрати iнформацiю про тили росiян: склади пального, богприпасiв, штаби, вузли зв"язку, обороннi рубежi, колоннi шляхи, пiдготувати майданчики для десантування батальйонiв бригади. Питання?
- Питань немаг... - Один за одним вiдповiли взводнi командири.
- Бажаю успiху! - I мiцний потиск руки на прощання.
Коли сержанти вийшли з будiвлi, сонце тiльки-тiльки сiло i небо швидко темнiшало. Спалахи зiрниць осявали здалеку нiчнi хмари. Хтось зимно пересмикнув плечима - з пiвночi потягло холодом...
...Рiвно гудуть мотори, величезний, як вагон, лiтак К-12 йшов на висотi шести тисяч метрiв i летiли давно. Десантники сидiли на алюмiнiгвих лавах встановлених вздовж бортiв i посерединi вантажно¬ кабiни. Тьмяно свiтила плафони, кидаючи глибокi тiнi на обличчя бiйцiв. Все було, як звичайно, коли не зважати на те, що летiли за лiнiю фронту. Бiльшiсть сидiли з закритими очима i, здагться, спали.
Лiнiю фронту перетнули незадовго до опiвночi. Круглi iлюмiнатори освiтилися ззовнi багряним вiдсвiтами. Вони дрижали на склi, але всередину вантажно¬ кабiни долинало тiльки глухе буботiння: наша артилерiя, заглушаючи шум моторiв, била на повну свою потужнiсть.
За годину занило у вухах - лiтак пiшов на зниження. Вiн притискувався до землi, нижче, нижче - наскiльки це можливо, щоб десантники якнайшвидше стали на ноги, а не плавали по небу, вiтром рознесенi. Тривожним свiтлом заблимала синя лампа, десантники встали, нахилилися, переднiй виставив для стiйкостi праву ногу, наступний на нього навалився. Ось гiгантськi стулки десантного люка розiйшлися - там внизу, в шаленому вихорi мчить земля, он вона - поряд.
Окремi дерева видно, там кущi, чагарники несуться пiд черевом лiтака в галопi дикому i зникають позаду.
Над рампою зеленим свiтлом, стрибок дозволяючим, заблимала лампа, заднi натиснули на переднiх i розвiдники, всi разом, вивалилися в нiчну пiтьму, повiтряний потiк кожного хватаг i струшуг та мотаг по небу нiчному. Десантування на надмалiй висотi вiдбувагться, тому все миттгво стагться: хлопок сiрого в ночi купола над головою, ривок стропами i ось вже удар нiг об землю.
- Всi в порядку? - Ротний зiбрав роту на якомусь занедбаному полi.
Парашути зарили, земля була сухою, податливою. Нi звуку в ночi не чулося. Тут рота роздiлилася i розвiдувальнi взводи пiшли кожен сво¬м, визначеним командуванням напередоднi, маршрутом.