Другого липня тисяча дев"ятсот вiсiмнадцятого року Гетьман Укра¬нсько¬ Держави Павло Скоропадський пiдписав закон, який надавав всiм, хто на цей час знаходився на укра¬нськiй територi¬, право стати громадянами Укра¬ни. Нiяких зусиль для того, щоб отримати громадянство новоутворено¬ кра¬ни, докладати не було потрiбно. I в двадцять сьомому роцi, коли проводилися першi загальнi вибори Президента Укра¬нсько¬ Держави, такий принцип надання громадянства зiграв з Укра¬нською Державою злий жарт.
З двадцятого року, коли кiнець Громадянсько¬ вiйни в колишнiй Росiйськiй iмперi¬ вже був близьким, i неоголошена вiйна комунiстично¬ Росi¬ проти Укра¬нсько¬ Держави сходила нанiвець, в кра¬нi на повну силу почалися економiчнi реформи. Головний радник Гетьмана Укра¬ни Iван Остапович Федорчук проводив ¬х пiд лозунгом: "Держава - геть з економiчного життя кра¬ни! Чиновники - геть з нашого життя!" Спочатку указами Гетьмана, а потiм законами, прийнятими Сеймом, запроваджувалася така економiчна система, де пiдпригмець був звiльнений вiд злодiйкуватого державницького апарату. "Де вигiдно вести бiзнес, - казав радник Гетьмана Iван Федорчук, - туди приходять грошi. Куди приходять грошi, там рiвень життя пiдвищугться. Ось простий принцип економiчного процвiтання." Це дозволило рiзко активiзувати пiдпригмницьку дiяльнiсть укра¬нцiв, залучити в Укра¬нську Державу iноземнi кредити, створило робочi мiсця. Економiка рiзко пiшла вгору. А разом з економiчним ростом став рости i добробут населення.
Зокрема, був прийнятий новий податковий кодекс, що встановлював тiльки два види податкiв: соцiальний, не бiльше десяти вiдсоткiв з заробiтно¬ плати, i п"ятивiдсотковий податок на продаж. Податкiв було всього два, були вiдмiненi всi акцизи, збори i мито. Такий пiдхiд дозволив рiзко скоротити чиновний апарат, що зберiгався в Укра¬нi ще з часiв Росiйсько¬ iмперi¬. Жвавi i пiдпригмливi люди отримали можливiсть для безперешкодно¬ реалiзацi¬ сво¬х талантiв. Була проведена реформа банкiвсько¬ системи.
Все це було б чудово, але...
Але пiдпригмливих i жвавих на тридцятимiльйонну в двадцятому роцi Укра¬ну занадто мало було. Так, вони рвучко взялися до справи - i до власного збагачення - однак вiдразу ж виявилося бiльш, нiж досхочу, тих, хто необхiдного знання, досвiду, хватки дiлово¬ не мав, але загрiбати баришi лопатою бажав неймовiрно. Отож в невдах, а ¬х було мiльйони i мiльйони, всепожираючим вогнем спалахнула заздрiсть. А всi вони були громадянами Укра¬нсько¬ Держави i мали право вибирати владу, тобто, депутатiв Сейму. Ось цим прорахунком Гетьмана i його радникiв скористалися скривдженi i полiзли невдахи щiльними юрмами в лави полiтичних партiй, а, отже, у державну владу.
Ставку на таких скривджених зробили багато партiй, але найбiльш послiдовними були соцiалiсти з партi¬ "поступовцiв" Сергiя ¦фремова. Вони не розпорошувалися на багато напрямкiв i вели агiтацiю свою, аби виграти вибори спочатку на мiсцевому рiвнi, а потiм пройти i до верховно¬ влади в Укра¬нi.
Ще в вiсiмнадцятому роцi Гетьман урочисто пообiцяв на протязi десяти рокiв пiсля оголошення незалежностi Укра¬нсько¬ Держави провести полiтичну реформу. Полiтична реформа в кра¬нi провадилася поступово, змiни в життя суспiльства вводилися обережно, спочатку на мiсцевому рiвнi, в волостях та повiтах, потiм в краях - колишнiх губернiях, потiм на найвищому державному, коли укра¬нський народ вибере Президента Укра¬нсько¬ Держави.
Вiдразу ж виявилися союзники Гетьмана i його суперники. Нацiонально-демократичнi сили, очолюванi Вiльгельмом Францом фон Габсбургом-Лотрiнгеном, вiдомим в Укра¬нi, як Василь Вишиваний, як це не дивно, бо в роки становлення укра¬нсько¬ державностi вони за укра¬нську булаву мiж собою змагалися, стали на боцi Гетьмана, а соцiалiстичнi партi¬ пiд проводом партi¬ "поступовцiв" Сергiя ¦фремова, були суперниками i становили опозицiю Гетьману Укра¬нсько¬ Держави Павлу Петровичу Скоропадському.
В двадцять другому роцi проводилися вибори до мiсцевих органiв влади. Це був перший реванш соцiалiстiв за поразку у вiсiмнадцятому роцi. Дворiчне ¬хнг правлiння привело до того, що наступнi мiсцевi вибори в двадцять четвертому роцi соцiалiсти програли, але виграли вибори до крайово¬ влади. Тут так само стався провал. Але популiстськi лозунги знову спрацювали! В двадцять сьомому соцiалiсти-базiкали посiли верховну владу в кра¬нi - Президентом Укра¬нсько¬ Держави став ¦фремов, що виграв цi вибори.
Ось тут соцiалiсти вже вiдвели душу! Як гриби пiсля дощу з"являлися рiзноманiтнi комiтети, кiлькiсть мiнiстерств зросла в п"ять разiв! Спочатку поволеньки, а потiм все бiльше i бiльше пiдпригмець в Укра¬нi змушений був вести нерiвну боротьбу з державними структурами. На нього полювали, вимагаючи хабар, всiлякi паразитуючi державнi структури: вiд пожежних i санiтарно-епiдемiологiчних станцiй до всiляких дармо¬дiв на кшталт рiзноманiтних домових комiтетiв. Корупцiя, яку придавили ще в двадцятому роцi, знову розквiтла пишним квiтом! Пiдпригмцi нарiкали спочатку тихо, а потiм все голоснiше, скаженiючи вiд тако¬ сваволi народних обранцiв. Зате мiський люмпен та пролетарi розумово¬ працi були в захватi. Аякже, все йде у вiдповiдностi з заповiтами бородатих основоположникiв соцiалiзму: гарувати ¬м з кожним роком потрiбно все менше, а задовольняти неробам сво¬ потреби дозволягться все повнiше i повнiше.
Тим часом кра¬на бiднiла. Однак всi сподiвалися на законний спосiб змiни влади. Не дочекалися...
Терпець урвався в тридцятому роцi, коли Президент Укра¬нсько¬ Держави Сергiй ¦фремов видав указ про нацiоналiзацiю великих компанiй. Бо це ж несправедливо, що багатi¬, яким вони належать, грошi лопатою гребуть! Ось тут вже всi зрозумiли, що далi терпiти i чекати немаг жодного сенсу: сьогоднi великi пiдпригмства нацiоналiзували, а завтра пiдуть пiд нiж соцiально¬ справедливостi середнi, а за ними й малi.
I в жовтнi тридцятого року стався вибух. На протязi тридцяти шести годин влада соцiалiстiв була лiквiдована. Подекуди дiйшло до насилля, були вбитi особливо затятi прибiчники соцiалiзму разом з особливо ненаситними хабарниками. Для ¦фремова та його найближчих прибiчникiв все закiнчилося довiчним ув"язненням, та й бiльшiсть соцiалiстiв-хапуг у мiсцевих органах влади отримала досить м"яке покарання: тюремне ув"язнення на десять-п"ятнадцять рокiв.
А для укра¬нсько¬ влади був урок: не варто випробовувати терпiння народу!
Пiсля тих подiй провели реформу державно¬ влади: було пiдтверджено владу Гетьмана Укра¬ни, якого обирали довiчно, як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил. Гетьманом Укра¬ни був обраний Павло Петрович Скоропадський. Iнститут президентства в Укра¬нськiй Державi скасовувався, Держава ставала парламентською республiкою, вiднинi очолював Укра¬нську Державу Голова парламенту.
Було "де-факто" завершено об"гднання Укра¬ни: до цього часу захiдна частина Укра¬ни фактично була окремою державою. В тридцятому роцi, завдяки розвитку економiчних зв"язкiв мiж краями, Укра¬на ставала гдиним цiлим. Сейм, як парламент дотеперiшньо¬ Укра¬ни, був розпущений. Обирався новий парламент - Народнi Збори, i цей законодавчий орган обирав Прем"гр-мiнiстра та затверджував мiнiстрiв закордонних справ, внутрiшнiх справ, Мiнiстра оборони та голiв рiзноманiтних державних комiтетiв.
Втiм, рiшення цих комiтетiв мали тiльки рекомендацiйний характер.
Головною ж реформою була реформа у наданнi укра¬нського громадянства. Тепер громадянином мiг статним тiльки той, хто довiв справою свог право на громадянство. Визначала право на громадянство громада села, селища, мiстечка та мiського району: люди, якi бiльш-менш знали один одного. Iншi ж ставали пiдданими Гетьмана. I з початку 1931 року населення Укра¬ни подiлягться на двi нерiвнi частини: громадяни Укра¬нсько¬ Держави i пiдданi Гетьмана Укра¬ни. Загальне виборче право було скасоване.
В такому подiлi закладений глибокий сенс.
Громадяни Укра¬нсько¬ Держави можуть обирати сво¬х представникiв у мiсцевi i вищi законодавчi органи. Пiдданi ж Гетьмана Укра¬ни такого привiлею не мають, закони для них визначають громадяни Укра¬нсько¬ Держави. А просто так стати громадянином Укра¬ни не дозволить мiсцева громада.
Але ж хто може стати громадянином Укра¬ни? Тiльки той, хто справою довiв свог право на укра¬нське громадянство. Бо права громадянина визначаються передусiм його обов"язками.
Найпростiше це зробити, вступивши до лав Збройних Сил.
Там, в Учбовому Центрi, новобранець потрапляг до рук унтер-офiцерiв укра¬нсько¬ армi¬: сержантiв та фельдфебелiв. I подальша його доля залежить вiд сержантiв. Саме сержантiв, а не якого iншого звання вiйськового люду. Сержанта нi зовнiшнiм виглядом, нi хвацькою поведiнкою не обдуриш. Сержант раз тiльки пройдеться перед строгм, i визначить точно, хто г хто серед новобранцiв: хто меткий та проворний, а хто тюхтiй, нехай навiть на його грудях лемешi кувати можна. I сержантам нiяк не можна помилитися: не дай Бог, що трапиться, кому потiм вiдбрiхуватися та копнi отримувати? Тому справжнiми сержантами стають природженi психологи.
А в Учбових Центрах тримають тiльки справжнiх сержантiв.
Однак тут питання з"являгться: як вiдрiзнити справжнього сержанта вiд аматора?
Дуже просто.
Потрiбно тiльки глянути, як кандидат на посаду сержанта вiддаг пiдлеглим наказ командира учбово¬ роти. Аматор повiдомить сво¬м пiдлеглим новобранцям, що командир роти наказав пофарбувати пiдлогу в казармi. Справжнiй сержант лютим риком вишикуг роту i всiх сво¬й волi пiдкорить: наказую фарбувати пiдлогу! А пiсля цього яму копатимете! Вiд паркану до обiду!! Так хочу я!! Така моя воля!!!
Так от, в Учбовому Центрi укра¬нсько¬ армi¬ сержанти вiддають будь-який наказ, спущений з запаморочливих висот - хоч наказ самого Гетьмана! - тiльки вiд свого iменi.
I навiть не так.
Сержант нiколи не наказуг прямо: "Фарбувати пiдлогу! Чистити зброю! Копати траншею у взводному опорному пунктi!" Тому, що пiдлеглий невиконання наказу виправдаг безлiччю об"гктивних причин: фарби не було, рушничне мастило i клоччя для чистки збро¬ вiдсутнi, а в лопат держаки поламанi...
Тому накази сержанти вiддають у формi короткого енергiйного запитання: а хiба пiдлога ще не пофарбована? Зброя не чищена? Транше¬ i окопи не викопанi? I хто персонально в такому становищi винен? В цьому разi пiдлеглi постiйно змушенi думати самостiйно, самостiйно шукати собi заняття i проявляти власну iнiцiативу, а до сержанта мають звертатися, лише щоб дозвiл отримати, чи починати дiяти, i потiм доповiдати про виконання.
А вищi командири укра¬нського вiйська, якi на час вiйни з радянською Росiгю полками, бригадами та дивiзiями командували, не тiльки самi пройшли цю школу, вони ¬¬, цю школу, й створили!
Тому для полковника Штриголя, коли розвiдувальну роту його 204-¬ аеромобiльно¬ бригади було задiяно в iнтересах добування iнформацi¬ для Вiсiмнадцято¬ армi¬, не поставало питання: а чим йому займатися в очiкуваннi скорого бойового наказу? Вiн-то пройшов ту ж саму школу, що й генерал Даниленко! Як влучно вiдмiтив спiвець британського iмперiалiзму Редьярд Кiплiнг, вони були однiг¬ кровi!
А що командувач Вiсiмнадцято¬ армi¬ невдовзi викличе його разом з начальником штабу до свого кабiнету на пухнастий килим i зацiкавлено спитаг: " А чим, власне, займагться пiдпорядкована штабу Вiсiмнадцято¬ армi¬ 204-а повiтряно-штурмова бригада? Що? Бойовою пiдготовкою? I до чого конкретно ви, товаришi офiцери, сво¬х солдатикiв готугте?", то в цьому полковник не мав нi найменшого сумнiву.
Тому, аби не клiпати очима в кабiнетi командувача, тiг¬ ж ночi, коли розвiдувальна рота в повному складi була десантовано на Псковщинi, викликав полковник Штриголь Вiктор Михайлович свого начальника штабу майора Залiзюка Петра Йосиповича разом з начальниками оперативного та розвiдувального вiддiлень бригади i вчотирьох прикинули вони варiанти використання 204-¬ аеромобiльно¬ бригади в майбутнiй наступальнiй операцi¬ Вiсiмнадцято¬ армi¬, що розвиватиметься на територi¬ на пiвнiч вiд Бiлорусi i пiвденнiше Фiнсько¬ затоки.
- Отже, в найближчому майбутньому, - мовив полковник Штриголь, - бригада буде задiяна в наступальнiй операцi¬. То ж давайте прикинемо, де, якими силами i як ми будемо дiяти...
Що бригада буде задiяна в наступальнiй операцi¬ Вiсiмнадцято¬ армi¬, тут двох думок не було: в червнi сорок четвертого року оборонна операцiя армiйського об"гднання була неможлива в принципi.
На вiдмiну вiд повiтрянодесантних вiйськ, особливiстю повiтряно-штурмових частин i з"гднань г ¬хня вiдповiднiсть задачам загальновiйськового формування. I чим меншим г таке формування, тим меншим г масштаб повiтряно-штурмових сил. I в цьому - масштабi застосування - полягаг основна вiдмiннiсть мiж повiтрянодесантними i аеромобiльними (повiтряно-штурмовими) вiйськами.
- Згiдно Бойового статуту бойове застосування повiтряно-штурмових частин i з"гднань проводиться у вiдповiдностi з планом наступу польово¬ армi¬ чи групи армiй. - Сказав начальник штабу. - В iнтересах дивiзi¬ чи корпусу можуть дiяти окремi роти та батальйони аеромобiльно¬ бригади. Але повiтряно-штурмова бригада може воювати також i в повному складi. Я вважаю, що це найiмовiрнiший варiант.
- Чому ви так вважагте? - Запитав командир бригади.
- До складу Вiсiмнадцято¬ армi¬ входять два армiйських корпуси. В кожному - по три механiзованi дивiзi¬. А згiдно з прийнятим нещодавно Бойовим статутом, кожна механiзована дивiзiя маг один мотопiхотний батальйон, пiдготовлений для дiй в тактичному десантi. Для цього дивiзi¬ придагться транспортний полк армiйсько¬ авiацi¬ в складi трьох гелiкоптерних ескадрилiй. Згiдно нормативу такий полк може одним рейсом перевезти мотопiхотний посилений батальйон, або повiтряно-штурмовий батальйон. Звiдси випливаг, що нашу бригаду командування Вiсiмнадцято¬ армi¬ буде використовувати в повному складi.
- Що ж, логiчно. Тодi залишагться визначити де i коли. I розробити план дiй. Задача зрозумiла?
- Так точно, товаришу полковник. - Дружно вiдповiли всi трог.
- Отже, приступайте до роботи. Думагться менi, що скоро нас викличуть на пухнастий килим...
I приблизний район i спосiб використання 204-¬ аеромобiльно¬ бригади командуванням з"гднання був визначений, а батальйони перейшли вiд загально¬ бойово¬ пiдготовки до пiдготовки цiлком конкретно¬.
...Командирський "луаз" про¬хав мимо вузьких дворикiв, збитих з дощаника будов, якi аеродром маскували, i звернув до льотного поля. Полковник Штриголь вийшов з машини, наказав водiю повертатися в частину, махнув йому на прощання рукою i пiшов до будiвлi, що виконувала роль аеровокзалу. Кiлька пасажирiв вiд бар"грчика дерев"яного до лiтака йшли, серед них полковник помiтив тiльки одного вiйськовика, що здався полковнику знайомим. I Вiктору Михайловичу захотiлося сiсти поряд з цiгю людиною. То ж вiн поспiшив пiднятися в салон вiйськового транспортника. Бо добре мати в дальнiй дорозi доброго супутника. Той скинув кашкета i прилаштував його на верхнiй поличцi разом з пласкою валiзою. Коли вiйськовик обернувся, полковник побачив генеральську зiрку на польовому погонi, пiзнав його i здивувався.
- Копичко! Афанасiй! - Вiйськовик пiдвiв голову, подивився на Штриголя i обличчя його розплилося в посмiшцi вiд несподiвано¬ радостi.
- Вiкторе! - Штриголя пiдштовхнули пасажири, яким вiн загородив дорогу. Полковник зробив крок вперед i потрапив прямо в обiйми генерала. Стояти в проходi було незручно i вони пройшли вперед.
Вiйськово-транспортний КС-3 був змiшаного типу: спереду бiля пiлотсько¬ кабiни три ряди крiсел, за ними вантажний вiдсiк заставлений стандартними контейнерами з газотурбiнними двигунами для гелiкоптерiв. Генерал запропонував полковнику мiсце бiля борту, сам сiв поряд з проходом. Штриголь вмостився зручнiше бiля iлюмiнатора - майже двi години польоту потрiбно було провести з користю.
- Поздоровляю! - Кивнув Штриголь на новенькi генеральськi зiрочки.
- Ну, ти недалеко вiдстав. - I генерал вказав на орденськi стрiчки на грудях полковника.
Штриголь тiльки посмiхнувся - на грудях Афанасiя Копичка орденськi стрiчки також тiснилися в три ряди. Крiм орденських стрiчок там були i нашивки за поранення - двi червонi i двi золотi.
Доля звела ¬х разом давним-давно. Сотник Афанасiй Копичко в липнi двадцять дев"ятого року начальником штабу танкового батальйонну був - хорунжий Вiктор Штриголь в тому батальйонi прийняв танковий взвод. А за три мiсяцi вiйськова реформа почалася i вся Укра¬нська армiя на новi персональнi звання перейшла. А потiм доля розвела ¬х - майор Копичко пiд час Кубанського повстання начальником штабу одного з повстанських полкiв був. Лейтенант Штриголь воював в кубанських плавнях пiд командою пiдполковника Даниленка. Потiм старший лейтенант Штриголь вiдзначився в сороковому роцi, пiд час Суецького конфлiкту. Знову доля звела ¬х в сорок другому роцi - капiтан Штриголь отримав наказ сформувати другий батальйон в 103-й повiтряно-штурмовiй бригадi, начальником штабу бригади був пiдполковник Копичко. А вже у вереснi сорок другого року батальйон Штриголя, переданий в якостi посилення 101-й аеромобiльнiй бригадi, вiв бо¬ на Таманському пiвостровi. Незабаром всi батальйони i роти бригади воювали на пiвнiчному напрямку, руйнуючи тили радянських вiйськ...
Лiтак швидко набрав висоту i, обiйшовши з заходу Ки¬в, пiшов на пiвнiч над долиною Днiпра. Пiд крилами його лiсiв Полiсся панорама. В суцiльному зеленому килимi пропливали внизу неширокi русла днiпровських приток. Пройшовши Чорнобиль, над устям рiчки Уж лiтак взяв курс на Вiтебськ. Маршрут лiтака став зовсiм мирним, бiльшiсть пасажирiв - цивiльнi, навiть двi жiнки. Лiтак йшов низько, на висотi приблизно трьохсот метрiв, нiби льотчики вирiшили показати пасажирам все, що вiйна, розв"язана росiянами проти Укра¬нсько¬ Держави, залишила на бiлоруськiй землi. I охоплюючи поглядом довкiлля, полковник бачив, що нове життя поступово перемагаг двадцятирiчний комунiстичний морок.
- Ти нинi де воюгш? - Запитав Вiктор, обернувшись до генерала.
- Там же, де й ти, у Даниленка. - Сказав Копичко. I дещо нiяково, нiби виправдовуючись, повiдомив. - Вiн мене взяв сво¬м заступником, очолюю тепер нашi пiдроздiли i частини в його господарствi.
...Iдея нищити тили наступаючих вiйськ росiян була чудовою, тут сумнiву бути не могло. От тiльки в ходi бойових дiй з вересня сорок другого року, доктрина повiтряно-наземно¬ операцi¬ в першi ж днi вiйни позначила свою слабку ланку. Повiтряно-штурмовi батальйони та бригади виявилися iдеальним засобом при зривi постачання фронтових з"гднань всiм необхiдним для ведення бою, ще бiльше вони проявили себе в наступальних дiях в Бiлорусi, а особливо зимою сорок третього в боях за Кубань та Пiвденний Кавказ, коли перекривали росiянам шляхи вiдступу, захоплювали плацдарми на протилежних берегах рiчок та дефiле з перевалами в горах. I тим не менш, повiтряно-штурмовi частини мали багато проблем, якi напряму або опосередковано впливали на богздатнiсть аеромобiльних вiйськ.
Основною з них було забезпечення повiтряно-штурмових бригад авiацiйною складовою - бойовими i транспортними гелiкоптерами.
Сформованi напередоднi вiйни з росiянами аеромобiльнi бригади складалися з двох компонентiв: наземного - аеромобiльних пiхотних i парашутних батальйонiв i авiацiйного - гелiкоптерного полку.
А це суперечило доктринi застосування гелiкоптерiв.
Вiйськове керiвництво вважало армiйську авiацiю - гелiкоптернi полки - засобом оперативних, оперативно-стратегiчних i стратегiчних об"гднань - загальновiйськових, танкових та ударних армiй, а також фронтiв i груп армiй. Це означало, що органiзацiйно вони мають бути в складi таких об"гднань для централiзованого керування ними та концентрацi¬ зусиль на вибраному напрямi. А намагання придати гелiкоптернi полки кожнiй повiтряно-штурмовiй бригадi приводили на практицi до розпилення гелiкоптерiв по аеромобiльним з"гднанням. Крiм того, сам факт сумiщення в одному тактичному з"гднаннi авiацiйного та наземного компонентiв викликав у багатьох авiацiйних та сухопутних генералiв цiлком об-рунтованi заперечення. Знаходячись в складi аеромобiльно¬ бригади, гелiкоптери практично вилучалися з резерву командування армi¬ чи фронту i прив"язувалися виключно до забезпечення дiй повiтряно-штурмових частин. I вище командування Сухопутних сил неправильно оцiнювало залежнiсть повiтряно-штурмових частин вiд забезпечення гелiкоптерами, вважаючи його аналогiчним забезпеченню повiтрянодесантних частин транспортною авiацiгю. На специфiку аеромобiльних формувань, що виражалася в свогрiдному симбiозi аеромобiльно¬ пiхоти з гелiкоптерами не звернули уваги. Це посилювалося ще й тим, що на всiх гелiкоптерiв не вистачало, а рiзко наростити ¬хнiй випуск пiд час вiйни промисловiсть Укра¬ни не мала можливостi.
Така позицiя армiйських генералiв привела до надмiрних втрат аеромобiльних частин взимку i на веснi сорок третього року. До осiннг-зимово¬ кампанi¬ сорок третього року, коли вiйська генерала армi¬ Укра¬ни Тимошенка мали почати звiльнення Кубанi i Пiвнiчного Кавказу вiд росiйсько¬ окупацi¬, вихiд був знайдений в створеннi особливих оперативно-тактичних з"гднань - повiтряно-штурмових корпусiв, пiдпорядкованих командуванню ударних армiй або фронтовому командуванню. Перший такий корпус Донського фронту в листопадi сорок третього року очолив полковник Копичко. Це з"гднання включало наземний компонент - аеромобiльнi бригади i окремi повiтряно-штурмовi полки та батальйони, i авiацiйний - гелiкоптернi полки самих аеромобiльних бригад i окремi бойовi i транспортнi гелiкоптернi полки армiй i фронту. Така схема взагмодi¬ дозволяла досягти високо¬ бойово¬ ефективностi повiтряно-штурмових частин...
За розмовою офiцери i не помiтили, як долетiли до Вiтебська. Лiтак зробив коло i пiшов на посадку. Пiд крилом КС-3 промайнуло авiацiйне кладовище. Знищенi минуло¬ осенi нашою авiацiгю росiйськi лiтаки вiдтягли за край льотного поля i зараз лише спаленi кiстяки штурмовикiв, бомбардувальникiв, винищувачiв та транспортникiв, крiзь якi вже пробилася зелень трави та чагарнику нагадували про вiйну, що не закiнчилася. Тут на них вже чекав "луаз" i за пiвгодини доправив ¬х до штабу армi¬.
...Генерал Даниленко тiльки недавно повернувся з рекогносцировки: вiн ¬здив по дивiзiям в районах ¬х зосередження i зараз уточнював задачi на майбутню операцiю. Його оперативна група розташувалася в будiвлi на околицi Вiтебська, де колись розмiщувався штаб однiг¬ з радянських армiй.
Кабiнет командувача. Сувора простота. Нiчого зайвого. Панелi свiтлого дуба. Килимова дорiжка. Широкий стiл. Поряд приставка, де розмiстилися пристро¬ зв"язку - на панелi чисельнi кнопки, лампочки.
- Товаришу генерал-лейтенант, полковник Штриголь за вашим наказом прибув! - Чiтко доповiв командир 204-¬ аеромобiльно¬ бригади.
- Ти справжньо¬ справи хотiв? - Командувач Вiсiмнадцято¬ армi¬ опустив на моложавого полковника важкий погляд. - Гопака танцювати вмiгш?
- Не пробував. Але коли справа справжня, то станцюю! - Посмiхнувся той посмiшкою зухвалою.
- Справа така, як треба. Армiя в наступ iде i твоя бригада, Вiкторе Михайловичу, шлях ¬х торувати буде... - I командувач жестом запросив полковника пiдiйти ближче до столу, де розстеленi карти.
- Ми досягли вирiшально¬ переваги над росiянами, всього за три днi армiя була передислокована з Бiлорусi в Латвiю. - Генерал Даниленко показав олiвцем на картi на овали, що позначали розташування дивiзiй армi¬. - Наш удар для них буде несподiваним, а це г визначальним у сучаснiй вiйнi. Дивись сюди...
Схилилися над картою п"ять голiв: три генеральськi, двi полковницькi. На картi задум армiйсько¬ операцi¬ зображений - стрiли червонi рвуть синi лiнi¬ оборони росiян, до само¬ затоки Фiнсько¬ тягнуться...
- Завтра, двадцять другого червня, в день лiтнього сонцестояння, росiяни починають наступ проти бiлорусiв. Союзники нашi до нього готовi i перший день будуть перемелювати радянськi вiйська потужним артилерiйським вогнем. ¦ впевненiсть у нас велика, що в перший же день росiяни використають вже бiльшу частину сво¬х резервiв. Тому наступного дня, двадцять третього червня, наша армiя починаг наступ в напрямку до Фiнсько¬ затоки. - Олiвець в руцi командувача зробив рiшучий ривок на пiвнiч. - Обидва армiйськi корпуси знаходяться в першому ешелонi, всi шiсть механiзованих дивiзiй. По осi наступу пiде Двадцять четверта танкова дивiзiя полковника Бурдейного. На його флангах йтимуть механiзованi дивiзi¬: лiворуч - Тридцять четвертого армiйського корпусу, праворуч - Сорок п"ятого. Всi з"гднання мають досвiд глибоких проривiв, всi командири дивiзiй пустять попереду сво¬х полкiв передовi загони. Задача загонiв - не вв"язуючись у бо¬, не звертаючи уваги на те, що в тилу та на флангах у них робиться, рвонути вперед i в перший же день пройти сто кiлометрiв. Задача танково¬ дивiзi¬ - прорватися крiзь тили радянських Прибалтiйських фронтiв, не пiзнiше десятого дня з початку операцi¬ вийти на узбережжя Фiнсько¬ затоки в районi Iжори. В подальшому оволодiти районом Петергофа, бути готовим до дiй в напрямку Ленiнграду.
Механiзованi дивiзi¬ армiйських корпусiв йдуть на флангах танково¬ дивiзi¬ Бурдейного. Tхня задача - забезпечення руху танкового тарану, охорона тилових комунiкацiй Двадцять четверто¬ танково¬ дивiзi¬. Механiзованi дивiзi¬ мають на десятий день вийти ось на цi рубежi. - Вказав на картi олiвець командувача. - Для полегшення просування дивiзiй будуть застосовуватися тактичнi десанти, для цього в кожнiй дивiзi¬ пiдготовлений один мотопiхотний батальйон. Основна проблема тактичного десанту - забезпечення гелiкоптерами. Саме для цього був створений окремий аеромобiльний корпус i його командиром я призначив генерал-майора Копичка. - Генерал Даниленко кинув погляд на Афанасiя Романовича. - В минулiй битвi за звiльнення Кубанi в цiй якостi вiн проявив сво¬ здiбностi, вважаю, що i в нинiшнiй ви, генерале, проявите свог вмiння керувати таким з"гднанням. Саме тому ваш гелiкоптерний полк, полковнику, - генерал Даниленко знову обернувся до командира 204-¬ аеромобiльно¬ бригади, - був перебазований в Латвiю. Ви, Вiкторе Михайловичу, здiйсните те, що виконували на Таманському пiвостровi, в кубанських плавнях i степах Пiвнiчного Кавказу. Ваша бригада, полковнику, маг бути готовою не пiзнiше, нiж через двадцять чотири години пiсля початку операцi¬ до десантування в цьому районi. - Олiвець командувача армi¬ зробив в повiтрi коло над картою. Полковник Штриголь в задоволенням вiдзначив, що це був майже той самий район, який визначили офiцери штабу бригади. - Здiйсните на землi Iнгерманландi¬ рейд в улюбленому вами стилi. Мета - сприяти наступу Сорок п"ятого армiйського корпусу. Задача бригади: ближча - висадитися в зазначеному районi, розгромити штаб та вузол зв"язку 6-¬ гвардiйсько¬ армi¬ 3-о Прибалтiйського фронту, ¬¬ артилерiйськi пiдроздiли, позбавити росiян зв"язку i постачання бойових з"гднань цiг¬ армi¬ матерiальними засобами; наступна задача - зайняти оборону в цьому районi i унеможливити пiдхiд оперативних резервiв росiян як в бiк фронту, так i в бiк наших наступаючих дивiзiй. Задача окремого аеромобiльного корпуса: забезпечити висадку гелiкоптерного десанту одним, максимум двома рейсами гелiкоптерiв. - Пiдвiв погляд на офiцерiв командувач армi¬. - Врахуйте, що спочатку один з батальйонiв бригади буде висаджений з лiтакiв. Задача парашутистiв: захоплення посадочних майданчикiв для гелiкоптерiв.
...Як правило, висадка тактичного десанту маг провадитися вiдразу, одним ешелоном. Максимум, гелiкоптери можуть здiйснити два рейси, три i бiльше вильотiв рiвнозначнi самогубству: противник вже знаг маршрут прольоту гвинтокрилих машин, проти них вiн нацiлить винищувальну авiацiю, зенiтну артилерiю, буде бомбити i штурмувати з повiтря майданчики висадки. Повiтряно-штурмовi бригади вже обпеклися на цьому, коли на початку вiйни планувалося здiйснювати висадку батальйонiв аеромобiльно¬ бригади трьома-чотирма рейсами, використовуючи тiльки власний гелiкоптерний полк. Це приводило до надмiрних втрат i людей, i технiки. Сорок третього року у ходi бойових дiй аеромобiльних частин були визначенi середнi норми видiлення транспортно-десантних гелiкоптерiв: для висадки оперативно-тактичного десанту у складi аеромобiльно¬ бригади вони становлять чотири полкових вильоти окремого транспортного гелiкоптерного полку, для тактичного десанту у складi аеромобiльного пiхотного батальйону - один полковий вилiт, посиленого мотопiхотного батальйону - один вилiт транспортно-бойового гелiкоптерного полку без ескадриль¬ гелiкоптерiв вогнево¬ пiдтримки. Крiм того, необхiднi винищувальнi, штурмовi i бомбардувальнi авiацiйнi полки для забезпечення прольоту десанту i штурмовi гелiкоптери супроводу...
- Штабом армi¬ розроблено план висадки десанту. - Зауважив начальник штабу генерал Стельмах. - Наказ i бойовi документи будуть врученi командуванню бригади i окремих батальйонiв сьогоднi ж.
- Добре. - Генерал Даниленко глянув на сво¬х офiцерiв. - Генерал-майор Копичко, полковник Штриголь! Питання г?
- Питань немаг, товаришу командувач! Дозвольте виконувати?
- Виконуйте!
...Загальна обстановка складалася так, як i передбачалося. Прорвавши фронт росiян, танковi i механiзованi полки укра¬нцiв стрiмко рухалися на пiвнiч, до Фiнсько¬ затоки. I наступаючим укра¬нським вiйськам конче потрiбно було досягти району висот на захiд вiд Луги, де росiянами ще навеснi цього року був зведений польовий фортифiкований район, ранiше, нiж вiн буде зайнятий радянськими вiйськами. Тому танковi i механiзованi колони Вiсiмнадцято¬ армi¬ з максимальною бистротою наближалися до Луги.
Але це розумiли i росiяни. Зосередженi в районi Луги сво¬ мобiльнi резерви - танковi i моторизованi бригади та самохiднi артилерiйськi полки - вони кинули на захiд, до польового УРу, намагаючись зайняти його ранiше, нiж пiдiйдуть укра¬нськi частини.
Двi сталевi лавини мчали назустрiч одна однiй i це нагадувало бiг футболiстiв - нападаючого i воротаря - до м"яча, що опинився мiж ними, десь на штрафному майданчику. Той, хто першим досягне його, той i виграг двобiй.
Тiльки поле бою - не футбольне поле. Тут iншi закони.
Розрахунки показували, що радянськi вiйська встигнуть зайняти фортифiкований район на кiлька годин швидше, нiж до нього пiдiйдуть укра¬нськi танки. I в штабi Вiсiмнадцято¬ армi¬ вирiшили застосувати пiдготовлений ранiше десант. Вiн мав дати тi кiлька годин, яких не вистачало укра¬нським танкам...