Станиславский Филипп Степанович : другие произведения.

1

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Новачок в штабi Вiсiмнадцятої армiї

  До Варязького моря
  1
  - Прошу! - Офiцер у парадному однострої дверi прочинив i до кабiнету ступив.
  За столом сидiв непоказний опасистий чоловiк - фiгура звичайнiсiнька, таку навiть не помiтиш в натовпi, бiльше уваги привертає тiльки його вiйськовий однострiй - зросту середнього. Чоловiк пiдписував папери i передавав аркушi вусаню-фельдфебелю гренадерського зросту. Молодий офiцер був розчарований зовнiшнiм виглядом начальника розвiдувального вiддiлу армiї. А капiтан чував, що полковник Музиченко багато працював за кордоном, знає всi основнi європейськi мови, за час вiйни з Радянським Союзом не раз бував в тилу росiян на чолi розвiдувально-диверсiйних груп та загонiв.
  - Телефонограми обсягом понад десять слiв - менi на вiзу. Офiцер має висловлюватися коротко. - Полковник вiддає красеню-фельдфебелю останнього аркуша, що явно замiсть секретарки тут. - Вiльнi!
  Начальник розвiдвiддiлу пiдвiв очi на офiцера з чотирма капiтанськими зiрочками на погонах. Голос у полковника рiвний, безбарвний, абсолютно нейтральний. Таке враження, нiби начальник розвiдувального вiддiлу армiї вбрався в захисне забарвлення, аби нiчим не видiлятися. Коли б не очi...
  На вiдмiну вiд безликої фiгури у полковника чiпкий погляд. Очi - жорстокi, погляд його нагаєм б"є по ребрах. Вочевидь, полковник знає силу свого погляду i вмить вираз очей змiнюється - сiрi очi його дивляться на нового офiцера розвiдвiддiлу байдуже, без будь-якої емоцiї, нiчого в тих очах не прочитаєш.
  - Товаришу полковник, капiтан Денисенко. Представляюсь з нагоди призначення офiцером Другого вiддiлу штабу Вiсiмнадцятої армiї. - Чiтко кинув долоню до козирка капiтан.
  - Доброго дня, товаришу капiтан. - Полковник Музиченко пiдвiвся з-за столу i потиснув капiтану руку. - Зазвичай пiсля цього офiцера заведено поздоровляти... Але у вас були iншi плани...
  - Хiба в армiї заведено рахуватися з думкою пiдлеглого? - Капiтан нiскiльки не здивований: люта баталiя з кадровиком за повернення в свiй розвiдувальний батальйон закiнчилася поразкою капiтана.
  - А як же ж ще! - На обличчi полковника щирий подив.
  - Кадровики мiркують iнакше. - Ввiчливо заперечив капiтан.
  - Юрiй Георгiйович, чи не так? - Полковник вказав на стiлець обабiч столу. - Прошу!
  Присiв Юрiй, на стiл оком кинув. На столi начальницькому жодного папiрця зайвого, два телефони праворуч, лiворуч - тека шкiряна, прямо перед полковником - письмове приладдя з календарем.
  - Я просив-просив випускника-вiдмiнника, а вiн, ледь прибувши, в стрiй проситься.
  - Я, товаришу полковник, з початку вiйни в розвiдцi, тому хотiв би повернутися в свою роту...
  - Скiльки часу ви служили в армiйськiй розвiдцi, Юрiю Георгiйовичу?
  - З початку вiйни i до контузiї в липнi минулого року. При поверненнi з розвiдвиходу... - А про себе капiтан подумав: "Буцiмто сам цього не знаєш. Особову справу, напевне ж проглядав..."
  - Так-так, пам"ятаю, тодi ваша група взяла радянського полковника. Цiнний "язик" виявився. - Полковник вказав на орден Вiтчизняної вiйни на грудях капiтана. - Це за нього?
  - Так точно. Тодi за наказом начальника штабу армiї вся група була нагороджена.
  - Кажуть, вам щастить?
  - Всяко бувало. - Посмiхнувся Денисенко.
  - А все-таки?
  - Щастить, товаришу полковник.
  - Ще в училищi ви були нагородженi Гетьманом iменною зброєю...
  - Зайняв перше мiсце по вiйськовому багатоборству на Всеукраїнських змаганнях. - З гордiстю пiдтвердив капiтан. - Саме перед випуском, у червнi сорок другого...
  - Юрiю Георгiйовичу, чому ви, маючи право вибору мiсця служби вибрали саме Пiвнiчну Групу армiй? - Рiзко змiнив напрям розмови Музиченко. - Тут нiби з листопада минулого року припинилися бойовi дiї, армiя наша навiть зi складу Дiючої Армiї виведена, а на сходi та пiвднi вiйна кипить. От би там вашiй дiяльнiй натурi себе проявити! Ви ж на спокiйну дiлянку прибути вирiшили. - Юрiй вже спалахнув був, вирiшивши, що полковник його в легкодухостi пiдозрює. - Що ви собi легкого життя забажали чи тилового спокою, то вашi нагороди... та й бiографiя ваша таке припущення геть спростовують. I в вашому вiцi людям притаманний кар"єризм, в хорошому значеннi цього слова. Отже?
  - Так точно, товаришу полковник, легкого життя я собi не шукаю... Дiйсно, Сiверський фронт вже в груднi минулого року розформований i Вiсiмнадцята армiя зi складу Дiючої Армiї виведена. Зараз на цiй дiлянцi фронту тимчасове припинення вогню. А на сходi та пiвднi вiйна йде повним ходом. Проте я надав перевагу Вiсiмнадцятiй армiї. I ось з якої причини, товаришу полковник... В ходi кампанiї сорок третього року українськi вiйська вийшла на кордон держави i далi бойовi дiї вели вiйська або союзникiв, або сформованi в Українi нацiональнi частини росiйської, грузинської, азербайджанської армiй. В частинах цих нацiональних армiй були, звичайно, українськi вiйськовики, i в немалiй кiлькостi, проте тiльки в якостi радникiв та вiйськових спецiалiстiв, коли таким частинам передавалися українське озброєння i бойова технiка. Таких частин приблизно половина, а решта озброєнi радянськими зразками танкiв, важкої артилерiї, стрiлецького озброєння. I хоча зараз йдуть бойовi дiї в межирiччi Дона i Волги, в Поволжi, на Пiвнiчному Кавказi, там вiйна доходить свого кiнця...
  - А тут, на пiвнiчнiй дiлянцi фронту?
  - А тут навпаки, пiсля тривалого затишшя готується новий удар по радянським вiйськам.
  - Пояснiть. - Полковник задоволено посмiхнувся - капiтан йому щораз бiльше подобався.
  - Пiсля завершення Бiлоруської стратегiчної наступальної операцiї потрiбно поповнити вiйська, вiдремонтувати i вiдновити пошкоджену бойову технiку, пiдтягнути тили, поповнити бойовi припаси i запаси паливно-мастильних речовин, людей нагодувати та дати їм вiдiспатися, врештi-решт. Тобто, на цiй дiлянцi фронту настала тривала оперативна пауза. Але пiсля завершення операцiї пройшло вже чотири мiсяця, точнiше, 144 днi. Згiдно воєнної науки, пiдготовка до наступної операцiї має вже завершуватися.
  - Але ж Вiсiмнадцята армiя скоротилася? В Бiлоруськiй наступальнiй операцiї ми мали чотири армiйськi корпуси, зараз їх всього два? Та й бойову технiку армiя передає своїм союзникам... Чи не так?
  - Це дiйсно так. - Погодився Денисенко. - Важкi танки Т-3 "Молот", матерiальну частину артилерiйських бригад ми передаємо союзникам. Але одночасно йде переформування частин армiйських корпусiв. Ззовнi вони так i залишаються армiйськими, тобто, об"єднаннями пiхотних територiальних дивiзiй. А всерединi дивiзiй пiхотнi батальйони отримують бронетранспортери i стають механiзованими, в дивiзiях формуються важкi танкосамохiднi полки, якi отримують бойову технiку наступного поколiння: важкi танки Т-10 "Боксер", важкi САУ зi 155-мiлiметровими гарматами-гаубицями. Танковi полки пiхотних дивiзiй переозброюються середнiми танками Т-44 з новими 105-мiлiметровими гарматами. Артилерiйськi полки i бригади отримують новi артсистеми, новi гусеничнi тягачi. Перелiк можна продовжувати i далi, але висновок буде тiльки один: Вiсiмнадцята армiя готується до наступальної операцiї стратегiчного значення.
  - Що ж, викладачi на Курсах не помилилися - аналiтичний склад розуму ви маєте. - Полковник, принаймi так здалося Денисенку, промовив це з iронiєю, але сказати напевне капiтан не мiг - вираз обличчя Музиченка був незворушний, то ж Юрко мiг i помилитися. Начальник розвiдувального вiддiлу тим часом дiстав з шухляди люльку, спробував продути її, тiльки з цього нiчого не вийшло, тому пошукав знову у шухлядi, дротинкою прочистив i став натоптувати люльку тютюном. - Сподiваюся, робота у нас вам, Юрiю Георгiйовичу, сподобається. А коли нi... права подати рапорт вас нiхто не позбавляв.
  Розмова перервалася i кiлька хвилин обоє мовчали. Полковник робив вигляд, що надзвичайно зайнятий своєю люлькою, а Денисенко мiркував, як найкраще вiдкараскатися вiд нового призначення: майбутня служба була йому явно не до душi. Але ось люлька, нарештi, задимiла i полковник коротко ознайомив капiтана з його майбутньою роботою.
  - Вам зрозумiлi задачi, якi ви будете виконувати? - Запитав, завершуючи розмову, полковник.
  - Так точно. Але... - I капiтан зробив несмiливу спробу вiдстояти своє право в майбутньому разом зi своїми товаришами по службi в розвiдувальному батальйонi на виходи в радянський тил. - Задля кращого виконання покладеного на мене завдання. На мiсцi, як кажуть, виднiше...
  Вислухавши прохання капiтана, полковник похмуро пiдсумував:
  - В своєму батальйонi ви наслухалися теревень про нашу роботу! Так ось, наказую: всi балачки забути! I про мандри за лiнiю фронту також забудьте! В тил до москалiв вас не пошлють, це будуть робити iншi. Починати доведеться з азiв. Ваша робота буде тихою: отримати зiбранi iншими людьми даннi i аналiзувати їх. Недаремно ж в вашiй характеристицi з курсiв викладачi розщедрилися i повiдомляють, що у вас розвинуте аналiтичне мислення. Ось вам i випадає прекрасна можливiсть довести, як воно розвинуте...
  Пiсля цього дiстав з сейфу карту з нанесеною обстановкою, останнi документи i зведення, i, побажавши Денисенку успiху, запропонував приступати до пiдсумовування i пiдбору розвiдматерiалiв, що буде зовсiм не важко, "особливо, коли у вас дiйсно розвинуте аналiтичне мислення", не без уїдливостi - це вже не здалося капiтану - зауважив начальник розвiдувального вiддiлу армiї.
  - У вас ще є питання? - На останнє поцiкавився Музиченко.
  - Питань немає. Дозвольте йти, товаришу полковник?
  - Так. Приступайте до роботи... - Начальник розвiдувального вiддiлу армiї вже думав не про нового офiцера в своєму вiддiлi, вiн думав про те, що потрiбно повiтряну розвiдку спрямувати на дальнi пiдступи, де виявленi рокаднi дороги, якi йшли з пiвдня на пiвнiч, паралельно лiнiї фронту... - Коли ж робота у нас вам не сподобається... або ви для такої роботи не пiдходите... ви можете подати рапорт по командi.
  Внутрiшньо капiтан посмiхнувся: це була майже перемога. Що ж, можна вважати, що свого вiн домiгся, подумалося капiтану. Ну, майже домiгся...
  Йде капiтан Юрiй Денисенко штабним коридором, переможно чоботами сяючими поскрипує...
  ...Його вiзит в штаб армiї i розвiдувальний вiддiл вiдбувся, звичайно ж, у супроводi одного з офiцерiв армiйського розвiдвiддiлу. Iнакше капiтана просто б сюди не пустили. Документи його перевiряли багато разiв, перш нiж капiтан представ перед начальником розвiдки Вiсiмнадцятої армiї...
  На початку березня Юрiй Денисенко закiнчив Вищi курси вдосконалення офiцерського складу. На курси капiтан потрапив прямо зi шпиталю, ледве видужавши пiсля контузiї. Контузiя нiчим серйозним не загрожувала i в Денисенка була впевненiсть, що невдовзi вiн повернеться в свою частину. Погони старшого лейтенанта Юрко отримав вже в шпиталi, звання вкупi з орденом наздогнали його на лiкарняному лiжку. Здавалося, перспективи для молодого офiцера вiдкривалися райдужнi. Та й час був вдалий: армiя, в якiй вiн служив, ось-ось мала почати звiльнення Бiлорусi, але... командування розсудило iнакше.
  I старшому лейтенанту Денисенку на цiлих шiсть мiсяцiв довелося стати школярем.
  Курси вiн закiнчив з вiдзнакою, i це було звичним - до вiйни вiн тiльки й робив, що вчився: спочатку в школi, потiм у вiйськовому училищi. Наступного ранку пiсля випуску курс вишикували на плацу i генерал-полковник Прiсовський, начальник курсiв, зачитав наказ Мiнiстра оборони про присвоєння курсантам чергових звань. Генерал читав без окулярiв, далеко вiдсторонивши руку, деякi прiзвища промовляв нерозбiрливо i Юрко боявся, що не розчує, коли назвуть його. Але все обiйшлося, генерал поздоровив Денисенка з достроковим присвоєнням звання капiтан i пiсля невеличкої паузи зачитав доповнення: капiтану Денисенку, як вiдмiннику, надавалося право за власним бажанням вибрати мiсце для проходження подальшої служби. Все складалося, якнайкраще, тому голос генерала глухуватий здавався капiтану незвично дзвiнким, блiде сонце березневе - слiпучо яскравим, блякле небо весняне - нестримно блакитним. Здається, подумалося йому, доля посмiхнулася менi особисто, та ще й на всi тридцять два зуби!
  Через кiлька годин зi столичного аеродрому вiн вилетiв в Бiлорусiю, на фронт...
  ...Штаб армiї - це концентрацiя влади жорсткої, нерiдко жорстокої, невмолимої та незламної. Загальновiйськова (польова) армiя - основне оперативно-стратегiчне об"єднання Сухопутних вiйськ Збройних Сил Української Держави. Пiд час вiйни мiсцеве населення, промисловiсть, транспорт i зв"язок на територiї, де розташована польова армiя, використовуються для ведення вiйни. Життя i дiяльнiсть всiх i всього на територiї, де розташована польова армiя, пiдпорядковується вiйськам. А вiйськами керує штаб. I цей штаб також визначає правила життя на територiї, де розмiщується польова армiя.
  Найважливiшими в армiйському штабi є перший, оперативний, i другий, розвiдувальний, вiддiли. За роботою штабiв рiзних рангiв Денисенко ранiше мiг спостерiгати збоку, нинi ж вiн сам став офiцером штабу армiї, то ж матиме можливiсть вивчати предмет зсередини.
  Капiтан Денисенко майже рiк вiйни провiв у армiйському розвiдувальному батальйонi. Правду сказати - не звик вiн до штабної служби. Там, у розвiдбатi не було тишi, тепла i затишку. Там було вiдчуття постiйної небезпеки, пiд час розвiдвиходiв простiр навколишнiй часто був сповнений далеким вiдлунням пострiлiв, хрипким загнаним диханням переслiдуваних людей i злобним повискуванням собак, яких переслiдувачi за мить спустять зi шворок. За мiсяцi, проведенi в госпiталi i на навчаннi Юрiй Денисенко вiдвик вiд цього. I ось вiн знову на вiйнi. Але вiйна цього разу далеко. Поки що вiн отримав призначення в штаб Вiсiмнадцятої армiї. Тут в коридорах килимовi дорiжки глушать звук крокiв. Тут панує тиша i спокiй.
  ...Штаб Вiсiмнадцятої армiї розташувався в особняку на околицi Вiтебська в примiському селищi.
  Тут густий старовинний парк оточений високою цегляною стiною. В тiнистому парку старi липи рядами - зеленою хмарою огортають головну будiвлю, серед них сховану. До комунiстичного перевороту це був замiський будинок мiсцевого багатiя. А перед вiйною i до самого звiльнення Бiлорусi вiд росiйської окупацiї тут був запасний командний пункт радянської загальновiйськової армiї.
  Вiд ворiт до входу дорога йде мiж стiнами густих кущiв, вимощена бетонними плитами, як i майданчик перед фасадом, також стiною з кущiв оточений. Дорога плавно завертає навколо особняка до нового триповерхового корпусу, його незадовго до вiйни з тильного боку прибудували до головної будiвлi.
  Штаб армiї, де нинi служитиме капiтан, має в своєму пiдпорядкуваннi два армiйських корпуси i кiлька дивiзiй, серед них одна танкова i одна артилерiйська. В порiвняннi зi штабами своїх противникiв та союзникiв штаби українських армiй гранично компактнi. Нiчого i нiкого зайвого. Штаб армiї - всього лише два генерали i кiлька десяткiв офiцерiв, вузол зв"язку та ще рота охорони. I це все, нiякої бюрократiї...
  ...Через кiлька днiв Денисенко знав майже все, що стосувалося його прямих обов"язкiв. Сприяло цьому i те, що начальник розвiдвiддiлу не забув про молодого офiцера: щовечора полковник викликав Юрка до себе для довгої бесiди. Капiтан в першi днi на новiй посадi ще не зовсiм розумiв значення отримуваної ним iнформацiї, через нього проходили розрiзненi вiдомостi, якi ще потрiбно було поєднати з тисячами iнших. I коли капiтан узагальнював зiбранi за добу розвiдувальнi данi, безпристрасне обличчя полковника жвавiшало, на тонких блiдих губах з"являлася посмiшка. Це означало, що Музиченко задоволений. Години вечiрнiх спiвбесiд ставали коротшими i одного разу полковник пообiцяв молодому офiцеру певнi змiни...
  Щоденно, без перерви, батальйонними i полковими розвiдниками вивчається переднiй край радянських вiйськ. Всi змiни, якi трапляються, негайно наносяться на карту в штабi батальйону або полку: новi вогневi точки, траншеї, ходи сполучення, система ворожої оборони на своїй дiльницi вiдповiдальностi. Кожної доби, зазвичай вночi, до переднього краю противника виходять дивiзiйнi розвiдники. Вони повертаються з пошуку з "язиком" або з новими вiдомостями про ближнiй - полковий, дивiзiйний - тил радянських вiйськ. Iнколи розвiдгрупи не повертаються. Але тi, хто приходить назад, приносять безцiннi вiдомостi про мiннi поля, райони оборони, резерви противника в тактичнiй зонi оборони радянських вiйськ.
  Всi цi данi накопичуються в першому вiддiленнi розвiдувального вiддiлу штабу армiї. Перше вiддiлення керує розвiдувальними батальйонами дивiзiй, розвiдувальними ротами полкiв, артилерiйською, iнженерною та хiмiчною розвiдкою. Потiм зiбранi вiдомостi передаються в iнформацiйне вiддiлення розвiдувального вiддiлу штабу армiї, тут вони аналiзуються, перевiряються рiзними способами, заносяться на топографiчну карту, стаючи позначками графiчного вiдображення всiєї оборонної системи ворога.
  З радянського боку час вiд часу з"являються перебiжчики, дивiзiйнi i армiйськi розвiдники приводять з пошуку "язикiв". Полоненими i роботою серед радянських вiйськ займається шостий вiддiл штабу армiї. Взятих розвiдниками "язикiв" та перебiжчикiв допитують якнайретельнiше. А потiм їхнi свiдчення в пiдсумку поступають сюди, в розвiдвiддiл армiї, проте вони потребують особливо ретельної перевiрки i повторних перехресних допитiв. Тiльки пiсля того, коли не залишилося нiяких сумнiвiв в правильностi цих свiдчень, вони також ставали додатковими даними на дзеркальному вiдображеннi ворожої оборони.
  Над ворожими тилами лiтає повiтряна розвiдка. Для цього в армiї є окрема розвiдувальна ескадрилья. Аерофотознiмки росiйського тилу поступають в армiйський розвiдвiддiл, в вiддiлення технiчної розвiдки. Технiчна розвiдка армiї займається, в основному, радiорозвiдкою, в її розпорядженнi армiйський батальйон пеленгацiї i радiоперехоплення. Цiлодобово в радiоефiрi вiдслiдковується дiяльнiсть ворожих радiостанцiй. Заводиться окрема тека на кожну радiостанцiю: тип, призначення, де знаходиться, кому належить, на яких частотах працює. Кожен вихiд радiостанцiї в ефiр фiксується. Особливо цiкавi радiостанцiї, якi працюють шифром. Вiддiлення технiчної розвiдки, крiм того, керує пiдлеглою радiорозвiдкою дивiзiй i полкiв. Отриманi з аерофотознiмкiв, радiоперехоплень та пеленгацiї данi перепровiряються наземною розвiдкою i поступово додають новi данi до суми ранiше зiбраних.
  В радянському тилу дiє глибинна розвiдка. Нечастi радiограми - за кожною невiдомою радiостанцiєю чекiсти i вiйськовi контррозвiдники московитiв полюють оскаженiло, як i за рiдкими групами пiдпiльникiв, - ще бiльше збiльшували глибину бачення оборони, резервiв, намiрiв i настроїв ворожих вiйськ i населення. Глибинною розвiдкою займається третє вiддiлення, в його розпорядженнi для цього армiйський розвiдувальний батальйон - минулого лiта Денисенко, тодi лейтенант, i сам очолював розвiдгрупу в цьому батальйонi, - та роти глибинної розвiдки розвiдувальних батальйонiв двох корпусiв та шести дивiзiй. Глибинна розвiдка дивiзiй i корпусiв, на вiдмiну вiд армiйського розвiдбату, дiяла в ближньому - до ста кiлометрiв - тилу ворога. Дiї рот глибинної розвiдки давали змогу армiйським розвiдникам дiяти в бiльш глибокому тилу росiян, не вiдволiкаючись на розвiдувальнi операцiї в прифронтовiй смузi противника.
  На радянськiй територiї дiють групи пiдпiльникiв i агентурна розвiдка. Вiдомостi вiд цих груп поступають в вiддiлення агентурної розвiдки. Крiм того, в розвiдувальний вiддiл армiї поступає iнформацiя про противника з пiдпорядкованих штабу армiї штабiв дивiзiй та полкiв, вiд авiаторiв, зi штабу Групи армiй, а також з розвiдувальних вiддiлiв сусiднiх армiй. Постачає iнформацiю про росiян i контррозвiдка - завжди корисно знати, до чого саме проявляє свiй iнтерес противник.
  I от всi цi отриманi з рiзних джерел данi стiкаються в iнформацiйне вiддiлення, де вiдбувається остаточна обробка отриманої iнформацiї.
  Всю зiбрану iнформацiю про противника - радянськi вiйська, - розвiдувальний вiддiл збирає не для забавки, її потребує перший - оперативний - вiддiл, який займається бойовим плануванням. Щоранку на столi капiтана чекала цiла пачка шифровок, якi поступили за минулу добу. Робота капiтана - розiбратися з ними, змiни в складi угрупування ворожих вiйськ нанести на карту, яка знаходиться в першому, оперативному вiддiлi, i на основi цих змiн спрогнозувати можливi дiї противника на найближчий час...
  Через два тижнi роботи Денисенко пiдготував свiй перший прогноз: два тонких друкованих листки паперу з назвою "Ймовiрнi дiї 3-ї ударної армiї РСЧА на наступний тиждень". Начальник штабу армiї повинен знати все про противника, i щоранку капiтан доповiдає про змiни, якi сталися за минулу добу...
  ***
  На другий мiсяць полковник Музиченко доповiв начальнику штаба, що капiтан Денисенко годиться i ввечерi, коли iншi спiвробiтники пiшли вже вiдпочивати пiсля напруженого робочого дня, викликав молодого офiцера до себе. Це було щось на кшталт посвячення в головну суть роботи армiйського розвiдника. Полковник вiдкрив сейф, який стояв у нього за завжди закритою портьєрою, дiстав карту Смоленської та Псковської областей з нанесеною на нiй обстановкою i розгорнув на столi. Лиш глянувши на карту, Юрiй вже не мiг вiдiрвати вiд неї погляду. Капiтан вiдразу ж зрозумiв, що коли б росiяни знали про iснування такої карти, то не пошкодували б кiлькох дивiзiй, щоб тiльки знищити її. Працею та життями багатьох людей були добута iнформацiя, яку полковник Музиченко нанiс на цю карту. На карту були нанесенi прикордоннi укрiплення, третi i четвертi смуги оборони i опорнi пункти ворога, його резерви, рокаднi i пiд"їзнi дороги з мостовими спорудами, дамбами по берегах рiчок, шлюзами на каналах, з пропускною здатнiстю мостiв i шлюзiв, з габаритами, тоннажем i особливостями їхнього будiвництва, мiннi поля, що прикривали пiдступи до населених пунктiв, кiлькiсть оборонних споруд в селах, мiстечках i мiстах...
  Денисенко дивився на цю карту i думав про тих людей, якi пройшли крiзь вогонь, для того, щоб здобути необхiднi вiдомостi i допомогти знищити ворога. Полковник скоса глянув на пiдлеглого, потiм повiльно згорнув карту i сховав її до сейфу.
  - Ось, Юрiю Георгiйовичу, уточнення цiєї карти буде тепер вашою турботою. Ми проробили поки першу частину роботи. Потрiбно ще встановити, якi частини i з якою зброєю стоять на захистi кордону. Наша армiя нацiлена на Псков i Новгород. Ось ваша дiлянка роботи. Хто захищає цi мiста, як забезпечити захоплення мостiв через рiку Велика? Ви звернули увагу на те, що всi мости i дамби замiнованi? Як зiрвати цi плани радянського командування? Ось тi питання, яким ви будете вiддавати весь ваш час i терпiння...
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"