Агов, вiдгукнiться! Бо я вiдчинила для вас вiкна. Я чекаю на вас, розгорнувши на пiдлозi бiлi простирадла. Та ви забули про мене.
А в мене все добре, чули? Я не для вас повiдчиняла вiкна, бо ви все одно не зайдете в дверi. Я повiдчиняла їх для голубiв, бо вони схожi на янголiв. Я чекаю на них, намалювавши в повiтрi око, щоб вiдчувши його погляд, вони знали, що я тут. В темнiй кiмнатi. В якiй насправдi немає нiяких вiкон, а лише величезнi товстi стiни, на яких я намалювала сонце, бо його свiтло скликає сюди янголiв. Я бiльше не чекаю на вас. Бо я загубилась в собi.