|
Нельзя победить народ,
Его заковав в цепи.
Нельзя победить народ,
Забыв о его цели.
Нельзя допускать в власть
Жестокого, злого бандита.
Нельзя допускать в власть
Ложь и несправедливость.
Народ уже долго молчал,
Терпел от "вождя" униженье.
Но вот он цепи порвал,
Не будет власти прощенья!
22.11.2004
Не вiрю, що народ зломити можна
Брехнею, що звучить iз вуст безбожних.
Не вiрю, що народ змиритись може
З неправдою, бо правда переможе.
Настав той день, коли терпець урвався
I страх перед злочинцями зламався.
Так не сиди, людина, йди на боротьбу,
Ти ж українець, припини ганьбу!
Iди ставай на захист своїх прав
I захищай їх, як дiтей би захищав.
Не спи, прокинься i на страйк iди,
I знаю, можеш ти перемогти.
Бо незрiвнянна сила нашого народу.
Вiн буде до останнього боротись за
свободу.
22.11.2004
Я вiрю в честь i мудрiсть нашого народу,
I що немає переводу козацькому роду.
Вiн буде стояти на сторожi свого щастя,
I не дозволить владi над всiма знущаться.
22.11.2004
Нам не потрiбен президент-бандит,
Нам не потрiбна влада, що кується в зонi.
Ми заморились вже вiд тиску i брехнi,
Вiд цих несправедливих перегонiв.
Не можна допустити нам ганьбу,
Що буде "славити" нас iз країн-сусiдiв,
Якщо змирившись, не пiднiмем боротьбу
Проти нахабних, злих рецидивiстiв.
Ми прагнемо до волi i свободи,
У виборi своєму i життi.
Ми не допустимо до влади вас, уроди,
Бо не козли ми, ми уже не тi.
Ми Люди, захищать себе умiєм,
I нам завадити у цьому нiкому.
Бо ми народ, бо ми усi єдинi,
I вже прокинулись, гайда на боротьбу!
23.11.04 р.
|
Ще пам'ятаю я з iсторiї урокiв,
Країну нашу захопить хотiли,
I турки, i монголи, i татари
Зломити нашу гiднiсть смiли.
Та не вдалося їм заполонити
Народ, що прагне буди вiльним,
Як птах, що буде лиш летiти,
Доки не згине, в небi синiм.
Прокинулась Київ-столиця.
На Незалежностi майдан поглянь:
Це жовтогаряча зiрниця
Палає скрiзь - тут i там.
Тут люди, що мають гiднiсть
I правду бажають вiтати.
Вони служать народу на вiрнiсть
I лиш правду бажають знати.
Їх серця на морозi палають,
Закликають до боротьби,
Помаранчi-стрiчки зiгрiвають
I горять, куди не пiди.
На майдан вони вийшли сьогоднi,
Щоб вiдстоювати права.
А iще тiльки напередоднi
Їх лякала така боротьба.
Та в народу, неправду терпiв що,
Закипiли серця в одну мить.
Вiн не буде чекати, навiщо,
Буде волю свою боронить.
Помаранчевий колiр прекрасний,
Вiн веде наш народ до мети.
Буде з ним нам i свiтло, i ясно,
I йому треба допомогти.
23.11.2004 р.
Яка краса, яка свобода,
Коли нам права не дають
На вiльний вибiр, вiльне слово.
Ще й демократiєю звуть.
Не можна бiльше так тут жити,
Це не країна - їй ганьба,
Коли вся влада iз бандитiв,
I є в них батько-голова.
Вiн Янукович зветься Вiктор,
Вiн "добрий" батько людям всiм.
Пiдвищив пенсiї й зарплати
В два рази, цiни - раз у сiм.
Не буде щастя нам в країнi,
Де влада свiй народ ганьбить,
З людей бо робить iдiотiв,
I вибiр не дає робить.
I якщо стане вiн у трону,
Нещастя буде усiм вам.
Тож будьте зараз на сторожi
Своєї волi й своїх прав.
23.11.2004 р.
|