Тимофєєв Валерiй Якович : другие произведения.

Адамiвська Сiч - школа козацько-лицарського виховання

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Оценка: 2.75*8  Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Адамiвська школа козацько-лицарського виховання Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi - громадський (на базi загальноосвiтньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову козацько-лицарську освiту, забезпечити їх надiйний духовний зв"язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками i зорiєнтувати козачат на iнтереси нащадкiв, бо творче вiдродження в життi iдей i засобiв козацької педагогiки має забезпечити виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх та сильних духом громадян незалежної України. The school of Cossack-Knight education of Adamivka village of Bilgorod-Dnistrovsky district of Odessa region is a public educational establishments of a new type (on the basis of the general education school), that is called to give children additional Cossack-Knight education, to provide a reliable spiritual contact with ancestors, to develop the relations with the contemporaries and to orient the little Cossacks to the interests of the heirs because a spiritual revival in our life of the ideas and methods of Cossacks education is to provide the education of physically strong, morally pure and knightly courageous and spiritually strong citizens of the independent Ukraine.
  
  
  
  В.Я.Тимофєєв
  
  
  
  
  АДАМIВСЬКА СIЧ -
  
  ШКОЛА
  
   КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО
  
  ВИХОВАННЯ
  
  
  2004
  
  
  
  
  
  
  
  Українця можна виховати тiльки, виховуючи українця.
  В.Тимофєєв.
  
  
  Директоре! Якщо ти нiчого не створив своїми руками, своєю головою, то можеш хоч тричi сповiдати найчудовiшi теорiї та концепцiї, мати добре серце та стараннiсть на межi божевiлля - все буде даремно i кiнець кiнцем пiде прахом.
   Справа в тому, що янголи-провiдники-хранителi злiтаються лише на танок талановитих людських рук, iнше їм нецiкаве - iнше вони вмiють i самi...
  
  
  
   Iсторичнi умови буття українського народу породили самобутнiй феномен - козацтво. Воно втiлювало в собi фiзичне i духовне здоров"я нацiї, iнтелектуальну силу, життєздатнiсть, оптимiзм i енергiю.
   Це була об"єднана, згуртована, iдейно i духовно зцементована, суворо дисциплiнована нацiональна сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогiв.
   Загальновiдомо, що поглиблення i примноження козацько-лицарських традицiй в сучасних умовах сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, пiднесенню духовностi як кожної особистостi зокрема, так i всього народу, суспiльства в цiлому.
   Ми, вчителi України, покликанi вести широку просвiтницьку роботу серед населення з проблем iсторiї, культури, мистецтва, вiйськової справи, державницької дiяльностi козацтва, прагнути по-козацькому, по-лицарському виховувати пiдростаюче поколiння. На це нас орiєнтують Укази Президента України, нормативнi документи Мiнiстерства освiти i науки України.
   Запропонована збiрка надасть практичну органiзацiйну, методичну допомогу педагогам у справi створення i налагодження роботи молодiжних та дитячих козацьких осередкiв, школи козацько-лицарського виховання.
  
  
  
  АДАМIВСЬКА ШКОЛА КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
   БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТI
  
  
  ЗМIСТ
  
  
  Вступ. Адамiвська школа козацько-лицарського виховання.
  
  
  I. Передумови утворення Адамiвської школи козацько-лицарського виховання. Козацтво Заднiстров"я. Iсторична iнтерлюдiя.
  
   Вступ. 1.Козацькi органiзацiї Заднiстров"я початку 90-х рр. ХХ столiття. 2.Козацькi органiзацiї Заднiстров"я середини 90-х рр. ХХ столiття. 3.Козацькi органiзацiї Заднiстров"я кiнця ХХ столiття. 4.Козацькi органiзацiї Заднiстров"я початку ХХI столiття.
  
  
   II. Козацька педагогiка й сучасна освiта. Педагогiчнi роздуми.
  
   Вступ. Козацькi навчальнi заклади Заднiстров"я: 1.Бiлгород-Днiстровське педагогiчне училище. 2.Миколаївсько-Новоросiйська школа. 3.Старокозацька школа. 4.Випаснянська ?1 школа. 5.Вигiнська школа. 6.Долинiвська школа. 7.Турлацька школа. 8.Адамiвська школа. 9.Тузлiвський навчально-виховний комплекс. Духовне виховання. Новi умови життєдiяльностi школи козацько-лицарського виховання.
  
  
  III. Адамiвська загальноосвiтня школа I-II ступенiв. Iсторичний нарис. Керiвники.
  
   Вступ. Школо, шукай керiвника! 1.Перiод змiни лiдерiв та прiоритетiв розвитку. Директори - Нiкул Л.О., Комарницький О.С., Голiк Ф.К., Волков В.I. Завуч - Шмалько М.П. 2.Перiод вiдносної стабiлiзацiї. Директори - Скибенко О.П., Бiтюцька М.О., Бражник М.I. Завучi - Тимошенко З.В., Москаленко А.П., Гребенюк С.П., Якубська Р.М., Шмалько М.П. 3.Перiод пошуку лиця школи. Директори - Шкодовський О.В., Солов"єнко О.Л. Завучi - Шмалько М.П., Тимофєєва С.С., Лисенко О.Г. 4.Перiод реформ. Директори - Граждан К.М., Тимофєєв В.Я. Завучi - Мащенко В.П., Катющев Є.М., Тимофєєв В.Я. 5.Перiод стабiлiзацiї. Директор - Тимофєєва С.С. Завуч - Лавриненко П.М. 6.Перiод школи козацько-лицарського виховання. Директор - Тимофєєв В.Я. Завучi - Катющева Т.В., Лавриненко П.М.
  
  
  IУ. Адамiвська школа козацько-лицарського виховання. Педагогiчний колектив.
  
   Вступ. Педагоги. Тимофєєв В.Я., Лавриненко П.М., Гриценко В.Н., Буравицька Р.М., Малькова М.С., Солов"єнко О.Л., Тимофєєва С.С., Граждан К.М., Галицька Н.П., Катющева Т.В., Вронська В.М., Пiштiган О.А., Тимофєєва С.В., Лавриненко Л.М., Корженко I.I., Золотовська Т.М., Подолько А.М., Воронова Д.М., Лавриненко I.П., Козубенко Т.I., Скригулець Н.Г.
  
  
  У. Адамiвська школа козацько-лицарського виховання - гуманiстична основа становлення особистостi, берегиня духу села. Теоретичнi засади.
  
  1. Актуальнiсть проблеми. 2. Провiдна iдея. 3. Мета. 4. Основнi завдання. 5. Науковi основи. 6. Новизна. 7. Структура та дiяльнiсть (компоненти-положення, принципи). 8. Напрямки, форми, методи, прийоми роботи з козацько-лицарського виховання. 9. Види дiяльностi й форми занять з козацько-лицарського виховання школярiв. 10. Висновки. Що далi?
  
  
   Джерела школи козацько-лицарського виховання. Використана лiтература.
  
  
   Додатки:
  
  1. Деякi офiцiйнi документи Адамiвської Сiчi.
  Модель трансформацiї. Програма трансформацiї. Модель самоврядування. Навчальний план. Положення про козацьке таборування.
  2. Преса про Адамiвську школу козацько-лицарського виховання.
  Советское Приднестровье, Будьте с нами (Бiлгород-Днiстровський), Одеськi вiстi, Чорноморськi новини, Наша школа (Одеса), Сiльська школа, Освiта (Київ).
  3. Шкiльна газета про Адамiвську Сiч.
  Козача, Леля, Джура, Дана, Джура та Дана, Берегиня, Козак, Рiч про Адамiвську Сiч.
  
  
  
  Завдання сучасного виховання шкiльної молодi. Система виховної роботи педагогiчного колективу Адамiвської школи козацько-лицарського виховання Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi. Основнi теоретичнi засади.
  
   ...Iсторiя вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво - спосiб життя вiльної людини, яка iз зброєю в руках захищала своє право на свободу...
  
   Освiта - це специфiчна галузь суспiльного життя, необхiдна умова вiдтворення суспiльного виробництва i успiшної економiчної дiяльностi, формування нацiональних кадрiв для економiки, державного i полiтичного устрою, для всiх сфер розвитку суспiльства. На основi освiти формується i всебiчно розвивається особистiсть, її основнi якостi.
   Новий етап, в який вступила Україна, потребує прiоритетної уваги до освiти. Саме вона покликана прокладати дорогу новiй соцiальнiй, економiчнiй, правовiй та полiтичнiй культурi, робити українське суспiльство динамiчним i вiдкритим.
   Сучасний напрямок розвитку освiти - вiдхiд вiд орiєнтацiї на унiфiковану, стандартну людину, позбуття надмiрної iдеологiзацiї школи та нав"язування молодому поколiнню вiджилих штампiв i стереотипiв, набули необхiдної для сучасного суспiльства вiдкритостi.
   Рiвень освiти - мiрило рiвня квалiфiкацiї i культури будь-якого суспiльства, важливий показник прогресивностi його розвитку. Найважливiшою закономiрнiстю розвитку цiєї системи освiти є єднiсть його структурних елементiв: навчання i виховання. В системi освiти виховання вiдiграє провiдну роль, а навчання є тiльки засiб виховання. Навчання, вiдiрване вiд виховання i без опори на нього розвиває тiльки розум, накопичує знання i не може дати позитивних результатiв. Лише поєднання навчання i виховання особистостi формує у неї навички самостiйного мислення i оволодiння культурою мислення, розвиває i змiцнює всi духовнi здiбностi i її характер, формує свiтогляд особистостi, її моральнi норми i соцiальну позицiю.
   Загальної системи народного виховання для всiх народiв немає, у кожного народу своя, особлива, нацiональна система виховання. Вона базується на рiднiй, нацiональнiй мовi.
   Рiдна школа - це головна основа нацiонального життя держави, основа рiдної школи - нацiональне виховання. Нацiональне виховання - це козацьке виховання, бо українцi - нацiя козацька; козаки були типовими представниками рiдного народу, вони втiлювали волелюбний нацiональний характер, вiдображали його потреби, iнтереси, прагнення; i вони створили самобутню i високоефективну, близьку до європейської, нацiональну систему освiти i виховання - козацьку педагогiку, яку впровадить у свою роботу колектив Адамiвської загальноосвiтньої школи I-II ступенiв (школи козацько-лицарського виховання) Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi, бо творче впровадження в життя iдей i засобiв козацької педагогiки має забезпечити виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх та сильних духом громадян незалежної України.
  Адамiвська школа козацько-лицарського виховання - громадський (на базi загальноосвiтньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову козацько-лицарську освiту, забезпечити їх надiйний духовний зв"язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками i зорiєнтувати козачат на iнтереси нащадкiв, бо творче вiдродження в життi iдей i засобiв козацької педагогiки має забезпечити виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськi мужнiх та сильних духом громадян незалежної України.
  Заклад створений у 1998 роцi. Iнiцiатором створення школи козацько-лицарського виховання та засновником її є Тимофєєв Валерiй Якович - директор Адамiвської загальноосвiтньої школи I-II ступенiв, полковник Українського козацтва, Одеський крайовий осавул з нацiонально-патрiотичного виховання учнiвської молодi. Спiвзасновниками є педагоги Адамiвської загальноосвiтньої школи I-II ступенiв - завуч Лавриненко Павлiна Михайлiвна та педагог-органiзатор Гриценко Валентина Никифорiвна.
  Школi козацько-лицарського виховання передувала Адамiвська школа джур (1992) з шкiльною органiзацiєю джур козацьких (джури носили жовто-блакитнi галстуки) - класний керiвник першого такого загону - Даниленко Ю.С., сiльрадiвська козацька органiзацiя - народна добровiльна дружина (1994), перший командир-отаман дружини - хорунжий Українського козацтва Рибальченко В.П.
  У квiтнi 1998 року була створена дитяча козацька органiзацiя "Сiч" - Адамiвський курiнь, яка у лютому 2000 року була переєстрована у органiзацiю "Молода Сiч" - Адамiвський курiнь.
  В країнах, де розумiють значення виховання, в школах iснує цiлiсна система формування лiдерiв рiзного рангу. Ця система не обходиться без дитячих органiзацiй - лiдер виростає тут, далi вiн лише "шлiфується". Така ж система iснувала й в СРСР: жовтенята - пiонери - комсомольцi - комунiсти.
  Необхiднiсть в наших умовах такої системи розумiли i ми, педагоги Адамiвської школи, i спробували створити українську нацiональну пiонерську органiзацiю "Джура" (одним з атрибутiв у нас був жовто-синiй нацiонал-пiонерський галстук). Органiзацiя будувалася на засадах та традицiях Українського козацтва; за основу її побудови ми обрали Концепцiю української козацької педагогiки, яка була надрукована в "Освiтi" у 1992 роцi. Органiзацiя почала дiяти...
  
  У 1993 роцi мене (Тимофєєв В.Я.) було обрано головою Адамiвської сiльської ради Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi й новi обов"язки змусили на декiлька рокiв вiдiйти вiд практичної педагогiки, хоча за перебiгом педагогiчної думки в пресi я слiдкував. Поступово господарськi та полiтичнi турботи мiсцевого масштабу заполонили мене: йшло перманентне дiлення колгоспу - лiдери змiнювали один одного, пiсля чергових звiтно-виборчих зборiв виходили з колгоспу й виводили з собою однодумцiв; йшло паювання i ми намагалися не залишити сiльську iнтелiгенцiю без землi; пiсля вiйни у Приднiстров"ї молдавськi волонтери почали порушувати кордони й грабувати колгоспнi ферми, в тому числi й наш свинотоварний комплекс.
  Я звернувся до начальника районного вiддiлу мiлiцiї Чербаджi М.М. з проханням дозволити створити добровiльну народну козацьку дружину для охорони громадського порядку на територiї громади та боротьби iз порушниками кордонiв - молдавськими волонтерами. Нас пiдтримав голова районної ради Майстро В.I. Дружину було створено, екiповано одностроєм та козацькою зброєю; нiчнi чергування дружинникiв оплачувалися коштами сiльської ради. Велику органiзацiйну та матерiальну допомогу нам надали мiськi та районнi козаки Городецький Л.Г., Скляренко М.П., Бойчев В.В., Устименко Б.I., Царенков О.П., отамани крайових козацтв Пiскун В., Пилипенко В., Федоренко В., Сушинський Б., Петько А., Пуклiч В.
  У 1994 роцi органiзацiйно було оформлено Адамiвський курiнь Українського козацтва, отаманом якого мене було обрано. У 1996 роцi курiнь увiйшов до складу Бiлгород-Днiстровської мiжрайонової козацької паланки Українського козацтва; тодi ж мене було обрано писарем цiєї паланки...
  На сесiях сiльської ради, розглядаючи питання про стан навчального-виховної роботи в школi, ми звертали увагу депутатiв на виховний потенцiал Кодексу буття Українського козацтва, куди входять Кодекс лицарської честi, Кодекс лицарської духовностi та Заповiдi милосердя. Кодекс буття забезпечує формування та виховання такого духовного стану молодi - молодих громадян України, козакiв, яке в народi збереглося як розумiння козацького духу, того особливого соцiального положення українського козацтва в суспiльствi, яке слугувало опорою народу i державi протягом вiкiв. Тому ми вирiшили за основу виховання молодi в нашiй сiльськiй громадi обрати козацьку педагогiку...
  На жаль, вiдсутнiсть розробленої методики роботи з козачатами не дозволили тодi колективу Адамiвської школи досягти вiдсутнiх успiхiв: органiзацiя "Джура" працювала бiльше як пiонерська органiзацiя, нiж як козацька...
  Пiсля закiнчення строку повноважень сiльського голови в 1998 роцi я повернувся до Адамiвської школи на посаду директора i почав будувати школу козацько-лицарського виховання. Було розроблено модель та план трансформацiї загальноосвiтньої школи в школу козацько-лицарського виховання, концепцiя, положення та статут школи цього типу, навчальний план та програми, пiдручники та методичнi посiбники. Йде робота над створенням Програми розвитку козака, методичного посiбника "Види дiяльностi й форми занять з козацько-лицарського виховання". За розробку моделi школи такого типу мене було нагороджено у 2001 роцi Iменним годинником вiд Президента України; в 2003 роцi я отримав на цю модель авторське свiдоцтво обласного ярмарку педагогiчних iдей та технологiй. Модель самоврядування нашої школи була признана однiєю з кращих на України; а за створення школи козацько-лицарського виховання я отримав звання кращого освiтянина України 2002 року в номiнацiї "Народе мiй завжди буде".
  
  У вихованнi нацiонально свiдомих козакiв та берегинь педагогiчний колектив бачить три ступенi: 1. Родинно-дошкiльне виховання козачати та лелi. 2. Родинно-шкiльне виховання джури та дани. 3. Громадсько-родинне виховання козака та берегинi.
  
  
  
  
  
  
  Тепер у громадi ми маємо таку систему виховання козака i берегинi:
  
  
   III. Громадсько-
   родинне Берегиня
   виховання Козак
   козака та берегинi
  
   II. Родинно- ФIЛОСОФIЯ
   шкiльне Дана козацько-
   виховання Джура лицарського
   джури та дани виховання
  
  
   I. Родинно-
   дошкiльне
   виховання Леля
   козачати та лелi Козача
  
  
  
  
  Родинно-дошкiльне виховання козачати та лелi (дiти до 6 рокiв) здiйснюємо через роботу з батьками дошкiльнят та введенням спецiальних курсiв до програм дитячого садка.
  Родинно-шкiльне виховання джури та дани (дiти 6-13 рокiв) ми проводимо у формi школи козацько-лицарського виховання:
  А/ класна робота за рахунок варiативної частини навчального плану з основних дисциплiн козацько-лицарського виховання,
  Б/ позакласна робота за рахунок годин гурткiв, у формi Козацької республiки (одна з форм самоврядування учнiвського колективу) та класних козацьких загонiв,
  В/ позашкiльна робота у формi дiяльностi дитячо-юнацької органiзацiї "Молода Сiч" Українського козацтва.
  Громадсько-родинне виховання козака та берегинi ( молодь з 14 рокiв) ми здiйснюємо через дiяльнiсть Адамiвського курiня Українського козацтва та жiночої громади Українського козацтва.
  Практика роботи школи козацько-лицарського виховання переконливо свiдчить, що поглиблення i примноження козацько-лицарських традицiй в сучасних умовах сприяє нарощенню зусиль державотворчого спрямування, пiднесенню духовностi як кожної особистостi зокрема, так i всiєї громади, суспiльства в цiлому. Вважаємо, що вчителi покликанi вести широку просвiтницьку роботу серед населення з проблем iсторiї, культури, мистецтва, вiйськової справи, державницької дiяльностi козацтва, прагнути по-козацькому, по-лицарському виховувати пiдростаюче поколiння. На це нас орiєнтують Укази Президента України, нормативнi документи Мiнiстерства освiти i науки України.
  Ось що писалося в блiц-iнформацiї "Джура та Дана" ?1 за квiтень 1998 р. (друкований орган Адамiвської школи): "11 квiтня 1998 року о 15 годинi йшов перший весняний дощ iз громом та блискавкою...В Будинку культури села Адамiвка вiдбулося посвячення у Козаки, Джури та Дани. Висвячували: паланковий отаман Городецький Леонiд, козаки Тимофєєв Валерiй, Павло Бiлоусенко, Андрiй Берлiзов, Iгор Лелюченко, Святослав Горлачов... У Джури та Дани було прийнято учнiв Адамiвської школи - Бараш Лiдiю (5 клас), Бiлоус Iвана (6 клас), Басюк Вiктора, Бiлопшицьку Тетяну, Верховецьку Олесю, Катющева Вiталiя (всi 7 клас)... Вiтаємо перших Джур та Дан Адамiвського курiня Українського козацтва!" Так почалася iсторiя Адамiвської Сiчi - Адамiвської школи козацько-лицарського виховання...
  
  
  
  I. ПЕРЕДУМОВИ CТВОРЕННЯ АДАМIВСЬКОЇ ШКОЛИ
   КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
   (КОЗАЦТВО ЗАДНIСТРОВ"Я. IСТОРИЧНА IНТЕРЛЮДИЯ)
  
  
   Душу - Боговi!
   Життя - Батькiвщинi!
   Серце - людям!
   Честь - нiкому!
  
  
  Козацтво органiзувалося в критичний для України час, коли не було державностi. Воно вiдновило Козацьку державу i виховувало нове поколiння борцiв. Запорiзька Сiч була мiсцем куди мiг втекти крiпак i там реалiзувати себе як людина. Козацтво - синонiм лицарства, i тому воно у всi часи високо цiнувалося. Козаки - люди високоморальнi, одне слово - це не раби. Вони - лицарi, котрi будували Козацьку державу на нацiональних iдеалах.
  Вiдродження цих традицiй сьогоднi є надзвичайно потрiбною i важливою справою. Постане сучасне українське лицарство - постане Україна. Особливо цiнними iдеї козаччини є для української армiї.
  В програмi дiяльностi Українського Чорноморського козацтва, до складу якого входить бiльшiсть вищезазначених козацьких об'єднань, є такi слова:
  "Враховуючи унiкальнiсть козацтва, як соцiального явища свiтового масштабу, що воно несе в собi неосяжний нацiонально-духовний, морально-виховний i вiйськово-патрiотичний потенцiал; що Українське козацтво є наша українська форма демократiї i державностi i форма вiйськового устрою; що структура органiзацiї Українського козацтва легко вписується в адмiнiстративний устрiй України i пiдкрiплює його; МЕТОЮ козацького руху є розбудова української держави через духовне об'єднання народу, мобiлiзацiя енергiї на економiчне процвiтання i пiдняття добробуту людей..."
  
  
  
  1. КОЗАЦЬКI ОРГАНIЗАЦIЇ ЗАДНIСТРОВ"Я ПОЧАТКУ 90-Х РОКIВ
  ХХ СТОЛIТТЯ
  
  Народна мудрiсть говорить: якщо хочеш прожити 50 рокiв - саджай сад, 100 роков - будуй будинок, 1000 роков - виховай сина. Тому народ, що бажає зберегти себе в iсторiї, повинен пiклуватися про виховання своїх синiв, пiдкрiплюючи це виховання матерiальною базою: тим же садом, колодязем, будинком...
  Початок 90-х роков ХХ столiття: розпад Союзу, крушiння правлячої iдеологiчноi машини.
  Тепер уявiть собi наше становище, керiвникiв шкiл, в тi роки: кадри побiгли зi школи, фiнансування пiшло з мiсцевих бюджетiв, ми намагаємось налагодити хоча б якусь виховну роботу в школi, причому на голому ентузiазмi, без навiть моральної пiдтримки з боку, бо, мабуть, лише у школi люди розумiли, що починаємо втрачати цiле поколiння.
  У школi в тi роки почали платити за класне керiвництво копiйки, вiдмiнили педагогiчний стаж старшої пiонерської вожатої - педагогу, який бiльше за iнших працював з дiтьми, оголосили школу поза полiтикою (i поза державою також).
  Опам"ятавщись вiд шоку (iдеологiчного; фiнансового - iнфляцiя, зниження реального рiвня зарплати, затримка з виплатою зарплати на пiвроку), педагоги почали шукати альтернативнi форми виховної роботи: альтернативнi комунiстичним, бо якщо держава вiдмовилася вiд комунiстичної iдеологiї, то i державна школа не мала права її сповiдати: в iншому випадку вчитель зобов"язаний був покинути державну школу - ми ж хотiли в школi працювати.
  В країнах демократiї iснує цiлiсна система формування лiдерiв рiзного рангу. Ця система не обходиться без дитячих органiзацiй - лiдер виростає тут, подальше вiн лише шлiфується. Така сама система iснувала в СРСР: жовтенята - пiонери - комсомольцi - комунiсти.
  Необхiднiсть в наших умовах такої системи розумiли i ми, педагоги Адамiвської школи, i спробували реанiмувати пiонерську органiзацiю - як символ, був у нас жовто-блакитний нацiонал-пiонерський галстук, але реанiмацiя не вдалася.
  Тут нагрянула земельна реформа: колгоспник повинен був стати господарем землi - i вiн став ним - i як тепер може себе на селi пiонерська органiзацiя, яка все-таки асоцiюється з iдеологiчною платформою комунiстiв, що заперечують приватну власнiсть на землю, а таких, що вiдмовились би вiд землi на селi, не виявилося! Тому пiонерська органiзацiя тихо вмерла.
  Це усвiдомило керiвництво - лiквiдувало посаду пiонерської вожатої i ввело посаду педагога-органiзатора.
  Але дитяча органiзацiя в школi повинна бути - вважає педагогiчний колектив Адамiвської школи i тому, розглядаючи на сесiї сiльської ради питання про стан навчально-виховної роботи у школi, ми звернули увагу на виховний потенцiал Кодексу буття Українського козацтва, куди входять Кодекс лицарської честi, Кодекс лицарської духовностi та Заповiдi милосердя. До речi, молодiжна органiзацiя Українського козацтва - "Сiч" - була в цi роки єдиною альтернативою СПОУ (пiонерам). Кодекс буття забезпечує формування та виховання такого духовного стану молодi - молодих громадян України, козакiв, яке в народi збереглось як розумiння козацького духу, того особливого соцiального положення українського козацтва в суспiльствi, яке служило опорою народу i державi протягом вiкiв - ми за основу виховання молодi в нашiй громадi обрали козацьку педагогiку.
  Якщо впроваджувати в виховний процес школи козацьку педагогiку, необхiдно було познайомитись iз козацькими органiзацiями та особами, якi в цi органiзацiї входять...
  На початку 90-х рокiв у Заднiстров"ї дiяли такi козацькi органiзацiї:
   1. Заднiстрове козацьке земляцтво. Група вищих офiцерiв 180-ї Кантемирiвської дивiзiї (мiсто дислокацiї - Бiлгород-Днiстровський) на чолi з її начальником штабу - полковником Токаревим А.Є. органiзувала Заднiстрове козацьке земляцтво - складову частину Всесвiтньої спiлки козакiв. Душею земляцтва був комендант Бiлгород-Днiстровської залоги - полковник Слєпухiн М.О. До складу органiзацiї входили полковник Кучер В.В., пiдполковники Ломовцев Ю.О., Корнєв Ю.М., Некрасов П.М., Пронiн С.В., капiтан Антонов Г.В. - за посадами - командири полкiв, вiйськовий прокурор...
  Штабом земляцтва було розроблено цiкавi документи - "Iдеологiя козаччини", "Стратегiя козаччини", якi слугували фундаментом для розробки статутiв та програм дiяльностi всiх наступних об"єднань козакiв Заднiстров"я.
  У 1991 роцi Україна виборола незалежнiсть. Їз незалежнiстю прийшло розумiння необхiдностi позаблокового iснування держави i як наслiдок - скорочення Збройних Сил: було розформовано 180-ту ордена Кутузова та Червоного прапору Київську дивiзiю, а дiяльнiстю Заднiстрового козацького земляцтва зацiкавилася Служба Безпеки України - офiцерiв-козакiв було звiльнено з армiї.
  Залишившись без пенсiй та квартир, колишнi офiцери вимушенi були шукати роботу та помешкання; багато хто з них виїхав за межi Одещини.
  Частина офiцерiв-козакiв залишилася вiрною козацькiй iдеї: маленький осередок Заднiстрового козацького земляцтва ще працював у 1996 роцi - до його отамана Слєпухiна М.О. зверталася рада отаманiв козакiв Петербурга.
  2. Князем Аргутiнським-Довгоруким було органiзовано кооператив "Рюрик" при Дворянських зборах пiвдня Одещини. Складовою частиною кооперативу була Буджацька Сiч - об"єднання козакiв пiвдня країни. Спiвзасновниками Буджацької Сiчi були Устименко Б.I., Деордиця I.М., Токарєв А.Є., Скляренко М.П., Бойчев В.В., Дмитренко В.В., Кучер В.В.. Як сказав Харчук Ю.I. - один iз спiвзасновникiв Буджацької Сiчi: "Iз закриттям Заднiстрового козацького земляцтва - козацька iдея в Заднiстров"ї не вмерла - оскiльки землi Буджаку потребують захисту"...
  Штаб-квартирою Буджацької Сiчi був Бiлгород-Днiстровський.
  3. Бiлгород-Днiстровське паланкове товариство козакiв-пасiчникiв, яке очолював Леонiд Городецький - вiйськовий пенсiонер. Паланка входила до складу Українського Чорноморського Гуляйпiльського козацтва, але з розколом обласної (крайової) органiзацiї УЧГПК на двi органiзацiї - Чорноморське Гуляйпiльське козацтво та Звичаєве козацтво - отримала автономiю.
  Розкол утворився тому, що частина козакiв (це була основна маса перших козакiв-засновникiв УЧГПК) вважала за необхiдним неухильно додержуватися Звичаєвого Кодексу козацтва. Козаки, якi прийшли до козацтва пiзнiше, вважали за необхiдне брати з цього Кодексу лише основнi постулати моралi, а в практичнiй дiяльностi зважувати на сьогодення.
  На вiдмiну вiд УЧГПК (i других козацьких органiзацiй), в паланцi нiколи не було розбрату - паланкова старшина завжди спокiйно й розважливо вирiшувала всi суперечки мiж козаками i не доводила цi суперечки до розколу; дiйсно, у життєдiяльностi громадської органiзацiї дуже важлива роль керiвництва та старiйшин - паланцi дуже пощастило, що в керiвництвi та радi старiйшин були такi особи, як Городецький Леонiд, Маринеску Микола, Тимофєєв Валерiй - особи, якi пройшли школу керiвництва громадами, органiзацiями, установами - голови сiльрад, директора шкiл, профспiлковi та партiйнi лiдери; особи, що мали вже звичку приймати рiшення та вiдповiдати перед загалом за цi рiшення.
  Бiлгород-Днiстровська паланка входила до складу Українського козацтва ( перший Гетьман УК В"ячеслав Чорновiл) - вiд Чорновiла група козакiв паланки отримала першi козацькi нагороди - Хрести з мечами (вони були зробленi з пластмаси, трималися на синiй стрiчцi, крiпилися швацькими шпильками); до речi в Українi тодi ще не було своїх державних нагород - орденiв та медалей. Першим в паланцi цей Хрест отримав Л.Городецький.
  Для розвитку козацтва у Бiлгород-Днiстровському (мiстi та району) Леонiд Григорович зробив дуже багато. Вiн налагоджував роботу курiнiв по селах (цих курiнiв - 7), завозив малозабезпеченим верствам населення вугiлля за цiнами вдвiчi нижче комерцiйних, вiдкрив перукарню, яка обслуговує пенсiонерiв, iнвалiдiв, органiзував пункт самозабезпечення козакiв продуктами харчування, зокрема, там реалiзується мед значно дешевший та якiсний, нiж на ринку i ще багато реальних справ.
  Л.Городецький очолив i приймав безпосередню участь у роботi з забезпечення козакiв одностроєм: через Мiнiстра оборони України та речову службу штабу Одеського округу обозна служба паланки придбала офiцерськi мундири кольора морської хвилi - цей козацький однострой коштував 25 гривень (мундир, кашкет). Такими ж мундирами було забезпечено джур та дан Адамiвської, Вигiнської та Старокозацької школ всього 11 гривен за комплект (мундир, берет).
  Була придбана ритуальна козацька зброя - ножi "колодачи" та шаблi, бунчуки, перначi, виготовленi прапори та корогви. Розробленi козацькi ритуали - прийняття до козацтва, освяти зброї, козацьких святинь та iн. Паланка почала спiвпрацювати з православними священнослужителями - отець Федiр Абрамов (Бiлгород-Днiстровський), отець Павел (Стара Царичанка) та iн. Був свiй козацький капелан - отець Микола.
  Козаки брали участь у Великих радах Українського козацтва, якi проходили тодi тiльки в Києвi.
  У той час найактивнiшими членами козацької паланки пасiчникiв були - Берлiзов Андрiй, Костецький Євсей, Марин Георгiй, Сердцевич Дмитро, Панаїт Федiр, Денисов Iван, Денисов Юрiй, Греча Якiв, Соловєнко Володимир, Сидоренко Володимир, Чумаченко Василь, Швачка Петро, Вiдман Iван, Смаглiй Павло, Хоменко Євген, Вiтряк Микола-старий.
  Згодом до пасiчникiв приєдналися козаки Майстро Анатолiй, Василь Якименко, Iгор Лелеченко, Бiлоусенко Павло, Вiтряк Микола-молодий, Вiтряк Борис, козаки Адамiвського курiня - Тимофєєв Валерiй, Гуцан Валерiй, Редько Анатолiй, Завацький Дмитро, Гамар Iван, Гречко Леонiд...
  На енергiю та бажання козакiв робити справи милосердя звернула увагу влада - ми почали взаємодiяти: отримали примiщення пiд канцелярiю, перукарню, почали переобладнання колишнього банно-прального комбiнату, готували документацiю для вiдкриття ринку "Козацький привоз", будiвлi козацької церкви...
  
  
  
  2. КОЗАЦЬКI ОРГАНIЗАЦIЇ ЗАДНIСТРОВ"Я СЕРЕДИНИ 90-Х РОКIВ ХХ СТОЛIТТЯ
  
  ...Зима 1993 року. Україна готується до виборiв депутатiв всiх рiвнiв та Президента України. Кандидати в депутати Одеської обласної та Верховної Рад "мотаються" по району - беруть участь у передвиборчому марафонi - проводять зустрiчi з виборцями, головами сiльських рад (за Законом про вибори сiльськi голови формують територiальнi виборчi комiсii). Десь у кiнцi 1993 року заїхав до Адамiвської сiльської ради Петро Чернишук (тодi голова Бiлгород-Днiстровського осередку РУХу та кандидат у депутати Верховної Ради). Ми розмовляли з ним про особливостi тогорiчних передвиборчих баталiй i якось непомiтно перейшли до питання про мою нацiональну приналежнiсть. Я - липованiн-старообрядець (липовани - нащадки донських козакiв-некрасiвцiв, якi оселилися на Дунаї пiсля розгрому царськими вiйськами повстання Кiндрата Булавiна). Петро дав менi адресу канцелярii паланкового козацького товариства i вже через кiлька днiв я розмовляв про справи козацькi з Леонiдом Городецьким (паланковим отаманом).
  ...У цей час на територiї Бiлгород-Днiстровського району дiяли такi козацькi осередки:
  1. Буджацька Сiч. Її очолював князь Аргутiнський-Довгорукий. У складi осередка було багато впливових та знаних у районi осiб, але позицiя керiвництва стосовно других осередкiв козацтва у районi (курс на iзоляцiю та елiтаризм) не дала Сiчi можливостi консолiдувати та очолити козацький рух. Та ще й князь багато часу був у роз"їздах (справи за кордоном - був особистим секретарем Великого князя Володимира - нащадка росiйського iмператорського престолу; заснування дворянського зiбрання Пiвдня України та iн.), а вiдсутнiсть отамана паралiзувала роботу осередка, бо за першим статутом Сiчi отаман практично одноосiбно керував роботою Буджацького козацтва (печатка та фiнанси осередка були в руках князя). Буджацька Сiч була незалежною обласною органiзацiєю i не входила до лав Українського козацтва - на той час єдиноi у країнi козацької органiзацiї всеукраiнського масштабу. У складi Сiчi активно працювали Устименко Борис Iванович - сiчовий суддя (кореспондент Одеської обласної газети "Одеськi вiстi"), Скляренко Михайло Петрович - заступник отамана (вiйськовий пенсiонер, фермер), Токарев Анатолiй Євгенович - писар Сiчi ( колишнiй начальник штабу 180 дивiзїї, вiйськовий пенсiонер), Бойчев Василь Васильович - обозний Сiчi (керiвник кооперативу таксистiв, потiм фермер), Деордиця Iван Матвiйович (пенсiонер), Дмитренко Василь, Кучер Вiктор (вiйськовий пенсiонер). Дiяли козацькi осередки у Саратi (Iванов С.I., Поглупко), Тарутiно, Арцизi, Татарбунарах, Кiлiї, Їзмаїлi, "але тамтешнi полковники, крiм саратського Сергiя Iванова, майже нiчого не зробили для вiдродження козацтва"(Пише Б.Устименко у своїй бiографiї). У травнi 1995 р. було проведено коло з органiзацiйних питань, на якому була затверджена нова редакцiя Статуту Сiчi, який вiдтепер обмежував права отамана та розширював права та повноваження сiчової старшини; керiвництво Сiччю перетворювалось iз одноосiбного на колегiальне. На колi були присутнi письменники Ковальджi, Набоков, Задорожний. У цьому ж роцi до Бiлгорода-Днiстровського приїздив за листом Л.Городецького Гетьман Українського козацтва В.Мулява. Разом iз Сагайдаком (Киiв) та Лукашевичем (Одеса) Мулява мав зустрiчi з керiвництвом Буджацької Сiчi та Бiлгород-Днiстровської паланки i зробив висновки, що лише керiвництво паланки стоїть на державницьких позицiях, а дiяльнiсть керiвництва Сiчi не вiдповiдає нацiональним iнтересам України. Л.Городецький отримав Унiверсал Гетьмана на право формування осередкiв Українського козацтва; керiвництво Сiчi такого Унiверсала не отримало. Цей крок Гетьмана вiдштовхнув багато офiцерiв 180 дивiзiї вiд лав козацтва. Як би там не було, але частина козакiв Буджацької Сiчi припинила активну дiяльнiсть до кращих часiв (Деордиця I.М., Дмитренко В.В.), частина вiдiйшла вiд козацтва зовсiм (зокрема, в зв"язку iз виїздом - Токарев А.Є., Кучер В.В.), частина ввiйшла до складу Бiлгород-Днiстровської паланки (Скляренко М.П., Устименко Б.I., Бойчев В.В., Вiтряк М.К. ). Офiцiйно Сiч припинила дiяльнiсть у 1997 роцi...
  2. Бiлгород-Днiстровське мiжрайонне паланкове козацьке товариство, яке виникло на фундаментi районного козацького товариства пасiчникiв. Керував (i дотепер керує) роботою паланки Леонiд Городецький - виходець з козакiв-мазепинцiв Старої Царичанки. Паланка входила на правах асоцiйованого члена до Українського Чорноморського Гуляйпiльського козацтва - обласної (крайової) козацької органiзацiї, яка була складовою частиною Українського козацтва Гетьмана Володимира Муляви (другий Гетьман; першим був В"ячеслав Чорновiл).
  Крайовим отаманом у серединi 90-х рокiв був Валентин Пiскун. До нього (за звичаєм) отамани змiнювалися кожен рiк; Пiскун ж був першим керiвником козакiв, який три роки поспiль очолював обласну органiзацiю. Якщо до нього отамани займалися лише виборами та перевиборами (я трохи утрирую, бо крайова органiзацiя працювала, й працювала добре), то Пiскун налагодив роботу штабу, осавульської (утворили Одеську Сiч - чоловiчий - спочатку сезонний, потiм всесезонний табiр, де молодь проходить козацький вишкiл) та обозної (зокрема, козаки реалiзували - за лiцензiєю - як будiвельний матерiал - пiсок з кар"єрiв) служб; це все завдяки тому, що отаман мав час працювати, а не лише готуватися до виборiв та перевиборiв. .
  Але прийшов час й Пiскуна (це менталiтет козацький - де два козака - там три гетьмана) - звичаєвi козаки скликали першу Чорну раду (потiм цю раду скликали багато разiв) - й закинули отаману й пiсок, i бiйки козакiв при розподiлу дивiдентiв вiд лiцензiйної дiяльностi, i ще, i ще, i ще... Пiскун вчинив шляхетно - скликав раду, оприлюднiв звiт (фiнансовий та полiтичний ) дiяльностi крайової органiзацiї - й подав у вiдставку...
  Крайовий отаман генерал-хорунжий Валентин Пiскун часто приїздив до Бiлгорода-Днiстровського - на робочi наради старшини, на посвяти козаччi, завжди цiкавився й був у курсi справ козацьких органiзацiй Заднiстров"я. Як правило, з ним приїздив Сергiй Гуцолюк.
  Пiсля В.Пiскуна козаки обрали отаманом генерала ЗСУ Валентина Пилипенка. Ця кандидатура сподобалася не всiм козакам й почався в лавах наших розбрат. Але це вже було в кiнцi ХХ столiття...
   3. Адамiвський курiнь Українського козацтва - автономний осередок козацтва у складi Бiлгород-Днiстровської паланки. Вiн виник у Адамiвцi як козацька добровiльна народна дружина; взаємодiяв у справi охорони порядку на територiї сiльської ради з районним вiддiлом МВС (начальником райвiддiлу працював полковник Чербаджi М.М.), з районною радою (головою ради працював Майстро В.I.), з 27 бригадою Бiлгород-Днiстровського гарнiзону, з прикордонниками Старокозацької прикордонної залоги...
  Першими реєстровими козаками Адамiвського курiня були Тимофєєв Валерiй, Гуцан Валерiй, Редько Анатолiй, Дмитро Завацький, Гречко Леонiд, Козаченко Олександр Iванович, Козаченко Олександр Антонович, Рибальченко Вiктор, Кулiков Руслан, Даниленко Iван, Маринеску Микола, Кульчицький Анатолiй, Николайчук Юрiй, Басюк Вiктор, Козубенко В"ячеслав, Чеботюк Олександр, Бiлоус Василь, Козубенко Феодосiй, Гончаров Вiктор, Лаврiненко Юрiй, Деревенча В"ячеслав, Одорожа Iгор, Лазуренко Дмитро, Макаренко Федiр, Макаренко Сергiй, Редько Сергiй.
  Адамiвський курiнь налагодив роботу з вiдродження прогресивних козацьких традицiй, плiдно спiвпрацював з органами мiсцевого самоврядування. Метою його дiяльностi було сприяння мiсцевим органам влади в забезпеченнi громадського порядку, боротьбi iз злочиннiстю i правопорушеннями.
  4. Бiлгород-Днiстровський мiський козацький Кiш, який вiдпочкувався вiд Бiлгород-Днiстровської паланки. Першими козаками Кошу були Скляренко М.П., Вiтряк М.К., Устименко Б.I., Черв"як О.О., Горлачьов В.П., Воробйов В.М., Бойчев В.В., Мельниченко Г.Б., Скиба М.Є., Лелеченко I.А., Городниченко П.М., Кулинський В.Я., Зуєв О.I., Лiсiцин I.М., Павлюк В.В., Оленєв I.П.
  У цi ж роки в школах Заднiстров"я педагоги звернули увагу на моральний потенцiал козацтва й почали впроваджувати в навчально-виховний процес козацьку педагогiку.
  Миколаївсько-Новоросiйська школа Саратського району - осередок козацької республiки "Мрiя" з вiдповiдною атрибутикою, символiкою, ритуалами. Шефами школи стали козаки Бiлгород-Днiстровського мiського козацького кошу, якi багато допомагали завучу школи Фоменчук В.А. та педагогу-органiзатору Настаченко Г.М.
  Долинiвська школа Бiлгород-Днiстровського району працювала (й працює) над створенням колективу козачат, використовуючи кращi досягнення вiтчизняної педагогiки. Iнiцiаторами роботи колективу школи у цьому напрямку були директор школи Тома Т.I., завуч Долгошеєнко М.I.. педагог-органiзатор Молчанова Т.I.
  Вигiнська школа Бiлгород-Днiстровського району на чолi iз директором Бiленко В. Ю. стала школою джур та дан.
  Випаснянська школа N1 Бiлгород-Днiстровського району (директор Дранiшнiкова Т.О.) створила невеликий осередок джур (учитель НВП Гавриленко В.О.)..
  Адамiвська школа козацько-лицарського виховання Бiлгород-Днiстровського району працювала (й працює) в режимi навчального закладу нового типу; педагогiчний колектив використовує адекватнi козацькi методики виховного впливу на козачат, козацькi звичаї та ритуали. В школi працювала (й працює) дитяча та молодiжна органiзацiя "Молода Сiч", спiвзасновниками якої є директор школи Тимофєєв В.Я., завуч Лавриненко П.М., педагог-органiзатор Гриценко В.Н.
  
  
  3. КОЗАЦЬКI ОРГАНIЗАЦIЇ ЗАДНIСТРОВ"Я КIНЦЯ ХХ СТОЛIТТЯ
  
   Кiнець ХХ столiття в козацькому русi характеризується як перiод росту органiзацiй рiзного направлення та чисельного росту членiв цих органiзацiй. Причиною цьому слугувало пiдвищення загального iнтересу до справ козацьких у країнi i зокрема Укази Президента України "Про День Українського козацтва", "Про Координацiйну раду з питань розвитку Українського козацтва".
   Збiльшення кiлькостi членiв козацьких органiзацiй веде до появи поглядiв, вiдмiнних вiд поглядiв керiвництва цих органiзацiй. Якщо керiвництво толерантне, мудре - вiдмiни в поглядах ведуть до розвитку органiзацiї, покращання її роботи, змiцненню авторитету в широкому загалi. Але якщо керiвництво органiзацiї авторитарне, не терпить iнших поглядiв на розвиток руху, крiм своїх, - суперечки виливаються у розкол. Тут є й позитивний момент; можна вважати, що це не розкол, а очищення: невдоволенi дiяльнiстю органiзацiї козаки створюють свiй пiдроздiл i намагаються працювати краще...
   Подiбна ситуацiя у кiнцi ХХ столiття склалася в Українському козацтвi на всiх рiвнях - вiд всеукраїнського до мiсцевого, зокрема в Одеськiй крайовiй та Бiлгород-Днiстровськiй районнiй органiзацiях.
   Обравши отаманом генерала Валентина Пилипенка, а писарем полковника гвардiї Валентина Федоренка, Українське Чорноморське Гуляйпiльське козацтво вступило в новий етап свого розвитку. Заступником отамана з питань iдеологiї було обрано письменника - академiка Богдана Сушинського, заступником з органiзацiйних питань полковника Анатолiя Петька - отамана Овiдiопольської районової козацької органiзацiї. УЧГПК на Великiй Радi Українського козацтва пiдтримало кандидатуру генерала Iвана Бiласа, який (пiсля Гетьмана Володимира Муляви, що тяжко захворiв - iнсульт) став третiм Гетьманом.
   Незгода серед керiвникiв Одеської крайової органiзацiї щодо подальшого шляху її розвитку призвiв до серiї розколiв.
   Спочатку крайова органiзацiя змiнила назву - стала Чорноморським козацтвом. При цьому стався розкол: бiльша частина козакiв на чолi з Анатолiєм Петько, Валентином Федоренко, Богданом Сушинським органiзувало окреме козацьке об"єднання, яке згодом розкололося на Чорноморське козацьке вiйсько Анатолiя Петька (входить до складу Українського козацтва та пiдтримує Гетьмана I.Бiласа) та Реєстрове козацтво Богдана Сушинського, яке не пiдтримує Гетьмана УК I.Бiласа, а входить у Всесвiтню Лiгу Лицарiв. До речi, Б.Сушинський є прiором Мальтiйського Ордена лицарiв, нагороджений Папою Iоанном Павлом II медаллю св. Амвросiя. Далi Чорноморське козацьке вiйсько розкололось на ЧВК (Чорноморське козацьке вiйсько - отаман А.Петько) та ЧКЗ (Чорноморське козацьке з"єднання - отаман Пуклiч - президент охоронного бюро "Гриф"). Розбiжностi добре висвiтленi у статутах цих органiзацiй.
   Вiд Чорноморського козацтва В.Пилипенка вiдiйшов полк iм. Сiрка отамана Валентина Кривобока, потiм "Одеська Сiч" Iвана Коваля. Далi В.Пилипенко склав повноваження й отаманом Чорноморського козацтва обрали Генадiя Загайчука.
  В кiнцi ХХ столiття в Одеському краї працювали 9 незалежних козацьких органiзацiй, якi мали статус обласних:
  1. Звичаєве козацтво отамана Леонiда Безклубого.
  2. Чорноморське козацьке вiйсько отамана Анатолiя Петька (входить до складу Українського козацтва).
  3. Чорноморське козацьке з"єднання отамана Валентина Пуклiча (входить до складу Українського козацтва).
  4. Полк iм. Сiрка отамана Валентина Кривобока.
  5. "Одеська Сiч" отамана Iвана Коваля.
  6. Чорноморське козацтво отамана Генадiя Загайчука.
  7. Буджацька Сiч отамана Михайла Скляренка.
  8. Реєстрове козацтво отамана Богдана Сушинського.
  9. Козацька асоцiацiя пасiчникiв Одещини наказного отамана Леонiда Городецького.
  Процес розколу не обiйшов й козацтво Бiлгород-Днiстровського району i в цiлому Заднiстров"я.
   Вiд Бiлгород-Днiстровського мiського козацького Кошу вiдпочкувався 1-й Бiлгород-Днiстровський мiський Окружний полк iм.П.Орлика, спiвзасновниками якого є Врублевський М.В., Єремєєв В.I., Дейна М.К., Оленiв I.П., Царенков О.П., Хоменко Є.В. Першим отаманом полку був Царенко О.П., потiм козаки отаманом обрали Врублевського М.В. Полк пiдпорядкований Чорноморському козацькому вiйську Анатолiя Петька й пiдтримує Гетьмана I.Бiласа.
   Вiд полку вiдiйшов Бiлгород-Днiстровський Окремий курiнь iм. С.Бiлого, спiвзасновниками якого є отаман Городниченко П.М., Сокорев Ю.О., Сокорев О.О., Чудак В.С., Павленко О.Д., служитель УПЦ КП отець Микола Григоращенко. Курiнь пiдтримує Гетьмана I.Бiласа. Штаб-квартира куреню знаходиться на вулицi Плавневiй; над воротями майорить державний прапор.
   Саратська районна козацька органiзацiя розкололася на полк отамана С.Iванова та полк отамана Поглупко.
   В кiнцi ХХ столiття в Бiлгород-Днiстровському районi i мiстi працювали такi козацькi органiзацiї:
   1. Козацьке паланкове товариство. Отаман Леонiд Городецький.
   2. Буджацька Сiч. Отаман Михайло Скляренко. До складу Буджацької Сiчi входить Козацький Кiш отамана Михайла Скляренка.
  3. Полк iм. П.Орлика. Отаман Микола Врублевський.
  4. Окремий курiнь iм. С.Бiлого. Отаман Петро Городниченко.
  
  Продовжували працювати в напрямку козацько-лицарського виховання школярiв Миколаївко-Новоросiйська (Фоменчук В.А., Настаченко В.М.), Долинiвська (Тома Т.I., Долгошеєнко М.I., Молчанова Т.I.), Адамiвська (Тимофєєв В.Я., Лавриненко П.М., Гриценко В.Н.) школи. На жаль, в цi роки звернули роботу Вигiнська (пiшов на пенсiю Бiленко В.Ю.), Випаснянська N1 (виїхав на навчання до вiйськової академiї Гавриленко В.О.) школи...
  Як писав у своїх нотатках Л.Городецький: " Чи може щось об"єднати козацьких лiдерiв?
  Об"єднати може тiльки Гетьман України - глава держави - признаний авторитет. Хто? Сьогоднi це вакансiя. Дiждемось президентських виборiв, якщо буде вибiр.
  Якi перспективи розвитку вiдродженого козацтва? Перспективи вiдкриваються на шляху. Важливо йти цим шляхом i не збиватися ради хвилинних вигiд.
  Йти крiзь терни i без сумнiвiв служити людям в їм"я Добра i Господа, їм"я якому Христос. Це найтяжчий шлях, але iншої дороги до Правди в козакiв бути не може.
  Козак може бути задоволений, коли народ буде задоволений своїм становищем. Чи буде це результатом дiяльностi козацтва, чи результатом iншого Промислу - це не важливо. Важливо, щоб козаки не були стороннiми свiдками подiй.
  Щоб не соромно було пiдписатися пiд гаслом: "Слава Богу, що ми козаки!", - треба виборювати свої вольностi, разом навалюючись на перепони i тi перепони ламати, а не обходити."...
  
  
  
  
  
  4. КОЗАЦЬКI ОРГАНIЗАЦIЇ ЗАДНIСТРОВ"Я ПОЧАТКУ ХХI СТОЛIТТI
  
  Початок ХХI столiття в Одеськiй областi та, зокрема, Бiлгород-Днiстровському районi для козакiв ознаменувався якiсним ростом кiлькостi членiв та загальною зацiкавленiстю влади у спiвробiтництвi. Це, зокрема, було пов"язано iз Указами Президента України про створення Координацiйної ради з питань розвитку козацтва (такi ради були створенi в Одесi - обласна та в Бiлгородi-Днiстровському - районна i мiська) та прийняттям Нацiональної програми розвитку козацтва в Українi.
  У цi роки в Заднiстров"ї працювали такi козацькi органiзацiї:
  1. Бiлгород-Днiстровська паланка Українського козацтва - отаман Л.Городецький, писар В.Тимофєєв.
  2. Адамiвський курiнь Українського козацтва (автономно у складi Бiлгород-Днiстровської паланки) - отаман М.Маринеску, писар В.Козубенко.
  3. Буджацька Сiч Українського козацтва - отаман М.Скляренко, писар В.Воробьов.
  4. Бiлгород-Днiстровський Кiш Українського козацтва (автономно у складi Буджацької Сiчi) - отаман М.Скляренко, писар В.Воробьов.
  5. 1-й Бiлгород-Днiстровський Окружний полк iм. П.Орлика Чорноморського козацького вiйська Українського козацтва - отаман М.Врублевський, писар В.Воробьов.
  6. Бiлгород-Днiстровський Окремий курiнь iм. С.Бiлого Чорноморського козацького вiйська Українського козацтва - отаман П.Городниченко, писар Ю.Сокорєв.
  7. Бiлгород-Днiстровський курiнь Вiйська Запорозького - отаман М.Возний.
  8. Жiноча громада Чорноморського козацького вiйська Українського козацтва - керiвник Л.Горлачьова.
  9. Бiлгород-Днiстровський курiнь Чорноморського козацького з"єднання Українського козацтва, отаман I.Бiлоус.
  Активно працювали козаки М.Скляренко, В.Воробьов, I.Оленєв, С.Горлачов, М.Врублевський, В.Єремєєв, В.Бойчев, Б.Устименко, Л.Городецький, В.Тимофєєв, М.Маринеску, М.Дейна, П.Городниченко, В.Смаковський,
  Цiкаве спостереження: новi козацькi органiзацiї завжди утворювалися iз появою нових лiдерiв - й надалi я прогнозую рiст цих органiзацiй iз приходом у козацтво осiб - носiїв нових iдей.
  Новим у козацтвi (i характерним для цього перiоду) було спiвробiтництво козакiв усiх осередкiв ("час збирати камiння"), особливо коли необхiдно було проводити масштабнi заходи - участь у Днi мiста Бiлгорода-Днiстровського, у вiдкриттi пам"ятникiв Т.Шевченку (Бiлгород-Днiстровський), отаману Головатому, Богдану Хмельницькому (Одеса), органiзацiя екскурсiй для школярiв на кораблi Чорноморського флоту, районне свято на базi Адамiвської школи, районне Свято козацької пiснi, посвята у козачата учнiв Долинiвської школи, у козаки всесвiтньо вiдомого фольклорного ансамблю "Веселка" (керiвник I.Нiкiруй), хлопчачого ансамблю "Гроно" (керiвник Б.Нiкiруй), лiцеїстiв Тузлiвського НВК, зустрiч iз кандидатом у Президенти України В.Ющенком та iн...
  У цi роки продовжували активно працювати в напрямку козацько-лицарського виховання Адамiвська (директор Тимофєєв В.Я., завуч Лавриненко П.М., педагог-органiзатор Гриценко В.Н.) та Долинiвська (директор Тома Т.I., завуч Долгошеєнко М.I., педагог-органiзатор Молчанова Т.I.) школи. Почали вiдроджувати шкiльнi козацькi органiзацiї Випаснянська ?1 школа (учитель ДПЮ Гладченко Ю.О.), Турлацька школа (директор Тодорова Т.П.), Бiленкiвська школа (педагог-органiзатор Ситнiк В.А.), Тузлiвський НВК Татарбунарського району (директор Покровщук Д.М.). Звернула активну роботу Миколаївсько-Новоросiйська школа (iз виходом на пенсiю Фоменчук В.А.).
  Почав друкуватися невеликим накладом (тиражем) регiональний козацький щомiсячник "Рiч про Буджацьку Сiч" (тут друкуються статтi теоретикiв козацького руху - Устименка Б.I., Городецького Л.Г., Тимофєєва В.Я., Скляренка М.П., новини козацької дiяльностi, художнi бiографiї лiдерiв козацького руху Буджаку та iн.).
  Було прийнято регiональну програму вiдродження та розвитку Українського козацтва на Одещинi на 2002-2005 роки у III роздiлi якої сказано: "...органiзувати семiнари з проблем козацького виховання школярiв на базi Адамiвської загальноосвiтньої школи". Метою територiальної програми вiдродження та розвитку Українського козацтва в Бессарабiї є - подальший розвиток козацтва як громадської сили, здатної зробити певний внесок у консолiдацiю суспiльства.
  Згiдно програми, козацтво Буджаку зосередило зусилля на:
  - iсторико-просвiтницькiй та дослiдницькiй дiяльностi;
  - вiйськово-патрiотичному вихованнi, iз впровадженням козацьких традицiй у навчальнi заклади та в лави армiї;
  - спортивному розвитку;
  - розвитку фермерських господарств та пiдприємницької i ремiсничої дiяльностi;
  - спiвпраця з органами правопорядку та адмiнiстрацiями i органами самоуправлiння;
  - обстоювання засад релiгiйного виховання.
   Завдання отаманської верхiвки козацтва Буджаку - не втягувати козакiв в згубну
  конфронтацiю та релiгiйнi, мовно-нацiональнi, полiтико-економiчнi iнтриги (бо на сучасному етапi козацтво як єдина полiтична сила не сформувалась!) i щоб утримувати козацтво вiд цiх iнтриг - бiльше займатися вихованням та просвiтницькою дiяльнiстю, розвивати культурнi осередки - козацькi хори, ансамблi, театри; пiклуватись про козацькi лiцеї i табори вiдпочинку та спортивного загартування.
   Ми не повиннi насаджувати зневiру. Не можна в такiй ситуацiї будувати цивiлiзовану державу, формувати повноцiнну, самодостатню нацiю; козаки повиннi не дозволяти морально i духовно перетворювати українську нацiю на нацiю, в якiй панують, i буття якої визначають, панiкери, провокатори i духовнi дезертири.
  Як сказав Б.Сушинський: "Ми живемо в мирнiй європейськiй державi. Найбiльша мужнiсть полягає в тому, щоб кожен з нас, українцiв, на своєму робочому i житейському мiсцi, щоденно - борозна до борозни, цеглина до цеглини, слово до слова - пiдтверджував козацьку вiрнiсть в iм"я України, козацьку мужнiсть задля захисту України, козацьку працьовитiсть i поряднiсть задля процвiтання України.
  Оце вона i є - житейська, бiблiйна, а отже й козацька мудрiсть нашої Нацiональної iдеї. Бо: велич козацької Української Нацiональної iдеї - у величi козацького духу!"
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  II. КОЗАЦЬКА ПЕДАГОГIКА Й СУЧАСНА ОСВIТА
  (ПЕДАГОГIЧНI РОЗДУМИ)
  
  
  "Козацтво стало найдосконалiшою формою вияву генетично закодованих здiбностей i можливостей нашого народу. Реалiзацiя ж науково обґрунтованих i випробуваних iсторiєю козацько-лицарських виховних традицiй - один iз найефективнiших українознавчих пiдходiв у навчально-виховнiй роботi."
   Б.Сушинський.
  
  
  В жоднiй країнi свiту немає виховання "взагалi". Воно завжди має конкретно-iсторичну нацiонально-державну форму вираження i спрямоване на формування громадянина конкретної держави, яка не може бути безнацiональною.
  В Українi, як i в iнших країнах свiту, iсторично склалася своя система виховання, яка максимально враховує нацiональнi риси i самобутнiсть українського народу. Це - українська козацька педагогiка.
  Вiдомо, що український козацький визвольний рух - одна з найяскравiших сторiнок боротьби нашого народу за полiтичну i державну незалежнiсть. Багатогранною була дiяльнiсть козакiв - як звитяжних воїнiв, вiльнолюбивих громадян, полiтичних i державних дiячiв, умiлих господарiв землi, досвiдчених хлiборобiв, творцiв мистецтва, мудрих вихователiв дiтей. Козацтво у бiльшостi своїй було аристократiєю нацiонального духу, високоiдейною i високоморальною елiтою свої нацiї.
  Народ - нацiя - це самовiдтворювана система. Вона може втратити певнi функцiї (державницькi), але допоки жива - спроможна сягати ще вищих рiвнiв свого розвитку. Потрiбнi лише внутрiшня воля i сила.
  Втiленням волi i сили, феноменом вiдродження свiдомо i послiдовно стало козацтво. Славетний Байда Вишневецький не тiльки поборює вiйськову потугу татар i туркiв, а й гордо вiдкидає компромiс (навiть в iм"я життя) з поневолювачами народу (вiра твоя, кидає вiн у вiчi султановi, погана, - тож волiю умерти, але не бути в спiлцi з тобою). В iм"я розквiту народу П. Конашевич-Сагайдачний з усiм своїм кошем вступає до Київського освiтнього братства. Б. Хмельницький сприяє розвитку Києво-Могилянської академiї, багато полковникiв здобуває освiту в зарубiжних унiверситетах. Гетьман I. Мазепа будує освiтнi заклади та храми, П. Орлик творить найдемократичнiшу та найгуманiстичнiшу в Європi Конституцiю, а Кирило Розумовський докладає максимальних зусиль для створення в Батуринi унiверситету й 52 роки очолює росiйську академiю наук i здобуває все європейське визнання...
  Уся козацька Україна була подiлена на "полки", i в усiх полках та у володiннях Сiчi функцiонували рiзного роду школи. Тi школи давали свiтську, релiгiйну i вiйськову освiту, а головне - готували до життя: як приватного, так i державного. Україна вся була всiяна навчально-виховними закладами i закономiрно була визнана Європою як найосвiченiша країна-нацiя...
  Iсторiя вчить: поки козацтво було могутньою суспiльною культуротворчою, морально-духовною, нацiонально-патрiотичною потугою, доти Україна зберiгала свою незалежнiсть чи автономнiсть.
  Загальновiдомо: козацтво - надзвичайно високого, елiтного рiвня вiйськова органiзацiя, але самою iсторiєю їй судилося вiдiграти роль вирiшальної сили у вiдродженнi нацiї-держави, захистi демократiї i свободи, гуманiзму, найвищого рiвня - конституцiйної, правової культури.
  Дика i темна, свавiльна, гультяйська сила, як атестували козацтво недруги України, цiєї мiсiї виконати не могла.
  Нагадаймо свiдчення Д. Яворницького: на Сiч приймали лише тих, хто визнав православну вiру, спiлкувався українською мовою, брав присягу захищати до останнього подиху людину, родину, вiйськове товариство й Україну та за них бути готовим вiддати й життя. Iноземцi вiдзначали: козацтво породило найвидатнiший феномен лицарства, патрiотизму, честi - духовне побратимство, їм не вдалося зафiксувати жодного випадку зради цього типу родства!
  I цiлком зрозумiло, що такий тип людей не мiг з"витися сам собою, з нiчого.
  Вирiшальну роль у кристалiзацiї українського характеру вiдiграла козацька освiта - педагогiка самопiзнання та самореалiзацiї, особової й нацiонально-релiгiйної самосвiдомостi, фiлософiї жити по-людськи: чесно i совiсно, патрiотично й професiонально, на засадах демократiї i свободи, красиво i просто.
  Козацька педагогiка - це частина української народної педагогiки, яка формувала у пiдростаючих поколiнь синiвську любов до рiдної землi, готовнiсть її захищати вiд чужоземних загарбникiв, високу нацiональну свiдомiсть i самосвiдомiсть, глибоку духовнiсть.
  Головна мета козацької педагогiки - виховати вiльнолюбиву i незалежну особистiсть, козака-лицаря, мужнього громадянина. Провiднi завдання - виховувати в пiдростаючих поколiнь нацiональну свiдомiсть i самосвiдомiсть, український характер i свiтогляд, формувати нацiональну i загальнолюдську духовнiсть, готувати фiзично загартованих i мужнiх воїнiв-захисникiв рiдного народу, виховувати громадян, якi розвивали б культуру, економiку та iншi сфери життєдiяльностi народу.
  Закономiрно, що народ в iсторичних пiснях i думах пiднiс козацтво на висоту iдеалу. Г. Сковорода не тiльки розвинув фiлософсько-етичний принцип самопiзнання, само творення, самореалiзацiї, а й уславив як образ-взiрець "отця вольностi Богдана";
   I. Котляревський як найвищий iдеал пiднiс не лише Низа та Еврiала (захисникiв Вiтчизни), а й Наталку та її матiр, побратимство Миколи та Петра.
   Т.Шевченко, написавши не тiльки "Кобзаря", а й "Букваря", еталонами людини оспiвав носiїв козацької фiлософiї, етики i моралi, гiдностi й честi, полiтичної активностi та державницької мудростi. До речi, Великий Кобзар був курiнним отаманом Петербургського козацького Кошу.
   Тож природно, що форми козацької етнопедагогiки жили в творах П.Кулiша i М.Костомарова, П.Мирного, I.Франка i Л.Українки, Карпенка-Карого, у працях видатних педагогiв Г.Ващенка i Янiва, Шлемкевича, Сухомлинського i Стельмаховича, а нинi повертається до системи сучасної освiти як незнищений Дух нацiї.
   Система виховання у козакiв мала рiзнобiчний характер. Козаки надавали важливого значення як психофiзичному вихованню, так i моральному, релiгiйному, естетичному, що сприяло гармонiйному розвитку кожної особистостi. Висококультурна елiта нацiї, враховуючи здобутки народної педагогiки, по фiлософськи пiдходила до їх застосування, створювала власнi звичаєвi правила, яких дотримувалися усi козаки.
   Народна педагогiка високо пiдносить гiднiсть дитини. Повага до дитини ставала основною передумовою у спiлкуваннi дорослих iз вихованцями, що, безперечно, позначалось не лише на стосунках, а й способi життя, моральному становленню молодi.
   За народними переконаннями, почуття власної гiдностi людина має пронести до останнiх днiв свого життя, це своєрiдний показник моральностi та чесностi з оточуючими та з самим собою.
   Одним iз найперших чинникiв впливу на особистiсть українська етнопедагогiка називає середовище - стосунки в сiм"ї, режим дня, побут, звичаї, традицiї, житловi умови тощо. Про позитивну роль родини можна говорити тодi, коли в нiй панує здоровий дух єдностi мiж усiма її членами, незалежно вiд їхнього вiку, життєвого досвiду. Вiдчуваючи пiдтримку i турботу дорослих, дiти пiдсвiдомо скеровують свої дiї та вчинки на те, щоб виправдати довiр"я та сподiвання батькiв, дорослих. Почуття обов"язку перед старшими органiзовує дiтей, i повага - обопiльна.
   Iдея домiнуючої ролi родини у формуваннi особистостi знайшла своє вираження та пiдтримку i на iнших рiвнях виховання (братськi, релiгiйнi школи тощо), у тому числi й на Запорозькiй Сiчi, де за основу виховання взяли народнi принципи родинного впливу. Думка про залежнiсть вдачi людини вiд оточення, стосункiв, умов, способу життя трансформувалася у козакiв в конкретну вимогу - пiдготувати мiцного й витривалого воїна, захисника рiдної землi. Виховання такої особистостi становило суспiльно-полiтичну необхiднiсть, викликану обставинами життя i спрямовану в майбутнє. Це одна з передумов суверенностi країни, та врештi-решт, такий змiст навчання цiлком вiдповiдав вiльнолюбивiй вдачi козака.
   Джурам у свої юнацькi роки доводилося зазнавати багато пригод та небезпек. Але все це було їм на користь, бо, подорослiшав, вони ставали найзавзятiшими козаками.
   На Сiч приходили всi, хто прагнув оберiгати Україну вiд ворога, здобути волю, стати сильним i мужнiм. Козацьке середовище було для джур школою життя, вiдважностi та гарту. Послiдовнiсть та системнiсть виховного процесу досягалися завдяки батькiвському пiклуванню досвiдчених козакiв, товариськiй пiдтримки молодих лицарiв, постiйному контролю i нагляду. Будучи для юнакiв родиною (певне коло осiб було постiйно бiля них), Сiч водночас виконувала функцiї i громадськостi.
   Народна мудрiсть влучно зауважує: "З ким поведешся, вiд того й наберешся". Йдучи за народними вимогами та правилами, наставником джури обирали мудрого козака, який би стати зразком i порадником для хлопця. Маючи життєвий та вiйськовий досвiд, статечний козак ставав авторитетом, прикладом, зразком для хлопця, як у родинi батько, навчав хоробростi, чесностi, дотримуючись пропагованого народом принципу рiвноправностi у стосунках.
   Iнститут батькiвства (наставництва) в Запорiзькiй Сiчi, ґрунтуючись на народно-християнських принципах любовi, взаємоповаги, демократизму, дружби, намагався виховувати молодь гiдною традицiй минулого, маючи для цього всi пiдстави.
   Морально-етичнi чесноти подiбного змiсту для пiдростаючого поколiння складались у закони життя. Джури цiнували батькiвську турботу, що виявлялась у толерантному, поважливому ставленнi до названих батькiв. Дружнi стосунки батькiв та дiтей, щира бесiда, заспокiйлива пора створювали особливий духовний свiт. Мудра народна педагогiка знала чимало секретiв впливу на особистiсть, уникаючи обмеження її свободи, часто дiючи так, що дитина навiть не пiдозрювала, що її виховують.
   Скажiмо, невелика бувальщина з уст батькiв про ледачого сина застерiгала дитину бути такою, казка про мудру дiвчину скеровувала дiяльнiсть вихованцiв у вiдповiдне русло, а розповiдь про вiдважних воїнiв-козакiв заохочувала юнакiв до гартування тiла. Такi методи виховання випливали з природних потреб хлопчикiв та дiвчаток. Юна душа не чинила опору такому вихованню, оскiльки все дiялось iз урахуванням бажань, iнтересiв, прагнень, сподiвань, мрiй дiтей.
   Навчання у школi джур мало свої стани. Ця особливiсть козацького виховання своєю основою базується на народно-педагогiчнiй вiковiй перiодизацiї виховання i навчання, складенiй з урахуванням споконвiчних емпiричних знань. За народними традицiями змiст виховання кожної вiкової групи мав певну вiдмiннiсть, котра акумулювалася у системi вимог. Подiбне спостерiгається i на Сiчi. Перехiд вiд одних обов"язкiв до iнших має вiдбуватися не лише за досягненням певного вiку, а й за умови вивчення основ козацького вiйськового мистецтва, узгоджуючи свої дiї з морально-етичним кодексом лицарської честi.
   Серед рiзноманiтних народно-педагогiчних методiв виховання велике значення мають профiлактичнi та практично-дiйовi. Режим працi та вiдпочинку, гра у родинi забезпечували органiзованiсть дiтей, сприяли всебiчному розвитку фiзичних та духовних потреб. Вiдпочинок спрямовував дiтей на поповнення їх життєвого досвiду, стимулював позитивнi i кориснi звички i водночас служив "розрядкою" для фiзичного та емоцiйного стану. Але й в таких випадках контроль над дiтьми не виключався. Названа група узвичаєних народно-педагогiчних методiв виховання широко застосовувалась i у козакiв.
   Навчання у школi джур мало розгалужений характер. Як зазначав С.Сiрополко, "молодикiв у школi й поза школою вчили: Богу добре молитись, на конi рiп"яхом сидiти, шаблею рубати й вiдбиватись, з рушницi гострозоро стрiляти й списом гостро колоти".
   В цiлому навчання тут здiйснювалося у релiгiйному напрямку, адже християнськi засади народних виховних традицiй - домiнуюча ланка у козацькому життi.
   Релiгiйне життя козакiв позитивно впливало на свiторозумiння молодi. Глибоко духовнi звичаї запорожцiв мають релiгiйне пiдґрунтя, i це природно, оскiльки козацька духовнiсть, воля, майбутнє були невiддiльнi вiд iдеї Бога. Вирушаючи в похiд, за звичаєм, треба було поклонитись сiчовiй Покровi i св. Миколi. Та й у буднi воїни вiддавали шану своїй заступницi: перед обiдом читали Святе письмо i молились св. Покровi.
   Культ землi був головним у традицiйно-звичаєвiй системi та навчально-виховному процесi українцiв, у тому числi й козакiв. У запорожцiв iснувала клятва святою землею. Вiрячи, що земля чує прохання i бачить людськi грiхи, козаки знаходили можливiсть поговорити з нею, щиро висповiдаючись, опустившись на колiна. Тому видається закономiрним, що культ землi зайняв почесне мiсце у виховнiй ланцi запорожцiв, який би характер вона не мала - релiгiйний, патрiотичний, естетичний, морально-трудовий, розумовий тощо i був консолiдуючою силою. За народними переказами, земля мала i магiчну силу, у скрутну й вирiшальну хвилину вiдводить очi неприятеля.
   Гармонiйнi вiдносини природи i людини становили основу буття українцiв, що позначалось i на виховному процесi. Спосiб життя українцiв був складений так, що дитина перебувала у центрi природи; трудовi навички, естетичнi смаки, моральнi чесноти формувалися на лонi природи i з допомогою природи.
   Простота, добродушнiсть, безпосереднiсть юнакiв iмпонувала гармонiйному багатому свiту природи, який сам пiдказував, як жити, що чинити у тiй чи iншiй ситуацiї.
   Навколишнє середовище, умови життя вимагали вiд козакiв рiзного вiку витривалостi, адже тiльки мужнi i фiзично загартованi воїни могли захистити свої права i країну.
   Використовуючи народно-педагогiчнi традицiї, козаки надавали виховному процесовi конкретної спрямованостi: виховати перш за все воїна-захисника. Це стосується i джур. При цьому iдея суверенної особистостi була домiнуючою у їхнiй системi навчання та виховання, що сприяло пiдвищенню нацiональної свiдомостi мас.
   Загальновiдомо, що нацiональнi, зокрема, козацькi виховнi традицiї i звичаї є нинi порятунком для "зголоднiлої" на душевнiсть i духовнiсть сучасної молодої людини.
   Нiщо не повертається в традицiйних формах, час диктує свої. Не всi форми вiдповiдають сучасностi i в козацькiй педагогiцi: нинi iнший тип виробничих вiдносин, побуту, потреб та свiдомостi. Але дух не втрачає сили, енергiї, цiлеспрямованостi до мети. Тому не можуть не використовуватися такi принципи козацької педагогiки, як любов до сiм"ї, роду i нацiї; до рiдної природи, оселi, землi; дух лицарства (побутового, вiйськового i державницького) i волелюбностi, життєносний дух побратимства; дух особової, соцiальної i нацiональної самосвiдомостi, гiдностi та честi...
   Iсторiя козацтва Заднiстров"я останнього десятилiття ХХ столiття - першого десятилiття ХХI столiття дають нам великий iсторичний урок громадянського почину. Вiн полягає в тому, що козацько-лицарськi традицiї, цiнностi, їхнiй могутнiй духовний потенцiал цiлеспрямовано, творчо вiдроджують козацькi органiзацiї i навчальнi заклади на громадському i державному рiвнях.
   Це перший досвiд у роботi з дорослими i молоддю педагогiв Саратського району - Миколаївсько-Новоросiйської ЗОШ I-III ст. (Фоменчук В.А., Настаченко Г.М.), Бiлгород-Днiстровського району - Старокозацької ЗОШ I-III ст. (Лiсiцин I.М.), Випаснянської ЗОШ I-III ст. ?1 (Гавриленко В.О.), Вигiнської ЗОШ I-II ст. (Бiленко В.Ю.), Долинiвської ЗОШ I-II ст. (Тома Т.I., Долгошеєнко М.I., Молчанова Т.I. ), Випаснянської ЗОШ I-II ст. (Тодорова Т.П., Чумаченко В.М.), Адамiвської ЗОШ I-II ст. (Тимофєєв В.Я., Лавриненко П.М., Гриценко В.Н.).
   Завдання, якi ставлять перед собою керiвники наших Заднiстрових "Сiчей", куренiв, кошiв, iнших козацьких осередкiв - нести в маси наукову українознавчу iнформацiю, пiдвищувати рiвень полiтичної освiти, утверджувати демократичнi засади життя, дисциплiну i порядок, правовi i моральнi норми, культуру поведiнки, боротися з алкоголiзмом, наркоманiєю, злочиннiстю, iншими суспiльними хворобами; цi керiвники вважають, що сучаснi козацькi, сiчовi осередки покликанi пробуджувати енергiю, iнiцiативу народу, залучати його найширшi кола до активного громадського життя, культурно-мистецької, полiтичної, економiчної дiяльностi iв iнтересах усього народу; глибоко розвивати моральний, iдейний, естетичний, духовний потенцiал iдеалiв людини-козака, лицаря. Такi iдеали в нашi часи мають наснажуватися якостями державного, полiтичного i громадського дiяча, вiдданого iнтересам народу, України-Батькiвщини i загалом, виховання на засадах козацької педагогiки має три аспекти, що передбачають формування високих моральних якостей, фiзичний розвиток та культурологiчне виховання дiтей i молодi.
   У перiод моральної кризи, дегероїзацiї i деморалiзацiї значної частини нашого суспiльства козацько-лицарськi традицiї, козацька сiмейна, шкiльна i соцiальна педагогiка (як невiд"ємна складова української педагогiки), високо тримають стяг вершинних нацiональних i загальнолюдських цiнностей, здобуткiв елiтних прошаркiв рiдного народу, лицарської духовностi.
  
  
  1. БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКЕ ПЕДАГОГIЧНЕ УЧИЛИЩЕ.
  
   Iз 1994 року (пiсля появи в педагогiчнiй пресi концепцiї козацького виховання) i по теперiшнiй час, викладачi Бiлгород-Днiстровського педагогiчного училища ( Лобанова В.С., Юрченко В.I., Головань I.М., Виштак О.М.) опрацьовують iз студентами старших курсiв шляхи впровадження в практику освiти козацьку педагогiку: курсовi роботи з теми "Козацька педагогiка" писали Нiколова Г.Ю (1994), Яценко Т.О. (1994), Виходцев Р.Г. (1995), Чудак О.В. (1995), Мiсержi М.В. (1999); "Вплив дитячих козацьких об"єднань на формування нацiональної свiдомостi школярiв" на матерiалi "Молодої Сiчi" Адамiвської школи" - Ткаченко I.В. (2002).
  Як писали студенти: "Можна зробити висновок, що вiдродження культурно-освiтнiх козацьких традицiй одна з необхiднiших i найважливiших граней змiцнення незалежностi України. Все це досягається за допомогою козацької педагогiки, яку використовували нашi предки." ( Виходцев Р.Г., 1995).
  "Взявшись до написання курсової роботи на тему козацької педагогiки, я хотiв насамперед розкрити i донести до студентiв мiцний зв"язок нашого виховання, системи виховання сучасного i минулого. Цi всi питання дуже складнi i водночас дуже цiкавi зараз, тим паче майбутньому педагогу. I якщо я бiльше буду знати про методи, форми виховання на Українi в часи козаччини, гетьманщини, то це пiде тiльки на користь менi i всiм тим, зким я буду про це спiлкуватись." (Чудак О.В., 1995).
  "Пiзнання iдейно-морального, виховного потенцiалу козацької духовностi, розкриття своєрiдних форм її iснування, самобутнiх шляхiв розвитку має багато в чому вирiшальне значення у вiдродженнi та становленнi української нацiональної системи виховання, школи i педагогiки, у формуваннi в наш час вiльної, з стiйкими морально-вольовими якостями, силою духу особистостi." (Мiсержi М.В., 1999).
  "Як сказав В.Я.Тимофєєв: "Українця можна виховати тiльки виховуючи українця", бо "людина може стати людиною тiльки через виховання" (I.Кант) i, спостерiгаючи розвиток сучасного українського суспiльства, ми приходимо до висновку, що вiдбуваються значнi змiни у вихованнi пiдростаючого поколiння, зокрема нацiонального виховання. Це вiдбувається завдяки тому, що все частiше в системi виховання керiвники шкiл звертають увагу на те, щоб дiтей, юних українцiв, виховували саме по-українськi, тобто використовували козацьке виховання i педагогiку". (Ткаченко I.В., 2002).
  
  
  2. САРАТСЬКИЙ РАЙОН. МИКОЛАЇВСЬКО-НОВОРОСIЙСЬКА ШКОЛА.
  
  В Миколаївсько-Новоросiйськiй школi ентузiастами козацько-лицарського виховання були завуч з виховної роботи Фоменчук В.А. та педагог-органiзатор Настаченко Г.М. Вони органiзували в школi Козацьку республiку "Мрiя", мета дiяльностi якої: "Виховання глибоких i твердих нацiонально-патрiотичних переконань, пiдготовка до творчої працi; формування високих морально-психологiчних якостей; виховання фiзично здорового поколiння".
  Настаченко Г.М.: "Коли органiзовувалися якiсь заходи, я завжди опиралася на дiтей, давала можливiсть проявити себе, вiдчути вiдповiдальнiсть. Поступово вивчались нахили дiтей, їх здiбностi. I ми поступово згуртувались. Так через деякий час виникла думка про єдину органiзацiю, яка б об"єднувала всiх. Допомогли уроки народознавства, класнi години. В школi виникла козацька республiка, якiй дали назву "Мрiя"."
  Фоменчук В.А.: "Познайомившись з iсторiєю козацтва глибше, вивчивши iсторичне минуле села, вирiшили в школi органiзувати козацьку органiзацiю. Спочатку йшов конкурс на кращу назву, потiм девiз пiдбирали, боролися за право бути обраним отаманом i т.д. Кожен клас став куренем. Поступово, набираючись досвiду, йшли до того, щоб в школi була створена козацька республiка."
  Школа в Байрамчi (в минулому - столиця Усть-Дунайського козацтва) - чистота, на стiнах стенди, присвяченi iсторiї козацтва, портрети гетьманiв. Тiльки що козачата повернулись з пiшого походу по казацьким селам Карналiївка, Козацьке, Старокозаче, де пройшли зустрiчi з джурами отамана I.Лiсiцина. До козачат Байрамчi приїжджають козаки з Сарати (отаман С.Iванов), з Бiлгорода-Днiстровського (козаки М.Скляренко, I.Оленєв, В.Бойчев, В.Горлачьов, В.Воробьов); це школа вiдродження, школа спасiння вiд безпам"ятства. Це бiльш надiйний шлях пошуку духовних витокiв, нiж плутання по пустелi бездуховностi в надiї, що за цi роки час унесе з собою всiх яничар-безбатченкiв, тяжкий наслiд нашого трагiчного минулого.
  
  
  3. БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКИЙ РАЙОН. СТАРОКОЗАЦЬКА ШКОЛА.
  
  З числа Старокозацьких школярiв офiцером-вiдставником, учителем ДПЮ Лiсiцiним I.М. було органiзовано школу джур. З виступу отамана Старокозацького курiня на Великiй Радi Українського козацтва у жовтнi 1997 року: "Сьогоднi у нас, джур, дитячої та молодiжної органiзацiї Українського козацтва "Молода Сiч", створеної в нашому селi Старокозаче Одеської областi дебют на всеукраїнському рiвнi. На сьогоднi в нашiй органiзацiї налiчується 108 осiб. Чим ми займаємося? Влiтку, окрiм занять з орiєнтування на мiсцевостi, правилам розташування палаточного табору, вмiння розвести багаття, надання першої медичної допомоги, ми познайомилися з засобами зв"язку, трохи попрацювали у цiй сферi i навiть маємо свiй рекорд по проведенню польового телефонного зв"язку на вiдстанi 100 метрiв - 43 секунди.
  Зараз ми займаємося художньою самодiяльнiстю (вчимо танцi, козацькi пiсн), спортивною гiмнастикою, i що саме головне - вивчаємо iсторiю козацтва, традицiї i звичаї наших предкiв, вiдомих на весь свiт козакiв. Разом з митним нарядом ми несемо патрульну службу, самостiйно сидiмо в засадах по виявленню контрабандних грузiв. Окрiм цього, з нами двiчi на тиждень проводить уроки богословiя священик нашої Покровської церкви отець Антонiй."
  ... Багатолюдно було пiд час недiльної служби у Грецької церкви Бiлгорода-Днiстровського. 39 старокозацьких школярiв - козацьких джур та дан приїхали у мiсто, щоб, отримавши благословення отця Владислава, прийняти посвячення у козаки. Хлопчаки читають текст присяги: "Присягаю бути вiрним Боговi та Українi. Присягаюся товариству бути допомогою товаришам у козацьких справах. На славу перед Господом та Україною." Це не вистава, не театральне дiйство, а повернення до безсмертних народних витокiв, до вiри батькiв, до справи служiння своїй землi, Вiтчизнi, народу.
  А чому дiвчат називають данами? Даною називалася богиня води в староукраїнськiй мiфологiї. А вода - символ життя...
  
  
  4. БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКИЙ РАЙОН. ВИПАСНЯНСЬКА ?1 ШКОЛА.
  
  В школi учителем ДПЮ Гавриленко В.О. була органiзована джурова козацька органiзацiя "Молода Сiч", яка прийняла всiм своїм складом посвяту в козаки. Посвяту проводили козаки М.Скляренко, В.Горлачов, П.Городниченко, А.Берлiзов, В.Гавриленко. "Молода Сiч" - самодiяльна дитяча органiзацiя, що будує свою роботу на принципах добровiльностi, демократiї та самоврядування. Проводяться конкурси, змагання, козацькi КВК, гра-конкурс "Тої слави козацької повiк не забудем", бесiди "Жiночi iмена в часи козацтва".
  Педагогiчний колектив не лишився в сторонi вiд козацької педагогiки: впроваджуються козацькi традицiї, проводили педагогiчнi ради "Формування нацiональної свiдомостi в процесi навчання i виховання", "Вплив дитячої органiзацiї "Молода Сiч" на формування патрiотизму школярiв".
  
  
  5. БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКИЙ РАЙОН. ВИГIНСЬКА ШКОЛА.
  
  Директор школи курiнний Українського козацтва Бiленко В.Ю та учитель фiзкультури осавул Українського козацтва Берлiзов А.М. органiзували дитячу джурову та данову органiзацiю "Молода Сiч", яка працює на засадах Українського козацтва. Було придбано парадний однострiй для козачат (мундири та кашкети або берети), створено атрибутику (прапор, корогви). Учнi почали вивчати iсторiю козацтва; основи вiйськового мистецтва та тiлодуховиховання козакiв, пройшли посвяту в джури та дани. В лавах "Молодої Сiчi" налiчувалося 65 членiв, практично всi учнi 5-9 класiв.
  
  
  6. БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКИЙ РАЙОН. ДОЛИНIВСЬКА ШКОЛА.
  
  В школi директором Тома Т.I., завучем Долгошеєнко М.I., Молчановою Т.I. було створено дитячу козацьку органiзацiю "Козацький кiш", яка працює на засадах українського козацтва, в школi створено чiтку систему виховної роботи, яка ґрунтується на iсторичних i нацiональних традицiях українського народу, ведеться гарно оформлений та талановито написаний лiтопис шкiльних справ. Дуже цiкаво дозвiлля школярiв: вечори, свята, КВК, спортивнi змагання, Козацькi забави - традицiйне травневе спортивно-мистецьке свято козачат "Суперкозак", працює шкiльний музей села - один з кращих в районi. Спiльними зусиллями сiм"ї та школи виховуються у дiтей бажання зберiгати родиннi традицiї, сiмейнi релiквiї, вивчати родовiд, прилучати їх до народних традицiй, звичаїв, обрядiв; етичнi норми взаємин мiж близькими людьми i в суспiльному оточеннi, здатнiсть пiклуватися про молодших i немiчних.
  "Козацький кiш" пройшов посвяту у козачата, посвяту в урочистiй обстановцi проводили козаки М.Скляренко, В.Воробйов, В.Тимофєєв, В.Лашкевич. Дiти всiєю душею приймають кодекс козацької честi, зростають в атмосферi взаємоповаги i взаємовиручки, добре поводять себе у побутi, добре вчаться.
  
  
  7. БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКИЙ РАЙОН. ТУРЛАЦЬКА ШКОЛА.
  
  В Турлацькiй школi козацькому вихованню придiляли належну увагу директор Тодорова Т.П. та учитель початкових класiв Чумаченко В.М.
  Тодорова Т.П.: "... Я вирiшила для своїх другокласникiв влаштувати свято "Козацькi забави". До святково оформленої класної кiмнати завiтали батьки, старшi та молодшi братики i сестрички, друзi. Спочатку другокласники розказували про iсторiю Запорозької Сiчi, про славних козакiв. Потiм хлопчики змагались у швидкостi чищення картоплi, перетягування канату, вiджимання вiд пiдлоги; стрибали у мiшках, намагались якнайбiльше назвати українських мiст, виявляли свої мовленнi здiбностi, складали вiтальнi листiвки, якi вручали дiвчаткам разом з квiтами. Всi хлопчики пройшли випробування i були прийнятi до козацького загону."
  Чумаченко В.М.: " Я весь час намагаюся на уроках читання i рiдної мови дати бiльше знань дiтям про минуле наших предкiв. Я поставила перед собою мету: розширити знання учнiв з життя запорозького козацтва, розкрити феномен козацтва, показати його роль в iсторiї українського народу, виховувати в учнiв любов до рiдного краю, бажання бути гiдними синами України, прагнути стати сильними, здоровими, розумними i цим створювати дружний колектив."
  Мабуть є в тому, що Тодорова Т.П. та Чумаченко В.М. звернули увагу на патрiотичне виховання дiтей (у формi козацького) закономiрнiсть - козацтво, як якiсть менталiтету українця, притягує до себе юнi, незiпсованi душi - романтикою звитяги, побратимства, всiм тим, що ми називаємо польотом душi.
  
  
  8. БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКИЙ РАЙОН. АДАМIВСЬКА ШКОЛА.
  
  Адамiвська школа козацько-лицарського виховання - громадський (на базi загальноосвiтньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову козацько-лицарську освiту, забезпечити їх надiйний духовний зв"язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками i зорiєнтувати козачат на iнтереси нащадкiв, бо творче вiдродження в життi iдей i засобiв козацької педагогiки має забезпечити виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх та сильних духом громадян незалежної України.
  Автором школи є її директор - Тимофєєв В.Я., вiн же, разом iз завучем Лавриненко П.М. та педагогом-органiзатором - спiвзасновник Адамiвського курiня Адамiвської Сiчi (громадської дитячо-юнацької органiзацiї Українського козацтва).
  У вихованнi нацiонально свiдомих козакiв та берегинь педагогiчний колектив бачить три ступенi: 1. Родинно-дошкiльне виховання козачати та лелi. 2. Родинно-шкiльне виховання джури та дани. 3. Громадсько-родинне виховання козака та берегинi.
  Кожен з етапiв козацько-лицарського виховання має свої особливостi i проводиться: А).Родинно-дошкiльне - через роботу з батьками дошкiльнят та введення спецiальних курсiв до програми дитячого садочка. Б).Родинно-шкiльне - у формi роботи Адамiвської школи козацько-лицарського виховання ( а/класна робота за рахунок варiативної частини з основних дисциплiн козацько-лицарського виховання; б/позакласна робота за рахунок гурткiв, у формi Козацької республiки - одна з форм самоврядування учнiвського колективу та класних козацьких загонiв; в/позашкiльна робота у формi дiяльностi дитячо-юнацької органiзацiї "Молода Сiч" Українська козацтва ). В). Громадсько-родинне - у формi дiяльностi мiсцевого осередку Українського козацтва (Адамiвського курiня) та жiночої громади Українського козацтва.
  Основна мета Адамiвської школи козацько-лицарського виховання - формування в родинi, школi й громадському життi творчої особистостi козака-лицаря, захисника рiдної землi з яскраво вираженою українською нацiональною свiдомiстю i самосвiдомiстю, свiтоглядом i духовнiстю. Практика роботи школи свiдчить, що введення потенцiалу козацько-лицарської духовностi у виховний процес значно полегшує формування вiльної, зi стiйкими морально-вольовими якостями й силою духу особистостi.
  
  
  9. ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОН. ТУЗЛIВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОНИЙ КОМПЛЕКС.
  
  Тузлiвський навчально-виховний комплекс створений з метою навчання обдарованих соцiально-незахищених дiтей. Комплекс об"єднує загальноосвiтню школу (завiдуюча школи - Удовиченко О.Ф.), iнтернат для соцiально-незахищенних дiтей (завiдуюча iнтернатом - Одинець Є.Т.) та лiцей вiйськово-спортивного напрямку для вихованцiв шкiл-iнтернатiв Одеської областi (комендант лiцею - Катарков В.П. ). Керує закладом директор - Покровщук М.Д.
  В Тузлiвському НВК завершено перший етап трансформацiї його у козацький навчальний заклад: пройшовши курс "молодого козака", бiльше 30 лiцеїстiв прийняли посвяту, яку проводили козаки Буджацької Сiчi Скляренко М.П., Бойчев В.В., Воробйов В.М., Тимофєєв В.Я., Горлачьов В.П., Смаковський В.М. та хорунжа Горлачова Л.Я.
  
  
  ДУХОВНЕ ВИХОВАННЯ
  
  Практично всi педагоги, якi впроваджували в практику своєї школи козацьку педагогiку, вважають, що в систему виховної роботи з козачатами, крiм тiловиховання, треба вводити й духовиховання i тодi буде козацьке тiлодуховиховання, що на практицi означає й введення християнської моралi.
  Генеральний суддя Буджацької Сiчi Б.Устименко: "У нас церква вiдокремлена вiд держави, але в одеських єврейських школах учнiв ознайомлюють iз змiстом священих книг. В польських школах вивчають Бiблiю. Особисто я вважаю, що в наш час бездуховностi, яка росте, корисно було б знайомити нашу молодь з дитинства хоча б iз канонiчними заповiдями, щоб дитина змогла вiдрiзнити добро вiд зла."
  В останнє десятилiття дедалi бiльше полiтичних i культурних дiячiв, учителiв, батькiв звертаються до християнських моральних цiнностей як найбiльш стiйких, унiверсальних, не пiдвладних полiтичнiй та iдеологiчнiй кон"юнктурi. Це означає, що сучасне українське суспiльство поступово пiдходить до визнання й опанування етичних основ християнства, вiд яких воно було штучно вiдлучене протягом багатьох десятилiть i до яких у бiльшостi людей навiть було сформовано рiзко негативне ставлення.
  Нiхто не буде сперечатися, що Церква є носiєм духовностi. Так воно i є, адже те, чого навчають тут, спрямоване на забезпечення нашого духовного добробуту, i найперше гармонiї нашого внутрiшнього свiту. Багато людей вiдвiдують храми, вважають себе вiруючими i повага до традицiй та релiгiї свого народу стримує багатьох з них вiд хибних крокiв. Свою роль тут вiдiграє i громадська думка, а тому людина буде намагатися жити i дiяти так, щоб не було соромно перед людьми.
  Лише розвинута моральнiсть, лише прийняття абсолютних вiчних норм спiвжиття допоможе у потрiбну хвилину пiдлiтку (юнаку) - вiн не буде вагатися, втримається, не пiде на умовляння товаришiв, адже матиме приписи на всi випадки життя. А нагородою буде чисте сумлiння та гармонiя внутрiшнього свiту...
  Формування духовностi як основної якостi людини, визначення її духовних прiоритетiв, обґрунтування системи цiнностей, на яких має базуватися життя дитини - основнi напрямами роботи духовного виховання. До речi, є необхiднiсть вивчення досвiду кращих шкiл Одещини щодо формування духовностi: Школи М.П.Гузика (м.Южний) - з його фiлософiєю Трiйцi - Дух, Душа, Тiло; Школи Духовностi Л.Я.Прокопечко (м.Южний); НВК "Сузiр"я", С.В.Мельник (м.Одеса) з її концепцiєю оволодiнням iнтелектуальною, духовною, фiзичною, психологiчною культурою.
  Обов"язок формування духовностi особистостi на основi християнських моральних цiнностей покладається на недiльнi, загальноосвiтнi християнськi школи (у тому числi й приватнi), позашкiльнi освiтнi заклади Мiнiстерства освiти i науки, клуби, рiзноманiтнi громадськi центри, бiблiотеки. До цього процесу залучаються також засоби масової iнформацiї: газети, журнали, радiо. Велика роль вiдводиться батькам, якi традицiйно першими формують моральнi орiєнтацiї дитини на основi християнської етики та народної моралi. До речi, "Моральний кодекс будiвника комунiзму" (1962) багато в чому повторив або модифiкував канони, якi людство сприйняло спочатку як християнськi, а потiм i як унiверсальнi, - принципи чесностi, правдивостi, простоти, скромностi тощо...
  
  Отже, тривале функцiонування i понадситуацiйний, iнтегративний характер цiнностей, що увiйшли до людської культури як християнськi моральнi настанови, зумовлюють їх особливу роль у процесi виховання дiтей та молодi й спонукають нас - педагогiв - до вироблення засобiв i методiв їх засвоєння учнями...
  
  
  
   НОВI УМОВИ ЖИТТЄДIЯЛЬНОСТI ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
  
   "Школа козацько-лицарського виховання - ГРОМАДСЬКИЙ (на базi загальноосвiтньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову сучасну козацько-лицарську освiту, забезпечити їх надiйний духовний зв"язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками i зорiєнтувати козачат на iнтереси нащадкiв, бо творче вiдродження в життя на сучасному рiвнi iдей i засобiв козацької педагогiки має забезпечити виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх та сильних духом громадян незалежної України". (Концепцiя школи козацько-лицарського виховання. Адамiвка, 1999).
   В першiй редакцiї Концепцiї (1998) було заявлено, що "Школа козацько-лицарського виховання - ПОЗАШКIЛЬНИЙ ГРОМАДСЬКИЙ навчально-виховний заклад"... i далi за текстом.
  Це "де юре" означало, що ми не маємо права втручатися у навчальний процес, який задекларовано навчальним планом та програмами. Статус громадського навчально-виховного закладу ми ще й у 2003 роцi не змiнили на статус експериментального майданчика, а це змушує нас з осторогою краяти варiативну частину навчального плану.
  "Де факто" ми мiнiмально втручалися у навчальний план. Це було так:
  
  Таблиця 1. 1998-1999 н. р.
  ? Предмет 5 кл 6 кл 7 кл 8 кл 9 кл
  Варiативна частина
  1 Росiйська мова 1 1 1 1 1
  2 Українознавство 1 1 1 1 1
  3 Iсторiя Українського козацтва - - 0,5 0,5 -
  4 Iсторiя України - - - 1 -
  Разом 2 2 2,5 3,5 2
  З годин гурткової роботи
  1 Iсторiя Українського козацтва - 0,5 - - -
  2 Iсторiя України 1 - - - -
  Разом 1 0,5 - - -
  Всього 3 2,5 2,5 3,5 2
  
  Таблиця 2. 2001-2002 н. р.
  ? Предмет 5 кл 6 кл 7 кл 8 кл 9 кл
  Варiативна частина
  1 Росiйська мова 1 1 1 1 1
  2 Українознавство 0,5 1 1 1 -
  Разом 1,5 2 2 2 1
  З годин гурткової роботи
  1 Iсторiя Українського козацтва - 0,5 0,5 - -
  2 Iсторiя України 0,5 - - 0,5 -
  3 Українознавство - - - - 1
  Разом 0,5 0,5 0,5 0,5 1
  Всього 2 2,5 2,5 2,5 3
  
  Таблиця 3. 2003-2004 н. р.
  ? Предмет 5 кл 6 кл 7 кл 8 кл 9 кл
  Варiативна частина
  1 Росiйська мова 1 1 1 1 1
  2 Українознавство 1 1 1 1 -
  Разом 2 2 2 2 1
  Гурткової роботи немає
  Всього 2 2 2 2 1
  
  Пояснення до таблиць:
  1. У шкiльнiй бiблiотецi 60% книжкового фонду художньої лiтератури складає лiтература росiйською мовою - вилучити росiйську мову з варiативної частини ми не можемо - ДIТИ ПОВИННI ЧИТАТИ!
  2. Українознавство - базовий компонент школи нашого типу - вилучити його з варiативної частини ми не можемо; та ще й в нас є пiдручники!
  
  З таблиць ми бачимо, що варiативна складова з року в рiк зменшувалася i години на вивчення козацьких дисциплiн нам прийшлося брати з годин позашкiльної (гурткової) роботи, яку у цьому роцi вiд нас вилучили у розпорядження РЦДТ. Робота з вивчення козацьких дисциплiн дiйсно перейшла у пласкiсть громадського фiнансування.
  Переговори iз ОIУУ показали, що i в статусi експериментального майданчика ми не отримуємо додатковi кошти на цю роботу. А методичнi посiбники? А пiдручники? Хто їх буде писати? На якi кошти друкувати? Пишуть учителi, друкуємо на кошти директора...
  ...Пiдручники iсторiї України, якi виданi у 2003 роцi, дуже вiдрiзняються вiд тих же пiдручникiв 1998 року. Нас пiдручники 1998 року не задовольняли (необ"єктивна трактова ролi козацтва в iсторiї української державностi), тому ми ввели в наш навчальний план курс iсторiї українського козацтва, але тепер пiдручники вже зовсiм другi i необхiдностi в цьому курсi немає. Наприклад, пiдручник з iсторiї України (8 клас) це - iсторiя українського козацтва ХУI - ХУIII столiть! Цитую: "Протягом кiлькох столiть - вiд кiнця ХУ до кiнця ХУIII - тривала на нашiй землi доба, названа козацькою ерою. Як багато важила вона в iсторiї України, свiдчить той факт, що нас, українцiв, i сьогоднi звуть у свiтi козацьким народом. Та й самi ми не втратили духовного зв"язку з лицарями-козаками. Хiба ж випадково й досi називаємо козацькими свої степи, свої пiснi й журбу, силу i свiй характер? Козацтво для нас стало втiленням невмирущого українського духу".
  Ще цитата. Той ж пiдручник: "Козацька доба надзвичайно багата на подiї та героїв. Нас захоплюють карколомнi, сповненi пригод i випробувань долi козацьких керманичiв - гетьманiв, кошових отаманiв, полковникiв, а також долi тогочасних митцiв, служителiв церкви, учених - усiх, хто творив iсторiю козацької України; були вони справдi яскравими особистостями. ВIРА В БОГА, ЛЮБОВ ДО РIДНОЇ ЗЕМЛI, ЗАКОНИ КОЗАЦЬКОГО ПОБРАТИМСТВА - ось що визначало їхнi слова й вчинки".
  Нове поколiння пiдручникiв з iсторiї України (особливо 5 та 8 класiв) змушує сьогоднi ВСIХ учителiв України робити те, що ми робили ще у 1998 роцi - викладати курс IСТОРIЇ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА!!!
  Тепер наше завдання - ввести курс iсторiї українського козацтва таких перiодiв: Задунайська Сiч - Чорноморське козацтво ХУIII-ХIХ ст.; Вiдродження українського Вiльного козацтва на початку ХХ ст.; Вiдродження українського козацтва у останнє десятилiття ХХ ст.; Українське козацтво дiаспори (Штати, Канада, Австралiя, Бразiлiя та iн.). Альтернативи цим курсам у планi виховання громадянськостi, патрiотизму - немає!
  
  
  
  
  III. АДАМIВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВIТНЯ ШКОЛА I-III СТУПЕНIВ
  (IСТОРИЧНИЙ НАРИС. КЕРIВНИКИ)
  
  
   "... Саме школа стоїть у витокiв духовностi її випускникiв...
  
  
   Сiльська мало комплектна школа посiдає особливе мiсце серед навчальних закладiв нашої країни. Це - 70% шкiл, тут навчається кожен третiй школяр; це - бiльшiсть шкiл нашого району. Адамiвська - теж мало комплектна...
   Пiдiрвана матерiальна база малокомплектної, мiграцiя сельчан до мiста, зниження народжуваностi, виснаження i старiння педагогiв не сприяють якiсному полiпшенню навчальної роботи. Але вiд таких шкiл Україна не зможе вiдмовитись ще й у цьому столiттi. Бо обов"язок держави - надати освiтнi послуги ВСIМ дiтям.
   Тепер вважається, що функцiонування сiльської мало комплектної економiчно недоцiльно. Та не треба забувати про її соцiальний статус: осередок культурного життя, уособлення зв"язку поколiнь, носiй духовностi, традицiй тощо.
   Думку вчителя поважають на селi. На його позицiю зважають при визначеннi долi дитини. Село i школа пов"язанi нерозривно, як тiло й дух, хлiб i сiль, сонце й вода.
   Штатний розклад не передбачає повну ставку заступника з виховної роботи (у бiльшостi мало комплектних його зовсiм немає). Є неповна ставка заступника директора з навчально-виховної роботи, помiчника з господарської справи, педагога-органiзатора, бiблiотекаря. Школа має незадовiльнi санiтарно-побутовi умови (потребує капiтального ремонту або перебуває у аварiйному станi; не має водопроводу й каналiзацiї; вiдсутнi спортивний та актовий зали, не вистачає типових примiщень).
   Учителя професiйно дезорiєнтовано, бо вiн викладає вiд двох до п"яти навчальних предметiв, що знижує якiсть знань учнiв. В цих умовах проблемною є органiзацiя факультативiв, практично неможлива профiльно-рiвнева диференцiацiя.
   Система стосункiв керiвник-учитель-учень має тенденцiю до посилення особистих, а не дiлових якостей. Педагогi перебувають в методичнiй iзоляцiї (та ще й соцiально-побутовi умови їх життя!), що поступово призводить до їх деградацiї. Але ЯКIСТЬ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ БIЛЬШОЮ МIРОЮ ЗАЛЕЖИТЬ ВIД ЯКОСТI КЕРIВНИЦТВА ШКОЛОЮ, НIЖ ВIД РIВНЯ ПЕДАГОГIЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТI ВЧИТЕЛIВ.
   Наш досвiд свiдчить, що тiсний зв"язок школи з родиною й сiльською громадою дозволяє застосувати концепцiю школи-родини (у формi козацько-лицарського виховання, що вiдтворює родинний мiкроклiмат: атмосферу доброти, тепла, чуйностi, взаємотурботи, взаємоповаги). Все це ґрунтується на особливостях сiльської спiльноти, у якiй практично всi родини пов"язанi кровними зв"язками.
   Ми вважаємо, що одним iз основних завдань школи є реалiзацiя IДЕЇ НАЦIОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ, яка має благодатне пiдґрунтя в дiяльностi малокомплектної: це - сiм"я, церква, соцiальне середовище, громадське життя, праця, заходи духовного характеру, мистецтво, спiлкування з природою.
   Систему взаємин ми будуємо таким чином, щоб абсолютнi й вiчнi цiнностi українського виховання (вiра, надiя, любов, сумлiння, правда, доброта, чеснiсть, справедливiсть, щирiсть, гiднiсть, милосердя, прощення, досконалiсть, нетерпимiсть до зла) формувалися не як теоретичнi моральнi категорiї, а як конкретнi стосунки реальних людей...
   Аналiзуючи процес розвитку мало комплектної за останнi 30 рокiв (я працюю учителем з 1969 року, а керiвником - з 1984), планую на майбутнiй навчальний рiк в царинi ОРГАНIЗАЦIЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ:
   В розкладi занять максимально враховувати передусiм особливостi навчальних предметiв, а не особливостi педколективу, розподiлу навантаження вчителiв. В проведеннi урокiв будемо орiєнтуватись на форми групової роботи, за яких рiзко зростає iнтенсивнiсть активного спiлкування вчителя з учнями. Будемо вчити учителiв саме такiй роботi.
   Намагатимемось знижувати психологiчне та емоцiйне навантаження на учнiв у класах з малою наповненiстю. Бiльше уваги придiлемо методам самоконтролю, вибiрковому диференцiйованому та тематичному контролю. Почнемо застосовувати рейтинг.
   Основним в органiзацiї урокiв стане принцип iндивiдуального пiдходу до учнiв (особистiсно-орiєнтовне навчання та виховання). Створимо "короткi" факультативи, якi охоплять семестр, що допоможе учням реалiзувати пiзнавальнi iнтереси до рiзних предметiв. Особливу увагу придiлимо роботi клубiв, гурткiв, товариств, проведенню iнтелектуальних змагань, конкурсiв.
  В царинi ОРГАНIЗАЦIЇ ВИХОВНОЇ ТА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ:
   Виховний процес тiсно пов"язуємо iз життям сiльської громади, його стрижнем стане краєзнавча дiяльнiсть.
   Систему виховної роботи будуємо за моделлю "людина-рiд-громада-країна-держава". Це дає змогу широко використовувати потенцiйнi можливостi етнопедагогiки, iсторичного краєзнавства, сприяє соцiалiзацiї особистостi.
   Виховний захiд школи плануємо i проводимо так, щоб вiн був подiєю села.
   Є проблема у вихованнi сiльської дитини: в умовах замкненого сiльського осередку зворотний зв"язок мiж вихованцями i вчителями надзвичайно сильний, але це веде до того, що дитина звикає до постiйного опiкування й потребує його. Перехiд до iншого типу соцiального середовища (мiста), де соцiальний контроль послаблено, часто руйнує звичний стиль поведiнки.
  В царинi УПРАВЛIННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ:
   Я вважаю, що перевантажування керiвника, рiвень його культури та тип спiлкування визначають соцiально-психологiчний клiмат як у педагогiчному, так i учнiвському колективах.
   Неможливо педагогiчним працiвникам компенсувати негативний вплив перших осiб. Тому ефективне управлiння можливо лише за умови, що керiвник розумiє завдання закладу i його специфiчнi особливостi.
   На якiсть контролю не повиннi мати вплив тiснi соцiальнi й родиннi взаємини, що пов"язують учителiв i учнiв у сiльський громадi. Дiловi стосунки (обов"язок, вiдповiдальнiсть) не повиннi витiснятися особистими (симпатiї, родиннiсть, неприязнь). Це суттєво знижує об"єктивнiсть контролю, його систематичнiсть, глибину i пiдсилює тенденцiю до формалiзму та лiбералiзму.
   Але основна причина, що гальмує ефективну роботу школи, - НЕКОМПЕТЕНТНIСТЬ ОРГАНIВ УПРАВЛIННЯ СИСТЕМОЮ ОСВIТИ - ЯК ЗОВНIШНIХ, ТАК I ВНУТРIШНIХ.
   ШКОЛО, ШУКАЙ КЕРIВНИКА!
  
  
  
  Директор, заступник директора, органiзатор позакласної роботи покликанi бути посередниками мiж педагогiчною наукою та практикою. Вiд них залежiть не тiльки пропаганда, впровадження наукових знань в практичну роботу, але й така органiзацiя педагогiчного колективу, при якiй об"єднуючим началом є творчий задум, iдея.
  
  
  
  Цей роздiл про керiвникiв Адамiвської школи, про директорiв та завучiв. Вони були рiзними, працювали рiзний термiн: хтось - рiк, деякi - два-три, а дехто - й десять...
   Не всi розумiли мету та завдання роботи школи на етапах розвитку; були великi похибки у виборi прiоритетiв розвитку, але й були прориви у майбутнє - тодi школа на всiх вiтрилах летiла до мети...
  
   У 1957 роцi в селi Адамiвка було вiдкрито семирiчну школу, в якiй тодi навчалось 250 учнiв та працювало 14 педагогiв i 7 техпрацiвникiв.
  
   У свойому розвитку школа пройшла 6 етапiв (етапи визначали лiдери - директори та завучi).
  
  
  I. 1957 - 1964. Перiод змiни лiдерiв та прiоритетiв розвитку.
  
   1957-1960. Директор Нiкул Людмила Олександрiвна - вiдмiнник освiти, нагороджена орденом "Знак Пошани"... З її листа до педколектива Адамiвської школи: "В Адамовке я работала директором восьмилетней школы с момента ее открытия, т.е. с 1957 г. по 1960 г., и, естественно, была депутатом сельского Совета. Здесь, на Ленинградской земле, двадцать пять лет я проработала в большой средней школе Лениграда, награждена орденом "Знак почета" (? ордена 1178266), медалью "За трудовую доблесть", отличник народного образования. Так что Вам не стыдно за своего первого директора. Желаю Вам всего самого доброго."
  
   1960-1962. Директор Комарницький Олександр Сергiйович, як методист, детально розбирав з учителем наслiдки уроку, виявляв недолiки у засвоєннi учнями теми, пiдказував вчителю форми iндивiдуальної роботи з окремими учнями, таким чином забезпечуючи засвоєння матерiалу всiм класом.
  Виявляючи характернi вади в роботi викладачiв одного предмету, вiн застосовував форми контролю, якi спонукають до подолання їх, наприклад (за матерiалами педрад), на основi вiдвiданих урокiв росiйської мови визначив питання, якi вимагають пильної уваги вчителя, а саме:
  - ефективне використання iдейно-виховного потенцiалу навчальної теми;
  - удосконалення уроку шляхом рацiональної органiзацiї самостiйної дiяльностi учнiв;
  - шляхи виховання орфографiчної зiркостi учнiв.
  Далi вiн вивчав стан викладання та якiсть знань учнiв з росiйської мови за планом внутришкiльного контролю i додав до нього такi питання, як оптимальне планування реалiзацiї вдосконаленої програми; органiзацiя i форми повторення матерiалу; стан учнiвських зошитiв; результати контрольних робiт та контрольного опитування. Поставивши їх на контроль, Олександр Сергiйович добився, щоб при складаннi поурочних планiв учителi постiйно тримають в полi зору цi питання.
  Така форма органiзацiї контролю давала змогу адмiнiстрацiї школи спрямувати вчителя на вдумливу роботу та спонукала їх до творчих пошукiв...
  
   1962-1963. Директор Голiк Феофан Касьянович перш нiж проаналiзувати урок як адмiнiстратор та методист, давав змогу вчителю самому висловити думку про цей урок. Як тепер кажуть, "робити самоаналiз" вiн постiйно навчав педагогiв, вбачаючи в цьому не лише засiб психологiчної пiдготовки до сприйняття висновкiв i зауважень, а й своєрiдну форму самовдосконалення. Вiн завжди видiляв найбiльш вдалi етапи уроку, добивався, щоб це було не випадковим успiхом, а системою роботи, допомагав вчителю усвiдомити i теоретично обґрунтувати позитивне, що стимулює дальшi творчi пошуки.
   Великої уваги Голик Ф.К. надавав контролю за виконанням учителями програм. Вiдвiдуючи уроки, вiн уважно стежив, наскiльки глибоко розкривається тема, висвiтлюються питання, визначенi програмою, як розвивається зв"язне мовлення учнiв, формується передбаченi програмою вмiння i навички. Спостереження доповнював матерiал класних журналiв. Узагальнення вивчених питань становило змiст наказу про виконання програм. Виконання наказiв ретельно контролювалося.
  Спостерiгаючи за роботою вчителiв, Феофан Кас"янович завжди фiксував те, що кожному з них удавалося найкраще. Усе це вiн заносив до нотатника, який використовував, працюючи з учителями iндивiдуально.
  Голiк Ф.К. застерiгав колег вiд спрощеного розумiння впровадження кращого педагогiчного досвiду: копiювання побаченого, почутого, прочитаного. Вiн прагнув навчити кожного працювати творчо. Але його не розумiли...
  
   1963-1964. Директор Волков Всеволод Iванович пiдтримував бадьорий настрiй у педколективi, який у 60-тi роки постiйно оновлювався : брак елементарних умов життя змушував учителiв покидати Адамiвку. Завучiв за штатом не було. А це все лягало додатковим тягарем на плечi директора.
   Як фахiвець за дипломом унiверситету вiн був учителем росiйської мови та лiтератури. Аналiзуючи записи Книгi наказiв та Книги педрад, бачиш, що фахiвцем вiн був хорошим. Стан викладання росiйської мови та лiтератури пiдтримувався на високому рiвнi; про це свiдчать i спогади школярiв тих лiт та ще живих членiв педколективу.
   Всеволод Iванович працював учителем, директором декiлькох шкiл (у тому числi й Адамiвської), iнспектором РОНО. Школярi тих лiт пам"ятають Волкова Всеволода Iвановича компетентним директором, знаючим фахiвцем, доброю та щирою людиною.
  
  
  
  
  
   II. 1964 - 1974. Перiод вiдносноi стабiлiзацii.
  
   1964-1969. Директор Скибенко Олексiй Павлович особливу увагу придiляв самообслуговуванню. Дiти сами слiдкували за чистотою i порядком у школi. Враховуючи, що виховують не стiльки слова, скiльки дiла, вчителi з iнiцiативи i за участю директора розробили свої "педагогiчнi заповiдi": "Не захоплюйся нотацiями: їх не полюбляють дорослi, а дiти - тим бiльше", "Слiдкуй за тим, щоб слова твої не розходилися з дiлом", "Будь чесним з учнями. Дав слово - дотримай його.", "Нiколи не ображай учня пiдозрами, якщо немає доказiв", "Шукай в дитинi хороше - воно є завжди", "Навчаючи iнших, учись сам", "Байдужiсть i формалiзм - головнi вороги вчителя", "Будь з учнем поруч i трохи попереду".
   В пiонерськiй дружинi активно дiяв штаб "Тимур". Вiн вiв рiзноманiтну роботу - шефствував у мiкрорайонi школи над сiм"ямi загиблих у роки Великої Вiтчизняної вiйни, iнвалiдами вiйни i працi, над ветеранами комсомольського руху; органiзовував зустрiчi з ветеранами партiї, вiйни, передовиками колгоспу iм.. Т.Г.Шевченка, а з початком весни i до пiзньої осенi доглядав за деревами i квiтниками у сiльському парку. Ну i, звичайно, пiд час лiтнiх канiкул тимурiвцi працювали у виробничiй бригадi при базовому колгоспi.
   В школi було чiтко налагоджено чергування. За чистоту i збереження майна вiдповiдали самi учнi; школярi виконували Правила поведiнки, Статут школи. Добре працювали пости всеобучу майже не було спiзнень на уроки, на полiтiнформацiї, якi проводилися щопонедiлка до початку занять. Справою самих учнiв були предметнi тижнi, а також тижнi знань. Працювали шкiльна агiтбригада, клуб вихiдного дня, працював учком...
  
  Завуч Тимошенко Зiнаiда Василiвна (1964-1966) розумiла, що усунути недолiки роботи учителiв можна лише за активних дiй керiвникiв школи: вони покликанi бачити, розумiти, аналiзувати проблеми, що виникають. Спочатку учителi це не сприймали, але настiйлива позицiя завуча перемогла...
   Завуч пiдтримувала iнiцiативу, власнi знахiдки педагогiв, не допускала нав"язування їм шаблонiв, трафаретiв, слiпого копiювання чужого досвiду. Вона глибоко вникала у тонкощi працi педагогiв, визначала їх можливостi, допомагала оволодiти методами самостiйного аналiзу успiхiв, недолiкiв, створити творчу iндивiдуальну лабораторiю.
   Як адмiнiстратор, вона оберiгала час учителя, не допускала перевантаження його рiзними дорученнями, пiдготовкою всiляких розробок та iнформацiй.
   Зiнаїда Василiвна вважала, що завдання педагогiчного колективу - забезпечити використання на кожному уроцi виховних можливостей навчальних програм. Саме тут, у повсякденному навчаннi, має здiйснюватися iдейно-полiтичне, моральне i трудове загартування школярiв. Результативнiсть виховання учнiв, рiвень згуртованостi, працездатностi класного колективу залежить вiд вкладу у цю справу кожного вчителя, вихователя, класного керiвника.
   Завуч придiляла значну увагу вивченню особистостi учня, застосуванню найбiльш ефективних педагогiчних методiв. На жаль, учителi її не розумiли...
  
  Завуч Москаленко Аркадiй Павлович (1966-1968) вважав, що критерiєм оцiнки дiяльностi педагога повиннi виступати не зовнiшнi фактори (наприклад, оформлення стендiв, альбомiв, рефератiв, карток тощо), а глибина знань, умiнь i навичок учнiв, рiвень iх вихованостi. Необхiдно також враховувати форми i методи навчання, застосовуванi вчителем, забезпечення науковостi i доступностi викладу навчального матерiалу, реалiзацiї його виховних можливостей, активiзацiї пiзнавальної дiяльностi школярiв.
   Завуч вважав, що успiшна робота вчителя потребує вдумливої пiдготовки до занять, використання багатьох лiтературних джерел, осмислення прочитаного, передбачення його використання в поурочних планах.
   На всiх учительських нарадах Аркадiй Павлович виступав iз стурбованiстю недолiками виховної роботи в школi. Вiн вважав, що ефективно працювати у цьому напрямку заважає вiдсутнiсть чiткої системи виховання школярiв, насамперед на уроках, характерне прагнення перекласти виховний процес на позакласнi заходи...
   Як завуч, вiн вважав можливiсть удосконалення внутришкiльного керiвництва i контролю у детальному iнструктуваннi, яке б чiтко визначало їх повсякденнi дiї...
   Аркадiй Павлович був переконаний, що висловлена педагогiчному колективу думка керiвника школи ефективнiше впливає на стан справ, якщо вона винесена безпосередньо з уроку, конкретного прикладу з життя школи...
  
   Завуч Гребенюк Савва Павлович (1968-1969) вважав, що, незважаючи на всi зусилля керiвникiв школи, у формах i методах роботи значної частини вчителiв не вiдбувається нiяких змiн. У багатьох випадках учитель працює з класом у цiлому, а не з кожним учнем зокрема, часто в полi його зору перебувають тiльки сильнiшi вихованцi. Способи пояснення навчального матерiалу часом не забезпечують доступностi його сприймання. В результатi учнi не розумiють значення ряду слiв, визначень, не вмiють застосувати вивчене на практицi.
   За матерiалами вiдвiданих урокiв завуч виявив недосконалiсть форм i методiв спiльної дiяльностi вчителiв i учнiв. Нерiдко в класi вiдсутня обстановка довiрливостi, дитина не має змоги висловити свою думку, подiлитися враженням вiд побаченого чи прочитаного. Учитель виступає в ролi iнформатора або екзаменатора, а не органiзатора навчального процесу. Як наслiдок, частина учнiв має слабкi знання, умiння, навички. На педрадi вiн згадав випадок з одним учителем. На запитання, чому учнi його класу допускають правопорушення, вiн вiдповiв: "За метушнею не бачу дитини". Коментарi, як кажуть, зайвi...
   Савва Павлович вважав, що практика пiдтверджує велике значення впливу на формування характеру, звичок учня авторитету вчителя, школи, вироблених у нiй загальних норм поведiнки в колективi, принципової позицiї товаришiв...
  
   1969-1972. Директор Бiтюцька Марина Олексiiвна мала прекрасну бiблiотеку класичної лiтератури (росiйської та зарубiжної), якою користувалися всi вчителi: вона нiкому не вiдмовляла дати почитати книгу...
   Багато що давали учителям семiнари класних керiвникiв, якi регулярно проводила директор. Як глибоко вивчити психологiчнi особливостi пiдлiткiв, оволодiти методами i прийомами спiлкування з учнями та їх батьками, органiзувати позашкiльну виховну роботу - такi основнi питання виносилися на їх розгляд. Разом з тим на цих заняттях розглядалися конкретнi конфлiктнi ситуацiї, що мали мiсце на уроках, обговорювалося, чи правильно вчинив учитель у тому чи iншому випадку, намiчався план проведення загально шкiльних заходiв, визначалися прийоми iндивiдуального пiдходу, вироблялися єдинi вимоги до окремих учнiв. Таке колективне обговорення, на думку директора, сприяло тому, що учителi знаходили правильне рiшення в найскладнiших ситуацiях.
   У школi добре було налагоджено роботу методичних предметних об"єднань, методоб"єднань класних керiвникiв; у методичному кабiнетi були дидактичнi матерiали з усiх предметiв, а також методичнi розробки iз складних тем. Тут же концентрувалися i всi видання педагогiчної преси, газетнi вирiзки, що стосувалися пропаганди передового педагогiчного досвiду.
   Директор не зразу поспiшала вiдвiдувати уроки молодих вчителiв. Вона давала їм можливiсть протягом деякого часу попрацювати самостiйно, адаптуватися в колективi. А вже потiм, вiдвiдавши уроки педагогiв-початкiвцiв, директор визначала передусiм усе, що є позитивного, i, звичайно, разом з учителем детально обговорювала шляхи подолання виявлених недолiкiв. А уроки директора з росiйської мови та лiтератури - були завжди вiдкритi для колег...
  
   Завуч Якубська Раїса Миколаївна (1969-1972) велику увагу придiляла вивченню системи роботи та системи урокiв учителiв, стану викладання та рiвня знань, умiнь i навичок учнiв з основ наук, тематичному вивченню питань навчально-виховної роботи. Знаючи, що учнi досвiдчених класоводiв вiдзначаються як у молодших, так i наступних класах згуртованiстю, високим рiвнем вихованостi, трудової дисциплiни, вона вивчала систему роботи вчительки, розкривала її педагогiчну лабораторiю в тематичному нарисi, який вона вмiщувала в черговий випуск методичного бюлетеня. Вiн став своєрiдною формою поширення оригiнальної структури урокiв, методiв виховання учнiв та їх самостiйностi у здобуваннi знань, застосування iгрових елементiв з навчальною метою - того цiнного, що характерне для педагогiчного почерку класовода.
   Узагальнення цих матерiалiв, органiзацiя вiдкритих урокiв з наступним їх обговоренням, пiдготовка виступу класовода на засiданнi методичного об"єднання учителiв молодших класiв, проведення вiдповiдного практикуму сприяли творчому втiленню iдеї не лише на уроках, а й у позакласнiй роботi.
   Iстотну допомогу молодим вчителям Р.М.Буравицька подавала через органiзовану нею школу передового досвiду на базi роботи досвiдчених класоводiв. Заняття школи проходили у формi вiдвiдання та обговорення вiдкритих урокiв, конференцiй, консультацiй, практикумiв, якi спонукали до вивчення кращого педагогiчного досвiду, вироблення власного почерку, до творчих пошукiв...
  
   1972-1974. Директор Бражник Марiя Iванiвна - ветеран Великоi Вiтчизняноi вiйни - була переконана, що постiйний дiловий контакт з учнями, взаємна довiра, сердечнiсть i простота не тiльки не заважають її авторитету як керiвника школи, а, навпаки, викликають особливу, щиру повагу дiтей, допомагають їй краще вжитися в учнiвський колектив. А ще приймати правильнi рiшення в тому чи iншому конкретному випадку. Тому вона твердо вiрила, що розвиток учнiвського самоврядування виховує у школярiв почуття справжнього господаря своєї школи, формує органiзаторськi здiбностi, вiдповiдальне ставлення до навчання i громадських справ.
   За роки її директорства вдалося створити ефективну систему учнiвського самоврядування, насамперед тому, що директор максимально стимулював iнiцiативу дiтей, довiряв їм при плануваннi i проведеннi намiчених заходiв, допомагав тiльки в разi потреби. На засiданнях комiтету комсомолу, учкому чи ради пiонерської дружини директор, як правило, не нав"язувала своїх рiшень, завжди пiдтримувала цiкавi пропозицiї учнiв. Марiя Iванiвна здебiльшого перебувала в самiй гущi учнiвських проблем, одержувала потрiбну iнформацiю з перших рук.
   Високi моральнi якостi, працелюбнiсть формуються у школярiв, що успiшно поєднують навчання з активною роботою в органах учнiвського самоврядування, комiтетi комсомолу. Тому директор (а вона як член партбюро безпосередньо вiдповiдала за цю дiлянку) прагнула, щоб до цiєї дiяльностi насамперед були залученi активнi й iнiцiативнi учнi, якi користуються авторитетом у товаришiв i можуть повести за собою i тих, хто не схильний до громадської роботи.
   Можна з певнiстю сказати, що керований М.I.Бражник колектив створив дружний i згуртований учнiвський колектив...
  
   Завуч Шмалько Микола Павлович (1962-1964, 1972-1977) ввiв у школi семiнари-практикуми, мета яких - озброiти вчителiв певними професiйними навичками. Так, у процесi оглядового контролю було виявлено, що окремi вчителi не володiють методикою роботи з фiльмоскопом, а для iнтенсифiкацiї процесу навчання вiн край необхiдний. М.П.Шмалько провiв кiлька практичних занять з учителями. Тепер усi вмiють користуватися шкiльною технiкою, ефективно використовувати фiльмоскоп на рiзних етапах уроку та в позакласнiй роботi.
   Важливою колективною формою методичної роботи в школi є методоб"єднання вчителiв спорiднених фахiв. Завуч школи, скеровуючи i органiзовуючи роботу методичних об"єднань, прагнув надати їм практичної спрямованостi. Кожен, хто готував доповiдь, повинен був обґрунтувати актуальнiсть теми, дати характеристику конкретних педагогiчних умов, за яких нагромаджувався досвiд, показати його головну iдею в свiтлi досягнень сучасної педагогiчної науки, а також висловити рекомендацiї щодо використання досвiду в умовах школи.
   На методичних оперативках розглядалися такi питання: "Єдиний мовний та писемний режим у школi", "Новинки методики викладання та виховання (огляд цiкавих матерiалiв з педагогiчних газет та журналiв)", "Роль учителя-предметника у зацiкавленнi учнiв предметом" та iн.
  
  
  III. 1974 - 1983. Перiод пошуку лиця школи.
  
   1974-1977. Директор Шкодовський Олександр Вiкентiйович умiв поєднувати єдиноначальнiсть з колегiальнiстю (всi важливi, принциповi питання вирiшувалися спiльно з партiйною i профспiлковою органiзацiями школи), розумну суворiсть i вимогливiсть з демократизмом - це допомогло закласти фундамент створення стабiльного i працьовитого колективу.
   Директор нiколи не принизить людину, завжди поводиться ввiчливо й доброзичливо; прагне знати особистiсть кожного вчителя; виявляє постiйну турботу про здоров"я i самопочуття педагога i технiчного працiвника.
   Педколектив при Шкодовському О.В. був молодий - бiльшiсть мала до 25 рокiв: отже турбот про виховання молодих педагогiв у директора вистачало. Учiння - це не механiчна передача знань з голови вчителя у голову учня, говорив Олександр Вiкентiйович. Це, природно, процес їх взаємного збагачення. I успiх навчальної та виховної роботи залежить, насамперед, вiд того, яку участь бере сам учень у цiй спiльнiй працi, як вiн ставиться до вчителя, класного керiвника. А щоб це ставлення було завжди доброзичливим, директор у школi широко розвинув наставництво. Досвiдченi учителi Шмалько М.П., Володченко Ф.П. опiкають молодих педагогiв Тимофєєву С.С., Кондрацьку О.Л., спiльно аналiзують вдалi i невдалi уроки, розмiрковують над тим, як краще пiдготувати i провести класну годину, скласти тематичнi i поурочнi плани, вести документацiю, органiзувати чергування тощо.
   Директор школи особливого значення надавав формуванню в учнiв громадянської позицiї, становленню особистостi пiдлiтка. А це було можливо лише за умови добре налагодженого навчання i виховання, участi школярiв у суспiльно-кориснiй, продуктивнiй працi.
  
   1977-1983. Директор Солов"енко Олександра Леонидiвна: "Основнi завдання, якi я поставила перед собою, приймаючи школу, були: полiпшення матерiально-технiчної бази школи, забезпечення школи кадрами, пiднесення авторитету школи в селi та райвiддiлi освiти.
   Колектив (75%) був до 30 рокiв. Всi, хто працював в школi, або вже мав вищу освiту, або навчався заочно в вузах (Тимофєєв В.Я., Вiдман О.Г., Даниленко Ю.С., пiзнiше Граждан К.М., Вронська В.М., Семко Л.П.). Поступово формувався не тiльки дружний, але й працездатний колектив. Стиль керiвництва школою був демократичним. Iншого колектив не сприймав. Проблеми з кадрами (Благодатне, росiйська мова) залишалися. Звичайно, тепер розумiю, що стати директором в 28 рокiв, не попрацювавши пiд рукою гарного керiвника було не досить продумано. Але вибору в райвiддiлi освiти не було. Як i не було потрiбної допомоги i розумiння, коли призначали директором. Вчилися на своїх помилках.
   В навчальнiй роботi основну увагу придiляли виконанню навчальних планiв i програм, особливо виробленню необхiдних вмiнь i знань в молодших класах. Здiйснювали тiсний зв"язок з дитсадками: спiльнi педради, взаємо вiдвiдування та iн.
   З добрими намiрами, щоб не було комплектiв, закрили школу у Авидiвцi, хоч i пiдвоз був регулярний, i харчування, але це негативно вплинуло на соцiальний розвиток с. Авидiвка. Була вiдкрита ще одна група продовженого дня - для молодших класiв. Велика турбота i разом з тим велика пiдмога був пришкiльний iнтернат. Вихованцi iнтернату мали непоганi знання, приходили до школи з добре пiдготовленими домашнiми завданнями. Школа була вiдкрита для вчителiв i для учнiв з 7 ранку до 10 вечора.
   Працювали предметнi гуртки i гуртки художньої самодiяльностi. Вчителi вели їх практично безплатно. Як i у всi часи в школi проводилася велика виховна робота. I вчителi, i учнi в основному були учасниками художньої самодiяльностi i в селi. Вчителi не тiльки проводили педагогiчний всеобуч для батькiв, але були i пропагандистами, i частими гостями-акторами на виробничих дiлянках, в колгоспi. Ще й учнiв з собою приводили, готували концерти, привiтання колгоспникам. Звичайно, й з боку колгоспу придiлялося увага школi: пiдвоз учнiв не тiльки на уроки, а й на вечори, харчування в колгоспнiй їдальнi за помiрну плату, допомога в органiзацiї екскурсiй i т.д. Але школу будувати нiхто не хотiв...
   Поступово вiдношення до школи з боку громадськостi села змiнювалося в кращу сторону. Хоча на запрошення до школи приходили, i до себе в гостi запрошували, до iдеального ще було далеко. Моральну пiдтримку завжди надавав дирекцiї Коноваленко А.М. Райвно теж вже не починало свої накази з Адамiвни, бiльш уважно вiдносилося до роботи школи. Значно полiпшилися матерiально-технiчна база школи. Було закупленi постель, дорiжки, покривала, лiжка, штори для пришкiльного iнтернату. Впорядковано подвiр"я: огороджено школу, дiлянку, обладнано склад для вугiлля, географiчний майданчик, перероблено 80% грубок.
   Було куплено телевiзор, кодоскоп, баян, столи, парти, дошки i т.д. Регулярно як i дирекцiя школи, так i вчителi поповнювали школу наочнiстю з Одеського магазину наочних посiбникiв. Хоч i було обладнано кiмнату для урокiв працi 1-4 класiв, майстернi не було, в школi було тiсно. Але школа жила, ставала мiцно на ноги, мудрiшав i дорослiшав колектив..."
  
   Завуч Тимофєєва Свiтлана Семенiвна (1977-1979, 1981-1983) вважала, що пiзнання працi педагога - також творчий процес. I правом завуча школи є визначення кiлькостi урокiв, якi потрiбно вiдвiдати у вчителя, виходячи з конкретної необхiдностi вивчення результатiв його працi, досвiду, системи роботи, проведення атестацiї, методичної допомоги. Саме керiвництву школи вирiшувати, якi позицiї спостерiгати на уроцi i в якiй формi робити про це записи. Основне не допустити формальних висновкiв i пропозицiй, дати чiткi i конкретнi поради щодо вдосконалення форм i методiв навчального процесу.
   Як завуч, вона глибоко аналiзувала досягнутi успiхi i недолiки, переглядала резерви i можливостi, форми i методи роботи з учнями, вела пошук шляхiв удосконалення навчально-виховного процесу...
   Свiтлана Семенiвна вiдмовлялася вiд парадностi в процесi шкiльного життя, вiд усього, що заважало роботi, зокрема вiд проведення надуманих так званих "малих педрад", звiтiв, складання рiзних графiкiв, схем. Зусилля учителiв спрямовувала на забезпечення головного - пiдвищення якостi навчання i виховання учнiвської молодi...
   Компетентна бесiда, доброзичливий тон завуча нiколи не виводили учителя iз стану рiвноваги, тим бiльше того, хто сумлiнно, вiдповiдально ставився до справи...
  
   Завуч Лисенко Ольга Григорiвна (1979-1981) була квалiфiкованим, принциповим, доброзичливим i уважним керiвником, який вмiє згуртувати колектив, органiзувати його на реалiзацiю важливих завдань.
   Як завуч, багато уваги передусiм придiляла подальшому вдосконаленню уроку, а отже i пiдвищенню фахової майстерностi вчителiв. Завуч здiйснює ефективний внутришкiльний контроль, який включає в себе тiсно пов"язанi компоненти: перевiрку стану викладання та якостi знань учнiв, змiсту й органiзацiї позакласеної роботи з предметiв, рацiональностi використання матерiальної бази кабiнетiв; керiвництво методичною роботою вчителiв, пiдвищенням їх квалiфiкацiї.
   Ольгi Григоровнi притаманно було вмiння чiтко визначати головну ланку роботи, зокрема, важливу для певного етапу життя школи i зосереджувати на нiй всi зусилля. Вона великої уваги надавала формуванню особистостi вчителя, пiдвищенню його майстерностi на основi творчого впровадження в практику здобуткiв педагогiчної науки i передового досвiду.
   Завуч вважала, що фахове удосконалення педагога i якiсть навчального процесу тiсно пов"язанi мiж собою. Тому, контролюючи роботу вчителiв на уроках, вона прагнула зiбрати максимум iнформацiї. Адже тiльки безпосереднiй зв"язок з наставником i вихованцями пiд час їхньої спiльної дiяльностi дає змогу побачити реальний стан справ i, виходячи з нього, визначити доцiльнi форми й методи роботи...
  
  
  IY. 1983-1993. Перiод реформ.
  
   1983-1984, 1986-1988. Директор Граждан Катерина Михайлiвна. Педагогiчний колектив пiд керiвництвом Катерини Михайлiвни працював творчо, натхненно; активно включився в реформу середньої школи - шести рiчки, 4-х рiчна початкова школа, загально-корисна праця та iн.
   Школа у жовтнi 1987 р. пройшла атестацiю, пройшла її добре.
   На педагогiчних радах розглядалися такi питання: "Шляхи пiдвищення ефективностi i якостi навчально-виховної роботи у школi", "Обговорення проекту реформи школи", "Робота педколективу школи над органiзацiєю працi, вiдпочинку та оздоровленню учнiв в перiод лiтнiх канiкул", "Про роботу початкових класiв в свiтлi наказу МО УРСР ?161 "Про пiдвищення якостi навчання та виховання", "Хiд реалiзацiї реформи школи в свiтлi рiшень ХХУII з"їзду КПРС та ХХУII з"їзду КПУ педколективом Адамiвської школи" та iн.
   На нарадах при директорi розглядалися такi питання: "Про покращання роботи по попередженню дитячого травматизму", "Про органiзацiю самопiдготовки в ГПД та iнтернатi", "Про стан ведення шкiльної документацiї", "Про роботу педагогiчного колективу школи з учнями у Всесоюзнiй туристсько-краєзнавчiй експедицiї пiонерiв i школярiв "Моя Батькiвщина - СРСР" та iн.
   Як директор Катерина Михайлiвна особливу увагу придiляла пiдбору та розстановцi кадрiв працiвникiв школи, здiйснення всеобучу та загальної середньої освiти, роботi педагогiчної ради школи, згуртованостi педагогiчного колективу, створенню сприятливих умов для навчально-виховної дiяльностi, забезпеченню зв"язкiв школи з органами управлiння освiтою, громадськими органiзацiями.
  
   Завуч Мащенко Вiктор Павлович (1983-1984). Теоретична робота над статтями Ю.Бабанського, Є.Березняка, О.Беляєва допомогли Вiктору Павловичу видiлити три напрямки перевiрки роботи вчителя на уроцi:
   - контроль, який стимулює якiсть педагогiчного процесу (в тому числi попереджувальний);
   - контроль, що передбачає рiзнi види допомоги вчителю;
   -контроль з метою вивчення i узагальнення кращих надбань для наступного їх впровадження у педколектив.
   Кожний з них завуч здiйснював шляхом застосування певної форми вiдвiдування i аналiзу уроку.
   Особливого такту вимагала робота з молодими вчителями, якi поповнюють колектив. В.П.Мащенко прагнув розвивати у молодих колег смак до педагогiчної працi, завжди приходив їм на допомогу.
   Його рекомендацiї щодо вдосконалення уроку, добору методiв, прийомiв роботи з учнями, оптимiзацiї навчально-виховного процесу допомагали початкiвцям-учителям добитися успiхiв в роботi.
   Доброзичливим, тактовним був попереджувальний контроль завуча, який допомагає розкритися вчительським особистостям. Серед форм передачи досвiду Вiктор Павлович застосував - консультацiї з конкретних програмових тем, практична допомога у складаннi планiв уроку, виборi наочностi, обладнання i т.iн. Все це було спрямовано на те, щоб учитель уникнув можливих методичних помилок...
  
   Завуч Тимофєєв Валерiй Якович (1986, 1987-1988): "Я намагався у своїй роботi спрямувати в єдине русло зусилля педагогiчного колективу й учнiвських органiзацiй, виробити справедливi, єдинi для всiх закони шкiльного життя. Намагався пiдтримувати iнiцiативу та самостiйнiсть комсомольського комiтету, учкому, прислухався до їх пропозицiй, побажань, довiряв їм вирiшувати численнi шкiльнi справи.
   Як завуч, я дбав, щоб впорядкувати навчальний час школярiв, навести порядок у проведеннi змагань, оглядiв, конкурсiв, не допускати вiдволiкання учнiв вiд занять; намагався не нав"язувати учителям форми i методи виховної роботи, тематику i кiлькiсть виховних заходiв, гурткiв, клубiв, учнiвських об"єднань...
   Намагався створити у педколективi сприятливий мiкроклiмат, творчу обстановку, спрямував вчителiв на вирiшення актуальних питань навчання i виховання учнiв. Я розумiв, що успiшне розв"язання цих завдань залежить вiд компетентностi, дiловитостi керiвництва школи. Тому намагався вчитися настiйливо, чого вчив i вчителiв. Я розумiв, що розумiння керiвником сучасних вимог, єднiсть поглядiв i дiй, постiйна турбота про методичне удосконалення педагогiчних працiвникiв, викликають в останнiх бажання працювати краще, з повною вiддачею..."
  
   1984-1986, 1988-1993. Директор Тимофєєв Валерiй Якович: "Директором я працював бiльше всiх разiв - три: з 1984 по 1986, потiм перейшов на посаду заступника головного лiкаря з навчально-виховної роботи пiонерського табору санаторного типу "Сперанца" (пгт. Сергiївка); з 1988 по 1993, потiм перейшов на посаду голови Адамiвської сiльської ради; третiй раз - вже в ХХI столiттi...
   Перший раз директорства запам"ятався менi реформою школи, нашим захопленням загально-корисною працею, яку ми в школi та у колгоспi органiзували досить нестандартно та нетрадицiйно для району. Ми взяли в оренду примiщення свинотоварної ферми та ремонтне (маточне) поголов"я, кiлькiсть голiв ми довели до 450. Школярi працювали у двi змiни: ранiшнє та вечiрнє годування (як й було прийнято тодi на фермi). Добовi прирости ваги сягали за 700 грамiв (у дорослих вони були до 300 грамiв). Про наш досвiд писали мiсцева преса, обласна, центральна: журнали - "Педагогическая инициатива"(Одеса), "Радянська школа" (Київ), "Школа и производство" (Москва).
   Другий раз директорства менi запам"ятався нашим захопленням роботою Малою Академiєю Наук "Прометей". Про наш досвiд писала мiсцева та обласна преса. Лауреатами щорiчних (березневих) сесiй МАН ставали: Подолько Сергiй, Макаренко Надiя, Якубський Андрiй, Тимофєєв Валерiй, Кульчицька Олена, Поздняков Вiталiй, Богданов Анатолiй, Граждан Оксана, Кульчицький Дмитро, Тимофєєва Свiтлана, Лазнян Iван, Крамаренко Наталiя, Старченко Андрiй, Велiков Андрiй...
   Крiм захоплень,була традицiйна кропiтка директорська праця: господарство школи, вiдвiдування урокiв учителiв й свої уроки, громадська депутатська дiяльнiсть, художня самодiяльнiсть, колгоспний футбол, виїзди на наради в район, навчання в аспiрантурi..."
  
  . Завуч Катющев Євген Миколайович (1984-1985, 1987) велику увагу придiляв вивченню системи роботи урокiв учителiв, стану викладання та рiвня знань, умiнь i навичок учнiв з основ наук, тематичному вивченню питань навчально-виховної роботи. Вивчивши систему роботи учителя, Євген Миколайович розкривав його педагогiчну лабораторiю в методичному бюлетнi.
   Пiд час спостереження й аналiзу уроку Катющев Є.М. звертав увагу передусiм на його науково-методологiчний та методичний аспекти i результативнiсть. Вiн постiйно тримав в полi зору такi питання, як iдейно-виховний потенцiал уроку, оптимальнiсть його змiсту, обраних методiв навчання та ступiнь засвоєння учнями основних понять, вироблення умiнь i навичок; оптимальнiсть спiввiдношення форм навчання та умiння учнiв видiляти головне, планувати вiдповiдь, працювати з пiдручником.
   Результативнiсть навчання Євген Миколайович перевiряв в кожному окремому випадку iншими прийомами. Так пiсля вiдвiдання уроку вiн в тактовнiй формi звертався до окремих учнiв iз запитаннями, вiдповiдi на якi повиннi переконати в глибинi одержаних знань. Або робив вибiркову перевiрку класної роботи в учнiвських зошитах...
  
  
  Y. 1994-1998. Перiод стабiлiзацii.
  
   1994-1998. Директор Тимофеева Свiтлана Семенiвна: "Як директору менi довелося працювати в жахливих умовах: школи передали на баланс сiльрад - i фiнансування зовсiм не стало - почали батьки на ремонт здавати грошi - аж по 1 гривнi в мiсяць - цього, звiсно, не вистачало; за перевiрку зошитiв платили копiйки, за класне керiвництво - ледь вистачало купити олiвець!; зарплатню отримували iз запiзненням у 8-10 мiсяцiв!
   Але i в таких умовах педагогiчний колектив працював творчо, натхненно: пройшли у груднi 1997 року атестацiю школи, отримали вiдмiтку "добре".
   На педагогiчних радах розглядалися такi питання: "Виконання Закону України "Про освiту", "Виконання Закону України "Про мови в Українi", "Робота з профiлактики правопорушень i злочинностi серед учнiв", "Робота шкiльних методичних об"єднань" та iн.
   На нарадах при директорi розглядалися такi питання: "Органiзацiя гарячого харчування школярiв", "Використання фонду всеобучу", "Органiзацiя роботи з дiтьми, якi потребують особливої уваги", "Позаурочна дiяльнiсть школярiв", "Фiзкультурно-оздоровча робота", "Рiвень вихованостi школярiв", "Стан викладання навчальних предметiв, рiвень знань, умiнь i навичок учнiв", "Робота вчителя з першокласниками", "Проведення iндивiдуальної роботи з учнями", "Стан санiтарно-гiгiєнiчного режиму школи" та iн.
   За роки моєї роботи директором було нагороджено грамотами Бiлгород-Днiстровського райво Веронську В.М., Граждан К.М., Лавриненко П.М., Тимофєєва В.Я., закiнчили на "вiдмiнно" нашу школу такi учнi: Васалакiй Iванна, Рибальченко Сергiй, Вронська Мар"яна..."
   З службової характеристики: "Життєвий i педагогiчний досвiд, добре знання теорiї управлiння дали змогу Свiтланi Семенiвнi виробити тi єдино вiрнi правила в роботi з педагогiчним i учнiвським колективами: особистий приклад акуратностi, витримки, працелюбностi..."
  
  Завуч Лавриненко Павлiна Михайлiвна (1988-1990, з 1993 по т.ч.): "Першi мої роки роботи завучем - це 1988-1990 роки. Якщо можна було б порiвняти цi роки моєї роботи з вiком людини, то я в цей перiод була трьохрiчних малям, яке недавно стало на ноги, але ще часто спiткається i навiть падає. Я ще майже нiчого не вмiла, всього i всiх боялася. Боялася розкладу, старших колег (адже вони всi були моїми вчителями), дзвiнкiв з райво.
  Але моїм незмiнним помiчником i наставником, з легкої руки якого я й стала завучем, був Валерiй Якович. Вiн i розклад допомагав зробити, i постiйно радив, як бути в тiй чи iншiй ситуацiї, i, взагалi, прищепив менi вiру в себе. Сказав, що все в мене вийде, i що згодом я стану одним з кращих завучiв району...
  ... Потiм була декретна вiдпустка на три роки...
  Вернулася я в школу в 1993 роцi. В 1994 роцi поїхала на курси завучiв. Пiсля курсiв менi було працювати набагато легше. Пiсля цього взялася я за роботу з новою силою. Старалася робити все, що вимагалося вiд завуча школи. Було дуже важко спочатку, але завдяки моєму дружньому, знаючому, творчому колективу учителiв i методична, i навчально-виховна робота пiднялася на досить високий рiвень.
  Я завжди стараюся не забувати про те, що завуч - це технолог методичної роботи в школi. I вiд того, як буде поставлена методична робота, залежатиме весь навчально-виховний процес.
  Ще одним iз важливих моментiв роботи завуча, я вважаю, є пiдтримка "гарної погоди" в своєму колективi. Адже ми всi повиннi працювати i жити, як одна дружна сiм"я..."
  
  
   YI. 1998 - т.ч. Перiод школи козацько-лицарського виховання.
  
   1998-т.ч. Директор Тимофєєв Валерiй Якович: "Третiй раз директорства - Адамiвська школа козацько-лицарського виховання, яка "працює в режимi навчально-виховного закладу нового типу, а педколектив широко використовує давнi традицiї козаччини, кодекси лицарської честi, гуманiстичнi та демократичнi iдеї i адекватнi засоби виховного впливу на пiдростаюче поколiння" (цитата з Всеукраїнського громадсько-полiтичного тижневика "Освiта"). Про наш досвiд пишуть мiсцева, обласна, центральна преса, зокрема, газети "Одеськi вiстi", "Чорноморськi новини" (Одеса), "Сiльська школа" (Київ), журнал "Наша школа" (Одеса), щотижневик "Освiта" (Києв)."
   З вiдгуку на творчу роботу: "Продуктом творчого пошуку вчителя-новатора є iдея козацько-лицарського виховання та форми, методи нетрадицiйного навчання i виховання дiтей. Нiщо не повертається в традицiйних формах: час диктує свої. Не всi форми козацької педагогiки вiдповiдають сучасностi. Нинi iнший тип виробничих вiдносин, побуту, потреб та свiдомостi. Тому Тимофєєв В.Я. i педагогiчний колектив Адамiвської ЗОШ в пошуках форм, методiв прогресивних випереджальних iдей формування творчої особистостi.
   Любов до сiм"ї, роду i нацiї; до рiдної природи, оселi, землi; дух лицарства i волелюбностi та побратимства; дух особистiсної нацiональної самосвiдомостi, гiдностi та честi - весь виховний процес у його багатоаспектному вимiрi ґрунтується в Адамiвськiй ЗОШ на нацiональному вихованнi i спрямований на формування у дiтей i молодi свiдомостi, iдей, поглядiв, переконань, iдеалiв, традицiй, звичаїв i вiрувань українського народу як корiнного етносу Української держави.
   Виховний процес, запроваджений Тимофєєвим В.Я. та пiдтриманий педагогiчним колективом та соцiальним довкiллям - козацьким формуванням Адамiвської сiльської ради, йде корiнням у нацiональний грунт (сiм"я- клас-школа i родина-школа) i кожний педагог черпає звiдти життєдайну силу для розв"язання всiєї низки складних проблем сучасного життя.
   Керуючись змiстом роздiлу "Нацiональне виховання" Державної нацiональної освiтньої програми "Освiта України ХХI столiття", Тимофєєв В.Я. допомагає учням самовизначитися i само реалiзуватися у соцiально-культурному середовищi, вiдповiдати потребам соцiально-економiчного та полiтичного розвитку суспiльства. Як це робиться, описано ним у пiдсумках "Козацьке-лицарське виховання в школi" (iз досвiду роботи педагогiчного колективу школи). Провiдний напрямок такої роботи - формування нацiонально свiдомого громадянина України, справжнього патрiота та захисника рiдної землi, духовно багатої особистостi, морально зрiлої людини".
  
  Завуч Катющева Тамара Валентинiвна (1990-1991): "Посада завуча мене особливо не приваблювала. Але ж, як кажуть, "Плох тот солдат, что не мечтает стать генералом". Тому я погодилася замiнити на деякий час Лавриненко П.М. Говорити про якiсь особливi здобутки за цей перiод не можна; щоб виробити систему в роботi, треба бiльше пропрацювати. Але для себе я остаточно зрозумiла, - спiлкуватися з дiтьми i математикою менi набагато приємнiше й цiкавiше, нiж займатися адмiнiстративною i господарською роботою.
  Що запам"яталось?.. Згадується кумедний випадок. У нас працювала лiтня жiнка, Левицькi Олена Володимирiвна, росiйський фiлолог. Я прийшла до неї на урок за графiком вiдвiдування. Сидiла на останнiй партi, спостерiгала. I раптом вона, проходячи мимо, питає мене:"А ти, дiвчинка, чого не пишеш?" Дев"ятий клас застиг. А я не можу нiяк придумати, що ж вiдповiсти. Та, бачу, вона вже зрозумiла, що за "дiвчинка" сидить за партою. Менi стало легше, та не на довго. Те, що вона сказала, виправдовуючись, було ще "краще".
  Я дивуюсь i дякую учням, - витримку вони виявили не аби яку. Смiх пiднявся пiзнiше.
  З того часу я запам"ятала, - мало вивiшеного графiка, треба попереджати особисто..."
  Як завуч, Тамара Валентинiвна сумлiнно ставилася до своїх службових обов"язкiв: керувала методичними оперативками, налагоджувала роботу методичних об"єднань учителiв, вiдвiдувала уроки, допомагала молодим учителям...
  
   У рiзнi роки в школi працювали учителi-майстри педагогiчноi ниви: Лавриненко Лiдiя Маркiвна, Буравицька Таiсiя Антонiвна, Вронська Валентина Миколаївна, Гриценко Валентина Никифорiвна,Малькова Маргарита Сергiївна, Корженко Iнна Iванiвна, Золотовська Тамара Михайлiвна, Подолько Алла Михайлiвна, Лавриненко Iнна Павлiвна, Воронова Дiна Миколаiвна, Скригулець Надiя Григорiвна, Козубенко Тамара Iванiвна, Граждан Григорiй Михайлович, Квачук Валентина Степанiвна, Даниленко Юлiя Семенiвна...
  
   Працювали i працюють люди, якi забезпечували життєдiяльнiсть школи - Коноваленко Ольга Федорiвна, Лабунець Людмила Iванiвна, Кравченко Юлiя Василiвна, Корженко Сергiй Миколайович, Лавриненко Валентина Йосипiвна, Даниленко Наталiя Григорiвна, Окунь Наталiя Григорiвна, Деревенча Наталiя Анатолiївна, Даниленко Олена Володимирiвна, Одорожа Вiра Миколаївна...
  
   Школа продовжує роботу в напрямку виховання гармонiйно розвиненоi особистостi; в педколективi панує сприятливий мiкроклiмат, творча обстановка, учителi нацiленi на вирiшення актуальних питань навчання i виховання учнiв...
   Пишеться iсторiя Адамiвськоi школи (вже вийшли самодруком 15 частин загальним об"емом 2500 сторiнок), iсторiя Адамiвськоi громади "у постатях" (бiографii осiб, яки внесли частинку себе у розвиток громади), створюється музей громади...
  
   На теперешнiй час у школi працюе 19 педагогiв, 8 техпрацiвникiв, навчається 133 учня. Школа мае 6 будiвль (4 у Адамiвцi - навчальний корпус, бiблiотеку, майстерню, корпус молодших класiв; по 1 у Авидiвцi та Благодатному - корпуси молодших класiв). На центральну садибу до Адамiвськоi школи дiтей пiдвозять шкiльним автобусом.
  
  
   Школа - єдиний соцiальний iнститут, який виховуючи учнiв сьогоднi, працює на перспективу. Саме тут висока професiйна майстернiсть педагога-вихователя стимулює потребу школяра стати свiдомiшим, самовдосконалюватися, щоб реалiзуватися як громадянин.
   Виховання - це в першу чергу ЩЕПЛЕННЯ моралi та СТВОРЕННЯ в учнiв навичок життя в моральнiй атмосферi, бо глибока моральна криза в нашiй країнi є наслiдком прогалин i в освiтньому процесi, зокрема у недооцiнки ролi духовностi української нацiональної школи, яка виступає одним iз важливих елементiв збереження i розвитку спiльноти, її духовного ядра i постачає суспiльству свiдомих громадян, носiїв духовностi.
   Ще одна мета, тiсним чином пов"язана iз розвитком режиму життя, - розвиток усiх здiбностей людини й особливо тих, якi притаманнi конкретнiй особi. Якщо людину навчати та виховувати у тiснiй атмосферi одного фаху, то по сусiдству iз цим фахом утворюється вакуум, у який втягується "виховання вулицi", навички, отриманi вiд таких ж "вузьких" технарiв. Тому виховання та пiдпорядковане йому навчання повиннi готувати особу, моральну особу, особу, яка легко оволодiвала б любим фахом.
   Повiдомляти вiдомостi може телевiзор, викладач-комп"ютер. Виховувати людину може тiльки педагог-творець. Освiта, пiдпорядкована завданням виховання - творчiсть, творчiсть особлива, творчiсть, яка потребує уваги, загостреної iнтуїцiї, i як всяка творчiсть - СВОБОДИ.
   Педагог - творець, тому не потрiбно ставати на завадi йому детальними вимогами програм, методичних вказiвок. Якщо педагог щось особливо любить (творчiсть поета, письменника, художника, якийсь роздiл математики, зайнятий однiєю з численних граней еволюцiї та iн.), то для нього необхiдно надавати можливiсть прищепити цю любов своїм учням. Педагог мусить ( хоча б в якiйсь мiрi) прагнути вложити в учня хорошi риси своєї особи. Небезпечно, коли (добрий-хороший) виконавець методичних вимог одночасно дрiб"язковий, бездуховний та iн. Все це так або iнакше вiдобразиться (можливо, не зараз) на його учнях.
   З всього цього випливає висновок: педагог повинен бути особою, й школа повинна мати СВОЄ ОБЛИЧЧЯ.
   Школа - це вихователi, викладачi, бiблiотекар, працiвники їдальнi, й увесь її обслуговуючий персонал. Але головне, (певна рiч), - директор школи, який визначає її (школи) "особу", "душу", який створює в нiй атмосферу доброзичливостi до учнiв й учителiв мiж собою.
   Школа - це й її примiщення, чистi, привiтнi, красивi й iндивiдуальнi. Й, звичайно, у школi повиннi бути й списки випускникiв (у нашiй школi навчалися такi особи). Кожен має згадувати свою школу завдяки тому особливому, що було в нiй. Школа повинна мати свою РЕПУТАЦIЮ, й для цього конче необхiдно знати - хто з достойних людей її закiнчив, а самiй школi варто цiкавитися долею своїх вихованцiв...
  
  
   Адамiвську школу закiнчили за 46 рокiв багато знаних в районi та областi осiб: Бондар Володимир Миколайович, Вронський Вiктор Мiлентiйович, Рибальченко Наталiя Мiлентiйовна, Панченко Яна Вiталiєвна, Крамаренко Михайло Олександрович, Епляр Емiлiо Михайлович, Лавриненко Олександр Володимирович, Даниленко Галина Федорiвна, Даниленко Нiна Євгенiiвна, Коваль Тетяна Євгенiiвна, Гамар Олена Iванiвна, Коваль Олександр Вiкторович ...
  
  Адамiвська школа в моїй пам"ятi. Гамар О.I. - директор Черкеської ЗОШ I-II ст. "Перше, що згадується - це атмосфера тепла i свiтла, злагоджена робота педколективу, коли дiтям придiлялось стiльки уваги, що ми вiдчували себе важливими частинками шкiльного колективу. Ми отримували не тiльки прекраснi знання, але й виховувались бути справжньою людиною. Це радiсть i щастя вiд шкiльних виховних заходiв. Це увага з боку учителiв, якi для нас були богами, що нас розумiли, могли нас зацiкавити, допомогти i суворо спитати з порушникiв. Для себе я в Адамiвськiй школi отримала великий запас знань i доброти, який менi потiм неодноразово допомагав в життi. За це я дуже вдячна своїм вчителям i бажаю щоб їх нiколи не залишало натхнення, щастя й здоров"я".
  
  Моїй рiднiй школi. Граждан А.Г. - медсестра Бiлгород-Днiстровської мiськлiкарнi.
  Вiд iменi випуску 1980 року сказати дозвольте менi, як ми пiдростали в дорогу широку в цiй щедрiй школярськiй сiм"ї. Цi днi були свiтлi, любов"ю зiгрiтi. Та й сонце яскравим було, бо взимку i лiтом усмiхненi лиця щодня нам дарили тепло. Навiть в непогоду, чи в зливу, чи в бурю не знали ми смутку в душi, бо завжди привiтними й щирими були, як друзi й батьки - ВЧИТЕЛI! Не знали тодi ми, що кращої митi уже не наступить в життi - дитинство пролине й в дорослому свiтi прийдеться самому йти.
  Оцiнки хорошi ми всi получали тодi за вiдмiнне знання, та тiльки не знали, який нам екзамен готує майбутнє життя. Ми Вас, ВЧИТЕЛI, часом не розумiли за Вашi вимоги важкi. I лише тепер ми Вас згадуєм щиро, самi коли стали батьки. Приймiть же уклiн за терпiння i ласку, й добро, що дарили для нас. За Вашу батькiвську щиру пораду сердечно ми дякуєм Вас! Нехай завжди до Вашої оселi летять подяки голуби веселi. I побажання щоб до Вас йшло за Вашу вдачу, щирiсть i тепло!
  
  
  
  
   IУ. ПЕДАГОГIЧНИЙ КОЛЕКТИВ АДАМIВСЬКОЇ ШКОЛИ
  КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
  
  
   " Ми не лукавили з тобою.
  Ми просто йшли. У нас нема
   Зерна неправди за собою..."
   Т.Шевченко.
  
  
   Своєрiднiсть сучасного розвитку України характеризується вiдродженням коренiв нашої нацiональної минувшини: iсторiї, державних традицiй, духовностi. Адже без кореня гине все живе.
   Корiнь людського зростання - у пам"ятi, духовнiй культурi, нацiональнiй гордостi. Вони як сполучна ланка, яка не допустить, щоб молода людина вiдлучилася вiд своєї землi.
   Дитинство - особливий перiод людського життя. Саме на цьому етапi людина визначає свої життєвi орiєнтири, розробляє життєву позицiю i життєвi плани.
   Цiєї вiдповiдальної пори вона потребує пiдтримки й уваги суспiльства, яке зобов"язане забезпечити молодим громадянам умови й можливостi для повноти самореалiзацiї здiбностей кожного, досягнення своїх життєвих цiлей. Пiдтримку й увагу дитина отримує в школi, яка має йти попереду полiтикiв, керуючись принципами гуманiзму, свободи, загальнолюдських цiнностей.
  Ми часто зустрiчаємо людей наверх освiчених, енциклопедично озброєних знаннями, а всерединi в них пустеля, як говориться в Бiблiї, "грошi пофарбованi, повапленi" i тому в теперiшнiй час, вважає колектив нашої школи, нам потрiбнi люди не тiльки озброєнi знаннями, а й духовно, психiчно, фiзично спроможнi розвивати творчi здiбностi свої та навколишнiх; спiвпрацювати з людьми рiзних фiлософських, полiтичних, релiгiйних поглядiв; здатнi вирiшувати проблеми сьогодення й майбутнього; особи з великим культурним та духовним потенцiалом, бо "культура утверджує примат духу" (М.Рерих) - це наше педагогiчне кредо. Досвiд практичної роботи в цьому напрямку свiдчить, що головна мета освiти - виховання; навчання повинно бути пiдпорядковано вихованню.
  Школа - єдиний соцiальний iнститут, який, виховуючи учнiв сьогоднi, працює на перспективу. Саме тут висока професiйна майстернiсть педагога-вихователя стимулює потребу школяра стати свiдомiшим, самовдосконалюватися, щоб реалiзуватись як громадянин.
  Адамiвськiй школi поталанило: у нас педагогi - яскравi, неповторнi особистостi, носiї усюлюдських цiнностей, глибоких i рiзнобiчних знань, вони прагнуть до втiлення в собi людського iдеалу, до постiйного самовдосконалення, духовного зростання.
  
  
  Продуктом творчого пошуку директора-новатора Тимофєєва Валерiя Яковича є iдея козацько-лицарського виховання та форми, методи нетрадицiйного навчання i виховання дiтей. Нiщо не повертається в традицiйних формах: час диктує свої. Не всi форми козацької педагогiки вiдповiдають сучасностi. Нинi iнший тип виробничих вiдносин, побуту, потреб та свiдомостi. Тому директор i педагогiчний колектив в пошуках форм, методiв прогресивних випереджальних iдей формування творчої особистостi.
  Любов до сiм"ї, роду i нацiї; до рiдної природи, оселi, землi; дух лицарства i волелюбностi та побратимства; дух особистiсної нацiональної самосвiдомостi, гiдностi та честi - весь виховний процес у його багато аспектному вимiрi ґрунтується в школi на нацiональному вихованнi i спрямований на формування у дiтей i молодi свiдомостi, iдей, поглядiв, переконань, iдеалiв, традицiй, звичаїв i вiрувань українського народу як корiнного етносу Української держави.
  Виховний процес, запроваджений Тимофєєвим В.Я. та пiдтриманий педагогiчним колективом та соцiальним довкiллям - козацьким формуванням Адамiвської сiльської ради, йде корiнням у нацiональний грунт (сiм"я-клас-школа i родина-школа) i кожний педагог черпає звiдти життєдайну силу для розв"язання всiєї низки складних проблем сучасного життя.
  Керуючись змiстом роздiлу "Нацiональне виховання" Державної нацiональної освiтньої програми "Освiта України ХХI столiття", Тимофєєв В.Я. допомагає учням самовизначитися i самореалiзуватися у соцiально-культурному середовищi, вiдповiдати потребам соцiально-економiчного та полiтичного розвитку суспiльства. Як це робиться, описано ним в книзi "Адамiвська Сiч" (Козацько-лицарське виховання в школi. Iз досвiду роботи педагогiчного колективу). Провiдний напрямок такої роботи - формування нацiонально свiдомого громадянина України, справжнього патрiота та захисника рiдної землi, духовно багатої особистостi, морально зрiлої людини.
  
  Завдання пiдтримувати компетентнiсть кадрiв на рiвнi сучасних вимог у школi вирiшують через систему методичної роботи. Керує нею досвiдчений завуч Лавриненко Павлiна Михайлiвна. З її iнiцiативи i при безпосереднiй участi у школi створено методичний кабiнет, який став центром педагогiчної думки. Це справжня лабораторiя педагогiчної творчостi, без якої вчителi не уявляють сучасну школу. У методкабiнетi зiбрано матерiали з досвiду вчителiв. Тут можна одержати допомогу в роботi з батьками. П.М.Лавриненко систематично добирає щось нове, зокрема з педагогiки особистiсно орiєнтованого навчання та виховання, пропонує вчителям прочитати, осмислити i спробувати застосувати у своїй практицi.
  Будучи досвiдченим педагогом, Павлiна Михайлiвна вважає, що першопрохiдцем у пошуках нових, активних форм навчання повинна стати вона - заступник директора з навчально-виховної роботи, головний методист школи, щоб, працюючи творчо, на власному прикладi показати можливостi пiдвищення ефективностi процесу навчання. Як учитель (наш завуч викладає росiйську мову) Лавриненко П.М. у постiйному творчому пошуку нових форм i методiв активiзацiї дiяльностi учнiв. Вона застосовує рольовi iгри на уроках систематизацiї i узагальнення знань; цiкаво проходить громадський огляд знань з росiйської мови.
  Великого значення Павлiна Михайлiвна надає систематичному, цiлеспрямованому, всебiчному i поглибленому контролю. Лише такий контроль, вважає завуч, допомагає творчому зростанню вчителiв, виявляє недолiки в навчально-виховному процесi i дає змогу своєчасно їх усунути.
  У своїй практицi П.М.Лавриненко використовує традицiйну форму внутришкiльного контролю - вiдвiдування урокiв та виховних заходiв. Аналiзуючи уроки, намагається оцiнити органiзацiйну, дидактичну, виховну дiяльнiсть учителя та рiвень знань, умiнь i практичних навичок учнiв.
  Завуч обов"язково зазначить, що в роботi вчителя вдається краще, що нове з"явилося в його методичному арсеналi, а над чим ще слiд попрацювати, порадить, як виправити недолiки, яку лiтературу слiд прочитати.
  Органiзовуючи методичну роботу в школi, Павлiна Михайлiвна ретельно продумує всю систему методичних заходiв, не допускає їх калейдоскопiчної розрiзненостi, епiзодичностi. Розв"язанню педагогiчних проблем пiдпорядковуються педради, виробничi наради, робота методичних об"єднань, психолого-педагогiчних семiнарiв, самоосвiта вчителiв.
  Проте, якими довершеними не були б колективнi форми методичної роботи з учителями, вони не можуть замiнити iндивiдуальної. Особливої уваги завуч оточує молодих педагогiв: з ними вона проводить тематичнi консультацiї, вiдвiдує уроки.
  Павлинi Михайлiвнi притаманнi висока педагогiчна культура, дiловитiсть, чiткiсть, умiння бачити перспективу в роботi i визначати головнi напрями на кожний день; вона вносить у роботу школи все нове, передове, чого досягла педагогiчна наука i шкiльна практика.
  
  Педагогом-органiзатором в школi працює Гриценко Валентина Никифорiвна - людина серйозна, може навiть видатися строгою на перший погляд; з дiтьми не заграє i не сюсюкає, але й не командує. Говорить, як рiвна з рiвними, витримано i небагатослiвно; вона завжди з дiтьми; не над, а з ними. Так i має бути. Адже позакласна робота - не продовження уроку, класної години. I взагалi учнiвське життя - не тiльки оцiнки в журналi, успiхi з предметiв. Це i спорт, i музика, i веселi iскристi розваги, i серйознi справи. Це життя, соцiальне становлення дитини в колективi.
  Нерiдко кажуть, що вчитель повинен мати щось вiд актора - вмiння перевтiлюватися i проживати iз своїми вихованцями їхнє життя, конструювати душi - це високе мистецтво. Валентина Никифорiвна не виробляла спецiально цi прийоми, вони народжуються вiд любовi до дiтей, до своєї педагогiчної справи, вiд пристрасного бажання вiддати себе цим допитливим, чутливим серцям. Iз само буттям поринула вона у цiкавий, трохи фантастичний, героїчний свiт учнiвської юнi.
  Демократизацiя шкiльного, учнiвського життя. Ще кiлька рокiв тому важко було б уявити, що може iснувати таке поєднання слiв, а сьогоднi - це реальна перспектива. У школi цiкаво проводяться днi учнiвського самоврядування. Роль директора, завуча, учителiв беруть на себе учнi. Учителi хвилюються, а дiти спокiйно вчилися. Iнодi аж заздрiсть брала, не вiрилося - невже-таки можуть замiнити?! Але гордiсть за дiтей переборювала. Хiба це не прекрасно, що пiдростає така змiнв! I велика заслуга в органiзацiї цих днiв педагога-органiзатора.
  Валентина Никифорiвна - друг, порадник, утаємнича у дитячi секрети, а нерiдко й у секрети їхнiх батькiв - одне слово, Вихователь.
  Прожити з дiтьми щасливий козачатський вiк, сказати б, на рiвних, зробити його школою громадянського виховання - ось як їй бачиться основне завдання педагога на цьому етапi. А треба ж тiльки викресати iскорку, запалити i дiтей, i батькiв, i колег на тi буденнi i разом з тим романтичнi справи, до яких кличуть козацькi литаври i якi допомагають виховати i смiливiсть, i вiдповiдальнiсть, i гуманiзм, так потрiбнi в майбутньому дорослому життi.
  
  Учителем iсторiї та правознавства працює Буравицька Раїса Миколаївна. Вона добре володiє сучасною методикою викладання. Її уроки мають великий виховний потенцiал, практичний характер. Учитель створює проблемнi ситуацiї, формує науковий свiтогляд. Умiло органiзовує вивчення iсторичних документiв, першодрукiв. Особливу увагу придiляє використанню рiзних видiв записiв, роботi з пiдручником, картою. Розробила та впровадила в практику роботи школи факультативний курс "Iсторiя Українського козацтва" для учнiв 7,8 класiв.
  
  Учителем нiмецької мови працює Малькова Маргарита Сергiївна. Враховуючи рiвнi пiзнавальної самостiйностi учнiв, учитель прагне використати потенцiйнi можливостi всiх з допомогою поєднання фронтальних, iндивiдуальних, групових i парних форм роботи, будує урок таким чином, щоб визначити для кожного найрацiональнiший шлях здобуття знань. Iндивiдуалiзацiя i диференцiацiя навчальних вправ допомагають Маргаритi Сергiївнi при невеликiй затратi часу оптимiзувати навчання учнiв.
  
  Учителем української мови та лiтератури працює Солов"єнко Олександра Леонiдiвна. Вiдрiзняється педагогiчною майстернiстю, тактом у вiдношенню до учнiв i колег, прагне зробити навчання доступним, цiкавим та ефективним, будувати процес на основi спiвробiтництва з учнями. Вмiє направити увагу дiтей на головне i суттєве, активiзувати пiзнавальну дiяльнiсть учнiв. Володiє прийомами iндивiдуалiзацiї навчання, рацiонально органiзовує самостiйну роботу учнiв. Володiє високою культурою мови; цьому ж навчає i дiтей, користуючись рiзними видами роботи з формування зв"язного мовлення.
  
  Учителем математики працює Тимофєєва Свiтлана Семенiвна. Вона широко застосовує лекцiонно-семiнарську систему навчання, розробляє методику розв"язування типових i нестандартних задач, органiзовує дослiдницьку дiяльнiсть учнiв, формує в них iнтерес до творчої працi. Пiд її керiвництвом школярi опановують загальнi методи iнтелектуальної дiяльностi (iндукцiю, дедукцiю, аналiз, синтез, узагальнення, конкретизацiю), логiку суджень, умiння робити висновки. Свiтлана Семенiвна вчить своїх вихованцiв працювати з довiдниками, науково-популярною лiтературою, читати математичнi книжки, з них добувати знання. Вона вимоглива до себе та iнших, але разом з тим чуйний, уважний вихователь, який залишає слiд у життi дитини. Кожний, хто навчався у неї, одержав глибокi, мiцнi знання i на все життя запам"ятав радiсть навчання тому, що його виховувала людина, яка вiддавала їм все тепло своєї душi, частинку серця.
  
  Учителем української мови та лiтератури працює Граждан Катерина Михайлiвна. Вона вмiє направити увагу учнiв на головне, створити проблемну ситуацiю. Її уроки характеризуються практичною направленiстю, свiдомим засвоєнням програмового матерiалу учнями, розвитком самостiйностi та iнiцiативи. Для цих цiлей практикує виступи учнiв з рiзноманiтними повiдомленнями, рецензiями на прочитану книгу чи переглянутий кiнофiльм. Методичнi прийоми, якi вона використовує, направленi на розвиток розумової дiяльностi учнiв, на оптимiзацiю навчального процесу на всiх етапах уроку.
  
  Учителем фiзичної культури працює Галицька Наталiя Павлiвна. В перебiгу фiзичного виховання учнiв на основi розвитку масової фiзичної культури та спорту, козацького тiло виховання, учителька успiшно вирiшує завдання укрiплення здоров"я учнiв, розвитку їх фiзичних здiбностей, виховання моральних та вольових якостей: патрiотизму, колективiзму, смiливостi, рiшучостi, наполегливостi, цiлеспрямованостi. На уроках забезпечує моторну платнiсть занять, активнiсть всiх учнiв, при цьому здiйснює iндивiдуальний пiдхiд, враховуючи особливостi фiзичного розвитку дiтей, даннi медичного огляду.
  
  Учителем математики працює Катющева Тамара Валентинiвна. Вона має багатий практичний досвiд, працює творчо. Якiсно виконує навчальнi плани та програми, впроваджує новi пiдходи до навчання. Поряд з традицiйними практикує й новi форми проведення урокiв. Особливу увагу придiляє навчанню школярiв рацiональним прийомам розумової працi, навичкам самостiйного навчання. Вчить застосовувати отриманнi знання в практичнiй дiяльностi. Умiло поєднує колективнi та iндивiдуальнi форми роботи школярiв. Добре володiє методикою застосування мiжпредметних зв"язкiв.
  
  Учителем бiологiї та хiмiї працює Вронська Валентина Миколаївна. Вона знає сучасний стан хiмiчної i бiологiчної науки i перспективи їх розвитку. Вмiло здiйснює мiж предметнi зв"язки на уроках, пов"язуючи навчальний матерiал з життям, широко використовує рiзноманiтний наочний матерiал. Її уроки сприяють засвоєнню учнями основних хiмiчних i бiологiчних понять, наукових фактiв, законiв, теорiй. Чiтке планування навчального i виховного матерiалу, його систематичне повторення, облiк iндивiдуальних особливостей учнiв, вмiння доступно викладати матерiал, органiзувати колективну, самостiйну та iндивiдуальну роботу дають їй можливiсть прищеплювати учням мiцнi знання з предмету.
  
  Учителем українознавства працює Пiштiган Олена Анатолiївна. Вона вважає, що українознавство - це не вузька дисциплiна, яку можна вивчати чи не вивчати в школi. Це наука про нацiю, людину в її зв"язках з природою, мовою, iсторiєю, побутом, обрядами та звичаями, усною творчiстю. Це важливий i могутнiй чинник навчання i виховання, розвитку особистостi й оздоровлення суспiльства. Учителька творчо, натхненно працює; її люблять учнi; люблять її предмет i вважають - українознавство потрiбно знати тому, що цi знання вiють на серце кожного з нас чаром рiдної стихiї i є для душi цiлющим бальзамом, який сповнює її могутньою силою.
  
  Учителем образотворчого мистецтва працює Тимофєєва Свiтлана Валерiївна. В гуртцi та на уроках Свiтлани Валерiївни школярi засвоюють грамоту малюнка й живопису, а вчителька постiйно пiдтримує i розвиває в них творчiй настрiй i iнтерес; поступово ускладнює завдання - дiти рано починають малювати з натури. Валерiївна розкриває їм силу i можливостi художнiх матерiалiв, захоплює малюванням, дбає про розвиток iндивiдуальних творчих особливостей, манеру самовираження, поступово й наполегливо долає розрив мiж тим, що дитина хоче вiдобразити, i тим, що вона вмiє; з допомогою колористичної системи вчить бачити i розрiзняти найтоншi нюанси кольорiв, вiдчувати "музику" кожного, розвиває асоцiативну уяву. Вчить важко, але натхненно трудитись, вмiти бачити красу i схилятись перед нею.
  
  Учителем 1 класу в Адамiвцi працює Лавриненко Лiдiя Маркiвна. Вона має глибокi теоретичнi знання та багатий практичний досвiд викладання. Кожен її урок своєрiдний, будується по продуманiй методичнiй схемi. На уроках створює проблемнi ситуацiї. Вмiє направити увагу учнiв на головне, суттєве, активiзує пiзнавальну дiяльнiсть школярiв. Навчальний матерiал викладає в доступнiй формi. Її уроки видiляються практичною направленiстю навчальних занять, свiдомим засвоєнням програмового матерiалу учнями, розвитком самостiйностi та iнiцiативи. На уроках рацiонально використовує час, продумує методи i прийоми.
  
  Учителем 2 класу в Адамiвцi працює Корженко Iнна Iванiвна. Вона теоретично добре пiдготовлена, володiє сучасною методикою викладання. Сумлiнно готується до кожного уроку, здiйснює iндивiдуальний пiдхiд до учнiв, придiляє достатньо уваги розвиваючому навчанню. Посилює iнтерес учнiв до знань, показує необхiднiсть їх набуття i засвоєння. На уроках читання, математики, мови проводить дидактичнi iгри, загадки, придiляє багато уваги розвитку зв"язного мовлення учнiв. Пiдбирає вiдповiднi вправи розвиваючого характеру.
  
  Учителем 3 класу в Адамiвцi працює Золотовська Тамара Михайлiвна. Вона систематично працює над вивченням лiтератури з проблем навчання i виховання, над публiкацiями в перiодичнiй пресi з питань пiдвищення професiйної майстерностi. Добре володiє методикою викладання, знає вимоги до сучасного уроку i правильно вибирає його типи. Велику увагу придiляє вмiнню самостiйно працювати над навчальними посiбниками, прищеплює любов до читання. Методичнi прийоми, якi вона використовує, направленi на розвиток розумової дiяльностi учнiв, на оптимiзацiю навчального процесу всiх етапiв уроку.
  
  Бiблiотекарем школи працює Подолько Алла Михайлiвна. Вона втiлює в собi кращi риси шкiльного бiблiотекаря: Алла Михайлiвна - iнформатор, педагог, соцiолог, психолог, органiзатор масового читання. А.М.Подолько вважає, що завдання шкiльного бiблiотекаря - сприяння формуванню всебiчно розвиненої особистостi, i щоб його виконувати, необхiдно самiй стати гармонiйно розвиненою людиною. Наш бiблiотекар забезпечує найбiльш сприятливi умови задоволення iнформацiйних запитань читачiв, керiвництво їх читанням, цiлеспрямовано впливає на вибiр книг, на змiст i характер читання.
  
  Учителем 1 класу в Авидiвцi працює Воронова Дiна Миколаївна. У роботi з дiтьми використовує краєзнавчий матерiал; формує поняття мала Батькiвщина, велика Батькiвщина на матерiалi живих сторiнок iсторiї рiдного села. Її праця базується на примноженнi природного скарбу кожної дитини - здатностi до пiзнання й самопiзнання, на поєднаннi зрiлої досвiдченостi та юної допитливостi нерозривним зв"язком поколiнь. На уроках вчителька створює атмосферу радостi вiд вперше прочитаного або написаного маленькими учнями слова, вперше отриманих знань про таємницi природного свiту або людських стосункiв.
  
  Учителем 2,3 класу-комплекту в Авидiвцi працює Лавриненко Iнна Павлiвна. Творчий, iнiцiативний педагог; її уроки вiдрiзняються продуманою структурою, науковiстю, чiтко поставленими завданнями i метою. Яскравi риси її педагогiчного хисту - вмiння цiкаво, дохiдливо подати програмовий матерiал, невимушено спiлкуватися з дiтьми, постiйно прищеплювати iнтерес до знань i навичок самоосвiти. Повсякчас дбаючи про зв"язок навчання з життям, вчителька провадить економiчне навчання дiтей з метою розширення їх свiтогляду, пiдготовки до участi у суспiльно-трудовiй дiяльностi.
  
  Учителем 1,2 класу-комплекту в Благодатному працює Козубенко Тамара Iванiвна. Багато уваги придiляє iндивiдуальному пiдходу у процесi навчання i виховання школярiв. Особливого значення надає нацiональному вихованню, вивченню iсторiї свого народу, його традицiй, звичаїв, природи рiдного краю. Розвиває логiчне мислення учнiв на кожному уроцi. Особливого значення в роботi вчителька надає органiзацiї навчального спiвробiтництва, зокрема, методицi парної i групової навчальної дiяльностi школярiв.
  
  Учителем 3 класу в Благодатному працює Скригулець Надiя Григоровна. Працює над розвитком iнтелектуальних здiбностей учнiв за правилом: не механiчна передача знань, а формування ставлення до навколишнього свiту та iнтересу до навчання. Велику увагу надає рiзноманiтним прйомам диференцiйованого навчання, методу пошукової бесiди. Її робота вiдзначається психологiзмом у пiдходi до дитини, емпатiєю, всебiчним врахуванням психiчних, фiзiологiчних, iнтелектуальних особливостей учнiв. Атмосфера взаємоповаги формує особливий тип поведiнки школяра, для якого школа перестає бути мiсцем простого засвоєння знань.
  
  
  У. АДАМIВСЬКА ШКОЛА КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
  (ТЕОРЕТИЧНI ЗАСАДИ)
  
  
   Козаку найперше - Воля!
   Козаку найперше - Честь!
  
  
  1. АКТУАЛЬНIСТЬ ПРОБЛЕМИ
  
  Держава живе й розвивається доти, доки в нiй живе багатим духовним життям школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрiчi дитинства iз справдi загальнолюдським - дитинча має частiше зазирати у вiчнiсть - саме школа стоїть у витокiв духовностi суспiльства.
  Ми бачимо, що виховання пiдлiткiв i юнацтва фактично вiдiбрано у школи: свiтогляд, iнтереси, моральнi цiнностi у бiльшостi молодi формуються пiд впливом телебачення та iнших засобiв мас-медiа. Роль сiм"ї у вихованнi падає. Молодь iгнорує думки дорослих (батькiв, учителiв), ставиться з недовiрою до будь-яких iдеалiв - i старих, i нових; їй притаманнi егоїзм та iндивiдуалiзм, перевага матерiальних iнтересiв над духовними. Юнаки i дiвчата, що прагнуть до знань, духовностi, до пiзнання нацiональної i загальнолюдської культури становлять меншiсть в океанi сiростi, примiтивiзму, кримiналу.
  Рiзко вiдмовившись вiд iдеологiї i де полiтизував школи, ми самi собi завдали шкоди: лiквiдували систему рiзноманiтних полiтичних i патрiотичних клубiв та клубiв за iнтересами. Це привело до аполiтичностi значної частини учнiвської молодi, до проявiв песимiзму, скептицизму, байдужостi i втрати патрiотизму. Знищили систему полiтичного iнформування учнiв. Це сприяло формуванню полiтичного безкультур"я випускникiв. Лiквiдували пiонерськi i комсомольськi органiзацiї, але не створили нiяких iнших дитячих i юнацьких громадських органiзацiй для учнiв.
  
  
  2. ПРОВIДНА IДЕЯ
  
  Вiдомо, що в наш час, час свiтової глобалiзацiї суспiльних процесiв, загострюються протирiччя мiж силами культурної унiфiкацiї i прагненням народiв до збереження своєї культурної iдентичностi.
   В сучасному суперечливому свiтi виживуть, збережуть себе тi, хто зумiє вiдстояти у глобальному змаганнi свою культуру, мову, фольклор - усе те, з чого складається сутнiсть та особливiсть нацiонального характеру.
  Загальновiдомо, що iсторичнi умови буття українського народу породили самобутнiй феномен - козацтво. Воно втiлювало в собi фiзичне i духовне здоров"я нацiї, iнтелектуальну силу, життєздатнiсть, оптимiзм i енергiю.
  Це була об"єднана, згуртована, iдейно i духовно зцементована, суворо дисциплiнована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогiв.
  Тому ми зосередили увагу на вихованнi всебiчно розвиненої особистостi українця (нацiональне виховання у формi козацько-лицарського) та на розумнiй iдеологiзацiї та полiтизацiї виховного процесу через участь молодi в дiяльностi громадських органiзацiй Українського козацтва (загальновiдомо, що формування майбутнiх громадських дiячiв починається з їхньої участi в дiяльностi дитячих i юнацьких органiзацiй).
  В основу навчально-виховного процесу школи наш педагогiчний колектив поклав проблему "Школа козацько-лицарського виховання - гуманiстична основа становлення особистостi".
  Система виховної роботи школи базується на iдеях козацької педагогiки як частини народної педагогiки у вершинному її виявi. Дiяльнiсть усiх джерел органiзованого впливу на виховний процес у школi спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв i традицiй, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собi кращi людськi риси українця-патрiота.
  Школа завжди є нацiональною. За сучасних умов вона виступає важливим чинником вiдродження нацiї, виховання в молодi почуття нацiональної свiдомостi та гiдностi.
  Нацiональна система виховання:
  - наймудрiша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективним генiєм народу;
  - найавторитетнiша, бо її iстиннiсть пiдтверджена багатовiковою масовою практикою;
  - найiдейнiше, бо вона базується на заповiдях народної моралi, нацiлена на формування справжньої людини;
  - найпрогресивнiша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби за розум, за свiтло знань, за перемогу Добра над Злом;
  - найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох вiкiв сумлiнно працюють мiльйони вихователiв.
  Народнi традицiї, звичаї та обряди об"єднують минуле i майбутнє народу. Практично прилучаючись до них, учнiвська молодь убирає в себе фiлософський, психологiчний, iдейно-моральний i естетичний змiст, у неї формується нацiональна самобутнiсть, творче ставлення до дiйсностi...
  
  
  3. МЕТА
  
  Школа наша працює в режимi навчально-виховного закладу нового типу - школи козацько-лицарського виховання. Педагогiчний колектив широко використовує давнi козацькi традицiї, кодекси лицарської честi, гуманiстичнi та демократичнi iдеї i адекватнi засоби виховного впливу на пiдростаюче поколiння...
  Головна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання - формування в родинi, школi i в громадському життi козака-лицаря, палкого патрiота, мужнього громадянина Української держави, захисника рiдної землi з яскраво вираженою українською нацiональною свiдомiстю i самосвiдомiстю, свiтоглядом i характером, високою мораллю i духовнiстю.
  
  
  4. ОСНОВНI ЗАВДАННЯ
  
  Основнi завдання школи козацько-лицарського виховання:
  - плекати фiзично загартованих, iз мiцним здоров"ям, дужих тiлом i духом синiв i дочок незалежної України;
  - формувати i пiдростаючого поколiння високi лицарськi якостi, шляхетнiсть, моральнi чесноти, почуття милосердя;
  - виховувати силу волi i силу духу, мужнiсть i звитягу, умiння боротися зi злом i перемагати його в будь-яких життєвих обставинах;
  - плекати вiру, надiю, любов, готовнiсть творити добро i красоту в собi i в довкiллi;
  - формувати здатнiсть до альтруїзму, гармонiйного поєднання особистих, iндивiдуальних i загальнонацiональних, державних потреб та iнтересiв, вiдчувати себе невiд"ємною складовою частиною цiлого i вiчного - української нацiї, держави;
  - виховувати у пiдростаючих поколiнь український козацький характер, свiтогляд, iсторичну пам"ять i нацiональну свiдомiсть;
  - готувати молодь до активної нацiональної творчостi, участi в розвитку рiдної культури, духовностi;
  виховувати господарiв рiдної землi, творцiв Української держави, її захисникiв вiд ворожої агресiї, мовної i культурної експансiї;
  - сприяти оволодiнню молоддю вiйськово-спортивним мистецтвом козакiв, формуванню в неї, з урахуванням сучасних свiтових здобуткiв в галузi науки, культури i технiки, творчих умiнь продовження полiтичних, державних, економiчних, мистецьких i вiйськових традицiй українського козацтва.
  
  
  5. НАУКОВI ОСНОВИ
  
  Робота школи козацько-лицарського виховання основана на таких документах:
  1. Українська козацька педагогiка . Концепцiя. "Освiта", 01.09.1992.
  2. Основи нацiонального виховання. Концептуальнi положення. За ред.В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.С.Сергiйчука. К. 1993.
  3. Указ Президента України "Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй українського козацтва" вiд 04.01.1995 р. ?14/1995.
  4. Про Нацiональну програму вiдродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки. Указ Президента України вiд 15.22.2001 р. ?1092/2001.
  5. Методичнi рекомендацiї педагогiчним колективам закладiв освiти України по вiдродженню iсторико-культурних та господарських традицiй українського козацтва. Збiрник наказiв Мiнiстерства освiти України, ?11, 1995.
  6. Концепцiя нацiонального виховання. "Освiта", ?47, 07.08.1996.
  7. Руденко Ю.Д. Українська козацька педагогiка: вiдродження, пошуки, перспективи. Рiдна школа, ?5, 1994.
  8. Руденко Ю., Руденко В. Виховання в учнiв лицарської духовностi. Рiдна школа, ?7, 1996.
  9. Сушинський Б. Лицарi Приморського степу. Одеса, 2000.
  10. Статут дитячої, юнацької i молодiжної органiзацiї "Молода Сiч". Освiта, ?41/42, 25 серпня - 1 вересня 1999.
  
  
  6. НОВИЗНА
  
  Аналiз публiкацiй з теми козацької педагогiки дає пiдстави стверджувати, що нами вперше на Українi фундаментально розроблено та реалiзовано в практицi роботи основнi документи школи такого типу (концепцiю, положення, статут, навчальний план i програми, посiбники з основних предметiв козацько-лицарського виховання). Досвiд роботи описано у багатотомнику "Адамiвська Сiч", журналi "Наша школа" (Одеса) ?4, 5-6 2000, ?1,2 2002, громадсько-полiтичному щотижневику "Освiта" (Київ) ?52 6-13 листопада 2002, ?1 1-8 сiчня 2003.
  
  
  7. СТРУКТУРА ТА ДIЯЛЬНIСТЬ
  
  В пониззi Днiстра (зокрема це територiя нашої сiльської громади) значна маса козакiв з"явилася в 1709 -1710 рр., пiд час вiдступу мазепинської емiграцiйної хвилi. Це були тi козаки, що вiдступили з-пiд Полтави i дiйшли разом з Мазепою до Бендер, а згодом почали розселятися по землях мiж Днiстром i Дунаєм. Ця мазепинська хвиля накотилася на колонiзацiйну хвилю, викликану зруйнуванням росiйськими вiйськами у 1709 р., за наказом Петра I, Чортомлицької Сiчi.
  Ще одна хвиля докотилася до Заднiстров"я вже пiсля руйнацiї в 1775 р., за наказом Катерини II, Нової Сiчi.
  Чимало сiчовикiв, селян-утiкачiв та прихильникiв Мазепи добувалися до буджацьких степiв окремими групами. Особливо посилився цей процес з 1778 р. по тому, як уряд Османської iмперiї ухвалив досить мудре, толерантне щодо до свого одвiчного ворога - українського козацтва, рiшення: дозволити йому заснувати Сiч у пониззi Днiстра, в районi Кучургана, а паланки - мiж Акерманом i Бендерами. У 1828-1868 рр. Козаки Акерманської паланки входили до складу Дунайського (з 1856 р. - Новоросiйського) вiйська. Згодом вiйсько було переселено на Кубань, але частина козакiв залишилася (у нас це родини Козаченкiв, Могили, Громовенкiв, Гречкiв).
  На початку 90-х рр. ХХ столiття групою ентузiастiв з козацьких родiв було вiдтворено Бiлгород-Днiстровську (Акерманську) козацьку паланку, яка сьогоднi складається з 7 курiнiв; один з курiнiв наш - Адамiвський. Проживаючи у громадi, яка має давнi козацькi традицiї, вчителi не могли цi традицiї не залучити до виховного процесу.
  Ми пересвiдчилися, що поглиблення i примноження козацько-лицарських традицiй в сучасних умовах сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, пiднесенню духовностi як кожної особистостi зокрема, так i всього народу, суспiльства в цiлому. Вважаємо, що вчителi покликанi вести широку просвiтницьку роботу серед населення з проблем iсторiї, культури, мистецтва, вiйськової справи, державницької дiяльностi козацтва, прагнути по-козацькому, по-лицарському виховувати пiдростаюче поколiння. На це нас орiєнтують Укази Президента України, нормативнi документи Мiнiстерства освiти i науки України.
  У серединi 90-х рр. ХХ столiття, аналiзуючи на сесiї сiльської ради стан виховної роботи з учнями та молоддю, ми звернули увагу на виховний потенцiал Кодексу людського буття Українського козацтва (Кодексiв лицарської честi, лицарської звитяги та Заповiдей милосердя), який має забезпечити формування того духовного стану молодих громадян України, козакiв, який в народi зберiгся як розумiння козацького духу, того особливого соцiального стану українського козака в суспiльствi, що слугував опорою народу i українськiй державi протягом вiкiв, i вирiшили за основу виховання молодi у нашiй громадi взяти козацьку педагогiку, зосередивши увагу на:
  1. Формуваннi всебiчно розвиненої особистостi українця (нацiональне виховання у формi козацько-лицарського).
  2. Формування свiдомих громадян, громадських дiячiв через участь молодi у дiяльностi Адамiвського курiня Українського козацтва, осередка жiночої громади Українського козацтва та Адамiвського курiня "Молодої Сiчi" Українського козацтва (дитячої та юнацької незалежної громадської органiзацiї).
  Родинно-дошкiльне виховання козачатим та лелi здiйснюємо через роботу з батьками дошкiльнят та введенням спецiальних курсiв до програми дитячого садка.
  Родинно-шкiльне виховання джури та дани ми проводимо у формi школи козацько-лицарського виховання.
  Громадсько-родинне виховання козака та берегинi ми здiйснюємо через дiяльнiсть Адамiвського курiня Українського козацтва та жiночої громади Українського козацтва.
  
  
  Тепер у громадi ми маємо таку систему виховання козака та берегинi:
  
  
   III. Громадсько-
   родинне Берегиня
   виховання Козак
   козака та берегинi
  
  
   II. Родинно- ФIЛОСОФIЯ
   шкiльне Дана козацько-
   виховання Джура лицарського
   джури та дани виховання
  
   I. Родинно-
   дошкiльне
   виховання
   козачати та лелi Леля
   Козача
  
  
  Вiдомо, що загальної системи народного виховання для всiх народiв немає, у кожного народу своя, особлива, нацiональна система виховання. Вона базується на рiднiй, нацiональнiй мовi. Рiдна школа - це головна основа нацiонального життя держави, основа рiдної школи - нацiональне виховання. Нацiональне виховання - це козацьке виховання, бо українцi - нацiя козацька; козаки були типовими представниками рiдного народу; вони втiлювали волелюбний нацiональний характер, вiдображали його потреби, iнтереси, прагнення, i вони створили самобутню високоефективну, близьку до європейської, нацiональну систему освiти i виховання - козацьку педагогiку, на якiй ґрунтується дiяльнiсть школи козацько-лицарського виховання.
  Козацька педагогiка - це частина української народної педагогiки, яка формувала у пiдростаючих поколiнь синiвську любов до рiдної землi, готовнiсть її захищати вiд чужоземних загарбникiв, високу нацiональну свiдомiсть i самосвiдомiсть, глибоку духовнiсть. Вона була тiсно пов"язана з матерiальною i духовною сферою дiяльностi українського козацтва.
  Козацько-лицарське виховання - це виховання пiдростаючих поколiнь нашого народу на патрiотичних, героїчних, нацiонально-державницьких традицiях українського козацтва, на високих прикладах лицарського ставлення до України, дiйсностi взагалi.
  
  У практичнiй роботi ми дотримуємось основних змiстовних компонентiв сучасного козацько-лицарського виховання молодi, якi полягають у наступних фундаментальних положеннях:
  1. Школа козацько-лицарського виховання - осередок лицарської духовностi з державно-громадським управлiнням.
  2. Козача - центр навчального процесу, суб"єкт навчання i виховання.
  3. Навчання i виховання козачати - це за своєю суттю самонавчання, самоосвiта, самовиховання, самоорганiзацiя i самореалiзацiя особистостi.
  4. Родинне нацiональне виховання - природне, провiдне виховання i батьки - головнi вихователi протягом усього життя козачати.
  5. Українознавство - наукова основа, духовна серцевина козацького навчально-виховного впливу в родинi, школi, суспiльному життi, фiлософiя i полiтика державотворення.
  6. Нацiональне козацьке виховання - всеохоплююча i багатогранна система впливiв, iдей, пiдходiв, яка покликана пробуджувати, стимулювати розвиток закладених природою задаткiв, можливостей козачати, набуття ним етносоцiального досвiду i реалiзацiї завдання гуманiзацiї системи освiти.
  7. Українська козацька педагогiка - вiтчизняна наука про виховання пiдростаючих поколiнь українцiв (представникiв нацiональних меншин) нашої Батькiвщини, якiй здавна притаманнi глибокi гуманiстичнi традицiї, яка постiйно збагачується народною виховною мудрiстю, вищими здобутками свiтової науки, культури.
  
  Принципи, за якими будується школа козацько-лицарського виховання:
  1. Демократизацiя - це мета, засiб, гарантiя трансформацiї загальноосвiтньої школи у школу козацько-лицарського виховання, Це варiативнiсть та вiдкритiсть змiсту козацько-лицарського виховання, спiвробiтництво, взаємоповага козачат та наставникiв, усунення авторитарного стилю виховання.
  2. Гуманiзацiя -подолання вiдчуженостi козачати вiд наставника. Визначення особистостi вихованця як вищої соцiальної цiнностi з правами на свободу, соцiально-педагогiчний захист, на самореалiзацiю у рiзних сферах дiяльностi й спiлкування.
  3. Iндивiдуалiзацiя та диференцiацiя - передбачає розвиток кожного козачати з урахуванням його iнтересiв, мотивiв, системи цiнностей, рiзницi в iнтелектуальнiй, емоцiйно-вольовiй та практичнiй сферах, особливостей фiзичного i психiчного розвитку, всiляке стимулювання здiбностей кожного учня, планування власної дiяльностi.
  4. Психологiзацiя процесу виховання козачати - глибоке вивчення дитини, її внутрiшнього свiту, визнання того, що особистiсть розвивається не лише за закладеною в нiй бiологiчною програмою i пiд впливом середовища, а й пiд дiєю власних потреб, бажань, досвiду, Пiдготовка козачати до свiдомого управлiння своїм розвитком.
  5. Прiоритетнiсть шляху розвитку та реалiзацiї духовного потенцiалу козачати, що означає: ясне усвiдомлення вищої мети iснування людини та людства; постiйне прогресивне само творення та допомога в цьому iншим; наповненiсть життя гуманiстичним змiстом, надання прiоритету буттєвим цiнностям, що знаходять прояв нерозривно в думках, словах i дiях; високий рiвень фiзичної, емоцiйної, ментальної та моральної культури.
  6. Натуралiзацiя (трансформацiя) української козацької (лицарської) духовностi - iсторично сформованої системи духовних багатств лицарської верстви рiдного народу , яка виробила i в своєму буттi, способi життя вiдобразила найвищi цiнностi його нацiональної душi, характеру, свiтогляду, iдеологiї, моралi, фiлософiї, правосвiдомостi та естетики.
  7. Iдеалiзацiя (формування в молодi iдеалiв) - один iз найважливiших елементiв духовностi як кожної особистостi, так i всього народу. В iсторичнiй свiдомостi народу найвищий статус належить тим людям-iдеалам, якi вiдстоювали свободу як найдорожчу цiннiсть попереднiх поколiнь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками, захищали свою нацiональну гiднiсть i честь, по-лицарськи служили рiднiй Батькiвщинi, будували власну нацiональну державу.
  
  
  8. НАПРЯМКИ, ФОРМИ Й МЕТОДИ РОБОТИ З КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
  
  А. НАПРЯМКИ
  
  Цiлiсну особистiсть сучасного козака-лицаря ми формуємо в результатi багатогранної навчально-виховної роботи, насамперед таких напрямкiв дiяльностi батькiв, учителiв, вихователiв, представникiв громадських органiзацiй (зокрема, Українського козацтва):
   Блок I. Культура тiловиховання.
  
  1. Вiд козацьких секретiв здоров"я, тiловиховання - до олiмпiйських вершин. Працюючи в цьому напрямку, ми плекаємо у кожного юного козака мiцне здоров"я, загартовуємо тiло i дух, формуємо умiння досягати перемог на спортивних iграх.
  2. Рiдну Україну захищай по-лицарському, до загину. Тут формуємо умiння захищати рiдну мову, культуру, землю, готовнiсть спростовувати теоретичнi iдеї, фальшивкi всiляких недоброзичливцiв, людей по-ворожему настроєних до нашої незалежностi.
  Дослiджуємо i практично вiдроджуємо вiйськово-спортивне мистецтво наших пращурiв: верхової їзди, стрiльби з лука, володiння списом, шаблею, iншими видами козацької зброї, подолання природних перешкод, кермування човном пiд веслами та вiтрилами, рiзних видiв боротьби та протиборств, в т.ч. бойового гопака, козацького багатоборства.
  
  
  Блок II. Духовна культура.
  
  3. Козацькому роду - нема переводу. В процесi реалiзацiї завдань цього напрямку роботи виховуємо в юних козакiв родиннi цiнностi, повагу до свого роду, бажання примножувати його славу Добром, Правдою, Красою.
  Органiзовуємо дослiдження кожним юним та молодим козаком, класними загонами славної iсторiї українського козацтва - вiд його зародження до змiцнення в епоху П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, I.Мазепи.
  Органiзовуємо вивчення героїчного життя, подвижницької дiяльностi, високого вiйськового мистецтва керiвникiв повстань отаманiв С.Наливайко, I.Сiрка, Т.Федоровича, I.Богуна, М.Кривоноса, I.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, I.Гонти, М.Залiзняка. Допомагаємо козачатам виконувати конкретну програму вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсiй козацькими шляхами, пошук козацьких могил та цвинтарiв, їх упорядкування, встановлення пам"ятних знакiв, вивчення молоддю козацьких родоводiв пiд гаслом "Шукай, козак, свiй родовiд!"
  4. Любiть Україну, як сонце любiть. Продовжуючи патрiотичнi традицiї, звичаї наших пращурiв-язичникiв, якi були сонцепоклонниками, i вiруючих козакiв, ми навчаємо кожного молодого козака i козачку палко i нiжно, самовiддано любити свою калинову, вишневу країну, по-синiвському служити їй корисними справами.
  5. Козацькими шляхами - до висот української духовностi. Тут на мiцному науковому грунтi, культурно-iсторичних традицiях козацтва формуємо високу мораль, силу волi i силу духу пiдлiткiв i юнакiв. Допомагаємо їм оволодiти основами української козацької фiлософiї, iдеологiї, психологiї, нацiонального характеру i свiтогляду.
  Допомагаємо вiдроджувати козацькi мистецькi традицiї кобзарства, лiрництва, гуртового спiву, танцю, дотепного влучного слова, рiзьбярства, художнього розпису, художньої вишивки, iконопису. Допомагаємо вивчати i застосувати на практицi козацькi знання: народної медицини, астрономiї, агрономiї, метеорологiї, кулiнарiї.
  Проводимо iндивiдуальну, групову, масову культурно-просвiтницьку роботу, спрямовану на те, щоб кожен учень - член козацького осередку займався самопiзнанням i саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої iнтелектуальнi здiбностi i фiзичнi можливостi, пiзнавав сутнiсть й особливостi козацької iдеологiї (фiлософiї, свiтогляду, моралi, етики, естетики, характеру, правосвiдомостi). Проводимо квалiфiкацiйнi конкурси, олiмпiади, змагання з рiзних напрямкiв розвитку здiбностей учнiв.
  Розбудова незалежної України, осягнення нею в майбутньому в багатьох галузях життя свiтового рiвня розвитку неможливо без пiзнання i творчого вiдродження нацiонально-духовних пластiв минулого (зокрема, козацької духовностi). Пiзнання її iдейно-морального, виховного потенцiалу має вирiшальне значення у формуваннi вiльної, з стiйкими морально-вольовими якостями, силою духу особистостi.
  Українська козацька духовнiсть - це iсторично сформована система духовних багатств лицарської верстви рiдного народу, яка виробила i в своєму буттi, способi життя вiдобразила найвищi цiнностi цього нацiональної душi, фiлософiї, свiтогляду, характеру, моралi, естетики, правосвiдомостi, iдеологiї, - у цьому поняттi українець розкривається як активний дiяч iсторiї свого народу, господар рiдної землi i держави, володар, охоронець, примножувач нацiональних матерiальних i духовних багатств.
  Нинi нам потрiбен у громадському, шкiльному i родинному життi культ лицарства, духовних багатств козацтва. Лицарський дух не дасть нудити багатьом людям у духовнiй ницостi, iсторичному безпам"ятствi.
   В дiяльностi козачат прищеплюється козацько-лицарська духовнiсть, змiст якої складають:
  а). Духовне життя козакiв - синiвська любов до Матерi-України, землi-годувальницi, рiдного краю, заповiтiв батькiв i дiдiв, материнської мови, рiдної культури, iсторiї та ненависть до всього чужого, ворожого, що заважало жити на своїй землi i було спрямовано на гальмування i нищення людського в людинi (гармонiя любовi i ненавистi);
  права, "вольностi" козакiв, право власностi (на землю, скот, реманент), iдеї власностi, здобутої своїми руками, кмiтливiстю i пiдприємницькою думкою;
  iдея Бога як захисника народу, України; лицарi свято берегли вiру батькiв i дiдiв, духовнi здобутки предкiв.
  б). Козацька фiлософiя - козаки обґрунтували волю людини як головний дар життя, її природне право на свободу i незалежнiсть, найвищими цiнностями вважали людину, народ, нацiональну державу;
  кожна людина - складова частина народу, нацiї;
  стiйкiсть i цiлiснiсть, соборнiсть нацiї залежить вiд того, чи усвiдомлює кожен її представник необхiднiсть згуртованостi в мiцну духовну спiльноту.
  в). Козацький свiтогляд - провiдними були iдеї Бога, України-Батькiвщини, свободи особистостi i волi народу, збереження спадщини предкiв, їхньої духовностi, переконання в торжествi народної правди, перемоги добра над злом, iдеали незалежностi України;
  уявлення, погляди на пiдступництво i зраду, на мiщанське животiння, на пасивне очiкування добра, коли зло саме зникне, на байдужiсть до долi України як на грiхи людей; зраду вважали найтяжчим злочином перед товариством, народом, своєю державою, Богом;
  козаки плекали, культували iдеали братства, побратимства, згуртованостi i єдностi людей для досягнення шляхетних цiлей
  г). Козацький характер - почуття багатства, емоцiйна наснага, внутрiшня невичерпна енергiя;
  висока шляхетнiсть i поряднiсть, кмiтливiсть i дотепнiсть, пiдприємливiсть i практичнiсть, стiйкiсть i незламнiсть у боротьбi з ворогами, безкомпромiснiсть i твердiсть у вiдстоюваннi правди i справедливостi;
  нiжнiсть у ставленнi до добрих людей, братерська любов до друзiв i товариства, глибока пошана до громади, вiрнiсть своєму обов"язку захищати рiдну землю, спiвчуття до всiх знедолених, милосердя до тих, хто його потребує;
  постiйна готовнiсть до боротьби за волю рiдного краю, за свою незалежну державу, устремлiння до високих iдеалiв, жадання будувати демократичний державний устрiй, давати лад у громадському життi, утверджувати гуманнi стосунки мiж людьми.
  д). Козацька мораль - шляхетне ставлення до людини;
  батькiвська турбота про пiдростаюче поколiння, глибока пошана до лiтнiх i старших людей, палка i всепереможна любов до рiдної землi, героїзм у захистi iнтересiв рiдного народу, надання допомоги усiм слабим, скривдженими i знедоленим, нетерпиме ставлення до зла i несправедливостi в будь-якiй формi, надзвичайна скромнiсть, висока краса вчинкiв i миротворча мiсiя в життi;
  глибока людянiсть, дiяльна доброта, милосердя;
  жертовнiсть як здатнiсть поступитися власним добробутом, навiть вiддати життя в iм"я перемоги добра над злом, торжества козацької правди.
  е). Козацька естетика - культ краси людини, її фiзичної i духовної досконалостi.
  ж). Козацька правосвiдомiсть - виборнiсть органiв козацького самоврядування, утвердження демократичних основ української держави, гуманiстичнї засади громадського життя;
  Конституцiя Пилипа Орлика.
  з). Козацька iдеологiя - захист демократичного ладу, полiтичного устрою України, її самостiйностi i державностi, органiв самоврядування, iнтересiв козацького стану, всього народу;
  захист прав, привiлеїв, здобутих козаками в боротьбi з ворогами;
  будiвництво правової держави, звiльнення своєї землi вiд будь-яких агресорiв, чужоземних зайд;
  вищiсть iнтересiв народу, нацiї, Вiтчизни, що перебуває в смертельнiй небезпецi, над iнтересами окремої особистостi;
  цiлiснiсть нацiї, власної держави, їх верховенство, прiоритетнiсть перед вузькоегоїстичними потребами людини чи групи людей;
  необхiднiсть боротьби з порушниками української законностi, полiтичними течiями та лжетеорiями, ворожими рiдному народу, його державностi;
  Велика Козацька Слава.
  
  
  Блок III. Культура предметної дiяльностi.
  
  6. Плекати український храм природи. Основними завданнями цього напрямку роботи з юними козаками ми вважаємо формування в них любовi до рiдної природи, готовностi i умiння берегти i примножувати її багатства, красу.
  Разом з козачатами вивчаємо екологiчне становище в регiонi та беремо участь у
  заходах з метою його покращання.
  7. Всеукраїнська толока, особиста праця - тобi, Державна Україна. Тут засобами козацької педагогiки ми формуємо якостi господаря рiдної землi, державну позицiю та iнтереси українського власника, який чесною i самовiдданою працею нарощуватиме матерiальнi блага, духовнi цiнностi рiдного народу, гармонiйно поєднуватиме особистi i загальнонацiональнi потреби.
  Допомагаємо пiзнавати i дослiджувати, а також вiдроджувати традицiї козакiв як мудрих хлiборобiв, умiлих орачiв, господарiв землi: прилучаємо козачат до органiзацiї i ведення фермерських господарств, створення госпрозрахункових трудових об"єднань, майстерень, малих пiдприємств, асоцiацiй, органiзацiї взiрцевих молодiжно-козацьких господарств рiзного профiлю.
  Допомагаємо вiдроджувати ремесла i промисли: бондарство, гончарство, бджiльництво, ковальство, лимарство, чинбарство, стельмахування.
  8. Науку i технiку - на службу нацiї, Українi. Роботу тут спрямовуємо на пiзнання вихованцями законiв розвитку науки i технiки, формування любовi до науково-пiзнавальних процесiв, умiння власними зусиллями свого мозку i рук рухати вперед цi фундаментальнi галузi суспiльного життя.
  Допомагаємо козачатам вивчати сучаснi види технiки, iнформацiйної та електронної обчислювальної машинної технологiї i органiзацiї особистої та спiльної творчої дiяльностi, зокрема: радiозв"язок, теле-радiоконструювання, теле-радiомоделiзм, системи електронної автоматики, судомоделiзм, морська справа, авiамоделiзм, автомобiльна та тракторна справа, радiо моделювання.
  
  
  Блок IУ. Соцiальна культура.
  
  9. В душi i серцi кожного iз нас - Соборна Україна. Змiст i методику роботи в цьому напрямку спрямовуємо на вироблення в юних козачат державотворчих i нацiотворчих якостей. Працюємо над тим, щоб змiцнення нацiональної держави, поглиблення згуртованостi нацiї стало смислом життя кожного громадянина України.
  10. Козацька наша слава не вмре, не поляже. Разом з нашими вихованцями - молодими козаками - глибоко пiзнаємо iсторiю українського козацтва, досягнутi ним нацiональнi прiоритети - iдейнi, полiтичнi, науковi, культурнi i державотворчi.
  Поширюємо серед учнiв та молодi знання про козацький нацiональний визвольний рух, про заслуги козакiв у боротьбi з чужоземними загарбниками.
  Вивчаємо матерiали:
  iсторичнi документи (козацькi лiтописи);
  iсторичнi працi про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, I.Огiєнка, В.Крип"якевича, А.Опановича;
   художнi твори Т.Шевченка, П.Кулiша, Б.Грiнченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепського, поетiв В.Симоненка, Л.Костенка, I.Драча, Д.Павличка.
  
  
  
  
  
  Б. ФОРМИ
  
  У роботi з козацько-лицарського виховання ми використовуємо такi основнi форми роботи:
  
  1. Робота в школi: а). Класна,
   б). Позакласна.
  2. Позашкiльна робота.
  
  Класна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за рахунок варiативної частини навчального плану з основних дисциплiн козацько-лицарського виховання.
  Позакласна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за рахунок годин гурткiв, у формi Козацької республiки (одна з форм самоврядування учнiвського колективу) i класних козацьких загонiв.
  Позашкiльна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами у формi дiяльностi дитячо-юнацькiй органiзацiї "Молода Сiч" пiд патронатом паланкового (районового) та мiсцевого осередкiв Українського козацтва.
  
  
  В. МЕТОДИ, ПРИЙОМИ
  
  I. Родинно-дошкiльне виховання козаченяти та лелiяти (дошкiльнята).
  
  Родинно-дошкiльне виховання здiйснюємо через роботу з батьками дошкiльнят та введенням спецiальних курсiв до програм дитячого садка:
  а) застосовуємо iдеї, методи i прийоми народної педагогiки. Мати i батько, всi рiднi в родинному вихованнi застосовують милозвучну i мелодiйну, спiвучу рiдну мову, фольклор. Рiдне довкiлля, змiст, форми i методи виховання створюють етнiчне середовище, яке сприяє пробудженню природних задаткiв дiтей. В таких умовах починає формуватися український характер i свiтогляд особистостi;
  б) виховуємо народними засобами глибокi родиннi почуття, цiнностi, любов до Матерi i Батька, Бабусi i Дiдуся, Роду i Народу, України-Батькiвщини;
  в) пробуджуємо i виховуємо глибоку радiсть, впевненiсть дитини в найбiльшiй радостi життя: "Мамо, тато i я - це моя сiм"я";
  г) розповiдаємо дiтям мiфи про походження землi, життя на нiй, українцiв, України, стольного града Києва, козакiв. Розповiдаємо мiфи i легенди про Око, Першоптаха, Першого Бога Сокола, Дуба-Стародуба, Сварога, Дажбога, перуна;
  д) створюємо в уявi дiтей привабливi образи героїв казок i легенд, пiсень, колядок i щедрiвок - образи богатирiв, витязiв, лицарiв. У спiлкуваннi з матiр"ю, батьком, працiвниками дитячого садка, в iгровiй дiяльностi дiти захоплюються мужнiстю i вiдвагою, силою i розумом козакiв - борцiв за свободу людини, волю України;
  е) допомагаємо дiтям у процесi бесiд, iгор, вертепних дiйств, драматизацiї, участi в дотриманнi традицiй i звичаїв народного календаря пiд керiвництвом батькiв, вихователiв засвоїти змiст i дух козацько-лицарського життя. Пiд час художнiх занять, вивчення вiршiв, розучування пiсень, загадок, колядок i щедрiвок, народних дитячих танцiв дiти пiзнають елементи iсторiї, культури, художнього i вiйськового мистецтва українських козакiв;
  є) розкриваємо в процесi вiдзначення дат, урочистостей, свят народного календаря, любов козакiв до рiдної землi, Матерi-України;
  ж) ознайомлюємо дiтей з українськими етнiчними, нацiональними символами - бiлою хатою, калиною, вербою, тополею, лелекою, соняшником;
  з) здiйснюємо посвяту бажаючих дiтей у козаченята. Здiйснюємо виховання козаченят шляхом пробудження i утвердження в серцi i душi радостi i задоволення, смiху i веселощiв, вiдчуття i розумiння краси i добра, порядку i дисциплiни, ладу в усьому;
  i) проводимо бесiди, розповiдi на теми "Ми малята - козаченята", "Зростаємо здоровими i дужими", "Козацькому роду нема переводу", "Козаки-вояки, оборонцi України". Проводимо iгри з ходьбою, бiгом, рiвновагою, козацькi забави на теми "Бiжiть до жовто-блакитного прапора", "Знайди кольори прапора України", "Знайди свiй будинок", "Вгадай, де був козак", "Де тут козак, а де злi люди, недруги козакiв". Застосовуємо сюжетно-рольовi, конструктивно-будiвельнi iгри, iгри-iнсценiровки, драматизацiю i театралiзацiю;
  й) пробуджуємо i виховуємо у козаченят бажання у чомусь хорошому бути першими, лiдерами. Виховуємо в кожного з них почуття власної гiдностi, вiри в свої сили, можливостi;
  к) сприяємо засвоєнню козаченятами елементiв народної астрономiї, бiологiї, медицини, кулiнарiї;
  л) виховуємо у кожного козаченяти бажання, умiння i навичок дотримуватися в життi i поведiнцi лицарських правил:
  - старайся бути добрим i чесним, справедливим i правдивим, красивим;
  - прагни бути першим у хорошiй поведiнцi, добрих справах, працi;
  -будь смiливим i розважливим, дисциплiнованим i органiзованим, мужнiм, долай труднощi на шляху до Добра, Правди, Краси;
  -не заважай iншим дiтям, не завдавай їм прикрощiв, шкоди i болi;
  - люби рiдну землю, батькiвську хату, материнську мову i пiсню, калинову Україну.
  
  
  II. Родинно-шкiльне виховання козачати та лелi (учнi молодших класiв).
  
  У роботi з козацько-лицарського виховання з козачатами i лелями ми:
  а) форми, методи i прийоми спрямовуємо на пробудження в дiтей елементiв нацiональної свiдомостi i самосвiдомостi. Проводимо бесiди i розповiдi дiтям, читаємо книжки про Запорозьку Сiч, героїчнi подвиги лицарiв України, зустрiчi з представниками Українського козацтва, збагачуємо їх знання про iсторiю козакiв, їхню героїчну боротьбу за свободу i незалежнiсть України;
  б) формуємо iсторичну пам"ять культурно-iсторичних основ духовностi козачат при сприяннi мiфiв про праукраїнцiв-предкiв козакiв, їхнi вiрування i звичаї, сонцепоклонництво. Ознайомлюємо дiтей iз мiфами про Бiлобога i Чорнобога, Коляду i Мару, Лада i Ладу, Велеса i Перуна. Розкриваємо в мiфологiї, фольклорi, глибокi гуманiстичнi якостi наших пращурiв - любов до людини, доброта, правдивiсть, працелюбнiсть, пошана до iсторiї i культури рiдного народу, зневага до всього потворного в життi, ненависть до ворогiв-загарбникiв;
  в) впроваджуємо в повсякденне життя i навчання козачат iдеї, правила, нацiональнi традицiї родинностi. Застосовуємо в процесi вивчення навчального матерiалу, в позакласнiй i позашкiльнiй роботi козацьких iгор, в яких розкривається родиннi цiнностi, iдеї української нацiональної школи-родини;
  г) пробуджуємо iнтерес до iсторiї українського козацтва, Запорозької Сiчi, Гетьманської України як форми нацiональної державностi шляхом участi козачат у дослiдно-пошуковiй роботi на теми "Жили собi запорожцi та й на Запорожжi", "Гей ви, хлопцi, славнi Запорожцi", "Запорозькi козаки-характерники", "В похiд сурмлять козацькi сурми";
  д) розкриваємо єднiсть змiсту i форми, нацiональної iдейностi i художньої образностi, символiчностi i духовностi в процесi вивчення козацьких пiсень i дум, легенд i iсторичних оповiдей i виховуємо в кожного козачати почуття господаря на українськiй землi, володаря в рiдному краї;
  е) органiзовуємо i проводимо бесiди, ранки, вiкторини, конкурси, заочнi мандрiвки на теми "Українськi нацiональнi кольорi", "Українськi образи i символи", "Самобутнiсть рiдного мистецтва", "Чари писанкарства i рушникарства" тощо з метою розвитку емоцiйної сфери, почуття краси.
  
  
  III. Родинно-шкiльне виховання джури та дани (учнi 5-8 класiв).
  
  У роботi з козацько-лицарського виховання з джурами та данами ми:
  а) використовуємо методи фiзичного загартування джур та дан. Органiзуємо на запорозьких - козацько-лицарських традицiях тiло виховання кожних джури та дани (засобами природи - води, сонця, снiгу, системи вправ, видiв козацької боротьби). Допомагаємо оволодiти народними методами лiкування кашлю, нежитi, кровотечi, укусу змiй, легкої рани;
  б) спрямовуємо методики козацько-лицарського виховання джур та дан на створення умов, забезпечення активної участi кожного з них в крає-, народо-, українознавчiй дiяльностi. Допомагаємо проводити практичнi заняття в умовах сiм"ї, школи, позашкiльної роботи народною вишивкою, писанкарством, рушникарством, декоративно-ужитковим мистецтвом;
  в) органiзуємо творчi пошуки, збирання в рiднiй мiсцевостi, iнших регiонах України i вивчення iдейно-духовного багатства пiсень, дум, легенд, iсторичних розповiдей та iнших матерiалiв про козакiв. Застосовуємо проблемнiсть, дискусiйнiсть, творчiй обмiн враженнями, думками в процесi вивчення iдей українських державотворцiв П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, I.Виговського, I.Мазепи, керiвникiв визвольних змагань нашого народу ХХ столiття - М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, А.Мельника, Є.Коновальця, Р.Шухевича;
  г) проводимо бесiди, збираємо матерiал для художнiх i наукових робiт на теми "Хто ми? Яких предкiв дiти?" "Трипiльська культура i нашi пращури", "Орiана, Оранта, Русь-Україна i Козацька держава", "За що ми рiзалися з ордами?" Проводимо диспути i дискусiї, вiльний обмiн думками про спiввiдношення козацького минулого i сучасного, про сучасну козацько-лицарську духовнiсть;
  д) допомагаємо пiзнавати культуру, мистецтво, освiту козакiв в процесi проведення бесiд, творчих дiалогiв, написання художнiх творiв i рефератiв на теми "Козацька маршова музика", "Закличнi звуки козацьких сурм", "Тужливий бiль i переможний дзвiн бандур козацьких", "Серце й душу звеселяє козацьке мистецтво", "Лицарський дух у кольорах i звуках";
  е) впроваджуємо в повсякденне життя джур та ан дiяльнiсть їхнiх гурткiв, куренiв, кошiв, паланок рiзноманiтних елементiв, засобiв романтики i символiки, пiднесеностi й урочистостi. Застосовуємо iсторичний пiдхiд, методи порiвняння, зiставлення культурно-iсторичних фактiв пiд час вивчення символiчного змiсту тризуба - Малого Державного Гербу України, Державного Прапора України, козацьких прапорiв, iнших символiв (булави, бунчука).
  
  
  IУ. Громадсько-родинне виховання козака та берегинi (учнi 9-11 класiв).
  
  У громадсько-родинному вихованнi козака та берегинi ми:
   а) використовуємо методики, технологiї козацького навчання i виховання, якi спрямовуються на пробудження i поглиблення життєстверджуючого , комфортного самопочуття молодих козакiв у процесi занять, роботи. Надаємо психологiчну, методичну допомогу козаковi в опрацюваннi i органiзацiї власної системи змiцнення i охорони свого здоров"я, а також пробудження в нього турбот про здоров"я iнших людей;
  б) створюємо органiзацiйнi, психологiчнi i педагогiчнi умови з метою утвердження гiдностi особистостi козака та берегинi, постiйно зростаючої самостiйностi їх у навчально-пiзнавальнiй, дослiдно-науковiй, виробничiй дiяльностi, життi;
  в) застосовуємо новiтнi педагогiчнi та iнформацiйнi технологiї українознавчої роботи (педагогiки народного календаря, розвитку iсторичної пам"яты, формування нацiональної свiдомостi i самосвiдомостi). Проводимо диспути i дискусiї, проблемнi обговорення, творчi зустрiчi на теми "Свiтогляд українцiв: умови i шляхи формування, основнi iдеї", "Iсторiя українського народу i його нацiональний характер", "Нацiональний характер i мистецтво";
  г) ознайомлюємо молодь з архiвними матерiалами, допомагаємо вивчати стародруки, писати реферати про культурнi здобутки, духовнi цiнностi рiдного та iнших народiв, оволодiвати знаннями з народної математики, етнопедагогiки, медицини. Органiзуємо самостiйнi дослiдницькi пошуки козакiв та берегинь, вивчення ними європейських традицiй в українськiй культурi, зв"язкiв України з Заходом i Сходом, Пiвнiччю i Пiвднем. Органiзуємо "круглi столи", молодiжнi науковi i науково-практичнi конференцiї як фактор формування лицарської духовностi;
  д) забезпечуємо участь козакiв i берегинь у заняттях в клубах "Моя Батькiвщина - Україна", "Планета", "Полiтика", "Держава та корiння нацiї", "Людина та iдейнi цiнностi" з метою вивчення української нацiональної iдеологiї, її квiнтесенцiї - iдеологiї державотворення як державної iдеологiї України, а також внутрiшньої i зовнiшньої полiтики Української держави;
  е) формуємо готовнiсть молодих козакiв до служби в Збройних Силах україни шляхами теоретичної i практичної пiдготовки, осмислення проблем "Покликання Збройних Сил України - захист миру, незалежностi нашої держави", "Слава козацькiй зброї", "Вiйськовi козацькi традицiї i сучаснiсть", "Непорушнiсть присяги воїна на вiрнiсть Українi";
  є) надаємо наукову i методичну допомогу козаку та берегинi в справi органiзацiї самонавчання, самоосвiти, самовиховання, у формуваннi власних поглядiв, переконань та iдеалiв громадянина України.
  
  
  
  9. ВИДИ ДIЯЛЬНОСТI Й ФОРМИ ЗАНЯТЬ З КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРIВ
  
  А. КОЗАЧЕНЯТА ТА ЛЕЛIНЯТА (ДОШКIЛЬНЯТА)
  
  1. КУЛЬТУРА ТIЛОВИХОВАННЯ:
  
  1. Система здоров"я. Здоровий спосiб життя.
  Дiзнаються з бесiд про значення фiзичних вправ i режиму дня для здоров"я, працi людини.
  Вчаться виконувати режим дня. Стежать за чистотою тiла й одягу. Розучують комплекси гiмнастичних вправ, вчаться щоденно їх виконувати. У спортивному залi, на майданчику грають у рухливi iгри. Взимку ходять на лижах, бiгають на ковзанах. Беруть участь у нескладних змаганнях.
  Вчаться виконувати обов"язки санiтара, чергового по класу, їдальнi тощо.
  Негативно ставляться до неохайностi, до невиконання правил санiтарної гiгiєни в школi й дома.
  
  2. Козацька вiйськова справа. Вiйськово-патрiотичне виховання.
  Переглядають фiльми, уривки з них про перемоги Армiї України, козакiв, про подвиги захисникiв Батькiвщини. Читають вiршi, спiвають пiснi про Армiю України.
  
  II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА
  
  3. Родовiд. Родинно-сiмейне виховання.
  Дiзнаються про професiї своїх батькiв, розповiдають про них на заняттях у позаурочний час. Влаштовують виставки малюнкiв "Праця наших рiдних". Набувають умiнь та навичок самообслуговування дома i в школi. Беруть посильну участь у прибираннi квартири.
  
  4. Традицiї. Моральне виховання.
   Ознайомлюються з основними правилами поведiнки у шкодi й гро?мадських мiсцях. Вчаться розпiзнавати гарнi i поганi вчинки.
  Дiстають початковi уявлення про природу рiдного краю, вчать?ся розумiти його красу.
  Засвоюють правила поведiнки в колективi: оволодiвають навичками ввiчливо. уважно ставитися до товаришiв i дорослих, не перекладати свою провину на iншого; своєчасно i точно виконують доручення колективу. Вчаться гратися дружно, не сперечаючись один з одним. Набувають досвiду працювати спiльно, дiяти злагоджено.
   Виявляють доброзичливе ставлення до людей. Слухають i читають оповiдання, вiршi, байки про доброту i чуйнiсть. Добирають нрислiв"я про чеснiсть, правдивiсть, скромнiсть, справедливiсть. Захищають менших.
  Вчаться виконувати Правила для учнiв на уроках, перервах, у їдальнi, на вулицi, в громадських мiсцях; виявляють дисциплiнованiсть i орга?нiзованiсть.
  Ознайомлюються з правилами ввiчливостi, першими вiтаються з учи?телями, дорослими; дякують за допомогу, послугу; поступаються мiсцем старшим i маленьким; ввiчливо прощаються. Беруть участь у заняттях з культури поведiнки "Як поводитися в класi i дома", "Ми прийшли в їдальню", "Твiй зовнiшнiй вигляд" i т.п. На заняттях-iграх "Ми йдемо в гостi", "Коли сидиш за святковим столом", "Ми їдемо в автобусi" вчаться бути ввiчливими.
   Намагаються доводити почату справу до кiнця. Стримують себе вiд поганих вчинкiв.
  Набувають досвiду товариських стосункiв мiж хлопчаками i дiвчатка?ми при спiльних iграх, виконаннi трудових завдань.
  Засуджують порушникiв порядку i дисциплiни на уроках, перервах, а також невиконання Правил для учнiв, грубi, нетовариськi вчинки, жорстоке ставлення до тварин.
  
  5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.
  Вчаться помiчати прекрасне в навколивиьому життi, в природi рiдного краю. Переглядають фiльми, репродукцiї' про природу. Здiйснюють прогулянки i екскурсiї. Вчаться помiчати гарне у вчинках людей.
  На музичних заняттях розучують пiснi, вiдвiдують спектаклi ляль?кового i дитячого театрiв, дивляться телепередачi, слухають радiо i записи.
  Малюють на вiльнi теми. Виступають на дитячих ранках, святах. Пiд керiвництвом батькiв i вчителiв роблять карнавальнi костюми для новорiчного свята, прикраси для ялинки. Виготовляють iграшки з природного матерiалу, картону, пластилiну, вчаться робити це аку?ратно. Добирають листiвки, репродукцiї на теми: "Осiнь", "Зима", "Весна", "Лiто", розглядають 'їх i розповiдають про красу природи в рiзнi пори року.
  Додержують чистоти й охайностi в одязi, взуттi, зовнiиньому виглядi.
  Засуджують неохайнiсть.
  
  III. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
  
  6. Природа. Екологiчне виховання.
  На навчальних заняттях, екскурсiях, прогулянках вчаться спо?стерiгати за явищами природи, сезонними змiнами в нiй. Спостере?ження за природою в рiзнi перiоди порiвнюють, узагальнюють; роб?лять висновки про ознаки весни, лiта, осенi, зими. Вчаться пояс?нювати причини сезонних змiн у живiй природi залежно вiд сонячно?го свiтла i тепла. Ведуть календар природи.
  Спостереження за природою в рiзнi пори року зiставляють iз спо?стереженнями за працею людей на полях, у садах, на шкiльних дiлян?ках.
  
  7. Праця-навчання. Трудове навчання.
  Беруть участь в екскурсiях по школi, мiкрорайону, знайомляться з працею дорослих. Слухають їхнi розповiдi про роль працi в життi людей. Органiзовують "господарчий куток" у класi. Працюють на шкiльнiй дiлянцi. Допомагають один одному в роботi. Беруть участь у колективних iграх - "школа", "пошта" тощо. Розучують пiснi й вiр?шi про працю.
  Набувають досвiду роботи в колективi, готуючи подарунки батькам, працiвникам школи до 8 Березня, Дня Захiсника Вiтчизни /23 лютого/, 9 травня.
  Вчаться додержувати порядку на робочому мiсцi: акуратно i швид?ко готувати пiдручники, посiбники, iнструменти для занять i своє?часно прибирати їх, тримати в чистотi парту.
  Бережливо ставляться до результатiв працi людей: шкiльного май?на, пiдручникiв, особистих речей, хлiба. Беруть участь у шкiльно?му святi "Наш урожай". Слухають розповiдi дорослих про знатних хлiборобiв, трактористiв, комбайнерiв. Беруть участь у зустрiчах з вiдомими людьми свого села, мiста. Вчаться бережливо ставитися до зелених насаджень, тварин.
  Засуджують неохайнiсть.
  Набувають елементарних уявлень про роль знань у життi й дiяль?ностi людини.
  Ознайомлюються з основними правилами навчальної роботи, вико?нують кожне завдання сумлiнно, акуратно й самостiйно.
  Набувають досвiду сумлiнного навчання в класi, а також умiння дружно i злагоджено працювати, подавати один одному допомогу, пе?редавати товаришам свiй досвiд i умiння. Вчаться уважно ставити?ся до товаришiв, радiти їхнiм успiхам у навчаннi, не насмiхатися з їхнiх невдач.
  Ознайомлюються з основними режимними моментами школярiв ї засво?юють їх. Вчаться бережливо ставитися де пiдручникiв, книжок, навчаль?них посiбникiв. Органiзовують виставки книжок, зошитiв, малюнкiв тощо. Беруть участь у ранках, бесiдах "Свята книжки", "Зустрiч Бук?варя", "Проводи Букваря", у святi "Тиждень дитячої книжки", в ро?ботi "книжчиної лiкарнi".
  Засуджують недбайливе ставлення до виконання навчальних завдань, неохайнiсть у поводженнi з пiдручниками i книжками, порушення Пра?вил для учнiв.
  
  8. Наука-технiка. Сприяння творчому розвитку особистостi.
  Беруть участь у пiзнавальних iграх, нескладних вiкторинах, у вiдгадуваннi загадок, в iграх на увагу i кмiтливiсть.
  
  1У. СОЦIАЛЬНА КУЛЬТУРА
  
  9. Держава-нацiя. Громадянське виховання.
  Набувають початкових уявлень про Батькiвщину - Україну. Перегля?дають фiльми, листiвки, репродукцiї iз зображенням столицi нашої Батькiвщини - Києва, а також Прапора, Герба України.
  Дiзнаються про видатних дiячiв України. Знайомляться iз творами художникiв iз серiї про видатних людей.
  Слухаючи розповiдi дорослих, виявляють iнтерес до найважливiших подiй у нашiй країнi. Дивляться фiльми, телепередачi про життя людей, дiляться враженнями.
  Беруть участь у пiдготовцi й проведеннi ранкiв, присвячених да?там календаря: розучують вiршi, пiснi.
  Набувають досвiду гремадської роботи в колективi, вчаться сум?лiнно виконувати першi громадськi доручення.
  Засуджують прояви несумлiнного виконання доручень i завдань колективу.
  
  10. Iсторiя козацтва. Превентивне виховання.
  Дiстають початковi уявлення про Козацьку Конституцiю, Конститу?цiю нашої Батькiвщини з розповiдей дорослих, з бесiд, читання кни?жок. Дiзнаються про правила працi й поведiнки в школi, громадсь?ких мiстах.
  З бесiд, спостережень дiзнаються про роботу правоохоронних ор?ганiв, про їх роль у додержаннi порядку в громадських мiсцях. Чи?тають книжки, оповiдання про героїзм працiвникiв мiлiцiї у бороть?бi з правопорушниками.
  Ознайомлюються з Правилами для учнiв, Правилами дорожнього ру?ху. Беруть участь у бесiдах про правила дорожнього руху, в iграх-заняттях "Ми - пасажири", "Як iти по вулицi i переходити її", "Де можна гратися".
  Вчаться вiдповiдати за виконання Правил для учнiв i режиму дня перед батьками i вчителями.
  Засуджують товаришiв, якi порушують порядок у школi й громадсь?ких мiсцях.
  
  
  Б. КОЗАЧАТА ТА ЛЕЛI / УЧНI 1-4 КЛАСIВ /
  
  I. КУЛЬТУРА ТIЛОВИХОВАННЯ:
  
  1. Система здоров'я. Здоревий спосiб життя. 2. Козацька вiйсь?кова справа. Вiйськово - патрiотичне виховання.
  Беруть участь у бесiдах про значени занять фiзичними вправами i прогулянок на повiтрi для змiцнення свого здоров"я, про те, як готуватися де працi й захисту Батькiвщини /"Турбота про здоров"я людини", "Щоб бути до працi готовим, треба бути завжди здоровим", "Кожний знає, що режим необхiдний всiм", "Козачата - чистi, охайнi хлоп'ята".
  Виконують вправи основного комплексу гiмнастики; учаться шику?ватися, танцювати; виконують вправи для правильної постави; зай?маються рухливими iграми, лижною пiдготовкою, бiгають на ковзанах; пiзнають правила iгри та елементи спортивної етики; учаться погоджено колективно дiяти. Проводять нескладнi спортивнi змагання /"Веселi старти"/, берусь участь у деяких загальношкiльних спортивних змаганнях, у простих воєнiзованих iграх /"Сокiл"/; у секцiї загаль?ної фiзичної пiдготовки, спортивних секцiях школи i позашкiльних установ. Здiйснюють прогулянки, екскурсiї, одно-триденнi турист?ськi походи по рiдному краю. Опановують елементарнi туристськi на?вички i беруть участь у змаганнi з основ туристської технiки /"Ко?зацьке таборування" - укладання рюкзака, розкидання намету, подо?лання перешкод/. Привчаються тримати в чистотi свою спортивну форму, одяг, стежити за чистотою тiла; привчаються рацiонально користуватися сонцем, повiтрям, водою; закрiплюють знання та навички гiгiєни i санiтарiї; привчаються тримати в чистотi й поряд?ку мiсця своїх спортивних занять.
  Самостiйне складають режим дня i контролюють його виконання, стежать за чистотою та порядком у примiщеннях; регулярно пiд керiв?ництвом старших займаються ранковою гiмнастикою, а в промiжках мiж навчальними заняттями i в процесi виконання домашнiх завдань - про?водять фiзкультхвилинки. Виконують обов"язки чергових по класу. Органiзовують i проводять нескладнi змагання-конкурси по спорту й туризму. Виконують обов'язки фiзоргiв, капiтанiв команд, чергових по спортивному залу й спортивних майданчиках, допомагають учителевi в прогулянках i походах по рiдному краю.
  Засуджують порушення занять фiзичною культурою, випадки невико?нання правил санiтарiї та гiгiєни в школi, вдома, у дворi, на спор?тивних майданчиках; засуджують недбале ставлення до спортивного iн?вентаря та обладнання.
  В процесi урокiв i позакласних заходiв учнi 1-4 класiв знайомляться з прикладами з життя, працi й боротьби козакiв за своє визволення, за змiцнення i захист України.
  
  II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА:
  
  3. Родовiд. Родинно-сiмейне виховання. 4. Традицiї. Моральне ви?ховання.
  Привчаються виконувати Правила для учнiв 1-4 класiв, Правила ко?зачат, Кодекс буття козакiв. Вчаться додержувати моральних принци?пiв i правил; беруть участь у бесiдах на моральнi теми: "Про став?лення до Батькiвщини i рiзних народiв", "Про ставлення до працi, лю?дей працi", "Про товариство i дружбу", "Про колективiзм", "Про доб?роту, чуйнiсть i скромнiсть", "Про чеснiсть i вмiння додержувати слова", "Про справедливiсть", "Про ставлення до старших, молодших i ровесникiв", "Про непримиреннiсть до зла i байдужостi".
  Дiзнаються про рiдний край, про життя дiтей України та iнших кра?їн. Беруть участь у бесiдах про нашу Батькiвщину, про повагу до всiх нацiональностей: "Ми ростемо, росте країна", "Кожний день i кожний час країна думає про нас" та iн.
   Зустрiчаються з ветеранами вiйни i працi. Проводять екскурсiї по рiдному краю, виконують завдання шкiльного краєзнавчого музею. Дивляться та обговорюють фiльми про героїв вiйни, про видатних уче?них i людей працi. Проводять збори й ранки : "Про нашу Батькiвщину", "Жити - Батькiвщинi служити". Органiзовують конкурси, виставки ви?робiв, фотографiй, малюнкiв "Тобi, країно рiдна", читають казки, загадки, прислiв"я народiв рiзних країн. Беруть участь у шкiльних святах.
  Поглиблюють уявлення про колективiзм. Читають статтi, твори ху?дожньої лiтератури про справдi товариськi стосунки в дитячих колекти?вах i розповiдають про них на зборах. Учаться самостiйно проводити збори, колективнi iгри; намiчають план роботи на кiлька днiв, на тиждень, дбають про спiльнi iнтереси колективу, виявляють iнiцiативу, вiдповiдальнiсть за доручену справу, стараються не пiдвести свiй клас, загiн. Вчаться дiяти i працювати спiльно, робити макети, виго?товляти аплiкацiї, матерiал для. лiчби, навчальнi посiбники, iграш?ки для дитячого садка; беруть участь у збираннi макулатури. Виявля?ють взаємну вимогливiсть i повагу один до одного.
  Дiстають першi уявлення про гуманнi вiдносини людей у суспiльствi, читають i обговорюють оповiдання про доброту, доброзичливiсть, справедливiсть. Намагаються доброзичливо i чуйно ставитися до людей, справедливо оцiнювати свої вчинки i вчинки товаришiв, подавати по?сильну допомогу навколишнiм. У мiру своїх сил допомагають сїм"ям ветеранiв вiйни та працi, проводять волонтерську роботу. Дбають про молодших братiв i сестер, грають з ними, вiдводять їх у дитячий са?док. Читають казки, показують фiльми дiтям дитячого садка, органiзовують для них концерти художньої самодiяльностi, показують п"єси в тiньовому та ляльковому театрах.
  Органiзовують роботу "книжкової лiкарнi" в класнiй та шкiльнiй бiблiотеках, у бiблiотецi дитячого садка. Уважно ставляться до бать?кiв, допомагають їм у домашнiх справах. Готують саморобнi подарунки батькам до свят.
  Учаться складати розпорядок дня i неухильно його виконувати, правильно використовувати свiй вiльний час.
  Учаться додержувати порядку, дисциплiни, органiзованостi в школi, вдома, в громадських мiсцях. Проводять iгри-заняття з правил дорож?нього руху: "Знай правила дорожнього руху, як таблицю множення", " Ми - пасажири", "Як поводитися на вулицi", "Мiй шлях до школи", " Дорожнi знаки i покажчики".
  Дiстають першi уявлення про взаємозв"язок зовнiшньої i внутрiш?ньої культури. Засвоюють правила ввiчливостi, точностi, акуратнос?тi, охайностi. Беруть участь у заняттях з культури поведiнки: "Ча?рiвнi слова", "Поважай свiй i чужий час", "Друзi Мойдодира", "Охай?нiсть та акуратнiсть в одязi", "Як поводитися в театрi й кiно", "Ми йдемо в гостi", "Як ми проводимо перерви". Органiзовують пiд керiвництвом джур, учителiв заняття-iгри: "Екскурсiя по школi", "Подорож по мiсту чемних", "Прогулянка по алеї дбайливих". Учаться приязно вiтатися з учителями, працiвниками школи, знайомими, то?варишами, виявляти ввiчливiсть i увагу до навколишнiх. Засвоюють правила культури поведiнки в школi, на вулицi, в громадських мiсцях.
  Учаться долати труднощi у процесi засвоєння нових знань, виконан?ня домашнiх завдань, трудових i громадських доручень, не втрачати надiї при невдачах. Прагнуть переборювати свої примхи, впертiсть, капризи, лiнощi, поєднувати особистi iнтереси з iнтересами, справа?ми колективу. Учаться розумiти справжнiй змiст понять "можна" ї "не можна", "треба" i "не хочу", виконувати важку, нецiкаву, але потрiб?ну для колективу роботу, а також виявляти настирливiсть у змаганнях, оглядах, спiвпереживати радiсть перемоги i гiркоту невдач.
  Хлопчики й дiвчатка засвоюють позитивний досвiд дружнiх, поважли?вих стосункiв у школi й поза школою, учаться переборювати скованiсть i настороженiсть у спiлкуваннi, допомагають одне одному; разом вiд?значають днi народження, поздоровляють iз святом; дiстають початко?вi уявлення про моральнi вiдносини членiв сiм"ї, беруть участь у бе?сiдах про сiм"ю, про мам i тат, бабусь та дiдусiв: "Сiм'я, в якiй я живу","Як ми проводимо вихiдний день", i т.п.; дбайливо ставлять?ся до своїх батькiв i членiв сiм"ї.
  Читають у газетах, книжках оповiдання, вiршi про конкретнi приклади непримиренностi в боротьбi з порушеннями правил поведiнки, норм друж?би i товариськостi. Учаться розумiти змiст i виступати на зборах проти наклепництва, жадiбностi, забiякуватостi. Учаться не обходити поганi вчинки товаришiв, брати посильну участь в удосконаленнi дiйсностi.
  
  5. Козацька культура. Художньо - естетичне виховання.
  Учаться помiчати прекрасне в тому, що їх оточує: звертають увагу на красу шкiльного примiщення, на рослини, якi прикрашають школу, розглядають картини й виставки творчiх робiт учнiв. На екскурсiях учаться помiчати красу мiського й сiльського пейзажiв, спостерiга?ють за виглядом i забарвленням неба в рiзнi години, в рiзнi пори року, а також за рiзним станом погоди. Вивчають вiршi про природу i працю, вчаться розумiти поетичнi образи, виразнiсть означень i iнтонацiй, намагаються використати їх у власнiй мовi.
  Беруть участь у бесiдах про прочитанi книжки, теле i кiнофiльми. Здобувають початковi знання про спектаклi, теле i кiнофiльми як тво?ри мистецтва. Знайомляться з кращими творами образотворчого мистец?тва в музеях i на виставках; по репродукцiях, дiапозитивах, записах. Слухають записи музичних творiв. Колективно переглядають кiно i те?лефiльми, слайди, репродукцiї про рiдний край, про тварин, школу, ровесникiв, про працю дiтей.
  Дають загальнi емоцiйнi оцiнки художнiм творам; iлюструють про?читанi книжки, побаченi спектаклi й фiльми, прослуханi музичнi твори. Розповiдають про свої найцiкавiшi "зустрiчi з музикою". Знайомляться з пам"ятниками культури i народного мистецтва, з мiсцевими майстрами-умiльцями прикладного мистецтва, спостерiгають за їх робо?тою. Шефствують над пам"ятниками культури поблизу школи.
  Малюють на вiльнi теми, на музичних заняттях розучують пiснi, зай?маються хореографiєю, беруть участь в iграх-танцях, у рольових iг?рах-виставах; у художнiх i музичних школах розвивають свої здiбностi. Розучують пiснi й танцi, виступають на ранках, у шефiв, у дитячих садках i сiмейних вечорах з читанням вiршiв, iнсценiровками байок, шарад, епiзодiв з казок i художнiх творiв. Майструють iграшки з при?родного матерiалу /жолудiв, качанiв кукурудзи, горiхiв, шишок та iн./, картону , пластилiну, вчаться акуратно виготовляти їх; роблять аплi?кацiї, займаються вишиванням, випилюванням, випалюванням по дереву, Iз пап"є-машє виготовляють персонажiв, роблять прикраси до новорiчної ялинки та iнших свят. Випробовують свої сили в створеннi казок, написаннi вiршiв.
  У класi, коридорах, удома i на вулицi пiдтримують чистоту й поря?док. Беруть участь у художньому оформленнi примiщень. Гарно оформля?ють зошити, суперобкладинки пiдручникiв i книжок, закладки для них, стежать за їх збереженням. Вирощують квiти, розводять квiтники. Скромно й акуратно вдягаються, звертають увагу на охайнiсть одягу. Беруть участь у бесiдах: "Гарнi i негарнi вчинки", "Чим гарнi люди навколо нас", "Наш дiм" та iн.
  Аналiзують гарнi i негарнi вчинки. Переглядають i обговорюють ма?люнки, карикатури, фiльми, де висмiюються неохайнiсть i нечепурнiсть зовнiшнього вигляду школярiв. Учаться помiчати недолiки в поведiнцi, зовнiшньому виглядi негативних героїв казок, байок, оповiдань та iн?ших художнiх творiв.
  
  III. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
  
  6. Природа. Екологiчне виховання. 8. Наука-технiка. Сприяння твор?чому розвитку особистостi.
  Школярi беруть участь у бесiдах про роль знань у працi, освоеннi природи /"Наше навчання на користь Батькiвщинi" та iн./, добирають iлюстративний матерiал, беруть участь у дидактичних iграх; привчають?ся правильно оцiнювати свої успiхi й успiхi товаришiв. Беруть участь у зборах загону /"Ми тепер школярi", "Козачата - стараннi хлоп"ята, добре навчаються, люблять школу", "Наша школа", "Умiй учитися, щоб умiти трудитися"/, вивчають вимоги Правил для учнiв до навчальної роботи школяра.
  Розповiдають про свої спостереження за погодою, змiнами, якi вiд?буваються в природi й працi людей у рiзнi пори року, про прочитане, побачене в кiно, театрi, на виставцi; ведуть щоденники природи та працi, самостiйно знаходять вiдповiдi на поставленi запитання; бе?руть участь у навчальнiй роботi класу, пiзнавальних iграх, у несклад?них вiкторинах, вiдгадуваннi загадок, в iграх на кмiтливiсть. Вчаться використовувати у вiдповiдях знання та умiння, органiзовують виставки книг, зошитiв, виробiв; готують гербарiї, альбоми, беруть участь у ранках, бесiдах "Книжкове свято", "Зустрiч Букваря", "Прощання з Букварем", "Як робиться книжка", у святi "Тиждень дитячої книжки".
  Обговорюють на зборах, нарадах ставлення товаришiв до навчання, їхню неправильну поведiнку; вчаться чуйно i уважно ставитися де успi?хiв товаришiв, досягнутих у навчаннi. Допомагають один одному у виконаннi завдань учителя, беруть участь у бесiдах про прочитанi книжки, радiо i телепередачi.
  Знайомляться з основними правилами органiзацiї навчальної працi, беруть участь у роботi щодо опанування "Азбуки органiзованостi", у спiльнiй роботi щодо складання пам"яток правильної органiзацiї нав?чальної роботи; засвоюють правила поводження з книжкою i користуван?ня шкiльною бiблiотекою; беруть участь в iграх на розвиток пам"ятi, кмiтливостi. Удосконалюють навички самостiйного i старанного вико?нання завдань учителя, самостiйно записують розклад урокiв на тиж?день i завдання додому на наступний день. Удосконалюють здобутi в школi знання через додаткове читання дитячої художньої лiтератури; застосовують у навчальнiй працi й пiзнавальних iграх здобутi знання, засвоєнi правила. Добирають матерiал i беруть участь у бесiдах: "Повторення - мати навчання", "Пiдказ - поганий указ" та iн.
  Засуджують на зборах порушення правил поведiнки учнями, випадки несумлiнного ставлення своїх товаришiв до навчання; борються з не?охайним поводженням з пiдручниками, навчальними посiбниками.
  Знайомство з громадським життям, участь в роботi класного i за-гальношкiльного колективу, козацького загону. Слухають розповiдi учителiв i беруть участь у бесiдах на теми "Як живуть i будуть жи?ти люди у майбутньому". Знайомляться з бiографiями козацьких героїв, з описом трудових подвигiв людей, беруть участь у бесiдах на тему "Передовi люди нашого мiста, села, краю, країни".
  Разом iз джурами та козаками беруть участь у пошуку "Козаки", узнають iсторiю їхнього життя i боротьби, дiстають перше уявлення про Герб i Прапор України. Знайомляться з Гiмном України. Знайомляться з козацькими пiснями, розучують деякi з них, дивляться фiльми про козакiв. Знайомляться з iсторiєю, теперiшнiм ї майбутнiм України, Молодої Сiчi Адамiвки. Знайомляться з пам"ятними мiсцями свого мiс?та, села, беруть участь в екскурсiях, .збирають матерiали на теми "Нашi новобудови". Складаючи завдання з математики, вчаться використовувати цифровий матерiал iз мiсцевих газет. Беруть участь у по?дорожi в минуле, теперiшнє i майбутнє рiдного краю, в екскурсiях " Що будується навколо нас", "Наш краєзнавчий музей", "Наша сiльська рада", "Шефи школи". Беруть участь у зборах загону, здiйснюiють уявлюванi подорожi по країнах.
  Беруть участь у загальношкiльному святкуваннi знаменних дат; го?тують трудовi подарунки до цих свят, допомагають в оформленнi шкiль?ного будинку, беруть участь у парадах козацьких вiйськ, проводять збори, розучують пiснi й вiршi, слухають i читають розповiдi про iсторiю всенародних свят i червоних дат календаря, про традицiї, пов"язанi з ними в сучасному життi, слухають розповiдi учасникiв подiй, воїнiв, трудiвникiв, поздоровляють з громадсько-полiтичними святами своїх шефiв, батькiв, вручають їм пам"ятнi подарунки-само?робки, тематичнi малюнки.
  Козачата знайомляться з доступними їхньому розумiнню подiями громадського життя з розповiдей учителя. Джури читають i обговорю?ють з ними статтi. Козачата створюють кутки, вмiщують у них найцiкавiшi дописи про подiї, якi вiдбуваються в нашiй країнi й за ру?бежем, роблять малюнки, що iлюструють окремi статтi. Беруть участь у виставках малюнкiв, складають альбоми й монтажi на теми: "Козаки, козачата" та iн. Вдома розповiдають старшим про подiї громадського життя, про якi дiзналися в школi, про козацькi справи. Знайомлять з цими справами молодших.
  Першокласники знайомляться з Правилами козачат, вчаться їх викоонувати, з iсторiєю козацтва, знайомляться з джурами. Дiзнаються про змiст суспiльно корисної дiяльностi козачат, привчаються колективно обмiрковувати, як краще виконати завдання, вчаться виконувати до?ручення й оцiнювати виконання конкретних суспiльно корисних справ. Засуджують тих, хто не виконує доручень; добиваються сумлiнного ставлення до громадських обов"язкiв.
  
  7. Праця-навчання. Трудове виховання.
  На уроках дiти дiстають уявлення про користь працi навколишнiх людей. На екскурсiях по школi, навчально-дослiднiй дiлянцi й майстер?нях дiзнаються, що в школi всi працюють: учнi навчаються, учителi навчають дiтей, технiчнi службовцi стежать за чистотою i порядком.
  Козачата допомагають старшим. На уроках читання i розвитку мови дiз?наються про особливостi працi в рiзнi пори року. Знайомляться з картинами художникiв, що зображують рiдну природу i працю людей; розучують пiснi про працю. Слухають розповiдi й беруть участь у бе?сiдах на теми: "Усяка рiч працею створена", "Хто i де працює поблизу школи", "Учень - сам собi слугує, нянi вiн не потребує", "Школяр - друг природи" та iн. Читають книжки i беруть участь у бесiдах на теми "Усяка корисна праця почесна", дивляться фiльми про працю.
  Навчаються жити за трудовими правилами козачат. Готують альбоми на цю тему. Вдома дiти привчаються обслуговувати себе: прибирають постiль; тримають у порядку свiй робочий куточок i iграшки, стежать за чистотою своїх одягу i взуття, тримають їх у належному станi. Пiклуються про старших членiв сiм"ї, їхнiй вiдпочинок; допомагають у прибираннi житла; миють столовий посуд, роблять дрiбнi покупки, пi?клуються про молодших, грають i гуляють з ними, виготовляють для них iграшки, доглядають за свiйськими тваринами. Допомагають за доглядом за огородом, садом /пропслка, поливання/, у збираннi овочiв, ягiд, грибiв, лiкарських трав, насiння.
  Загони козачат трудяться на загальну користь. Виконують обов"язки санiтарiв, господарникiв, квiтникарiв, чергових, бiблiотекарiв, до?помагають в їдальнi й т.д. Приводять у порядок пiдручники, бiблiотечнi книжки, навчальнi посiбники, складають колекцiї, гербарiї, збира?ють природний матерiал для урокiв працi та iнших занять, працюють з природним матерiалом; виконують вироби з пластилiну, паперу i картону, конструюють найпростiшi моделi. Загони допомагають пiдтримувати чистоту бiля школи, охороняти зеленi насадження. Роблять годiв?ницi для птахiв, збирають паперову макулатуру, полiмерну сировину, металолом, дiзнаються, як використовується утильсировина. Дбають про маленьких, старикiв та iнвалiдiв. якi потребують допомоги i прожи?вають у мiкрорайонi школи.
  На уроках працi засвоюють найпростiшi вмiння та навички самообслу?говування i побутової працi /догляд за одягом, взуттям, користування посудом/; вчаться шити, вишивати; вивчають правила технiки безпеки в роботi з ручним iнструментом, додержують гiгiєнiчних вимог. На навчально-дослiднiй дiлянцi восени допомагають зiбрати рештки рослин, а навеснi вiдiбрати краще насiння для висiвання; на дiлянцi кла?су навчаються висiвати насiння, доглядати за сходами, поливають рослини, розпушують грунт. Влiтку допомагають школi в доглядi за садом, городом, квiтниками, беруть участь у роботi "зелених патрулiв", допомагають кооперативам, в доступних вiку роботах на городах, у са?дах, у боротьбi з шкiдниками рослин, збирають попiл, пташиний послiд для добрив. Беруть участь у насадженнi кущiв i дерев, у доглядi за ними. Беруть участь у розвiдуваннi корисних справ. Привчаються вико?нувати разом з товаришами громадськi доручення, беруть участь у тру?дових змаганнях.
  Вивчають i виконують Правила для учнiв: "Бери участь у працi, в справах свого класу, допомагай товаришам краще вчитися i працювати", борються за додержання трудової дисциплiни. Готують i вивiшують у класi плакати з правилами, що стосуються технiки безпеки роботи з руч?ними iнструментами, гiгiєни працi, органiзовують контроль за виконан?ням цих правил. На заняттях з фiзкультури закрiплюють i розвивають потрiбнi для працi навички координацiї рухiв, правильної постави пiд час роботи; вiдвiдують технiчнi гуртки, виставки дитячої технiчної творчостi; на екскурсiях знайомляться з технiкою промислових пiдприємств, iз сiльськогосподарською технiкою.
  На екскурсiях з теми "Хто працюв навколо нас" знайомляться з роботою передових трудiвникiв на пiдприємствi, на будiвництвi, в кооперативi, дiзнаються про професiї людей, якi працюють на пiдприємствах поблизу школи. На уроках малювання навчаються замальовувати спостережуванi кар?тини працi, знаряддя. Органiзовують у класi бесiди батькiв про їхню працю, вiдвiдують пiдприємства, де працюють батьки, влаштовують вис?тавку малюнкiв "Нашi мами i тата на роботi", участь у бесiдах "Ким бу?ти?", "Усi роботи хорошi".
  Виконуючи Правила для учнiв, навчаються бережливо поводитися з гро?мадським майном, своїми речами й речами товаришiв. Влаштовують вистав?ку пiдручникiв у кiнцi року, змагаються, хто краще збереже свої пiдручники. Правило "Оберiгай рослини i тварини" запроваджують у життя, беручи участь разом iз джурами в роботi "зеленого патруля", у святах "День птахiв", "День лiсу". Взимку пiдгодовують птахiв i тварин.
  Вчаться оцiнювати вчинки товаришiв, вести роботу з тими, хто лiну?ється i псує речi, зеленi насадження, кривдить тварин. Органiзовують читання книжок, вiршiв, у яких засуджується недбайливi й ледарi.
  
  1У. СОЦIАЛЬНА КУЛЬТУРА
  
  9. Держава-нацiя. Громадянське виховання. 10. Iсторiя козацтва. Превентивне виховання.
  Додержують законiв України, норм i правил спiвжиття, громадського порядку. Беруть участь у зборах на тему: "Конституцiя Батькiвщини", "Громадянин України". Читають книжки, дивляться телепередачi про мi?лiцiю. Беруть участь у зборах i ранках на теми: "Це повиннi знати всi", "Де можна грати", "Ми - пасажири"; добирають матерiал у газету на те?ми: "Ми йдемо до. школи", "Для чого потрiбнi правила поведiнки в школi й на вулицi" та iн. Виступають з читанням байок, шарад, епiзодiв з казок на теми: "П"ятачок згубив", "Узяти чуже без дозволу - ганьба". Вивчають i виконують правила дорожнього руху, беруть участь у рольо?вих iграх-заняттях: "Поведiнка на перервi", "На вулицi", "Свiтлофор". Слухають радiопередачi, дивляться телепередачi. Чергують по класу, пiдтримують порядок у школi, слухаються товаришiв, звикають робити чесно, визнавати свою вину ї не повторювати поганого.
  Звертають увагу ровесникiв на неправильну поведiнку, пiдтримують справедливi виступи, якi засуджують вчинки товаришiв, навколишнiх, засуджують вияви грубостi, брехнi, зазнайства, допомагають виправи?тися тим, хто провинився. Виконують окремi, посильнi завдання й дору?чення працiвникiв вiддiлу регулювання дорожнього руху в мiкрорайонi школи.
  
  
  В. ДЖУРИ ТА ДАНИ / УЧНI 5 - 6 КЛАСIВ/
  
  I. КУЛЬТУРА ТIЛОВИХОВАННЯ
  
  I. Система здоров"я. Здоровий спосiб життя.
  Розширюють свої уявлення про значення фiзичної культури, спорту, туризму в життi, працi та захисту Батькiвщини. Органiзовують i проводять змагання та свята спорту й туризму, бесiди про фiзичний розвиток i загартування органiзму: "Твоє здоров"я - багатство Батькiвщини", "Спорт у життi видатних людей", "Сонце, повiтря i вода - нашi крацi друзi", "Туризм - кращий вiдпочинок джур та дан", "Роби зарядку кож?ний день - зникнуть утома, млявiсть, лiнь". Дiзнаються iз газет, жур?налiв, радiо й телебачення про змагання, про визначнi досягнення спортсменiв. Переглядають та обговорюють фiльми на спортивнi теми. Колективно вiдвiдують спортивнi змагання. Читають популярну лiтера?туру про спорт, туризм, про загартування органiзму, про вiдомих спортсменiв.
  Додержують режиму дня, харчування та сну, правил особистої гiгiє?ни та громадської санiтарiї; роблять ранкову гiмнастику, проводять загартувальнi процедури. Займаються гiмнастикою, легкою атлетикою, спортивними iграми, лижною пiдготовкою. Прагнуть одержати спортивнi розряди. Закрiплюють навички правильних постав, дихання, рухiв; учаться виконувати гiмнастичнi, акробатичнi, стройовi й танцювальнi вправи, освоюють технiку легкоатлетичних видiв спорту /бiг, стрибки, метання/, технiку пересування на лижах, технiку iгрових видiв спор?ту. Беруть участь у виутрiшкiльних змаганнях та спартакiадах /Стар?ти надiй/. Виступають за спортивну честь школи на районних, мiських, обласних змаганнях. Регулярно вiдвiдують спортивнi секцiї школи i позашкiльних установ, секцiї загальної фiзичної пiдготовки. Трену?ють дворовi команди i секцiї на приз "Золота шайба", "Шкiряний м'яч", "Бiлий човен", "Веселi старти" та iн. Готуються до туристських походiв, учаться виконувати в них обов"язки членiв групи, загону, дбайливо ставитися до природи. Здiйснюють походи вихiдного дня та багатоденнi походи по рiдному краю. Навчаються орiєнтуватися на мiсцевостi, розбивати бiвуак, готувати їжу; регулярно навчаються в шкiльному ту?ристському гуртку або туристському гуртку при Центрi дитячої творчостi, станцiї юних туристiв; учаться надавати першу медичну допомо?гу. Органiзовують i проводять туристськi зльоти школи, змагання по туристськiй технiкi та орiєнтуванню на мiсцевостi, козацькi табору?вання. Учаться вести краєзнавчу, пошукову роботу. Органiзовують кон?курси та змагання гри "Сокiл" i беруть в них участь. Допомагають в органiзацiї, пiдготовцi та проведеннi рiзних спортивних заходiв, у проведеннi рухливих iгор з молодшими школярами /виконують обов"язки капiтанiв команд, помiчникiв тренерiв, командирiв груп, спортивних суддiв, членiв бюро секцiй, спортивних i туристських гурткiв; обов'яз?ки вiдповiдальних за iнвентар та обладнання, за спортивнi споруди; працюють фiзоргами i туроргами класiв.
  Не порушують занять фiзичною культурою, спортом i туризмiом, пра?вил санiтарiї та гiгiєни в школi, вдома, у дворi, на спортивних май?данчиках, чистотi та порядку на мiсцях спортивних занять, в одязi та iнвентарi.
  
  2. Козацька вiйськова справа. Вiйськово-патрiотичне виховання.
  Беруть участь у роботi пошукових загонiв; вивчають життя i дiяль?нiсть героя, чиє iм"я носить загiн, проводять збори на тему: "Що значить любити Батькiвщину", "В дружнiй сiм"ї", " Дорогою подвигiв батькiв" та iн. Органiзовують ранки i свята "Пам'ятай тих, хто ле?гендою овiяний", "Про мужнiсть юних". Проводять уроки мужностi. Оформляють альбоми, стенди, виставки "Нашi земляки - герої", "Край мiй? моя ти Батькiвщина", "Пам'ятай їхнi iмена", "Природа наiогj краю", "Наше листування". Шефствують над вулицями, якi носять iмена героїв, борцiв за свободу i незалежнiсть. Листуються iз школярами других краiн. Дивляться та обговорюють патрiотичнi фiльми. Прово?дять збори на теми "3 чого починається Батькiвщина", "Про любов великих людей до своєї Батькiвщини".
  
  II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА
  
  3. Родовiд. Родинно-сiмейне виховання. 4. Традицiї. Моральне виховання.
  Знайомляться з конкретними прикладами високоморальних вiдносин людей; беруть участь у бесiдах "Про дисциплiну працi", "Про безко?рисливiсть вчинку", "Вiдданiсть та взаємна вимогливiсть у дружбi", "Про принциповiсть та щирiсть", "Про силу колективної думки", "Боротьба з брехнею та обманом", "Непримиреннiсть до вiдхилень вiд моральних норм колективу", "Працювати на совiсть", "Точнiсть, ре-тельнiсть i результативнiсть працi". Учаться на дiлi бути вiрними своєму слову, обiцянкам, зобов"язанням. Розширюють свої знання про Україну, про її героїв, учаться наслiдувати їх приклад. Проймаються почуттям любовi до рiдної природи, до народу України. Знайомляться з найважливiшими фактами та подiями з iсторiї Батькiвщини, дiзнають?ся про традицiї народу в минулому i тепер, беруть участь у суспiль?но кориснiй працi на допомогу школi , мiсту /селу/, рiдному краю.
  Беруть активну участь у справах колективу класу, загону, школи, виявляють iнiцiативу, самостiйнiсть, творчiсть. Знайомляться з голов?ними завданнями загальношкiльного колективу на семестр та канiкули. Планують завдання, справи класу, загону. Беруть участь у розвiдуваннi корисних справ для школи, мiста, кооперативу. Знайомляться з подви?гами героїв, роботою кращих учнiв, привчаються наслiдувати їхнiй приклад. Набувають умiння наказати товаришевi i пiдкоритися йому в трудових справах, громадськiй роботi, вчаться правильно реагувати на зауваження та оцiнки громадської думки загону, класу. Розподiляють громадськi доручення мiж усiма членами колективу, систематично обговорюють самозвiти про їх виконання. Обговорюють матерiали газет, журна?лiв, творiв художньої лiтератури, дивляться фiльми на теми "Важко одному - пiд силу загону", "Чесно жити - народу служити". В суспiльно кориснiй дiяльностi вчаться надати допомогу товаришу i прийняти iї.
  Поглиблюють уявлення про гуманнi вiдносини людей у суспiльствi. Допомагають учителям у роботi з козачатами. Шефствують над загоном козачат, дитячим садком. Вчаться робити добрi вчинки i справи "по секрету". Проводять збори "Я там, де потрiбнiший людям", "Ти не один на свїтi", "Мої батьки i я". Уважно ставляться до рiдних, пiк?луються про них. Закрiплюють i розширюють набутi в молодших класах навички шанобливого ставлення до батькiв i старших, поваги до ровесникiв. Привчаються оцiнювати свої вчинки i вчинки товаришiв по совiстi i справедливостi. Ведуть роботу розвiдникiв корисних копа?лин. Поздоровляють мешканцiв мiкрорайону школи, ветеранiв зi свята?ми. Вступають у шкiльне товариство ЮДПД. Беруть участь в охоронi природи, зелених насаджень, птахiв. Стають членами товариства охо?рони природи. Беруть участь у роботi шкiльного лiсництва.
  Усвiдомлюють необхiднiсть дисциплiни i самодисциплiни як едностi старанностi й iнiцiативи, пiдлеглостi й самостiйностi. Додержують правил поведiнки в шкалi, вдома, на вулицi, в громадських мiсцях, у таборi. Виконують доручення колективу на совiсть. Дивляться та обговорюють кiнофiльми, передачi про правила поведiнки в громадсь?ких мiсцях, правила дорожнього руху. Створюють iгротеки настiльних iгор з правил дорожнього руху.
   Поглиблюють уявлення про єднiсть зовнiшньої i внутрiшньої культури поведiнки. Закрiплюють навички ввiчливого поводження з молодшими i старшими, умiння уважно слухати, ввiчливо слухати, вiдповiдати, не перебивати iнших пiд час розмови, не гарячитися, вiдстоючи свою точку зору. Стежать за правiльнiстю мови, добиваються її виразнос?тi. Дбають про свiй зовнiшнiй вигляд. Тримають у чистотi та охайностi свою шкiльну форму i верхнiй одяг. Допомагають молодшим оволодiвати навичками культурної поведiнки. Навчають малюкiв, молодших братiв та сестер правил культурної поведiнки. Стежать за поведiнкою молодших у квартирi, у дворi, на вулицi, в кiнотеатрi. Створюють наочнi посiбники з правил культурної поведiнки.
  Дiстають першi уявлення про прийоми самовиховання, про складання особистої програми самовиховання. Оформляють куточки пiд девiзом "Тим, хто працює над собою", "Станемо кращими", добирають оповiдання про те, як працювали над собою великi люди, поради щоде самовиховання. Стараються об"єктивно оцiнювати свої сильнi сторони, бачити недолi?ки i знаходити шляхи їх усунення, прислухатися до зауважень товаришiв i дорослих. Проводять збори "Вони були першими", "Будьмо гiдними iменi героя", "Герої серед нас", "Про мене i про тебе", "Я i мої справи", "Боротися i шукати, знайти i не здаватись". Мобiлiзують свої вольовi зусилля на подолання труднощiв в оволодiннi знаннями, навичками громадської роботи. Учаться протистояти аморальним вчинкам ровесникiв, вiдвертати товариша вiд негiдних дiй та вчинку. Виступа?ють на захист справедливостi, захищають слабших, молодших за вiком, учаться приймати самостiйнi рiшення в складних умовах, у громадськiй роботi, колективних iграх.
  Розширюють та закрiплюють позитивний досвiд спiлкування мiж хлоп?чиками й дiвчатками в навчаннi, громадськiй роботi, творчостi, вiд?починку, спортi, переборюють негативiзм, скованiсть i настороженiсть у спiлкуваннi з ровесниками iншої статi; активно беруть участь у пiдготовцi та проведеннi бесiд про дружбу i товариство мiж хлопчи?ками й дiвчатками "Хлоп'ятка - дiвчатка, дiвчатка - хлоп"ятка, нам всiм подружитися час", органiзовують колективний перегляд i обго?ворення кiнофiльмiв та спектаклiв для дiтей; шефствують над молод?шими, допомагають вихователям дитячих садкiв, грають з малюками, пiклуються про них; розширюють знання та уявлення прео моральний iдеал сiм"ї, про значення для дiтей i батькiв мiцної, дружньої, щасливої сiм'ї, про сiмейнi ролi чоловiка й жiнки, про наступнiсть поколiнь; чуйне ставляться до рiдних i близьких.
  Беруть участь у класних i козацьких зборах, присвячених справам, стосункам у дитячому колективi; обговорюють випадки недодержання Правил для учнiв, невиконання Законiв козачат. Допомагають товаришам уникнути недолiкiв у поведiнцi, подолати нерiшучiсть, пасив?нiсть, сором'язливiсть, дратливiсть, прагнуть зрозумiти, розiбратися в причинах та мотивах вчинкiв ровесникiв. Випускають сатиричнi стiн?нi газети та бюлетнi "Не проходьте мимо", "Їжачок", "Колючка" та iн. Обговорюють фiльми i спектаклi, матерiали газет, в яких засуджуються бездушнiсть, упертiсть, прагнення до удаваного геройства, показної активностi, спроба протиставити себе колективу. Учаться самокритичностi, об'єктивностi в оцiнцi заслуг i недолiкiв товаришiв та своїх особис?тих.
  
  5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.
  Пiзнають красу рiдного краю, привчаються самостiйно бачити прекрас?не на екскурсiях та в походах, роблять зарисовки, фотознiмки. Знай?омлячись з художнiми творами, з оповiданнями з iсторiї України про самовiддану працю народу, засвоюють поняття про прекрасне в життi й працi. Звертають увагу на оформлення мiста, сучасного селища, села. Колективно обговорюють побачене в музеях, на виставках, екскурсiях на виробництво.
  Читають i обговорюють рекомендовану художню та науково-популярну лiтературу про рiзнi види мистецтва. Колекцiонують художнi листiвки, репродукцiї, значки, марки. Знайомляться за оригiналами, кiно, теле?фiльмами, репродукцiями i фотографiями з твбочiстю видатних худож?никiв, скульпторiв, архитекторiв. Добирають репродукцiї для урокiв та бесiд, для шкiльної картинної галереї. Слухають розповiдi про мистецтво, музичнi передачi по радiо, телебаченнi; вiдвiдують теат?ри, кiно, концерти, музичнi вечори для школярiв, художнi музеї, виставки, архитектурнi та скульптурнi нам"ятки, музейнi заповiдники. Колективно обговорюють побачене в музеях, на виставках, екскурсiях, переглянутi спектаклi, кiно i телефiльми, прослуханi концерти. Знай?омляться з творами сучасних письменникiв, поетiв, художникiв, музи?кантiв рiдного краю, з працями творчих колективiв, випускають стiн?нi газети, присвяченi їхнiй творчостi. Вивчають пам"ятники iсторiї та культури рiдного краю i охороняють їх.
  Вивчають напам"ять вiршi, уривки з прозових та драматичних тво?рiв. Працюють у гуртках малювання, лiплення, прикладного мистецтва, фото i кiнолюбителiв, художнього читання, в шкiльних оркестрах, у рiзних колективах художньої самодiяльностi; беруть участь у тижнi музики, кiно, театру, в дитячих художнiх виставках, у загальношкiльних конкурсах на краще виконання пiсень i танцiв; загонових пiснi, вiрша, оповiдання; виступають у спектаклях лялькового та тiньового театрiв. Малюють з натури на теми з навколишнього життя, на теми лiтературних i музичних творiв; знайомляться з графiчним оформленням книжок, зi шрифтовими працями; застосовують здобутi знання пiд час оформлення стiнгазет, класних куточкiв, тематичних альбомiв та що?денникiв у козацькому загонiї; придумують малюнки для нескладних виши?вок; працюють над заданими композицiями. Влiтку в козацьких загонах виконують розученi в школi вiршi, пiснi, танцi; впровадять з молодшими сюжетнi iгри, ставлять спектаклi, беруть участь у конкурсi образотвор?чого мистецтва.
  Беруть участь в оформленнi класу й школи, вдома допомагають прибирати кiмнату, двiр, намагаючись внести красу в домашнiй побут. Розводять квiти й доглядають за ними, беруть участь в органiзацiї та проведенйi Свята квiтiв. Слухають бесiди про красиве в природi й мистецтвi, про красивi вчинки та красу поведiнки людей, красу їхньої працi. Худежньо оздоблюють виготовленi iграшки, макети, муляжi, беруть участь в офор?мленнi рiзних виставок. Беруть участь в операцiї "Живи, книго". Орга?нiзовують змагання, огляди за краще збереження пiдручникiв, книжок.
  Засуджують недбале ставлення до книжок, випускають "блискавки", стiннi газети. Слухають розповiдi, бесiди, що дають початкове уявлен?ня про основнi елементи доброго смаку в лiтературi, мистецтвi, в костюмi, манерi поведiнки. Переглядають кiно й телепередачi, фiльми, вiдвiдують спектаклi ТЮГiв та дядькових театрiв, слухають радiопереда?чi, в яких засуджують негiдну поведiнку i утверджують норми етики. Складають та розiгрують маленькi п"єси, сценки, дiалоги та монологи, в яких засуджується негарна поведiнка. Проводять у пiдшефних класах з козачатами сюжетно-рольовi iгри про красу поведiнки. Читають лiтературу, дiляться своїми враженнями про вчинки героїв, їхнiй зовнiш?нiй та внутрiшнiй вигляд.
  
  III. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
  
  6. Природа. Екологiчне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання.
  На заняттях глибше вивчають роль працi в життi суспiльства й окре?мої особи, дiзнаються про працю людей в умовах рiзних суспiльних систем, про будiвництво нових мiст, промислових пiдприємств, сiльсь?когосподарських об'єктiв, про трудовi подвиги. Здiйснюють екскурсiї на заводи, фабрики та iншi пiдприємства, в кооперативи, ферми та майстернi. Слухають радiопередачi, дивляться i обговорюють кiнофiльми та спектаклi, що розкривають роль працi, суть ставлення до працi. Читають книжки, статтi в газетах та журналах про працю та лю?дей працi. Роблять зарисовки картин працi за своїми спостереження?ми; знайомляться з картинами художникiв про працю людей в нашi днi. Ведуть щоденник зустрiчей з людьми працi, беруть участь в органiзацiї шкiльного музею трудової слави.
  Вивчають i виконують Правила для учнiв "Працюй на загальну користь у школi й удома", "Бери активну участь у громадськiй роботi класу i школи". Чергують по класу, беруть участь у чергуваннi по школi. При?бирають клас, прикрашають i озеленяють його. Працюють у живому куточ?ку, доглядають за рибами в акварiумi, пiдгодовують зимуючих птахiв. Беруть посильну участь у заготiвлi палива для школи, в ремонтi шкiль?ної огорожi, в заливаннi ковзанки i льодової гiрки, в обладнаннi лiт?нього фiзкультурного майданчика. Беруть участь у роботi загальношкiльних бригад на шкiльнiй дiлянцi, в шкiльних будiвельних загонах, шефствують над дитячими садками, ведуть систематичну роботу у складi патруля з економiї електроенергiї в школi.
  Беруть участь у технiчних гуртках. Виготовляють для школи макети рельєфу мiсцевостi, колекцiї "Кориснi копалини", "Вироби iз скла", "Що виробляють iз пiску та глини", роблять моделi; виготовляють най?простiшi прилади для урокiв природознавства, посiбники з мови, мате?матики, iсторiї; самостiйно заготовляють i обробляють природний мате?рiал для урокiв працi.
  Беруть участь у впорядкуваннi садиби школи, працюють у зонi дiї козацького загону /органiзацiя вiдпочинку дiтей у дворах, догляд за скверами, допомога мiсцевому клубу, вiддiлу зв"язку, збирання макула?тури, металобрухту/. Вдома допомагають купувати продукти, учаться готувати простi страви. Миють посуд, сервiрують стiл. Допомагають виховувати молодших. Влiтку за завданнями козацького загону працюють на навчально-дослiднiй дiлянцi школи, в кооперативах, беруть участь у вирощуваннi овочiв, фруктiв, ягiд; доглядають за домашньою птицею, молодняком худоби; допомагають у боротьбi з шкiдниками рослин, у зби?раннi врожаю. Беруть участь у козацьких таборуваннях, учаться розки?дати намети, розпалювати вогнище; готувати на вогнищi їжу. На уроках, у позакласних та позаурочних заняттях, у роботi козаць?кої органiзацiї пiдлiтки вдосконалюють навички спiльної працi. Вiдповiдно до трудового завдання й часу, що вiдводиться на його виконан?ня, розробляють плани роботи. Учаться працювати добре, швидко й друж?но, об"єктивно оцiнювати результати своеї працi й працi товаришiв. Удосконалюють руховi навички, окомiр, необхiднi для трудових операцiй; додержують технiки безпеки, правил гiгiєни; змагаються в працi, допо?магаючи одне одному.
  Знайомляться з використанням людиною сил природи /води, пари, вiт?ру, корисних копалин, лiсу i т.п./; систематизують знання про рiзнi галузi промисловостi /машинобудування, деревообробка, добування ру?ди, нафти, вугiлля, торфу, содi/' та сiльського господарства /рiль?ництво, садiвництво, тваринництва/. В навчальнiй та позакласнiй дiяльностi використовують знання про працю людей, про роботу машин, транснорту, зв'язку. Беруть участь у роботi технiчних гурткiв, чита?ють науково-нопулярну лiтературу про сучасне виробництво, фантастику, про технiку майбутнього, проводять конкурси на кращий фантастичний проект; на екскурсiях дiзнаються про культуру працi робiтникiв, про НОП; органiзовують конкурси на кращу рацiоналiзаторську пропозицiю щодо роботи майстернi, виставки робiт технiчної творчостi. Стежать, щоб у процесi виконання трудових завдань i практичних робiт суворо додержувалися правила технiки безпеки.
   Знайомство з масовими робiтничими професiями свого району; бесiди за книжками про робiтникiв; розповiдi батькiв про свою роботу, про свою професiю. Екскурсiї на сусiднi пiдприємства. Збори "Ким я мрiю стати"/уявлення про вимоги професiї до людини/. Бесiди "Де буде по?трiбна наша праця", "Наш район у майбутньому", "Ми - робiтнича змi?на", "Новi професiї".
  Бережуть шкiльне майно, стежать за збереженням пiдручникiв, оправляють книжки в шкiльнiй бiблiотецi.
  Читають i обговорюють книжки про природу, ведуть щоденник спосте?режень за природою, за життям тварин. Органiзовують роботу свого колективу за правилами: "Бережи народне добро", "Акуратно поводься з речами, ехороняй природу, додержуй чистоти". Шефствують над зеленими насадженнями у дворах, органiзовують "зелений патруль" на вулицях, охороняють мiсце гнiздування птахiв.
  Обговорюють факти недисциплiнованого ставлення до працi, недбалого ставлення до громадського добра, з шкiльним майном, а також пошкоджен?ня зелених насаджень, жорстокостi щодо тварин, птахiв. Учаться помi?чати i давати вiдсiч тим, хто не хоче працювати, вiдмовляється вiд трудових доручень.
  
  8. Наука - технiка. Сприяння творчому розвитку особистостi.
  Проводять збори, беруть участь у бесiдах, ранках "Чому сучасно?му виробництву потрiбнi освiченi робiтники", "Наша наука служить людинi", "Навчання - наша головна праця", "Чи знаєш ти про науковi вiдкриття українських учених?". Знайомляться з життям i дiяльнiстю видатних вiтчизняних учених минулого i сучасного. Здiйснюють екскур?сiї на пiдприємства, знайомляться з технологiєю виробництва, продукцiєю, виробничими зв'язками, роблять записи, зарисовки, фотографiї, оформляють альбоми, виставки. Здiйснюють екскурсiї "Минуле i май?бутнє рiдного краю", "Багатства нашої землi" та iн.
  Беруть участь у пошуковiй роботi, збирають матерiали для шкiльних музеїв. Навчаються з гуртках за iнтересами, звiтують перед за?гоном, класом про свої успiхи в навчаннi. Проводять дослiднi насадження на городi, в садку, на полях кооперативу, учаться порiвнювати свої спостереження iз спостереженнями та висновками вчених. Приходять ранки i вечори "Моя улюблена справа", "Свiт моїх захоплень", iлюстру?ють свої розповiдi показом моделей, виробiв, колекцiй, гербарiїв. Беруть участь у тривалих пiзнавальних iграх-подорожах "У свiтi диво?вижних, захоплюючих, цiкавих наук". Органiзовують колективне читання i обговорення матерiалiв газет, учаться писати вiдгуки на статтi i книжки, оформляють виставки малюнкiв. Вiдвiдують музеї та виставки для розширення i поглиблення знань. Беруть участь у пiдготовцi та проведеннi олiмпiад, конкурсiв. Проводять турнiри кмiтливих, беруть участь у роботi клубу допитливих. Органiзовують загоновi огляди iндивiдуальних колекцiй /марок, листiвок, репродукцiй/, виставки "Мої улюбленi книжки", демонстрування приладiв та моделей, виготовлених руками дiтей. Беруть активну участь у створеннi класної загонової бiблiотеки, в проведеннi Тижня дитячої книжки, допомагають шкiльнiй бiблiотецi, проводять захисти формулярiв прочитаних книжок. Читають i обговорюють книжки художньої лiтератури, науково-популярну лiтературу, статтi в дитячих науково-популярних журналах. Дивляться i обго?ворюють науково-популярнi фiльми.
  Учаться порiвнювати свої вiдповiдi з вiдповiдями iнших, помiчати сильнi та слабки сторони вiдповiдей товаришiв. Допомагають товаришам у виконаннi домашнiх завдань. Беруть участь у колективних пiзнаваль?них iграх, якi органiзовують редакцiї газет, у класних i козацьких зборах, присвячених успiхам i недолiкам у навчаннi й навчальнiй дисциплiнi.
  Готують i беруть участь у бесiдах "Умiй цiнувати час", "Як скласти i виконувати режим дня" та iн., складають орiєнтовний розпорядок дня, удосконалюють навички самостiйної роботи, складають пам"ятки i настанови щодо рацiональних способiв пiзнавальної дiяльностi на уроцi й у процесi виконання домашнiх завдань. Удосконалюють технiку читання i переказу, складають простi плани оповiдей i статей, скла?дають оповiдання з власного досвiду, з життя школи, удосконалюють умiння та навички роботи з книжкою, журналом; учаться узагальнювати i робити висновки, видiляти головне, вести щоденник прочитаного. Складають план оповiдання за матерiалами пiдручника, вчаться обгрунтовувати висновки i виписувати цитати, якi пiдтверджують основнi думки; рецензують вiдповiдi товаришiв, учаться видiляти ознаки пред?метiв у певнiй послiдовностi, вiдрiзняти iстотне вiд неiстотного, читати схеми, таблицi; учаться узагальнювати i систематизувати ре?зультати спостережень. Знайомляться з призначенням записної книжки, учаться нею користуватися; учаться оформляти дiловi папери; трену?ються у виступах з короткими повiдомленнями, доповiдями. Знайомляться з рiзними типами словникiв, з енциклопедiями та iншими довiдковими виданнями. Ведуть словнички важких слiв та слiв, якi рiдко вжива?ються. Виконують установлений режим занять, працi й вiдпочинку. Сте?жать за порядком у своєму робочому куточку /куточку школяра/. Зберi?гають у чистотi свої пiдручники та навчальне приладдя, своєчасно їх ремонтують. Активно борються з порушеннями навчальної дисциплiни, створюють громадську думку, спрямовану на засудження недбайливого ставлення до навчання, випадкiв пiдказувань, списування, невиконання домашнiх завдань, недбалого поводження з пiдручниками та навчальними посiбниками.
  
  IУ. СОЦIАЛЬНА КУЛЬТУРА
  
  9. Держава - нацiя. Громадянське виховання.
  Слухають розповiдi та беруть участь у бесiдах про плани розвитку народного господарства України, про майбутнє свого села, району, мiс?та. Беруть участь у бесiдах на теми "За рядком Конституцiї", "Про життя цiлком хороше", "Що скiльки коштує". Вiдвiдують виставки досяг?нень народного господарства. Беруть участь у пiдготовцi i проведеннi свят, знайомляться з їх iсторiєю, святкуванням у других країнах. Здiй?снюють екскурсiї та походи по рiдному селу, мiсту, краю, знайомлять?ся з iсторичними мiсцями, пам"ятниками, з життям i дiяльнiстю видат?них землякiв, розвитком господарства i культури рiдного краю. Дiзна?ються про минуле i сучасне мiкрорайону школи; свого мiста, села. району, своєї областi, про передовi виробничi колективи, вiдвiдують за?води, фабрики, кооперативи. Зустрiчаються з ветеранами вiйни i працi, з передовиками виробництва. Знайомляться з працею молодi пiдприємства-шефа школи. На основi зiбраних матерiалiв оформляють тематичнi аль?боми "Наш край", "Наше мiсто", "Наш кооператив", "Один день вироб?ництва", "Вчора i сьогоднi мого села". Допомагають шефам у пошуках матерiалiв i створеннi музеїв бойвої та трудової слави, виконують посильнi трудовi завдання, виступають з концертами. Беруть участь у зустрiчах з депутатами мiсцевих рад. Встановлюють зв'язеки iз вiйсько?вими частинами, знайомляться з iсторiєю Збройних Сил України, з родами вiйськ. Органiзовують у загонах тематичнi iнформацiї, привчаються регулярно читати газети та журнали, слухати радiо й телепередачi на пiдлiтковi теми, виступають на тематичних iнформацiях з невеликими повiдомленнями. Обговорюють матерiали, посилають у редакцiї колективнi вiдгуки й кореспонденцiї. Читають рекомендовану класним керiвником науково-популярну й полiтичну лiтературу.
  Беруть участь у суспiльнiй роботi загону, працюють у зонi дiї козацького загону, беруть участь у розвiдуваннi корисних справ, надають росильну допомогу в справах дорослих, виконують завдання. Активно беруть участь у шефськiй роботi з козачатами, готують козачат до вступу у джури, передають їм свiй досвiд громадської роботи. Знай?омлять козачат з державними символами, Гербом, Прапором, Гiмном України. Беруть участь у шкiльних виставках "Моя країна бореться за мир", "Краю мiй, моя ти Батькiвщина", "У нас друзi на всiй планетi". Органiзовують збори, присвяченi виконанню Законiв козачат, добиваються виконання їх кожним джурою. Проводять класнi й загоновi збори, присвяченi обговоренню актуальних питань життя i працi свого колективу. Розповiдають удома про своє життя в школi й загонi, про те, що нового дiзналися про подiї громадсько-полїтичного життя. Узнають про дитинство бать?кiв, про змiни освiтнього, професiйного i культурного рiвня членiв сiм'ї, про зростання сiмейного добробуту. Беруть участь у роботi загонiв слiдопитiв, збирають документи й факти з життя ветеранiв. Вивчають життя та дiяльнiсть героя, чиє iм"я носить загiн, зав'язу?ють дружбу з колективами навчальних закладiв, заводiв, фабрик, кооперативiв, вiйськових частин, що носять iм."я цього героя.
  Обговорюють на зборах факти несумлiнного ставлення до виконання доручень, вимог, якi ставляться законами козачат.
  
  10. Iсторiя козацтва. Превентивне виховання.
  Пiдтримання громадського порядку. Готують матерiал i беруть участь у бесiдах на теми " Конституцiя Уiраїни - Основний Закон нашої краї?ни", "Право плюс обов'язок", "Як одна сiм'я", читають статтi в газе?тах та журналах про необхiднiсть iснування правил поведiнки в суспiль?ствi, знайомляться з прикладами доблестi i геройства працiвникiв мiлiцiї, дивляться i обговорюють фiльми на правовi теми.
  Беруть участь у пiдготовцi правовiй рубрики "Азбука права" в стiн?нiй газетi, знайомляться з найважливiшими правовими документами, бувають присутнi на усних журналах "Право в твоєму життi", "Тобi про закон", "Моє i наше".
  Оформлюють стенди й куточки на теми "Можна i не можна", "Статут школи - основний закон шкiльного життя", " Для чого потрiбнi прави?ла поведiнки учнiв". Допомагають учителевi роз"яснювати козачатам правила поведiнки в школi, вдома, на вулицi та навчати їх користу?ватися цими правилами.
  Органiзовують чергування в шкiльному "столi знахiдок", беруть участь у дiяльностi "зелених патрулiв", систематично займаються посильною правоохоронною дiяльнiстю в мiкрорайонi школи, беруть участь у зустрiчах з iнспекторами в справах неповнолiтнiх.
  Засуджують вчинки однокласникiв, допомагають їм зрозумiти не?безпечнiсть будь-яких порушень правил поведiнки, виробляють звич?ку засуджувати порушення норм спiвжиття.
  
  
  Г. ДЖУРИ ТА ДАНИ /УЧНI 7-8 КЛАСIВ/
  
  I. КУЛЬТУРА ТIЛОВИХОВАННЯ
  
  1. Система здоров"я. Здоровий спосiб життя. 2. Козацька вiйськова справа. Вiйськово-патрiотичне виховання.
  Органiзовують i проводять бесiди, лекцiї та вечори. Присвяченi фiзичнiй культурi, спорту, туризму; зустрiчаються з вiдомими спортсменами, спортивними суддями, тренерами, лiкарями. Дiзнаються з газет, журналiв, радiо й телепередач про змагання, про визначнi досягнення українських i зарубiжних спортсменiв. Перегляда?ють та обговорюють кiнофiльми на спортивнi теми. Колективно вiдвiдують спортивнi змагання. Читають популярну лiтературу про спорт, туризм, про загартування органiзму, про вiдомих спортсменiв.
  Учаться складати правильний режим занять фiзичною культурою, спортом, туризмом. Добирають вправи для спецiалiзованої зарядки вiдповiдно до вибраних видiв спорту.
  Виробляють правильну поставу та координацiю. Займаються гiмнастикою, легкою атлетикою, лижною пiдготовкою, спортивними iграми; регулярно займаються вибраними видами спорту й туризму в секцiях та гуртках школи, Будинкiв творчостi, дитячо-юнацьких спортивних шкiл та стан?цiй юних туристiв. Беруть участь у проведеннi шкiльних спартакiад та естафет, виступають за честь школи в районних, мiських та обласних змаганнях. Готуються та складають норми атестацiї, прагнуть одер?жати юнацькi спортивнi розряди, активно беруть участь у заняттях дворових команд та секцiй, у змаганнях "3олота шайба", "Шкiряний м'яч", "Бiлий човен", "Снiжинка", в змаганнях "Старти надiй". Ведуть краєзнавчу, пшуукову роботу в мiсцевих i далеких туристських походах та екскурсiях, подорожах i експедицiях. Удосконалюють туристську технiку. Беруть участь у шкiльних, районних, мiських та обласних зльотах i змаганнях юних туристiв. Активно зберiгають рiдну природу. Ведуть роботу за завданням шкiльного музею. Учаться основних пра?вил цивiльної оборони. Беруть участь у конкурсах та змаганнях гри "Сокiл".
  Виконують вимоги особистої та громадської гiгiєни, пiдтримують чистоту й порядок на своєму робочому мiсцi в класi. Учаться надава?ти першу медичну допомогу потерпiлим. Оволодiвають навичками самоконтролю в ходi спортивних занять.
  Проводять зарядку та фiзкультхвилинки з молодшими школярами. Здiйснюють спортивне суддiвство змагань у класi й школi. Ведуть роботу старост спортивних секцiй, громадських iнструкторiв по спор?ту, фiзоргiв класiв, капiтанiв команд, спортивних органiзаторiв робти з козачатами. Органiзовують i проводять шкiльнi спартакiади; походи по рiдному краю, туристськi зльоти та змагання. Як iнструктори допомагають учителевi фiзвиховання, класним керiвникам, учителям, туристському органiзаторовi школи проводити заняття в туристськi-кра?єзнавчих гуртках школи. Обладнують спортивнi майданчики та стежать за утриманням iнвентаря, за чистотою майданчикiв. Беруть участь в ор?галiзацiї роботи спортивно-трудового й туристсько-трудового табору школи; проводять збори, бесiди, показовi спортивнi виступи молодших школярiв. Створюють громадську думку, спрямовану проти порушень за?нять фiзичною культурою, спортом i туризмом, проти порушень спортивної етики, випадкiв невиконання правил гiгiєни та санiтарiї, не до?пускають неохайного ставлення до спортивного iнвентаря.
  
  II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА
  
  3. Родовiд. Родинно-сiмейне виховання. 4. Традицiї. Моральне вихвання.
  Вивчають змiст i усвiдомлюють значення моралi. Знайомляться з єднiстю прав, свобод i обов"язкiв громадян. Словом i дiлом, своїм особистим прикладом утверджують норми моралi. Визначають конкретнi шляхи втiлення моральних знань у дiї та вчинки. 3"ясовують на уро?ках, бесiдах i диспутах такi поняття, як громадянський обов"язок пе?ред Батькiвщиною, активна життєва позицiя, моральний iдеал. Проводять класнi години, збори на теми "Тобi до всього справа", "Слово крiпи справами своїми". Беруть участь у бесiдах i диспутах "Наступає твоя громадянська зрiлость", "Правда вiд усього дерожча". Слухають лекцiї на теми "Мораль i право", "Закон i совiсть". Читають i обговорюють статтi в журналах та газетах на морально-етичнi теми. Учать?ся аналiзувати конкретнi факти i явища повсякденного життя, робити моральний вибiр у рiзних життєвих ситуацiях. Беруть активну участь у громадському i трудовому життi класу, школи, мiста /села/, вико?нують доручення, завдання органiв учнiвського самоврядування.
  Працюють у туристсько-краєзнавчих гуртках, ходять у походи, вико?нують слiдопитську роботу, вивчають минуле, сучасне i майбутнє свого мiста /села, району, областi/, дiзнаються про життя i дiяльнiсть видатних землякiв. Беруть участь в охоронi природи рiдного краю та його культурно-iсторичних пам'ятникiв. Створюють шкiльнi краєзнав?чi музеї, виставки, кутки; складають адьбоми та фотомонтажi на теми "Моя Батькiвщина", "Наш край", "Наше село", беруть участь у грi "Сокiл". Виступають з концертами художньої самодiяльностi, беруть участь у початковiй вiйськовiй пiдготовцi допризовної молодi, беруть участь в урочистих проводах юнакiв у Армiю України, у шануваннi ветеранiв; проводять зустрiчi з колишнiми випускниками школи, нинi солдатами Армiї України, пiд девiзом "Спасибi тобi, солдат!"; проводять у школi свята, присвяченi Армiї України. Вивчають особливостi життя i побуту рiзних народiв, переписуються з учнями других країн, прводять заочнi змагання з ними, збори, обмiн делегацiями; органiзо?вують заочнi мандрiвки по Українi. Пiдтримують зв"язок з зарубiжни?ми друзями. Проводять збори " Бiйцi згадують минулi днi", "Iхнiй подвиг живий", "Бiйцi невидимого фронту", беруть участь у вечорах "Ми славимо подвиг ваш", "Дочки України", "Країна моя, доля моя". Випускають уснi журнали "Ради життя на землi", "Вiзьми собi за прик?лад героя", "Чи знаєш ти героїв свого краю?".
  Нагромаджують досвiд колективних вiдносин. Беруть участь у рiзних формах урочної та позаурочної роботи, сприяють утвердженню в класному колективi вiдносин дiлової залежностi й вiдповiдальностi. Бе?руть активну участь в усiх колективних справах класу, школи. Керують козацькою громадою, працюють вожатими в загонах козачат, беруть активну участь в учнiвському самоврядуваннi, органiзовують ко?лективне самообслуговування. Учаться спiвробiтничати, виконувати та органiзовувати колективнi справи i керувати ними. Готують та проводять збори, колективно обговорюють свою роботу, намiчають плани, розподiляють доручення, критично оцiнюють зроблене, приймають рi?шення, контролюють їх виконання. Беруть активну участь у бесiдах i диспутах на теми "Вiдвага, щирiсть, спайка, завзяття, у кожного iскорка, разом багаття!", "Яким я хотiв би бачити свого товариша?", "Щоб мати друга, треба бути ним", " У дружбi - сила".
  Засвоюють основнi принципи гуманiзму, учаться додержувати їх у вiдносинах з дiтьми. Удосконалюють своє уявлення про добро i зло, мужнiсть i 6лагородство, формують моральний iдеал. Спостерiгають за поведiнкою людей у рiзних життєвих ситуацiях, пiзнають їх почуття i переживання, порiвнюють їх зi своїми, розвивають у собi здат?нiсть уходити в становище iншої людини, спiвпереживати, спiвчува?ти, подiляти чужi радiсть i горе. Беруть участь у волонтерськiй та шефськiй роботi; закрiплюють благороднi звички поведiнки щодо людей, нагромаджують досвiд чуйностi й душевної чулостi. Пiклують?ся про батькiв, членiв сiм"ї , учителiв i знайомих; турбуються про хворих друзiв, вiдвiдують їх, подають їм необхiдну допомогу; оточують увагою людей похилого вiку, малюкiв та iнвалiдiв, умiло по?дають посильну допвмогу навколишнiм. Вчаться бути добрими i вели?кодушними в спiлкуваннi з учителями школи.
  Проводять збори на теми "Найкраща посада бути на землi людиною", "Людей нецiкавих на свiтi немає", "Умiй вiдчувати поряд iз собою людину", "Школяр - друг природи, друг звiрiв i птахiв", беруть участь у бесiдах i диспутах на теми "Що залишає людям кожний твiй прожитий день?", "Що означає жити по совiстi?", "Честь i людська гiднiсть. Чим вони вiдрiзняються вiд самолюбства?", "Добра справа дорожча вiд багатства". Беруть участь в операцiях "Подаруй людинi радiсть", "Добрi справи людям". Беруть участь у десантах "Зелена аптека", "Озеле?нимо наше мiсто". Виробляють навички й звички правильноi поведiнки в школi, громадських мiсцях та вдома. Допомагають учительському колек?тиву та органам учнiвського самоврядування запроваджувати в життя єдинi вимоги до учнiв. Беруть участь у бесiдах про Правила для уч?нiв, аналiзують факти з життя класу, школи. Конкретизують вимоги до поведiнки на основi типових Правил для учнiв. Пропагують Правила для учнiв, роз"яснюють своїм товаришам доцiльнiсть їх суворого виконан?ня. Готують тематичнi класнi збори "Правила для учнiв - закон шкiль?ного життя", беруть участь у бесiдах i диспутах "Для чого потрiбна людинi дисциплiнованiсть?", "Органiзуй себе!", "Мистецтво керувати со?бою", "Поведiнка наодинцi iз самим собою", "Красота починається з порядку". Активно беруть участь у шкiльному й класному чергуваннi, в рейдах "З фотоапаратом по школi", у патрулях щодо охорони громадсь?кого порядку в школi й за її межами; органiзовують допомогу козакам. Оформляють тематичнi стенди, газети, кутки, готують радiопередачi на теми "Можна i не можна", "Що ми побачили в нашiй школi".
  Усвiдомлюють визначальну роль внутрiшньої краси людини i її культури. Учаться вiдрiзняти моральну красу людини вiд зовнiшньої красивостi, внутрiшнє благородство - вiд вишуканих манер, розширюють свої знання про правила етикету, застосовують їх у повсякденному життi. Прив?чають себе бути втриманим у стосунках з людьми, виробляють вмiння бути уважними слухачами та цiкавими спiврозмовниками. Розвивають у собi почуття мiри, умiння знаходити межу розумного в поведiнцi, побутi, одязi. Удосконалюють свiй смак, з належною повагою ставляться до смакiв, звичок iнших людей. Слухають лекцiї про культуру поведiн?ки, про виховання смаку. Учаться культури танцю. Збагачують свiй словниковий запас, звiльняються вiд слiв-паразитiв. Стежать за змiс?том i чистотою своєї мови. Беруть участь у бесiдах, диспутах i вечерах на теми "Про культуру справжню й удавану", "В чому краса людини?", "В людини має бути все прекрасне: i обличчя, i одяг, i душа, i дум?ки", "Що означає бути сучасним?", "Бути, а не здаватися", "Про скром?нiсть i про гордовитiсть", " Почуття i речi", "Немає бiльшої розкошi, як розкiш людського спiлкування", "Нiщо не коштує нам так дешево i не цiниться так дорого, як ввiчливiсть", "Час, смак, стиль, мода".
  Органiзовують книжковi виставки з добором вiдповiдної лiтератури, оформляють стенди, кутки, газети на теми "Нашi смаки", "Етика пове?дiнки", "Ставлення до природи - показник твоєї культури".
  Органiзовують вечори вiдпочинку, бали, карнавали, учаться додержувати звичаїв гостинностi.
  Морально вдосконалюють свою особистiсть, намiчають конкретну програму самовиховання, гартують волю, учаться керувати собою. Вчаться ба?чити за конкретними вчинками вияви певних якостей особистостi. Вив?чають бiографiї великих людей, героїв вiйни та працi, на їх прикладi вчаться виховувати в собi країщi риси людини. Розвивають свої здiбностi, навчаються в гуртках, секцiях, клубах. Працюють у пiдшефному загонi: керують гуртками, виступають з доповiдями, проводять бесiди й збори, передають свої трудовi вмiння та навички молодшим; виховуючи їх, виховуються самi. Учаться вiдстоювати свою точку зору, терпеливо переконувати товаришiв, вiдверто зiзнаватися в своїх помилках. Проводять збори на теми "Про шляхи, що ведуть до мужностi", "Твоя програ?ма самовиховання", "Мужнiсть виховується з дня в день у наполегливому подоланнi труднощiв". Беруть участь у бесiдах "Воля та праця людини дивниї дива творять", "Xочу, треба - ось де виявляється твiй характер", "Що означає знайти себе?", "Чому говорять: неробство та лiнь псують людину", "Як перемогти слабостi та недолiки свог характеру", оформляють стенди, кутки, газети, готують радiопередачi "Для тих, хто працює над собою", "Великi люди про самовиховання", "Словник мораi".
  На основi спiльної дiяльностi розширюють позитивний досвiд моральних вiдносин мiж юнаками й дiвчатами; дiстають виразнi уявлення про фiзичнi й психолiчнi особливостi пiдлiткiв, а також про особливостi їхньої поведiнки; виробляють нетерпимiсть до легковажних поглядiв на любов та дружбу, грубiсть та цинiзм у стосунках мiж статями, юнаки ввiчливо та дбайливо ставляться до дiвчат i жiнок; готують бесiди, диспу?ти, обговорюють статтi, книжки, кiнофiльми й вистави, в яких порушуються питання взаемовiдносин юнакiв i дiвчат; розширюють та поглиблюють уявлення та знання про сiм"ю i її функцiї, про роль та значення сiм"ї для особи й суспiльства, про демографiчну полiтику держави, про моральну красу й моральне обличчя сiм"ї; знайомляться з основними положеннями законодавства про шлюб i сiм'ю.
  Засуджують аморальнi вчинки людей, борються з негативними явища?ми в життi. Виражають непримиренне ставлення до зла й жорстокостi, ненависть до всякого виду приниження людей. Виступають проти виявiв егоїзму й утриманства, байдужостi й пристосовництвом. Виявляють високу вимогливiсть до себе, до своїх друзiв i товаришiв, до всiх членiв колективу, непримиреннiсть до будь-яких порушень норм спiвжиття; виступають з критикою i самокритикою. Ведуть непримиренну боротьбу з грубiстю, лихослiв"ям, курiнням. Активно вступають у боротьбу iз споживацьким ставленням до життя, рослинного та тваринного свiту. Бе?руть участь у рейдах щодо перевiрки порядку в класах, у школi, у дворах жилих будинкiв, у пiдлiткових клубах. Не дозволяють ровесникам зневажливо ставитися до старших, ображати молодших, робити аморальнi вчинки в школi, вдома, в громадських мiсцях.
  Беруть участь у класних зборах: "Бiй байдужостi", "Обережно! Мiщанство i вульгарнiсть", у бесiдах i диспутах : "Щастя в боротьбi: з ким i за що?", "Як протистояти мiщанству?", "Чим вiдрiзняється справжня дружба вiд кругової поруки?" та iн.
  Оформляють стенди, вiтрини, бюлетнi й стiнгазети: "Вiкна сатири", "Не проходьте мимо", "Крокодил".
  Активно беруть участь в русi школярiв за охорону тваринного й рослинного свiту, створюють бригади охорони природних багатств.
  
  5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.
  Пiзнають прекрасне в навколишнiй дiйсностi: в природi й мiстi, в сучасних технiчних спорудах, у найновiших машинах. На екскурсiях спостерiгають за працею майстрiв. Свої враження про прекрасне в життi й працi передають у малюнках, фотографiях, аматорських фiльмах, у творах. Читають i обговорюють твори лiтератури й мистецтва, учаться оцiнювати їх, вiдстоювати свою думку, переконливо обґрунтовувати її. Беруть участь в експедицiях школярiв, виконують завдання музеїв з вивчення творiв народної творчостi, пам"яток iсторiї та культури рiдного краю, монументального сучасного мистецтва.
  Знайомляться з Основами законодавства про охорону iсторичних пам"яток; вiдвiдують музеї, виставки, картиннi галереї; знайомляться з архiтектурою, з прикладним мистецтвом та народною творчiстю; збирають лiтературно-краєзнавчий матерiал; випускають бюлетнi, альбоми, присвяченi майстрам мистецтв. Знайомляться з життям i творчiстю видатних художникiв, композиторiв та письменникiв; читають книжки про мистецтво; беруть участь у створеннi малих картинних галерей, у роботi клубiв за художнiми iнтересами. Переглядають та обговорюють фiльми, присвяченi проблемам мистецтва й етики. Слухають музичнi твори в записах, по радiо й телебаченню, роблять до них iлюстрацiї. Зустрiчаються з майстрами мистецтв. Допомагають молодшим школярам розвивати почуття й розумiння прекрасного в природi, навколишнiй дiйсностi, у стосунках мiж людьми, бачити зв"язок лiтератури, музики й живопису.
  Працюють у факультативах художнього циклу, гуртках з рiзних видiв мистецтв та художнього конструювання. Поглиблено займаються одним з видiв мистецтва, беруть участь у художнiй самодiяльностi. Малюють на основi спостереження, з пам"ятi i з натури; беруть участь у конкурсах. Оволодiвають умiнням говорити точно й виразно. Беруть участь у дитячих художнiх виставках, влаштовують їх обговорення; керують у школi художнiми гуртками. Проводять конкурси, фестивалi, обговорення, конференцiї, присвяченi культурi й мистецтву; є членами жюрi рiзних конкурсiв художньої самодiяльностi; беруть участь у заняттях клубiв за художнiми iнтересами.
  Беруть участь у художньому оформленнi школи та шкiльної дiлянки. Намагаються скромно й зi смаком одягатися. Знайомляться iз зразками сучасного одягу на виставках, у будинках моделей, органiзовують зустрiчi з модельєрами. Беруть участь у козацьких зборах. Диспутах, присвячених проблемам естетики ("Що означає бути красивим?"; показують молодшим, як можна iз смаком одягатися.
  Випускають стiннi газети, що критикують вияви мiщанства, грубостi, неохайностi та негарної поведiнки. Проводять диспути, збори: "Мiщанин сьогоднi, який вiн?", "Про смаки сперечаються", "Про вульгарнiсть i несмак".
  
  
  III. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
  
  6. Природа. Екологiчне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання.
  Знайомляться з працею на пiдприємствах. Органiзовують i проводять за допомогою вчителiв та iнших дорослих екскурсiї на передовi пiдприємства, виставки. Знайомляться на мiсцях з прикладами високопродуктивної пра?цi, зустрiчаються з ветеранами працi, з молодими тру?дiвниками мiста й села, в тому числi з випускниками своєї школи. Знайомляться iз стилем роботи, способом життя й системою стосункiв у трудовому колективi. За?своюють кодекс честi робочої людини. Беруть участь у бесiдах i диспутах, пов'язаних з питаннями свiдомого ставлення до працi: "Праця - основа життя", "Трудовий героїзм", "Людське щастя в працi", "Праця i науково-технiчний прогрес " тощо.
  Працюють у гуртку "Умiлi руки", гуртках юних натуралiстiв, юних технiкiв. Знайомляться з конструк?цiєю сiльськогосподарських машин, працюють на них пiд керiвництвом та наглядом спецiалiстiв, привчаються до працi механiзаторiв, оволодiвають автосправою. Ви?конують виробничi замовлення школи i пiдприємств, ви?конують обов'язки облiковцiв та контролерiв ВТК, ко?мiрникiв, вiдповiдальних за обладнання та матерiали, ланкових i бригадирiв. Проводять дослiдницьку роботу на шкiльнiй дiлянцi, беруть участь у насаджуваннi лiсу, захисних лiсосмуг, закладаннi паркiв та алей, розсадникiв плодоягiдних культур, оранжерей. Шефствують над молодняком робочої та продуктивної худоби, заготов?ляють корм для нього, допомагають розводити рибу в мiсцевих водоймах, свiйську птицю; доглядають за бджо?лами на колективних пасiках. Беруть участь у заготiвлi лiкарських трав, грибiв, ягiд. Прово?дять масовi свята працi, свято першої борозни, День урожаю, свято "За честь школи", "Тиждень саду" та iн.
  У трудовiй дiяльностi завжди додержують Правил для учнiв. Виконуючи трудовi завдання i практичнi суспiльно кориснi справи, додержують правил технiки без?пеки i гiгiєни працi, виконують технiчнi умови, перед?баченi змiстом i характером роботи. Активно беруть участь у роботi органiв учнiвського колективу: органi?зовують чергування по класу i школi, беруть безпосе?редню участь у ньому. Органiзовують у класi й у школi змагання iз суспiльно корисної працi, очолюють бригади молодших школярiв, зведенi трудовi загони, беруть участь у керiвництвi трудовими колективами учнiв. Проводять розвiдування корисних справ, працюють у зонi дiї козацького загону, допомагають у бiблiотеках, кiмнатах-музеях, клубах, поштових вiддiленнях зв'язку. Органiзовують i проводять волонтерську роботу. Беруть участь у суботниках на виробництвi, на будiвництвах, у сiльськогосподарських пiдприємствах, у мiкрорайонi школи. Органiзовують збирання вто?ринної сировини, самi беруть у ньому активну участь. Здiйснюють самообслуговування в школi й удома: са?мостiйно прибирають класнi кiмнати, квартиру, шкiльну дiлянку, двiр, чистять одяг, взуття, перуть i прасують бiлизну, учаться готувати, купувати продукти, накрива?ти стiл; ремонтують речi домашнього вжитку, побутову технiку.
  Пiд керiвництвом учителiв, спецiалiстiв пiдприємст?ва-шефа, батькiв i громадськостi беруть участь у ство?реннi груп, якi цiкавляться певною професiєю, вибирають факультативи вiдповiдно до своїх нахилiв та iнтересiв. У навчальних кабiнетах, кутках профорiєнтацiї оформ?ляють стенди: "Працiвникiв яких професiй потребує ваш район?", "Як продовжити освiту i здобути професiю?", "Кого готують ПТУ нашого мiста?", "Професiя будi?вельника", "Професiї сфери побутового обслуговування", "Робоча професiя" та iн. Обладнують пересувнi вис?тавки лiтератури, що розповiдають про професiйно-технiчнi училища, про спецiальностi та спецiалiстiв, яких вони готують. Беруть участь у бесiдах i обговореннях за темами: "Що значить правильно вибрати професiю?", "Обов'язок та iнтерес при виборi професiї", "Шляхи, якi ми вибираємо" та iн. Органiзовують збирання матерiалiв, що висвiтлюють основнi вимоги до людини, якi ставляться рiзними професiями. Беруть участь у зустрiчах з людьми робочих професiй.
  Знайомляться з Основами законодавства про охорону природи.
   Бережуть народне добро, акуратно поводяться з шкiльним майном, речами, пiдручниками; охороняють природу, додержують чистоти. Беруть участь у боротьбi за економiю матерiалiв та електроенергiї, за краще утримання i збереження шкiльного обладнання, машин, верстатiв, iнструменту. Органiзовують охорону зелених насаджень та водойм, беруть участь у роботi "зелено?го" i "голубого" патрулiв. Допомагають знищувати бур'яни, шкiдникiв полiв, садiв та городiв. Виявляють потреби школи, знайомляться з перспективним планом її благоустрою, беруть участь у будiвництвi фiзкультур?них майданчикiв, гео- i метеомайданчикiв, теплиць та оранжерей, у будiвельних та ремонтних роботах у шко?лi; виготовляють нескладнi iнструменти, сiльськогоспо?дарський i спортивний iнвентар.
  Допомагають мiсцевим органам влади, дружинникам пiдтримувати громадський порядок, охороняти зеленi насадження, тварин, виявляти браконьєрiв, порушникiв громадського порядку, розкрадачiв влас?ностi та природних багатств; беруть участь у роботi за?гонiв юних друзiв природи, юних друзiв прикордонни?кiв, юних друзiв мiлiцiї. Беруть участь у бесiдах i дис?путах про непримиреннiсть до дармоїдства й утриман?ства, органiзовують громадську думку колективу проти недбалостi та безвiдповiдальностi; вживають заходiв громадського впливу на учнiв, якi несумлiнно виконують свої трудовi обов'язки.
  
  8. Наука-технiка. Сприяння творчому розвитку особистостi.
   Вивчають державнi документи про оволодiння знаннями та всiм багатством свiтової культури, положення Конституцiї України про необхiд?нiсть оволодiння глибокими i мiцними знаннями. Про?водять козацькi збори: "Право на освiту в Українi гарантується Конституцiєю", "Знання по?трiбнi, як гвинтiвка в бою", "НТР та наша навчальна праця". Слухають лекцiї, переглядають та обговорюють кiнофiльми про найважливiшi досягнення нашої науки ("Космiчна епопея", "Вiтчизняна наука i космос", "Нау?ка на службi миру", "Наука i мужнiсть"). Проводять зустрiчi з передовиками виробництва, науки, культури; беруть посильну участь у пошуково-дослiднiй та рацiона?лiзаторськiй дiяльностi з пiдприємствами - шефами, радгоспами, колгоспами, навчальними закладами; нав?чаються в гуртках "Юний винахiдник", "Математика i виробництво", "В свiтi технiки". Беруть участь у робо?тi шкiльних лекторiїв, розповiдають ровесникам i молодшим товаришам про вимоги до освiтнього рiвня мо?лодi, про роль науки в сучасному суспiльствi. Визна?чають свої нахили, здiбностi, вибирають один з можли?вих шляхiв здобуття середньої освiти (загальноосвiтня школа, середнiй спецiальний навчальний заклад, профе?сiйно-технiчне училище), знайомляться з потребами сво?го району в рiзних професiях; вивчають ту галузь ви?робництва, в якiй збираються працювати. Беруть участь у зустрiчах iз спецiалiстами промислового та сiльсько?господарського виробництва, транспорту, сфери обслу?говування, з учнями та викладачами технiкумiв i про?фесiйно-технiчних училищ.
  Створюють iнформацiйнi центри "В свiтi цiкавих фактiв", "Це цiкаво"; оформляють стенди, випускають уснi журнали; проводять вечори наукової фантастики, конкурси захисту фантастичних проектiв, предметних га?зет та бюлетенiв, вечори розгаданих i нерозгаданих таєм?ниць, запитань i вiдповiдей; навчаються в предметних гуртках, клубах за iнтересами; беруть участь у роботi дитячих технiчних станцiй, лабораторiй. Удосконалю?ють навички роботи з топографiчною картою, користу?ються рiзними видами карт, складають економiко-географiчнi характеристики галузей народного господарства України, районiв, мiст. Використовують мiсцевий географiчний матерiал, аналiзують та оброб?ляють данi, пов'язанi з його економiкою, мiсцевими гео?графiчними природними умовами. Креслять дiаграми, графiки та схеми виробничих зв'язкiв, картосхеми про?мислових i транспортних вузлiв з позначенням вантажо?потокiв. Ведуть щоденники екскурсiй, походiв, беруть участь у козацьких зборах ("Як ти органiзовуєш свою навчальну працю вдома", "Свiт тво?їх iнтересiв"); беруть участь у гуртках i семiнарах з наукової органiзацiї працi "Учись учитися"; знайомлять?ся з лiтературою народiв України; вивчають та аналiзують її найбагатшi нацiональнi традицiї; дивляться телепере?дачi "Винахiдник", "Українська мова", "Книга в твоєму життi" та iн. Проводять олiмпiади з навчальних пред?метiв, виготовляють навчальнi посiбники для шкiльних кабiнетiв, вивчають фотоапарат, проекцiйний лiхтар, епi?дiаскоп, кiноапарат, кiнокамеру, магнiтофон, комп"ютер; керують технiчними та предметними гуртками, пiзнавальними iг?рами учнiв молодших класiв. Проводять у загонах олiм?пiади, конкурси юних знавцiв фiзики, iсторiї, географiї, любителiв природи тощо, органiзовують вечори цiкавої науки; знайомляться з життям та дiяльнiстю вчених України, iнших країн, з їхнiми видатними науко?вими вiдкриттями; готують огляди робiт юних натура?лiстiв. Оформляють стенди "Хочу все знати", "Новини науки i технiки"; набувають навичок групової роботи при розв'язуваннi завдань пiдвищеної складностi; бе?руть участь в охоронi природи, рослин i тварин.
  Беруть участь у пiдготовцi та проведеннi громадських оглядiв знань, у змаганнi мiж класами за право рапор?тувати трудовим колективам про успiхи в навчаннi; ви?користовують ранiше набутi вмiння та навички у процесi розв'язання колективних пiзнавальних завдань; беруть активну участь у роботi органiв учнiвського само?врядування, спрямованiй на органiзацiю пiзнавальної дiяльностi в позаурочний час; наслiдують девiз козацької органiзацiї "Жодного вiдстаючого поряд"; зу?стрiчаються з ученими, представниками пiдприємств про?мисловостi, сiльського господарства, сфери обслугову?вання; звiтують перед трудовими колективами про взятi зобов'язання. Ведуть у колективi активну боротьбу за знання, допомагають вiдстаючим.
  Учаться рацiонально органiзовувати навчальну пра?цю; удосконалюють навички складання математичних розрахункiв, рiзних вимiрiв та геометричних побудов; оволодiвають технiкою проведення фiзичного, хiмiчного, бiологiчного експерименту. Учаться застосовувати здо?бутi знання пiд час розв'язання завдань, виконання най?простiших розрахункiв практичного характеру. Готують повiдомлення за джерелами, письмово та усно рецен?зують роботи товаришiв; самостiйно записують основнi положення розповiдей та лекцiй учителя, вчаться видi?ляти i запам'ятовувати головне з прочитаного; розв'я?зують пiзнавальнi завдання; учаться встановлювати причинно-наслiдковi залежностi, аналiзувати факти, зна?ходити закономiрностi, вникати у предмети або явища, що вивчаються, виявляти їх особливостi, йти вiд фактiв до висновкiв. Пишуть твори на матерiалi прочитаного та на власному життєвому досвiдi, удосконалюють куль?туру усної та писемної мови; виступають з доповiдями й повiдомленнями, знаходять необхiдну лiтературу в ка?талогах, складають бiблiографiчнi довiдки. Роблять ви?писки, складають вiдгуки про прочитане, обговорюють рекомендованi для позакласного читання книжки, скла?дають бiблiографiю книжок i статей, учаться конспекту?вати статтi, беруть участь у роботi клубiв любителiв книжки, обговорюють рекомендованi питання "Як пра?вильно читати книжки", "Як навчитися правильно знахо?дити потрiбну лiтературу". Учаться самостiйно здобува?ти знання, користуючись книжками, довiдниками, гра?фiками, таблицями та iншими джерелами; учаться складати уснi й письмовi звiти про виконання навчальних та позанавчальних завдань; самостiйно складають i ви?конують план домашнього читання, читають спецiальнi журнали.
   Формують громадську думку колективу класу, козацької групи, класної козацької органiзацiї, спрямовану на запобiгання недисциплiнованостi й за?судження її, виховують нетерпиме ставлення до пропус?кання урокiв та факультативних занять, порушень ре?жиму дня, невиконання домашнiх завдань, недбалого поводження з пiдручниками, навчальними посiбниками.
  
  IУ. СОЦIАЛЬНА КУЛЬТУРА
  
  9. Держава-нацiя. Громадянське виховання.
  В процесi урокiв, позакласних за?ходiв, роботи козацького загону та джурової ор?ганiзацiї учнi знайомляться з подiями громадсько-по?лiтичного життя в Українi та за рубежем. Знайом?ляться iз суспiльним та державним устроєм України. Проводять свята, бесiди, екс?курсiї та зустрiчi, присвяченi єдностi трьох поколiнь козацького руху.
  На уроках, тематичних iнформацiях, бесiдах знайомляться з постановами держави й уряду, пiдсумками виконання народногосподарських пла?нiв, iз завданнями рiчних планiв розвитку народного господарства, з перспективами роз?витку свого мiста, села, району, пiдприємства-шефа. Продовжують вивчати iсторiю свого краю, збирати iсто?ричнi документи; записують спогади старожилiв, зустрi?чаються з ветеранами боротьби i працi, з керiвниками трудових колективiв, передовиками виробництва. Зби?рають факти про втiлення в життя планiв розвитку нашої країни.
  Беруть участь у створеннi шкiльних краєзнавчих, iсторичних музеїв та експозицiй, проводять екскурсiї, виступають з повiдомленнями в молодших джурових загонах i групах. Вивчають дiяльнiсть Рад мiсцевих депутатiв, виконують їх зав?дання. Знайомляться з практикою роботи рай(мiськ) суду, виборчої дiльницi. В перiод виборчої кампанiї до Рад мiсцевих депутатiв, до судових органiв чергують на виборчих дiльницях, допомагають випусками стiнної газети, бюлетенiв, поздоровляють молодих виборцiв, бе?руть участь в органiзацiї святкових концертiв. Слухають розповiдi та беруть участь у бесiдах на теми "Майбутнє, яке починається сьогоднi"; дивляться фiльми, спектаклi й теле?передачi, слухають радiопередачi про бойовi подвиги i славнi трудовi справи людей України, про козацькi органiзацiї. Продовжують вивчати iсторiю Гiмну, Прапора, Герба України i знайом?лять з нею джур, суворо виконують зв'яза?нi з ними ритуали. Знайомляться з творами лiтератури, музики, живопису, скульптури про українську дiйснiсть i про героїчне минуле нашого народу. Активно допома?гають трудящим рiдного краю в їхнiх справах на благо Батькiвщини.
  Знайомляться з внутрiшньою та зовнiшньою полiти?кою України, з видатними особами, лауреатами Державних премiї, з досягненнями промисловостi й сiль?ського господарства, науки i культури; поглиблюють свої уявлення про iдейнiсть лiтератури i мистецтва; чи?тають книжки й журнали, дивляться кiнофiльми i спек?таклi про українську молодь. Обговорюють порушенi в них питання громадсько-полiтичного життя, оцiнюють подiї. Органiзовують наочну агiтацiю в кошi: випускають iнформацiйнi бюлете?нi, "блискавки", агiтплакати. Беруть участь у дiяльностi джурового лекторiю; виступають з тематичними iнформацiями перед ровесниками i молодши?ми джурами та козачатами; допомагають поширювати серед населення суспiльно-полiтичну лiтературу. Допо?магають вихователям проводити iнформацiї, бесiди, обговорення матерiалiв газет "Рiч про Адамiвську Сiч", " Рiч про Буджацьку Сiч", складають пам'ятки для юних читачiв газет. Оволодiвають умiннями та навичками, необхiдними для екскурсоводiв шкiльного музею. Про?водять доступну вiковi агiтацiйно-масову роботу серед населення: поздоровляють кращих працiвникiв пiдприємств, якi шефствують над школою, з одержанням нагород, з перемогою в трудовому змаганнi. В днi знаменних дат поздоровляють ветеранiв вiй?ни i працi, жителiв мiкрорайону, розповiдають їм про свою участь у громадсько-полiтичному життi школи, се?ла, мiста, областi, краю, країни. Вдома в сiм'ї знайомлять молодших з рiзними подiями громад?сько-полiтичного життя в країнi й за рубежем, прив?чають їх регулярно знайомитися з матерiалами дитячих журналiв та газет. Разом з дорослими дивляться, слу?хають, обговорюють радiо- й телепередачi на суспiльно-полiтичнi теми. Знайомляться з трудовою та бойовою бiографiєю батькiв, родичiв, сусiдiв, їхньою громадсько-полiтичною дiяльнiстю.
  Активно виконують заклики Українського козацтва, беруть участь у Всеукраїнських джурових акцiях. Готуються до вступу в козацтво: вивчають Статут Українського козацтва, його iсторiю, документи й матерiали Великих та крайових Рад. Знайомляться з традицiями i справами козацької органiзацiї своєї школи, пiдприємства-ше?фа, iз сьогоднiшнiми справами козацтва. Зустрiчаються з ветеранами козацтва. Виконують доручення шкiльної джурової органiзацiї. Беруть участь у вiдкритих козацьких зборах, диспутах. Здобутi знання ви?користовують для бесiд з молодшими товаришами. Ак?тивно працюють в органах самоврядування школи i Ради Джур та Дан. Органiзовують роботу школи козацького активу. Виступають органiзаторами й актив?ними учасниками роботи музеїв, полiтичних клубiв. Проводять у кошi конкурси полiтичного малюнка й плаката, органiзовують пiдготовку та проведення полi?тичних акцiй i кампанiй. Допомагають вести iдейно-ви?ховну роботу в козацькиих загонах. Беруть участь у навчаннi та вихованнi джурових загонiв. Знайомлять молодших козачат з традицiями коша, навчають їх планувати роботу, проводити збори, лiнiй?ки, свята, колективнi трудовi операцiї, суспiльно-полi?тичнi секцiї. Дбають про залучення всiх ровесникiв та молодших до участi в громадсько-полiтичному життi свого колективу, рiдного села, мiста, країни. Допома?гають товаришам оволодiвати вмiннями та навичками, необхiдними для успiшної громадсько-полiтичної дiяль?ностi. Принципово оцiнюють вклад кожного в громадсько-полiтичну роботу. Збирають матерiали, випускають "блискавки" та бюлетенi, беруть участь у мiтингах протесту, мiтингах солiдарностi, в збираннi коштiв для подання допомоги народам, якi бо?рються iз гнобленням, в зустрiчах з їх представниками.
  На тематичних iнформацiях, козацьких та джурових зборах, мiтингах засуджують полiтику расизму, неофашизму. Обговорюють та принципово оцi?нюють факти iдейної незрiлостi, громадської пасивностi, що трапляються в навколишньому життi, вiдображають?ся на сторiнках перiодичної преси.
  
  10. Iсторiя козацтва. Превентивне виховання.
  Пiдтримання громадського по?рядку. Проводять джуровi й козацькi збори на теми: "Конституцiю треба знати, її треба додержувати", "Наступає твоя громадянська зрiлiсть". Беруть посиль?ну участь у конференцiї, яку органiзовують старшоклас?ники: "Закон на вартi iнтересiв Батькiвщини", готують окремi повiдомлення про гуманну спрямованiсть українських законiв. Переглядають та обговорюють кiнофiль?ми й вистави, присвяченi роботi працiвникiв мiлiцiї. Беруть участь у читацькiй конференцiї на те?му "Працiвники мiлiцiї в творах українських письменникiв". Збирають матерiал про вiдважних мiлiцiонерiв ра?йону, мiста.
  Знайомляться з постановами державних органiв та громадських органiзацiй про поведiнку неповнолiтнiх. Готують питання на правовi теми, збирають та аналi?зують висловлювання великих людей про закони суспiль?ства, їх важливiсть i необхiднiсть. Знайомляться з Ос?новами законодавства про охорону здоров'я, охорону природи, про охорону iсторичних пам'яток. Читають та обговорюють твори на цi теми.
  Проводять тематичнi вечори: "Ти i закон", "Закон i совiсть", вечори запитань i вiдповiдей на правовi теми з участю народних дружинникiв, депутатiв мiсцевих Рад, працiвникiв суду, прокуратури, мiлiцiї. Випускають газету, усний журнал "Людина i закон"; готують вистав?ку книжок на правовi теми. Беруть участь у конкурсi на кращий альбом-збiрник прислiв'їв i приказок про ставлення до закону. Дивляться телепередачi щодо кур?су "Основи правознавства".
  Вчаться самостiйно оцiнювати вчинки людей i свою поведiнку з погляду вимог українського законодавства. Беруть участь у дiяльностi загонiв (клубiв) юних друзiв мiлiцiї, "голубих патрулiв". Допомагають козачатам III- IV класiв вивчати правила поведiнки й додержувати їх, виховувати в собi вiдповiдальне ставлення до громадсь?ких доручень, почуття колективної та особистої вiдпо?вiдальностi (за свою поведiнку й поведiнку iнших), звич?ку дбайливо ставитися до громадської власностi. Допо?магають дружинникам i мiсцевим органам влади пiдтримувати порядок, охороняти природу; беруть участь у чергуваннях та патрулях охорони громадського поряд?ку в школi й за її межами, органiзовують допомогу джур "Козацькому прожекторовi".
  З'ясовують випадки порушення дисциплiни в шко?лi, громадського порядку на вулицi; виступають на джурових, козацьких i класних зборах, перед това?ришами з критикою власних вчинкiв, намiчають конкрет?нi шляхи їх усунення. Оцiнюють дисциплiну в класi, школi, засуджують випадки порушення дисциплiни, пра?вил поведiнки, несумлiнного ставлення до навчальних i громадських обов'язкiв, псування майна. Не дозво?ляють ровесникам робити поганi вчинки, порушувати правила громадського спiвжиття; не проходять повз антигромадськi дiї навколишнiх.
  
  
  Д. МОЛОДI КОЗАКИ ТА БЕРЕГИНI ( УЧНI 9 - 11 КЛАСIВ )
  
  I. КУЛЬТУРА ТIЛОВИХОВАННЯ
  
  1. Система здоров"я. Здоровий спосiб життя. 2. Козацька вiйськова справа. Вiйськово-патрiотичне виховання.
   Органiзовують i проводять вечори, бесiди, лекцiї та конференцiї про спорт i туризм, змiцнення здоров'я, загартовування, про важливiсть фiзичного виховання для формування гар?монiйно розвиненої особи; зустрiчаються з вiдомими спортсменами, тренерами, спортивними суддями, спорт?сменами, медичними працiв?никами та працiвниками фiзичної культури й спорту.
  Постiйно стежать за розвитком фiзичної культури, спорту й туризму в нашiй країнi та за рубежем по газе?тах i журналах, радiо й телебаченню. Переглядають та обговорюють кiнофiльми на спортивну тематику, вiдвiдують спортивнi змагання; читають спецiальну й худож?ню лiтературу про спорт, туризм, фiзичний розвиток лю?дини, про видатних спортсменiв, тренерiв i спортивних суддiв, про те, яке мiсце займають фiзична культура, спорт i туризм у життi багатьох видатних людей.
  Складають самi правильний режим дня, план занять фiзичною культурою, спортом i туризмом, та додержують їх. Суворо додержують правил особистої та громадської гiгiєни i санiтарiї. Удосконалюються у вибраному видi спорту, прагнуть до досягнення високих результатiв, вiд?стоюють спортивну честь колективу на загальношкiльних змаганнях. Беруть участь у спортивних змаганнях, спар?такiадах школи, захищають честь колективу школи на районних, мiських, обласних змаганнях; складають норми комплексу "Козацьке здоров"я", вико?нують нормативи спортивних розрядiв у вибраних видах спорту. В школi й у позаурочний час удосконалюють технiку виконання вправ у спортивнiй гiмнастицi, легкiй атлетицi, лижнiй пiдготовцi, удосконалюють технiку й тактику в спортивних iграх. Беруть участь у Всеукраїнських експедицiях по мiсцях революцiйної слави Ко?зацтва; виконують нормативи на значок " Юний турист " i на спортивнi роз?ряди по туризму. Ведуть краєзнавчу i пошукову роботу згiдно iз завданнями туристських гурткiв та шкiльних музеїв. Оволодiвають початковою вiйськовою пiдготов?кою. Беруть участь у роботi гурткiв та секцiй вiйськової справи, у змаганнях та конкурсах, якi входять до гри "Джура". Беруть участь у роботi оборонно-масових гурт?кiв та секцiй ДТСААФ, в олiмпiадi ПВП, табiрних збо?рах. Подають першу медичну допомогу, запобiгають спортивному травматизму, удосконалюють навички са?моконтролю в процесi занять спортом.
  Проводять роботу iнструкторiв на громадських заса?дах за вибраними видами спорту з молодшими школя?рами та пiдлiтками, органiзовують i проводять з ними зарядку, фiзкультхвилинки. Допомагають готувати мо?лодших школярiв i пiдлiткiв до складання норм комп?лексу "Козацьке здоров"я".
  Органiзовують будiвництво спортивних споруджень на шкiльнiй територiї та в дворах, стежать за дисциплiною, порядком i чистотою на спортивних майданчиках. Про?водять заняття в туристських гуртках; органiзовують по?ходи, екскурсiї з молодшими школярами та пiдлiтками по мiсцях слави Козацтва; працюють по?мiчниками керiвникiв походiв - молодшими iнструкто?рами по туризму. Органiзовують i проводять туристськi зльоти та змагання. Проводять роботу гурткiв i секцiй вiйськової справи.
  Органiзовують i проводять змагання та конкурси, що входять в iгри "Джура" та "Сокiл", олiмпiаду ПВП. Особистим прикладом показують молодшим школярам та пiдлiткам правильне ставлення до фiзичної культури, спорту й туризму, до громадської санiтарiї та гiгiєни.
  
  II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА
  
  3. Родовiд. Родинно-сiмейне виховання. 4. Традицiї. Моральне виховання.
   Вивчають питання Програми та Статуту Українського козацтва, рiшень Рад Українського козацтва та Молодої Сiчi про виховання молодi; поглиблюють уявлення про прин?ципи й норми загальнолюдської моралi; засвоюють суть основних етичних категорiй. Готують i проводять конфе?ренцiї на теми: "Норми загальнолюдської моралi" та iн. Пишуть реферати, твори, роблять огляди матерiалiв преси з питань моралi: "Сенс життя-в чому ти його бачиш?", "Про почуття громадського обов'язку", "Образ молодого ро?бiтника в художнiй лiтературi", "Твоя перепустка в завт?ра-твої сьогоднiшнi справи", "Що означає будувати життя i влаштовуватися в ньому?". Засвоюють вимоги загальнолюдської моралi про необхiднiсть особистого прак?тичного внеску кожної людини в розбудову держави та громади. Аналiзують конкретнi факти i явища повсякденного життя; виявляють принципи та норми загальнолюдської моралi в передових колективах фабрик, заводiв, установ, знайомляться з моральною атмосфе?рою цих колективiв, їх прогресивними рухами та почи?наннями, пiзнають суть ставлення до суспiльства, колек?тиву, працi; вчаться у трудових колективiв створювати високоморальнi стосунки в шкiльному колективi. Ке?руються принципами морального кодексу в навчаннi, працi, у взаємовiдносинах з людьми.
  Беруть участь у Всеукраїнському похо?дi по мiсцях слави козацтва, здiйснюють експедицiї по рiдному краю i країнi, разом з козацькою органiзацiєю шефського пiдприємства вивчають минуле, сучасне i майбутнє свого краю (мiста, села, району, областi), зустрiчаються з ветеранами воєн i працi. Бе?руть участь в охоронi природи рiдного краю та прим?ножують її багатства, створюють шкiльнi краєзнавчi му?зеї, виставки, кiмнати бойової слави, беруть участь у воєнно-спортивнiй грi "Джура". Беруть активну участь у воєннiй початковiй пiдготовцi допризовної молодi. Ор?ганiзовують урочистi проводи випускникiв школи у Армiю України, шанування ветеранiв; проводять зустрiчi з колишнiми випускниками школи, нинi солдатами, пiд девiзом "Спасибi собi, солдат!". Про?водять у школi днi й фестивалi дружби, присвяченi школярам зарубiжжя. Продовжують вивчати бойо?вi подвиги учасникiв руху Опору. Вивчають особливостi життя та побуту рiзних народiв, переписуються iз за?рубiжними учнями, проводять заочнi змагання, обмiнюються делегацiями.
  Проводять козацькi збори, органiзовують лек?цiї, диспути, виставки на героїко-патрiотичнi теми. Ор?ганiзовують шкiльнi вечори: "Моя Вiтчизна-Україна", "Це потрiбно живим", "Чи готовий ти до захисту Батькiвщини?", "Герої не вми?рають", "Про тих, хто вистояв i перемiг", "Нiхто не за?бутий, нiщо не забуто", "Бути солдатом, офiцером Збройних Сил України -висока честь" i т. п. Органi?зовують читацькi конференцiї за книгами про вiйськовослужбовцiв. Створюють кiноклуби старшокласникiв "Служу Українi". Беруть участь у збираннi коштiв на спо?рудження пам'ятникiв воїнам-героям, допомагають спо?руджувати цi пам'ятники. Несуть почесну варту бiля Вiчного вогню.
  Знайомляться iз змiстом моральних норм, у яких ви?ражений принцип колективiзму; пiдготовляють та про?водять бесiди: "Яким я хочу бачити свiй колектив?", "Що дає колектив менi-що йому?", "Принцип колек?тивiзму-могутня зброя i сила трудящих людей!" Про?водять козацькi збори: "Якими нормами живе наш колектив?", "Чому важливо берегти честь колективу та виховувати в собi риси колективiста?" Аналiзують жит?тя в колективi, складають портрети свого класного та шкiльного колективiв (дружба й товариство в колекти?вi, взаємна вимогливiсть i допомога, традицiї колекти?ву). Переглядають та обговорюють кiнофiльми, спектак?лi, книжки, статтi про товариськiсть i дружбу; роблять висновки про те, кого можна вважати справжнiм това?ришем; в чому суть приятельських, товариських i друж?нiх стосункiв; що змiцнює та що послаблює дружбу; чи може егоїст бути товаришем, другом; чим дружба вiдрiзняється вiд кругової поруки; вiд чого залежить тривалiсть дружби; чи можуть дружити люди, рiзнi за характером, рiзнi за переконаннями. Проводять збори: "Чого ми навчаємо молодших товаришiв та який досвiд передаємо їм?", "Про шефську роботу нашого класу". Проводять для молодших школярiв та пiдлiткiв бесiди про колективiзм, дружбу i товаришування; допомагають їм установлювати товариськi стосунки, органiзовувати дiяльнiсть, згуртовувати колектив. Виявляють iнiцiати?ву та вiдповiдальнiсть у колективних справах класу, школи.
  Пiзнають суть гуманiзму як норму способу життя, активно утверджують його своїми дiями та вчинками. Виявляють, у чому полягає гуманiстична суть Конституцiї України. Проводять бесiди, органiзовують. лек?цiї на теми: "Гуманiзм-принцип моральний i полiтич?ний", "Людина - вiнець усього живого", "Людина - це звучить гордо". У доповiдях, бесiдах i повiдомленнях ви?користовують матерiал про гуманiстичну суть сучасного українського суспiльства. Добирають з художньої лiтератури, перi?одичної преси конкретнi факти й приклади ставлення до людини в суспiльствi розвинутого гуманiзму. Аналiзують i виявляють гуманiстичний смисл своїх прав та обов'язкiв (право на середню освiту та iн.). Переглядають та обговорюють кiнофiль?ми й спектаклi, радiо- й телепередачi, присвяченi проб?лемi гуманiзм - антигуманiзм. Навчаються гуманiстич?но розв'язувати конфлiктнi ситуацiї. Добирають лiтера?туру, вирiзки з газет та журналiв з проблеми любити людство й любити людину, використовують їх у диспутi "Любити людство-легко, любити людину-важко". Обговорюють i розв'язують питання; чи вмiємо ми бе?регти гiднiсть людини, свою особисту гiднiсть; критикує?мо людину чи її ставлення до навчання, працi, людей; оцiнюємо людину чи її справи; боремося з людиною чи за людину та iншi. Проводять козацькi збори: "Критика - допомога. Критика - зброя", "Вимогливiсть до людини - повага до неї". Керуючись принципом "людина людинi - друг, товариш i брат", прагнуть бу?ти скромними, уважними, ввiчливими iз старшими, ровес?никами, молодшими. Проводять для молодших товари?шiв бесiди про гуманiзм, самi показують приклад гуманних стосункiв. Запозичують досвiд у трудових ко?лективах.
  Свiдомо виконують правила поведiнки. Проводять лекцiї, бесiди на теми: "Дисциплiна в нашому суспiль?ствi-це явище моральне i полiтичне" (А. С. Макаренко), "Дисциплiна колективу та дисциплiна в колективi"; диспути: "Дисциплiна" - свобода чи необхiднiсть?",. "Дисциплiна та самодисциплiна". Пропагують Правила для учнiв, зразки дисциплiнованостi; утверджують у школi традицiї дисциплiнованої поведiнки; добиваються пiдвищення дисциплiни серед ровесникiв, молодших шко?лярiв та пiдлiткiв.
  Засвоюють суть єдностi внутрiшньої та зовнiшньої культури. Вивчають норми та правила культури спiлку?вання з людьми; з художньої лiтератури, газет та жур?налiв добирають матерiали i проводять заняття на те?ми: "Iсторiя розвитку етикету", "Гуманiзм-принцип загальнолюдської культури поведiнки", "Про єднiсть внутрiшньої та зовнiшньої культури", "Учiться володiти собою"". "Будьте великодушнi", "Про ввiчливiсть, скромнiсть та послужливiсть", "Такт i делiкатнiсть", "Точнiсть i пунк?туальнiсть", "Мiмiка, жест, тон, мова - основа естетич?ного стилю". Вчаться слухати, розмовляти, заперечувати, переконувати та сперечатися. Стежать за своїм зовнiш?нiм виглядом, вчаться бути елегантними. Проводять бе?сiди, лекцiї, диспути: "В людинi все повинно бути пре?красним", "Чого нiхто не повинен бачити", "Час, смак, стиль", "Про смаки сперечаються". Вносять культуру та естетику в повсякденне життя; розширюють свої уявлення про естетику побуту, культуру поведiнки в сiм"i, в мiсцях розваг, працi й вiдпочинку; пiзнають та засто?совують правила гостинностi, поздоровлення, листуван?ня; правила бути глядачем i слухачем; навчаються куль?турi танцю; беруть участь в органiзацiї та проведеннi вечорiв вiдпочинку, розумного й цiкавого дозвiлля в школi та її мiкрорайонi. Додержують культури поведiн?ки в школi, у виробничому та громадському життi. Про?пагують норми культури поведiнки серед молодших шко?лярiв та пiдлiткiв, навчають їх органiзовано, вiдповiдно до правил громадського спiвжиття, проводити своє дозвiлля, у всiх сферах життя додержувати засвоєних правил культури поведiнки.
  Розширюють свої уявлення про способи самовихован?ня моральних якостей. Приймають особистi плани само?вдосконалення та вико?нують їх. Дискутують на теми: "Ким бути та яким бу?ти?", "Робити життя-з кого?", "Чи можна змiнити свiй характер?", "Як виховувати в собi риси справжньої людини?", "Як стати врiвнi з вiком?", "Твiй iдеал - який вiн?", "Подвиг- це надзвичайнiсть чи буднi?", "В життi завжди е мiсце подвигам". .Систематично обговорюють характеристики на кожного члена колективу (що нового з"явилось у поведiнцi, як ставиться до навчання, пра?цi, громадського життя, до колективу, до себе i людей, якi якостi в собi виробляє); дають принципову оцiн?ку своєї поведiнки та поведiнки товаришiв. Добирають приклади складних моральних ситуацiй, обговорюють шляхи їх розв'язання, обмiнюються, з товаришами дос?вiдом, як керувати своїми бажаннями, вчинками, ство?рюють громадську думку навколо позитивних вчинкiв та дiй.
  Розвивають i поглиблюють дружнi й товариськi сто?сунки, прагнуть уносити в них душевну чулiсть i благо?родство, моральну красоту й естетику, будують їх, ви?ходячи з правильних уявлень про мужнiсть та жiночнiсть; поважають людську гiднiсть i честь кожного, дiють вiд?повiдно до цих етичних принципiв; тонко розумiють особливостi почуттiв i переживань юнакiв та дiвчат; виявляють чутливiсть та делiкатнiсть до почуттiв това?ришiв i подруг; пiзнають взаємозв'язок любовi й духов?ної культури людини; вчаться цiнувати дружбу й любов, керувати своїми почуттями, виявляти непримиреннiсть до хамства, непристойностi, вульгарностi або легковаж?ностi у взаєминах, активно беруть участь у пiдготовцi та проведеннi диспутiв i бесiд з питань взаємин статей, пiдготовки молодi до сiмейного життя. Обговорюють статтi, книжки, кiнофiльми, спектаклi з даної проблема?тики, наслiдують у життi моральний iдеал сiм'ї, внутрiшньосiмейних стосункiв.
  Борються з фактами порушень правил громадського спiвжиття, з виявами бездуховностi, цинiзму, з пияцт?вом та хулiганством, нетовариським ставленням до дiв?чини, жiнки, з виявами несправедливостi й черствостi, кар'єризму, нечесностi, дармоїдства. Створюють "Козацький прожектор", оформляють "Вiкна сатири" та вiтрини "Не проходьте мимо". Допомагають постам i групам сприяння громадського контролю; запобiгають амо?ральним вчинкам навколишнiх, допомагають виправити?ся тим, хто їх допускає. З принципових позицiй оцiнюють негiднi загальнолюдського способу життя дiї та вчинки, вияв?ляють причини та добиваються їх усунення як у шкiль?ному й класному колективах, так i в навколишнiй дiйс?ностi. Проводять диспути, бесiди: "З якими трудноща?ми зустрiчаємося в життi? Як з ними боремося?", "Що допомагає та що заважає менi й моїм товаришам наслi?дувати принципи морального кодексу?", "Вчинки, якi завдають шкоди колективу, особистостi", "Чого я не хо?чу брати на майбутнє?", "Курiння та пияцтво-чи тiль?ки особиста справа?" та iнше. Створюють негативну громадську думку навколо випадкiв аморальностi.
  
  5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання.
   Вивчають основи естетики та мистецтвознавства, переконуються в тому, що в основi мистецтва лежить наполеглива творча пра?ця. Розширюють знання про мистецтво, його суть i роль у формуваннi свiтогляду, про естетичнi iдеали та художнiй смак; спостерiгають за красою тру?дової дiяльностi кращих виробничникiв, пiзнають есте?тику працi, вчаться красиво, натхненно працювати. Сприймаючи красу природи, працi людини, сучасної мiсь?кої культури, передають свої враження в рiзних видах творчих робiт-малюнках, фотографiях, вiршах i т. п.
  Знайомляться з багатонацiональною естетичною куль?турою українського народу на лекцiях, концертах, зуст?рiчах з майстрами мистецтв. Слухають лекцiї та чи?тають лiтературу про сучасне українське i зарубiжне мистецтво. Вiдвiдують театри, музеї, картиннi галереї, виставки, знайомляться з пам'ятками мистецтва. Слу?хають та аналiзують музичнi твори композиторiв, виконання сучасних українських та зарубiжних музикантiв, вчаться правильно оцiнювати сучасну естраду й джазову музику. Вивчають класичну й сучасну хореографiю. Див?ляться та обговорюють телепередачi, присвяченi питан?ням естетики; роблять огляди книжок з мистецтвознав?ства, читають i обговорюють кращi твори сучасної вiт?чизняної та зарубiжної лiтератури рiзних жанрiв; бе?руть участь у конкурсах пiснi, музики, танцю та iнших видiв художньої самодiяльностi. Стежать за обговорен?ням новинок художньої лiтератури на сторiнках газет, журналiв.
   Обговорюють новi спектаклi, кiнофiльми, радiо й телепередачi. Вчаться самостiйно аналiзувати художнi твори, розбиратися в творчих методах i стилях; беруть участь в охоронi та впорядкуваннi паркiв, музейних за?повiдникiв, пам'яток культури, народної творчостi. Бе?руть участь у фольклорних експедицiях, у пошуковiй роботi, знайомляться з фондами краєзнавчих музеїв, мiс?цевих бiблiотек, архiвiв, приватних зiбрань та колекцiй.
  Удосконалюють свої знання, умiння та навички в улюбленому видi художньої творчостi, навчаються в мис?тецтвознавчих гуртках, на факультативах художнього циклу, у клубах любителiв мистецтв. Пишуть твори, по?в'язанi з iсторiєю театру, кiно, живопису, музики, архi?тектури; розкривають рiзноманiтнi зв'язки рiзних видiв мистецтв; самостiйно проводять мистецтвознавчi та лi?тературознавчi дослiдження, вивчають критичну лiте?ратуру.
  Органiзовують виставки репродукцiй та фотографiй видатних творiв мистецтв, випускають класнi лiтератур?нi журнали, плакати, альбоми, стiннi газети, присвяченi окремим майстрам та художнiм колективам. Проводять агiтпоходи, концерти художньої самодiяльностi в сiль?ських школах.
  Керують у школi художнiми гуртками, органiзовують шкiльнi унiверситети культури, концерти, фестивалi та днi мистецтв, вечори дружби народiв, конкурси; беруть участь у лекцiях-концертах, музичних вiкторинах, фес?тивалях. У своєму та пiдшефному класах, у бiблiотеках органiзовують i проводять лiтературно-музичнi вечори, пов'язанi з пам'ятними датами життя рiзних дiячiв мис?тецтв. Працюють екскурсоводами в мiсцевих та шкiль?них музеях, пропагують естетичнi й мистецтвознавчi знання, а також художнi твори у своєму та пiдшефному класах, у бiблiотеках, ЖЕКах, на виробничих пiдпри?ємствах; оволодiвають мистецтвом розповiдi, умiнням добирати факти, працювати самостiйно. Органiзовують виставки дитячої творчостi в школi й на шефському пiдприємствi, в ЖЕКах.
  Пояснюють молодшим школярам, що красиве в лю?дини, в її працi, побутi; допомагають художньо офор?мити iнтер'єри, створювати альбоми, монтажi, картиннi галереї. Розбивають квiтники i клумби на шкiльнiй дi?лянцi, в мiкрорайонi школи, за мiсцем проживання. Ут?верджують норми загальнолюдського етикету, проводять заняття з молодшими школярами з культури поведiнки, про?водять бесiди про красу працi.
  Слухають лекцiї, доповiдi про су?часне мистецтво. Самостiйно ана?лiзують iдейно-худож?нiй змiст творiв. Роблять огляди книжок в галузi естетики; переглядають i обговорюють дiафiльми, аль?боми та iншi матерiали, присвяченi естетицi.
  Виступають на диспутах, обговореннях спектаклiв, кiно- й телепередач. Беруть участь у боротьбi з мiщанст?вом та вульгарнiстю в побутi, у взаєминах мiж юнаками та дiвчатами, у спiлкуваннi. Випускають бюлетенi, газе?ти, плакати, що висмiюють вульгарнi смаки та моди.
  
  III. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДIЯЛЬНОСТI
  
  6. Природа. Екологiчне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання. 8. Наука-технiка. Сприяння творчому розвитку особистостi.
   Вивчають державнi документи, статтi Конституцiї України про освiту i науку, про перспективи та завдання удосконалення освiтнього рiвня школярiв, беруть участь у пропагандi основних положень цих документiв серед ровесникiв та молодших товаришiв; виступають з доповiдями, лекцiя?ми, повiдомленнями на тему "Розвиток творчих сил, здiбностей i обдарувань людини - закон життя, гарантований Конституцiєю України". Прово?дять козацькi збори, вечори, конференцiї про роль наукових знань: "Наука на службi промисловостi й сiльського господарства", "Наука в дальшому вдоско?наленнi сучасного виробництва", "Шляхи, якi ти виби?раєш"; проводять бесiди з людьми рiзних професiй, з викладачами вузiв i технiкумiв, знайомляться з вимо?гами до рiвня освiтньої пiдготовки сучасного робiтника, трудiвника сiльськогосподарського виробництва, абiтурiента вищих та середнiх спецiальних навчальних зак?ладiв.
  Обговорюють питання про значення самоосвiти, ана?лiзують читацькi iнтереси ровесникiв, свою працю i працю товаришiв у предметних гуртках, шкiльних науко?вих товариствах; знайомляться з науковими вiдкриття?ми видатних учених, лауреатiв Державної премiй України, Нобелiвської премiї. Слухають лекцiї з рiзних галузей науки й культури, здiйснюють екскурсiї в музеї, на виставки, на великi промисловi та сiльсько?господарськi пiдприємства, у науковi центри, у вищi, середнi спецiальнi навчальнi заклади, лабораторiї; бе?руть участь у всесоюзних тижнях науки, технiки й ви?робництва для дiтей та юнацтва, у профiльних школах юних при вузах; органiзовують конкурси робiт за пред?метами рiзних циклiв. Розвивають свої здiбностi в рiз?них видах творчостi; беруть участь у роботi шкiльних гурткiв, в очно-заочних школах, наукових товариствах юних, що дiють на базi наукових центрiв, пiдприємств, дослiдних станцiй, вузiв, позашкiльних установ; органi?зовують конференцiї, вечори, диспути ("Людина в свiтi знань", "Свiт знань та знання про свiт", "Роль знань в умовах науково-технiчної, революцiї" i т. п.). Дивлять?ся та обговорюють телепередачi: "Життя науки", "Кни?га у твоєму життi", "Очевидне - неймовiрне", "Клуб кiноподорожей". Беруть участь в очних та заочних предметних олiмпiадах, у ве?чорах запитань i вiдповiдей, у теоретичних конферен?цiях, рiзних читаннях, присвячених датам червоного ка?лендаря, видатним науковим вiдкриттям вiтчизняних та зарубiжних учених, у творчих конкурсах на кращий ре?ферат, доповiдь, повiдомлення. Органiзовують у школi днi науки, технiки, виробництва з включенням до них лекцiй, бесiд, зустрiч, виставок, науково-популярних фiльмiв; навчаються на факультативах з рiзних предме?тiв. Вивчають та пропагують досягнення української науки i технiки, лiтератури народiв України; готують спе?цiальнi огляди в стiннiй пресi та випусках радiопередач, уснi журнали, органiзовують тижнi й декади науки та лiтератури в школi.
  Органiзовують читацькi конференцiї для молодших школярiв, беруть участь у проведеннi Тижня дитячої книжки, органiзовують огляди робiт з книжкою. Виконують обов'язки лаборантiв, асистентiв, бiблiотекарiв; створюють козацькi лекторiї, готують лекцiї з рiз?них проблем науки i технiки, виступають з ними перед своїми ровесниками, молодшими товаришами, шефами. Допомагають школярам пiдшефного класу в навчаннi, органiзацiї консультацiй, дiляться досвiдом органiзацiї самостiйної роботи; проводять олiмпiади для середнiх та молодших класiв, ведуть рiзнi предметнi й творчi гуртки; керують гуртками з виготовлення навчально-наочних посiбникiв, органiзовують вiкторини з рiзних галузей знань, конкурси, олiмпiади, випускають шкiльнi та класнi рукописнi журнали. Проводять диспути на те?ми, пов'язанi з обов'язком українського школяра в навчаннi: "Навчання-чи це тiльки твоя особиста справа?", "Добре навчатися - це обов'язок i ра?дiсть". Органiзо?вують консультацiї для молодих робiтникiв i колгоспни?кiв, якi здобувають середню освiту без вiдриву вiд виробництва. Виконують складнi груповi завдання пiзна?вального характеру, беруть участь у пiдготовцi та проведеннi навчальних зустрiчей з предмета, органiзовують пiдготовку i проведення конференцiї, консультантiв, навчального активу, звiтують про виконання комсомоль?ських доручень, пов'язаних з органiзацiєю допомоги, в навчаннi.
  Вивчають основи НОП та вимоги до культури розу?мової працi; знайомляться з тим, як працювали видатнi вченi, письменники, дiячi мистецтв; органi?зовують пропаганду знань про елементи наукової органi?зацiї працi, проводять бесiди "Про наукову органiзацiю розумової працi", "Про режим дня та контроль за його виконанням"; беруть участь у циклах лекцiй про культуру та гiгiєну розумової працi. Створюють семiнари "Учись учитися"; використовують стiнну пресу та шкiльне радiо, виставки книжок, посiбникiв, фотомонтажiв, плакатiв для пропаганди способiв рацiональної органiзацiї робочого часу; органiзовують та проводять заняття з молодшими школярами в гуртках "НОП уч?ня"; готують та проводять козацькi збори з обго?воренням питань наукової органiзацiї працi старшокласника; органiзовують лекторiй "Самоосвiта школяра"; проводять обмiн досвiдом рацiональної органiзацiї пiз?навальної дiяльностi; удосконалюють навички самостiй?ної органiзацiї: конспектують першоджерела, складають тези доповiдей, рефератiв, продумують плани й послi?довнiсть етапiв викладу, засоби, методи i прийоми вико?нання роботи, розраховують час, органiзовано виконують намiчений план, критично аналiзують та оцiнюють якiсть виконаної роботи, порiвнюють цiлi й результати, засто?совують логiчнi операцiї: аналiз, синтез, порiвняння, узагальнення, абстрагування, конкретизацiю, iндуктив?ний та дедуктивний способи побудови мiркувань, доказiв та спростувань, установлюють рiзнi види зв'язку й за?лежностi явищ. Оволодiвають основами бiблiотечно-бiблiографiчних знань; знайомляться з публiчними та науково-технiчними бiблiотеками; вивчають iсторiю ви?никнення книжки, роль книжки в нас, за ру?бежем; уважно стежать за мiжнародними виставками книжок, знайомляться з їх тематикою, мистецтвом i тех?нiкою оформлення, висновками журi за оцiнками книжки, iз зберiганням книжок, їх видачею читачам, з роботою бiблiографiчного вiддiлу, читально?го залу, мiжбiблiотечного абонемента. Навчаються ко?ристуватися каталогами, бiблiографiчними довiдниками й покажчиками, допомагають бiблiотекам органiзовува?ти iнформацiю про лiтературу, яка виходить; готують анотацiї на новини художньої, науково-популярної лi?тератури. Знайомляться з методами й способами най?простiших наукових дослiджень, аналiзують ситуацiї, вичленують пiзнавальнi завдання, мобiлiзують свої знан?ня i життєвий досвiд, прагнуть самостiйно знайти новий метод розв'язання, роблять висновки вiдповiдно до но?вого випадку, використовують цi висновки на практицi, набувають умiння працювати з приладами, науковою лiтературою; виконують практичну роботу в лаборато?рiях згiдно iз завданнями вчених, виробничникiв; ведуть пошукову роботу в геологорозвiдувальних партiях, археологiчних, етнографiчних, фольклорних експедицiях, а також органiзовують дiяльнiсть кабiнетiв технiчної творчостi.
  Формують громадську думку козацького й класного колективiв, спрямовану на рiшуче засудження безвiдповiдального ставлення до окремих шкiльних предметiв, нерегулярностi й штурмiвщини в навчаннi, не?дооцiнки НОП, байдужостi, безвiдповiдальностi до нав?чання своїх товаришiв, недооцiнки самостiйної роботи iз самоосвiти.
  Вивчають Конституцiю України та знайомляться з осно?вами трудового законодавства. Вивчають основи сучас?ного промислового й сiльськогосподарського виробницт?ва, принципи планування гос?подарства. В процесi вивчення основ наук i трудового навчання набувають необхiдних для працi полiтехнiчних знань, умiнь та навичок. Беруть участь у систематичнiй продуктивнiй працi на промислових та сiльгосппiдприємствах, навчально-дослiдних господарст?вах, учнiвських виробничих бригадах, лiсництвах, у таборах працi й вiдпочинку, на мiжшкiльних та навчально-продуктивних комбiнатах, у шкiльних майстернях. У спiльнiй продуктивнiй працi з колективами пiдприємств сприймають передо?вi трудовi традицiї, наслiдують їх у життi, показують приклад молодшим товаришам.
  Знайомляться з досягненнями новiтньої технiки, спо?собами пiдвищення продуктивностi працi, оволодiвають основами НОП та загальною культурою виробництва. В навчальному процесi, в екскурсiях на промисловi пiд?приємства, в безпосереднiй продуктивнiй працi дiстають уявлення про енергетичнi й технiчнi основи сучасного виробництва, вчаться технiчно мислити, читати креслен?ня та схеми. Оволодiвають умiнням та навичками тех?нiчного моделювання й конструювання в гуртках i сек?цiях радiоелектронiки, автоматики й технiчної кiберне?тики, малогабаритної технiки, картингу, авiа-, судно- й автомоделювання тощо. Читають журнали: "Юний техник", "Техника молодi", "Моделiст-конструктор", науково-популярну й технiчну лiтературу; беруть участь у конкурсах та оглядах технiчної творчостi, виставках моделей. Проводять обговорення на теми: "Технiчний прогрес", "Технiка майбутнього", "Три поколiння ЕОМ", "Космiчна технiка" та iншi. Випускають шкiльну стiнгазету "Юний технiк", проводять технiчнi вiкторини, зустрiчi й вечори.
  В суспiльне кориснiй продуктивнiй працi виконують Правила для учнiв, додержують норм трудового зако?нодавства для неповнолiтнiх, правил технiки безпеки. Керують усiєю суспiльне корисною дiяльнiстю учнiвсь?кого колективу в школi та поза школою. Навчають мо?лодших товаришiв вiдповiдально виконувати обов'язки в органах учнiвського самоврядування, правильно ста?витися до критики, пiдкорятися прийнятим рiшенням; удосконалюють методи козацького керiвництва джурами в суспiльно кориснiй дiяльностi, показують осо?бистий приклад ретельностi, вiдповiдальностi й iнiцiати?ви в працi. Активно беруть участь у складаннi планiв дiяльностi органiв самоврядування, в органiзацiї пере?вiрки їх виконання та безпосереднього втiлення в життя школи. Планують та здiйснюють систему чергувань по школi, розподiляють пости чергових, складають графiки чергувань та стежать за їх виконанням. Беруть участь у складаннi планiв суспiльне корисної та продуктивної працi, в розподiлi завдань по класах, в оформленнi необ?хiдної документацiї, органiзацiї виставок, складаннi звi?тiв, пiдведеннi пiдсумкiв працi. Органiзовують громад?ське змагання в працi, активно беруть участь у розроб?цi умов та системи облiку показникiв. Допомагають учням УII-VIII класiв органiзовувати трудовi справи, ведуть технiчнi гуртки в школi, очолюють роботу шкiльного бюро винахiдникiв i рацiоналiзаторiв, беруть участь у роботi заводських клубiв юних технiкiв, у юнацьких органiзацiях Всеукраїнського товариства винахiдникiв i ра?цiоналiзаторiв. Активно допомагають батькам у домаш?нiх справах, у доглядi за молодшими та в їх вихо?ваннi.
  Органiзовують у школi й на виробництвi зустрiчi з передовиками та новаторами, представниками масових робiтничих професiй. Органiзовують збирання iнформацiї про перспективи роз?витку та потреби в кадрах рiзних галузей народного господарства в мiстi, районi. Оформляють кутки проф?орiєнтацiї та виставки "Все про професiї", обладнують стенди з iнформацiєю про середнi спецiальнi та вищi навчальнi заклади. Беруть участь у бесiдах з представ?никами навчальних закладiв рiзного профiлю, вiдвiдують цi заклади в "день вiдкритих дверей". Змiцнюють зв'яз?ки з профтехучилищами, з козаками шефських пiдприємств. Разом з батьками й учителями обговорюють перспективи працi за професiєю, яка цiкавить, навча?ються тверезо оцiнювати свої потреби та приводити їх у вiдповiднiсть з особистими даними та об'єктивними потребами мiста, району. Поглиблюють спецiальнi знан?ня, необхiднi для професiї, що вибирається, на факультативних заняттях вiдповiдного профiлю, перевiряють свою придатнiсть до працi за вибраною професiєю, переконуються в тiсному зв'язку загальноосвiтнiх i професiйних знань. Вивчають професiйнi права та обов'язки у професiї, що вибирається, спiввiдношення iз загальними правами та обов'язками українських громадян.
  Дбають про збереження та примноження народного добра, багатств рiдної природи. Очолюють дiяльнiсть учнiвських органiзацiй у боротьбi за збереження шкiль?ного майна, обладнання кабiнетiв, пiдручникiв, за кра?ще збереження верстатiв та машин, iструменту в шкiль?них майстернях, у мiжшкiльних навчально-виробничих комбiнатах, а також робочих мiсць на пiдприємствах. Керують роботою "зеленого" та "голубого" патрулiв в охоронi лiсу, паркiв, скверiв, водойм. Беруть участь у козацьких рейдах боротьби за економiю матерiалiв, сировини, електроенергiї; складають перспективний, план упорядкування нiколи, шкiльної дiлянки, мiкрорайону та беруть участь у його виконаннi. Виявляють iнiцiативу в органiзацiї недiльникiв по обладнанню дитячих та спортивних май?данчикiв, створенню необхiдних умов для iгор, вiдпо?чинку i занять дiтей. Разом з молоддю пiдприємств беруть участь у рейдах "Козацького прожектора". Органiзовують зимовi i лiтнi та?бори працi й вiдпочинку, беруть участь у лiтнiй трудовiй чвертi, в будiвництвi, ремонтi, оснащеннi й оформленнi шкiльних будинкiв та в оформленнi шкiльних кабiне?тiв, бiблiотек, ремонтi меблiв тощо.
  Активно борються з безгосподарнiстю, марнотрат?нiстю, з проявами безвiдповiдального ставлення до тру?дових обов'язкiв у школi та поза її межами. Створюють у колективi атмосферу нетерпимого ставлення до недба?лостi, виявiв корисливих настроїв, обивательської мора?лi, вiдкрито обговорюють подiбнi факти в колективi. Ор?ганiзовують загони джур для охорони громадського порядку за мiсцем проживання, допома?гають дружинникам у роботi на пунктах охорони по?рядку. Активно беруть участь у дiяльностi загонiв юних друзiв мiлiцiї. Разом з козацькою органiзацiєю пiд?приємства виявляють факти кра?дiжок, дописок, допомагають органам державного конт?ролю боротися з цими негативними явищами.
  IУ. СОЦIАЛЬНА КУЛЬТУРА
  
  9. Держава-нацiя. Громадянське виховання.
  Учнi IX-ХI класiв оволодiвають основами фiлософської теорiї, приводять у систему полiтичнi погляди, закрiплюють здобутi знан?ня, умiння та навички в процесi рiзноманiтної громад?ської роботи в козацькiй органiзацiї та загально-шкiльному колективi, беруть участь у розв'язаннi за?гальнонародних завдань. Молодi козаки всiляко допома?гають козацькiй органiзацiї школи, педагогiчному ко?лективовi розвивати в учнiв глибокий iнтерес до суспiль?но-полiтичних знань, пiдвищувати вiдповiдальнiсть за оволодiння суспiльними дисциплiнами. Старшокласники вивчають iсторiю козацтва, традицiї Українського козацтва, його iсторичну роль. Працю?ють з першоджерелами: Конституцiєю України, Програ?мою розвитку Українського козацтва, документами Генеральної канцелярiї, уряду, Молодої Сiчi, окре?мими творами теоретикiв козацтва, учаться їх конспектувати. Слухають лекцiї, проводять бесiди "Про зростання ролi козацтва в розбудовi незалежної України", "Про сучаснi завдання джур та молодих козакiв "; органiзовують вечори запитань та вiдповiдей про найважливiшi полi?тичнi подiї. Вчаться застосовувати вивченi теоретичнi положення для аналiзу, оцiнок не тiльки iсторичних фактiв, а й сучасного суспiльного розвитку.
   Добиваються пiдвищення полiтичної, трудової та громадської актив?ностi кожного старшокласника, глибокого засвоєння козацької теорiї та практичної участi в розбудовi державностi, у виконаннi рiшень козацьких рад, створюють у колективi ат?мосферу принципової вимогливостi до кожного козака. Вивчаючи козацьку спадщину, ор?ганiзовують козацькi уроки, конференцiї за працями теоретикiв козацтва, конкурси рефератiв. Знайомляться з дiяль?нiстю мiсцевих Рад народних депутатiв, профспiлкових та iнших громадських органiзацiй. У перiод пiдготовки до виборiв допомагають виборчим комiсiям та агiтаторам. Створюють козацькi лекторiї та агiтбригади, виступають з лекцiями i концертами в школi, мiкрорайонi, на пiдшефному пiдприємствi, перед батьками. Беруть участь у Всеукраїнськiй туристсько-краєзнавчiй експедицiї, у походi козакiв i молодi по мiсцях слави козацтва. Здiйснюють походи та поїздки по козацьких мiсцях, мiстах-героях, рiдному краю, збагачують експозицiї шкiльних iсторичних, краєзнавчих музеїв, удосконалюють їх роботу. Органiзовують вистав?ки, присвяченi героїчному минулому та сучасному свого краю, iсторiї виробничих колективiв, героїчному шляху козацтва. Регулярно поповнюють знання про дiяль?нiсть пiдприємства-шефа. Беруть участь у громадсько-полiтичнiй та культурно-масовiй дiяльностi трудового ко?лективу. Спiльно з козаками-шефами проводять уроки мужностi. Козацькi читання, козацькi збо?ри, тематичнi вечори, суботники; беруть участь в урочистих засiданнях колективiв-шефiв, у цере?монiях посвячення в робiтничий клас, у мiтингах та де?монстрацiях. Козаки-старшокласники виконують найважливiше доручення Українського козацтва - .керiвництво джуровою органiзацiєю. Працюють загоновими козацькими вожатими, керiвниками гурткiв та секцiй, клубiв за мiсцем проживання, передають козачатам свiй досвiд громадсько-полiтичної дiяльностi; ке?рують дiяльнiстю полiтiнформаторiв, редколегiй стiнних газет i радiогазет, запрошують козачат на уснi журна?ли, вечори запитань i вiдповiдей, навчають їх органiзо?вувати роботу козацьких лекторiїв, агiтбригад. Готують джур до прийому в козаки: проводять заняття в гуртках "Закон козацького життя", "Наше Українське козацтво". Роз'яснюють козачатам роль Українського козацтва у життi українського суспiльства, розповiдають про героїч?ний шлях козацтва та Молодої Сiчi, про iсторичнi перемо?ги, здобутi Українським козацтвом.
  Систематично знайомляться з перiодичною пресою, радiо - й телепередачами, що вiдображають найважливi?шi проблеми громадсько-полiтичного життя в країнi та за кордоном. Своєчасно вiдгукуються на подiї, якi вiдбуваються в свiтi Оперативно органiзовують наочну iнформацiю в школi; випускають iнформацiйнi бюлетенi, "блискавки", агiтплакати, присвяченi громадсь?ко-полiтичному життю, ювiлейним датам. Беруть участь у пiдготовцi пе?редач шкiльного радiо "Свiт за тиждень". Органiзову?ють екстренi повiдомлення про найважливiшi подiї громадського життя, досягнення шефського пiдприємства, про його кращих людей. На оглядових i тематичних iнформацiях обговорюють проблеми громадсько-полi?тичного життя, оцiнюють. Беруть участь у диспутах на теми: "Хто ми? Тiльки майбутнi будiвельники чи сьогод?нiшнi учасники?" та iн. Регулярно органiзовують огляди жур?налiв, щотижневикiв, займаються самоосвiтою, освоюють методи самостiйного навчання. Проводять теоретичнi конференцiї на козацькi те?ми. Виступають з повiдомленнями на суспiльно-полiтичнi теми. Навчаються на факультативах iз суспiльних наук та в полiтичних гуртках. Беруть участь у оглядах творiв учнiв на суспiльно-полiтичнi теми. Вивчають життя й громадсько-полiтичну дiяльнiсть найвидатнiших представникiв свiтового ко?зацького руху. Знайомляться з рухом прихильникiв козацької iдеологiї, дiяльнiстю органiзацiй, якi подiляють її; беруть участь у мiтингах, фестивалях, акцiях солiдарностi з козацтвом зарубiжжя. Систематично iнформують товаришiв та молодших шко?лярiв про роботу козацтва по розбудовi державностi. Проводять вечори, присвяченi життю й дiяльностi видатних козакiв, лауреатам козацьких премiй. Органiзовують роботу клубу козацької дружби, встановлюють i пiдтримують зв'яз?ки з козацтвом iнших країн.
  Не допускають формалiзму в громадськiй дiяльностi, вчаться критично оцiнювати її результати, регулярно контролювати виконання рiшень зборiв, подають кон?кретну допомогу товаришам у виконаннi громадських доручень, запобiгають помилкам та недолiкам у роботi. На тематичних iнформацiях, диспутах, зборах, у повсякденно?му спiлкуваннi з людьми активно використовують за?своєнi громадсько-полiтичнi знання, оцiнюють факти i явища гро?мадського життя з позицiй нацiонального козацтва, вчаться розпiзнавати будь-якi форми, способи й методи антикозацької пропаганди, спрямованої на молодь, давати їм ар?гументовану вiдсiч.
  
  10. Iсторiя козацтва. Превентивне виховання.
  Пiдтримання громадського по?рядку. Беруть участь у семiнарських заняттях: "Конституцiя України про законнiсть та охорону правопорядку", "Походження держави та права"; проводять бесiди на теми: "Держава та особа", "Громадянином бути зобов'язаний", "Про шкiдливiсть курiння та алкоголю" i т. п. Органiзовують бесiди на те?ми: "Чи все в життi стосується тебе?", "З чого почина?ється ледар, дармоїд?" тощо. Вивчають Конституцiю України, найважливiшi нормативнi постанови державних органiв; обговорюють книжки. Проводять у школi вечо?ри: "Право та мораль", "Наш закон", "Українська мiлiцiя", "Ге?роїзм працiвникiв мiлiцiї".
  Стежать за публiкацiєю найважливiших нормативних актiв. Роблять огляди журналу "Людина i закон", ви?пускають бюлетень "Ти i закон", проводять тижнi, де?кади, мiсячники пропаганди основ юридичних знань, обладнують вiтрини, стенди з питань права.
  Беруть участь у пiдготовцi до урочистого акту вру?чення паспорта учням школи. Проводять конкурси на краще знання висловiв, афоризмiв великих людей про честь, правдивiсть, повагу й додержання законiв, читацькi конференцiї та бiблiографiчнi огляди лiтератури, доби?рають матерiал для книжкових виставок на правовi те?ми. Колективно переглядають та обговорюють фiльми, спектаклi, телепередачi, присвяченi працiвникам мiлiцiї, суду, прокуратури. Знайомляться з дiяльнiстю суду, про?куратури, мiлiцiї, вiдвiдують окремi показовi судовi про?цеси. Беруть на громадське збереження шкiльне облад?нання, навчальну лiтературу тощо.
  Органiзовують штаби порядку, загони (клуби) юних друзiв мiлiцiї, козацькi оперативнi загони, групи, проводять навчання членiв загонiв та груп, установлюють контакти, зв'язки з державними органами.
  Допомагають добровiльним народним дружинам, пос?там i групам сприяння громадського контролю, громадсь?ким радам та iнспекцiям у боротьбi з аморальними вия?вами, безгосподарнiстю, правопорушеннями. Беруть шеф?ство над молодшими школярами, допомагають їм в охоронi природи. Ведуть шефську роботу з педагогiчно запущеними учнями.
  
  
  
  10. ВИСНОВКИ. ЩО ДАЛI?
  
  " Цiлi вiки наш народ витворював, вивершував, фiзично, морально i духовно плекав та удосконалював своє козацтво, своє степове лицарство, свою незламну могутню вольницю,та так захопився висвяченням нацiонального козацтва, що й не помiтив, як i сам перетворився на козацьку нацiю!"
   Б.Сушинський.
  
  
   1. Труднощi та проблеми сiльської школи випливають iз сучасних труднощiв села: економiчних, демографiчних, соцiальних.
   2. Термiнове розв"язання всiх проблем сiльської школи у наш час неможливо (особливо соцiально-економiчних, фiнансових, частково методичних), але проблеми виховного характеру ми повиннi вирiшувати негайно. Основне завдання сiльської школи на сучасному етапi - протистояння бездуховностi, руйнацiї нацiональної моралi.
  3. Село живе й розвивається доти, доки в ньому живе багатим духовним життям школа, тому сiльська школа повинна i може стати осередком духовностi, берегинею духу села; для цього вона повинна стати вiдкритим навчально-виховним закладом з громадсько-державним управлiнням.
   4. Один з шляхiв вирiшення проблем сучасного виховання учнiв сiльської школи - нацiональне виховання у формi козацько-лицарського ("українця можна виховати лише виховуючи українця") та розумнi iдеологiзацiя i полiтизацiя виховного процесу (формування патрiота, громадського дiяча починається з його участi в дитячих i юнацьких громадських органiзацiях).
   5. Неможливо виховати особистiсть тiльки в школi; школа виховує разом iз сiм"єю, родиною, виробничим колективом, громадою.
   6. У вихованнi нацiонально свiдомих козака та берегинi є три ступеня (етапи):
   а). Родинно-дошкiльне виховання козачати та лелi.
   б). Родинно-шкiльне виховання джури та дани.
   в). Громадсько-родинне виховання козака та берегинi.
   7. Кожен з етапiв козацько-лицарського виховання має свої особливостi i проводиться:
  А). Родинно-дошкiльне - через роботу з батьками дошкiльнят та введенням спецiальних курсiв до програми дитячого садочка.
  Б). Родинно-шкiльне - у формi роботи школи козацько-лицарського виховання:
  а). Класна робота за рахунок шкiльного компоненту з основних дисциплiн козацько-лицарського виховання.
  б). Позакласна робота за рахунок годин гурткiв, у формi Козацької республiки (одна з форм самоврядування учнiвського колективу) та класних козацьких загонiв.
  в). Позашкiльна робота у формi дiяльностi дитячо-юнацької органiзацiї "Молода Сiч" Українського козацтва.
  В). Громадсько-родинне - у формi дiяльностi Адамiвського курiня Українського козацтва та мiсцевого осередка жiночої громади Українського козацтва.
   8. Основна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання - формування в родинi, школi i громадському життi творчу особистiсть козака-лицаря, захисника рiдної землi з яскраво вираженою українською нацiональною свiдомiстю i самосвiдомiстю, свiтоглядом i характером, високою мораллю i духовнiстю.
   9. У перiод розбудови незалежної України у громадському, шкiльному i родинному життi нам потрiбен насамперед культ лицарства; лицарський дух не дасть нудити у духовнiй ницостi, iсторичному безпам"ятствi. Тому включення потенцiалу козацько-лицарської духовностi у виховний процес значно полегшить формування вiльної, з стiйкими морально-вольовими якостями, силою духу особистостi.
   10. Українська козацька духовнiсть - це iсторично сформована система духовних багатств лицарської верстви рiдного народу, яка виробила i в своєму буттi, способу життя вiдобразила найвищi цiнностi його нацiональної душi, фiлософiї, характеру, свiтогляду, моралi, правосвiдомостi, естетики. Це лицарська духовнiсть, компоненти якої розвиваються у напрямi довершеностi, найглибшого вiдображення потреб, iнтересiв української нацiї, держави.
   11. Практичний досвiд стверджує, що сiльська Адамiвська школа козацько-лицарського виховання може (i повинна!) бути центром духовного життя, берегинею духу села, але для цього їй потрiбно бути нацiональнiй, мати нацiонально налаштованi кадри, лицарiв духовностi у самiй школi, а в пiдґрунтi - сформовану громадську думку та козацькi звичаї i традицiї села.
  
  Процес становлення та розвитку Адамiвської школи козацько-лицарського виховання описана у багатотомнику "Адамiвська Сiч" (загальним об"ємом бiльше 5 тис. сторiнок), який випускався у самодруку зовсiм малим накладом (тиражем): т.I. Хронiка Адамiвської школи. 1998-2001, т.II. Сучасне козацько-лицарське виховання., т.III. Хронiка Адамiвської школи. 2001-2002., т.IУ. Педагогiчний колектив школи., т.У. Керiвники Адамiвської школи., т.УI. Преса про Адамiвську школу., т.УII. Випускники Адамiвської школи., т.УIII. Адамiвська школа сьогоднi., т.IХ. кн.1. Хронiка Адамiвської школи. Сiчень-квiтень 2003., кн.2. Хронiка Адамiвської школи. Травень-листопад 2003., кн.3. Хронiка Адамiвської школи. Грудень 2003., кн.4. Хронiка Адамiвської школи. Грудень 2003., т.Х. Адамiвська школа козацько-лицарського виховання. Теоретичнi засади., т.ХI. Адамiвська Сiч. Книга-рукопис., т.ХII. кн.1. Адамiвська громада. Преса про громаду., кн.2. Адамiвська громада. Постатi. Педагоги., кн.3. Адамiвська громада. Постатi. Влада. Iнтелiгенцiя. Сiльгосп., т.ХIII. Козаки. 1.Мiсто Бiлгород-Днiстровський. 2.Бiлгород-Днiстровський район. 3.Адамiвський курiнь., т.ХIУ.кн.1. Козацьке тiлодуховиховання. Пiдручник., кн.2. Козацьке вiйськове мистецтво. Пiдручник., кн.3. Козацький Родовiд. Пiдручник., кн.4. Психологiя духовного розвитку. Пiдручник., кн.5. Козацькi традицiї. Пiдручник., кн.6. Iсторiя козацької культури. Пiдручник., кн.7. Козацька екологiя. Пiдручник., кн.8. Козацьке фермерство. Економiка. Фiнанси. Облiк. Пiдручник., кн.9. Козацьке фермерство. Рослинництво. Пiдручник., кн.10.Козацьке фермерство. Тваринництво. Пiдручник., кн.11.Козацька наукова дiяльнiсть. Пiдручник., кн.12.Основи технiки. Пiдручник., кн.13.Iсторiя українського козацтва. Пiдручник., кн.14.Козацька Конституцiя. Пiдручник. т.ХУ. Адамiвська школа козацько-лицарського виховання. Збiрка. I в планах ще пiвтора десятка пiдручникiв, методичних посiбникiв та iн.
   А що далi? Як буде жити Адамiвська Сiч? Буде продовжувати працювати Адамiвська школа в напрямку козацько-лицарського виховання? Чи з уходом її директора, полковника Українського козацтва Тимофєєва В.Я., козацько-лицарська iдея тихо сконає, як не раз вже бувало в iсторiї нашої української школи?.. На жаль, запитань набагато бiльше, нiж вiдповiдей...
  
  
  
  
  ДЖЕРЕЛА ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.
  ВИКОРИСТАНА ЛIТЕРАТУРА.
  
  I. Офiцiйнi документи:
  
   1. Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй Українського козацтва. Указ Президента України вiд 4 сiчня 1995 року ? 14 /1995.
   2. Про день Українського козацтва. Указ Президента України вiд 7 серпня 1999 року ? 966/1999.
   3. Про державну пiдтримку козацтва. Закон України. Проект. Освiта, ? 40, 18-25 серпня 1999.
   4. Про Координацiйну раду з питань розвитку Українського козацтва. Указ Президента України вiд 6 жовтня 1999 року ? 1283/1999.
   5. Про Нацiональну програму вiдродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки. Указ Президента України вiд 15 листопада 2001 року ? 1092/2001. Офiцiйний вiсник України. ? 47, 2001.
   6. Методичнi рекомендацiї педагогiчним колективам закладiв освiти України по вiдродженню iсторико-культурних та господарських традицiй Українського козацтва. Iнформацiйний збiрник Мiнiстерства освiти України. ? 11, червень, 1995.
  
  II. З iсторiї козацької педагогiки:
  
   1. Кононенко П. Українське козацтво: шляхи розвитку, традицiї виховання молодi. Освiта, ? 41, 21-28 серпня 2003.
   2. Олiйникiв О. Козацька читанка. Радянська школа. ? 4, 1989.
   3. Охрiмович А. Сiчовий рух в Галичинi. Вiдродження козацько-лицарських традицiй виховання молодi. Освiта, ? 44, 15-22 серпня 2001.
   4. Орiєнтовний змiст виховання школярiв. Рекомендацiї щодо органiзацiї системи виховної роботи загальноосвiтньої школи. За ред. I.С.Мар"єнко. Київ. Радянська школа. 1982.
   5. Руденко Ю. Iсторiя козацької педагогiки. Програма для педагогiчних вузiв, факультетiв. Освiта, ? 44, 15-22 серпня 2001.
   6. Сушинський Б. Лицарi Приморського степу. Одеса. 2000.
   7. Ткачук В. Феномен козацької республiки. Рiдна школа, ? 6, 1995.
  8. Цьось А. Бойовитiсть духу, порив до життя. Система фiзичного i психофiзичного виховання запорiзьких козакiв. Рiдна школа, ? 1, 1995.
  
  III. Козацька педагогiка в системi сучасної освiти:
  
   1. Александрова В. Наша цiлiсна система виховання. Досвiд виховання учнiв на iдеях козацької педагогiки СШ ? 93 м. Києва. Освiта, ? 41, 21-28 серпня 2002.
   2. Алексюк А. Реабiлiтоване слово "лицар". Освiта, ? 34, 30 серпня 1995.
   3. Бiленька Г. Методичнi матерiали до програми "Сучасне козацько-лицарське виховання дiтей i юнацтва України". Освiта, ? 40, 18-25 серпня 1999.
   4. Бурлака Я. Лицарська духовнiсть. Освiта, ? 50/51, 6 грудня 1995.
   5. Галактiонова О. З Україною - в серцi. Досвiд виховання на козацько-лицарських традицiях у СШ ? 21 м.Кiровограда. Освiта, ? 44, 15-22 серпня 2001.
   6. Губко О. Осередок однодумцiв. Козацькi клуби м.Києва. Освiта, ? 21, 21-28 серпня 2002.
   7. Губко О. Пропагувати козацькi iдеали. Освiта, ? 44, 15-22 серпня 2001.
   8. Денисенко О. I б"ють джерела у козацькiй державi. Дитячо-юнацька асоцiацiя в м.Iзмаїлi, Одеської областi. Освiта, ? 16, 2-9 квiтня 2003.
   9. Залiзко В. Молодi - лицарську духовнiсть. Виховання молодi на традицiях Українського козацтва. Освiта, ? 44, 15-22 серпня 2001.
   10. Каюков В. Животворящий дух козацького виховання. Освiта, ? 23/24, 18-25 квiтня 2001.
   11. Кононенко П. Звернення до державних полiтичних дiячiв, працiвникiв науки, культури, освiти, всiєї громадськостi України. Освiта, ? 44, 15-22 серпня 2001.
   12. Кононенко П. Козацька педагогiка в системi сучасної освiти. Директор школи, ? 34, вересень, 2000.
   13. Марченко Р. Дiтям - iсторичну пам"ять, лицарську духовнiсть. Козацько-лицарськi традицiї виховання у СТТТ ? 9 м.Києва. Освiта, ? 40, 18-25 серпня 1999.
   14. Невгодовський А. Сучасна українська козацька педагогiка та українознавство. Директор школи, ? 35, вересень, 2000.
   15. Основи нацiонального виховання. Концептуальнi положення. Iнститут системних дослiджень освiти. За заг. ред. В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.О.Сергiйчук. К., Iн форм. - видав. Центр "Київ", 1993.
   16. Пiдлубний П. Вiд "козацької родини" - до козацької України. Козацькi органiзацiї. Освiта, ? 41, 21-28 серпня 2002.
   17. Подберезький М. Утвердження козацьких iдей на Слобожанщинi. Освiта, ? 41, 21-28 серпня 2002.
   18. Попович А. Нацiональнi види бойових мистецтв. Освiта, ? 41, 21-28 серпня 2002.
   19. Потапов С. Науковi основи лицарського гарту. Освiта, ? 41, 21-28 серпня 2001.
   20. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької i молодiжної органiзацiї "Молода Сiч". Освiта, ? 19/20, 31 березня - 7 квiтня 1999.
   21. Руденко Ю. Виховання в учнiв лицарської духовностi. Рiдна школа, ? 7,1996.
   22. Руденко Ю. Прагнуть навчатися в козацьких колегiумах. Заклик до створення козацького колегiуму. Освiта, ? 41, 21-28 серпня 2002.
   23. Руденко Ю. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької i молодiжної органiзацiї "Молода Сiч". Освiта, ? 7/8, 3-10 лютого 1999; ? 19/20, 31 березня - 7 квiтня 1999.
   24. Руденко Ю. Сучасне козацько-лицарське виховання дiтей i юнацтва України. Програми для педагогiчних вузiв, факультетiв. Освiта, ? 65/66, 24 вересня - 1 жовтня 1997.
   25. Руденко Ю. Українська козацька педагогiка. Вiдродження, пошуки, перспективи. Рiдна школа, ? ,1994.
   26. Скрипиць М. Ростимо патрiотiв України. Козацька Республiка СШ ? 235 м.Києва. Освiта, ? 40, 18-25 серпня 1999.
   27. Статут дитячої, юнацької i молодiжної органiзацiї "Молода Сiч". Освiта, ? 41/42, 25 серпня - 1 вересня 1999.
  28. Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання - берегиня духу села. Наша школа, ? 5-6, 2000.
  29. Тимофєєв В. Рiч про Адамiвську Сiч. Бiлгород-Днiстровський. т.1. 2001, т.2. 2002 т.3. 2003.
  30. Тимофєєв В. Органiзацiя учнiвського самоврядування в школi козацько-лицарського виховання. Наша школа, ? 2, 2002.
   31. Тимофєєв В. Адамiвський курiнь "Молодої Сiчi". Школа козацько-лицарського виховання. Освiта, ? 52, 6-13 листопада 2002.
   32. Тимофєєв В. Адамiвська громада. Бiлгород-Днiстровський. тт.1,2. 2003.
   33. Усатенко Т. Лицар - козак - монах - джентльмен. Освiта, ? 44, 15-22 серпня 2001.
  
  
  
  
  
  
  ДОДАТКИ
  
  
  I. ДЕЯКI ОФIЦIЙНI ДОКУМЕНТИ АДАМIВСЬКОЇ СIЧI
  
  Доки Україна мала козацтво, доти вона була або незалежна, або автономна.
  
  
  Оволодiваючи козацькою духовнiстю i вступаючи до лав козацтва, українцi ставали славним i звитяжним братством лицарiв волi, чесних власникiв, палких патрiотiв i повноправних господарiв рiдної землi. Це був не лише волелюбний вiйськовий орден, що постiйно стояв на чатах своєї материзни i дiдизни, охороняв рiдну мову, культуру, духовнiсть, етнiчну територiю вiд ворожих навал. Козаки були землеробами i хлiборобами, митцями i вченими, культурними i державними дiячами, тим соцiальним станом, який на своїх могутнiх раменах зберiгав i плекав українську нацiю, державу. Козацтво було невичерпним джерелом української елiти, яка виконувала iсторичну нацiо i державотворчу мiсiю.
  Видатнi козацькi державотворчi, гетьмани, полковники, кошовi отамани С.Наливайко, П.Сагайдачний, I.Сiрко, I.Богун, Б.Хмельницький, I.Виговський, М.Кривонiс, I.Мазепа, П.Калнишевський завжди залишалися в нацiональнiй свiдомостi як високi взiрцi вiдваги i звитяги, синiвської любовi, вiрного служiння iнтересам Матерi-України.
  Iсторична доля вибрала для українства найбiльш адекватну його природi козацьку форму i сама в козацькому способi життя українськiй нацiональнiй психологiї дала власний розвиток.
  I результати, рятiвнi для нацiї, не забарилися. Високого рiвня розвою набули козацька фiлософiя, iдеологiя, мораль, характер, свiтогляд, нацiональна свiдомiсть i самосвiдомiсть. Видатнi вченi, державнi дiячi багатьох країн свiту Г.Боплан, Й.Гердер, Вольтер, Кромвель, П.Халебський, Ж.Шерер та iн., захоплювалися героїзмом i звитягою, кмiтливiстю i винахiдливiстю, пiдприємливiстю i витривалiстю, вiйськовою доблестю i демократичними засадами життя козакiв. Iноземцi часто називали Україну "Козацькою республiкою", "Країною козакiв", "Козацькою землею", а українцiв - "козацькою нацiєю."
  Для всiх народiв миру козацтво стало найбiльшим символом волелюбства, незламностi нацiонального духу українцiв. Козацько-лицарськi традицiї завжди були i будуть могутнею силою, яка з"єднує весь український народ. Iдеї, цiнностi козацтва становлять серцевину iсторичної естафети наступностi i спадкоємностi поколiнь нашого народу, є золотим фондом сучасної нацiональної iдеологiї державотворення...
  Увазi читача пропонуються декiлька документiв Адамiвської Сiчi: модель та програму трансформацiї, модель самоврядування (до речi, цю неординарну модель признано однiєю з кращих моделей учнiвського самоврядування навчальних закладiв України - громадсько-полiтичний щотижневик "Освiта" ?52 6-13 листопада 2002 р.), навчальний план школи козацько-лицарського виховання, положення про козацьке таборування.
  
  
  
  
  
  
  
  1. МОДЕЛЬ ТРАНСФОРМАЦIЇ АДАМIВСЬКОЇ ШКОЛИ В ШКОЛУ
  КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
  
  
   Мiнiстерство освiти i науки України.
   Iнститут українознавства.
   Iнститут змiсту i методiв навчання.
   Iнститут удосконалення вчителiв.
  
   Головне управлiння освiти.
  
  Iнновацiйнi курси Проблеми трансформацiї. Посiбники, збiрки
   перепiдготовки Кадри. з українознавства,
   вчителiв за Науковий, українознавчий козацько-лицарського спецiальними змiст. виховання,
   програмами. Методи навчання i виховання. валеологiї:
   Самоосвiта. Переосмислення мети та а) для вчителiв;
   завдань навчання i виховання б) для учнiв;
   громадянина. в) для батькiв.
  
  
  Фiнансування. Державна пiдтримка i сприяння життєдiяльностi школи козацько-лицарського виховання.
  
   Закони, що стимулюють меценатство,
   спонсорство.
   Правовий статус школи козацько-лицарського виховання.
  Природо-екологiчна, Експериментальний навчально-виховний план
  психовалеологiчна освiта.
   Бази: Державний стандарт освiти.
   1. Географiчна Культурно-екологiчний тип освiти. (геополiтичне положення Iнтегрування знань.
  України, клiмат). Формування цiлiсної картини свiту.
   2. Бiологiчна, психологiчна, Українознавство, валеологiя, родиннiсть -
   екологiчна, трудова, проблеми української нацiональної школи
   родинна криза козацько-лицарського виховання.
   (в природi, духовна).
  
  Концентри лицарства. Козацькi цiнностi особистостi.
  
  
  Абсолютнi, вiчнi. Громадянськi. Сiмейного життя. Нацiональнi.
  
  Творчi майстернi вчителiв.
  
   1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
  
   Пiдприємства. Довкiлля.
   Культурнi заклади,
   зарубiжнi школи, Школа козацько-лицарського виховання
   установи, iншi стає духовним, культурним, освiтнiм
   навчальнi заклади. центром мiкрорайону.
   Центр дитячої творчостi.
   Спiлкування в полiкультурному просторi.
  
  
  Суб"єкт-об"єктнi стосунки. Взаємодiя. Спiвпраця.
  
  Дiти. Вчителi. Громадськiсть Батьки. Меценати, друзi, спонсори, козаки.
  
  Науково-методичне i технiчне забезпечення.
  
  Концепцiї, розробки, програми, навчальнi машини, комп"ютери, технологiї, лабораторiї, пiдручники, посiбники, хрестоматiї, збiрки, бiблiотека школи. Банк матерiалiв школи козацько-лицарського виховання.
  
  Творчi майстернi вчителiв.
  
  1. Вiд козацьких секретiв тiловиховання - до олiмпiйських вершин.
  2. Козацькому роду нема переводу.
  3. Козацька наша слава не вмре, не поляже.
  4. Плекати український храм Природи.
  5. Всеукраїнська толока, особиста праця - тобi, державна Україно.
  6. Науку i технiку - на службу нацiї, Українi.
  7. Любiть Україну, як сонце любiть.
  8. Козацькими шляхами - до висот української духовностi.
  9. В душi i серцi кожного з нас - Соборна Україна.
  10. Рiдну Україну захищай по-лицарському, до загину.
  
  
  
  
  2. ПРОГРАМА ТРАНСФОРМАЦIЇ АДАМIВСЬКОЇ ШКОЛИ У ШКОЛУ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
  
  Виконавцi: колектив Адамiвської загальноосвiтньої школи I-II ступенiв Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi.
  Учасники: вiддiл освiти Бiлгород-Днiстровської райдержадмiнiстрацiї, Адамiвська сiльська рада, сiльськогосподарськi кооперативи: iм. Т.Г.Шевченка, "Едем", "Фенiкс", "Промiнь".
  Наукове керiвництво: Одеський iнститут удосконалення учителiв.
  Наукове консультування: Київський iнститут iсторiї козацтва.
  
  АКТУАЛЬНIСТЬ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦII
  Вражаючи досягнення технократичної цивiлiзацiї загрожують людству екологiчним самознищенням. Однак труднощi розв"язання глобальних проблем (можливiсть ядерного конфлiкту, забруднення бiосфери тощо) зумовленi не лише рiвнем технiчного оснащення чи налагодження добросусiдських взаємин. Основоположна проблема - спосiб свiтосприймання, що вiдображає буденнi, почасти примiтивнi потреби, думки i дiї людини технократичної цивiлiзацiї.
   Маємо парадоксальне змiщення вектора основоположних проблем з технiки i технологiї на людину та її певним чином наповнений внутрiшнiй свiт. Сучаснi мислителi переважно сходяться на тому, що в третьому тисячолiттi саме людина буде в епiцентрi найскладнiших, найглобальнiших проблем Землi. Її догматичний практицизм у контекстi широких обрiїв духовної досконалостi, примiтивнiсть психiчного життя за повноти форм i способiв гуманного соцiального утвердження, матерiальне i духовне споживацтво у ситуацiї безмежних можливостей творення добра i краси продукують той напружений простiр, у якому тiльки i може бути розв"язана проблема людини як особливої чотириєдностi - культурного унiверсуму, гуманної особистостi, дiєвого суб"єкта i духовної iндивiдуальностi.
   Отже, щоб стабiльно прогресувати у своєму розвитку, а не тiльки вижити, людство має зробити iстотнi кроки вiд технократичної цивiлiзацiї до гуманiстичної, вiд культури споживання до культури творення, вiд владного творiння (агресiя, насильство тощо) до творення гуманного, звеличного, мудрого. Первинно - це поступ нацiональних систем освiти, спочатку в експериментальних варiантах, а з появою належних результатiв - масовий. Очевиднiсть цього факту не пiдлягає сумнiву: система освiти - це галузь найважливiшого духовного виробництва будь-якого суспiльства, що покликана готувати громадянина з певним рiвнем нацiональної свiдомостi, iнтелектуальної i розумової зрiлостi, духовного творення довкiлля.
   Саме в контекстi розв"язання глобальних проблем людства, освiти, людини i створюється програма трансформацiї Адамiвської школи в школу козацько-лицарського виховання, котра науковими засобами описує освiтньо-виховний процес як культурне i духовне явище, шкiльне середовище - як психогенний етнонацiональний фактор духовного єднання учасникiв навчального процесу, а психосоцiальний розвиток особистостi - як неперервне зростання її фiзичного, розумового, емоцiйного, морального i духовного потенцiалу в ходi чуттєво-смислового занурення у культуроємнi пласти етнонацiонального досвiду i психоемоцiйне звiльнення в духовних переживаннях, помислах, учинках.
  
  ОСНОВНА ПРОБЛЕМА ТРАНСФОРМАЦIЇ
   Сучасна система шкiльної освiти в Українi готує громадянина-iнтелектуала, тобто особу, котра володiє основами наук i здатна розв"язувати складнi суспiльнi проблеми i завдання, послуговуючись науковими пiдходами. Iз здобуттям Україною державного суверенiтету та поступовим її входженням ускладнюється мiсiя нацiональної освiти й, зокрема, загальноосвiтньої школи. Вiдтепер вона має готувати ще й людину висококультурну, зорiєнтовану на канонiзований етнонацiональний i духовний досвiд. Iншими словами, масова загальноосвiтня школа має бути перетворена з науково-освiтнього закладу на таку соцiально-культурну iнституцiю, яка б готувала не тiльки грамотну, а й культурну, ментально зорiєнтовану i духовно розвинену особистiсть.
   Системоутворюючим соцiально-культурним чинником соцiальної зрiлостi особи є духовнiсть, зокрема, лицарська духовнiсть. Складнiсть соцiально-психологiчного дослiдження цього феномена (унiверсального явища) спричинена, з одного боку, його буттєвою всезагальнiстю, що повно не може бути пiзнана науково, з iншого - iндивiдуальною унiкальнiстю форм духовностi i душевних станiв, якi важко розпiзнати, вiдстежити, а тим бiльше спрогнозувати чи спецiально вiдтворити. Найкращi умови для органiзованого плекання лицарської духовностi створюються за експериментального впровадження козацько-лицарської системи виховання та навчання, квiнтесенцiєю якої є психолого-мистецькi технологiї: чуттєво-естетична, установчо-мотивацiйна, змiстово-наукова, контрольно-рефлекторна, адаптивно-перетворювальна, системно-узагальнююча, лицарсько-духовно-естетична.
   Отже, пропонована модель загальноосвiтньої школи козацько-лицарського виховання покликана перетворити навчально-виховний процес з iнформацiйно-пiзнавального факту на соцiально-культурне явище високого духовного насичення. Вона науково проектується за психодидактичними схемами розливальної мiжсуб"єктної взаємодiї i здiйснюється за методами i технiками режисерського мистецтва. Тодi етносоцiальний i загальнолюдський досвiд, зосереджуючись у iдеях, законах, категорiях, кодексах, переконаннях тощо постає в кожному учню як власна драма пошуку iстини, iдеалу, гармонiї.
   Основна проблема Програми полягає у тому, щоб за допомогою фундаментального соцiально-психологiчного дiйства домогтися вiдповiдностi мiж науковим обґрунтуванням проблеми розвитку духовної, ментально зорiєнтованої освiти i наслiдками його практичного втiлення в життя сучасної загальноосвiтньої школи. Звiдси, власне, й визначення об"єкта, предмета, завдань, гiпотези i загальної методологiї Програми.
  
  ПРИЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАСФОРМАЦIЇ
   Науково спроектувати iнновацiйну модель нацiональної загальноосвiтньої школи (у формi школи козацько-лицарського виховання), яка б характеризувалася перевагою:
   1. Духовних i гуманiстичних цiлей та завдань над технократичними, антиприродними, примiтивно практичними.
   2. Соцiально-культурного i мистецького змiсту над науково-технiчним.
   3. Динамiчно вiдкритих форм козацько-лицарського виховання та навчання над статичними i закритими, також i традицiйними уроками.
   4. Психолого-мистецьких iнварiантних технологiй i методiв виховання та навчання над пояснювально-iлюстративними та розвивально-декларативними.
   5. Об"єктно-психологiчних i критерiально-змiстовних систем оцiнювання над суб"єктно-емпiричними, догматично-вироковими.
   Пропонована Програма трансформацiї покликана комплексно спроектувати ментально зорiєнтовану, гуманiстичну школу козацько-лицарського виховання, яка б повно реалiзувала нацiональнi iнтереси в галузi освiти, системи державотворення та готувала духовно розвинену особистiсть.
  
  ОСВIТНЬО-ВИХОВНИЙ IДЕАЛ ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАНЯ
   Особистiсть лицаря - мета школи козацько-лицарського виховання. Плекати мудрого i волелюбного громадянина незалежної України з нацiональною самосвiдомiстю, гуманними цiнностями, культурою мислення i перспективами духовного самовдосконалення.
  
  ЗАВДАННЯ ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
   Центруються на особистостi вчителя i учня, якiй повною мiрою притаманнi:
   1. Нацiональна самосвiдомiсть як родовiдна причетнiсть особи до ментальної непересiчностi етносу.
   2. Гуманiстична спрямованiсть i позитивне сприймання природи людини, її психосоцiального розвитку та життєвiдчування.
   3. Культура поведiнки як моральний iмператив (кодекс) вчинку, еталонне нормотворення та морально-етична дiяльнiсть.
   4. Духовне життя як прогресуючий внутрiшнiй розвиток, усезростаюча вiра, добродiйна любов i життєдiяльне самотворення.
   5. Ментальна мудрiсть як буттєве синергiйне поєднання особистiстю кращого нацiонального досвiду, розумiннєвих здiбностей, моральної виваженостi i духовно-естетичної досконалостi.
  
  ОБ"ЄКТ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦIЇ
   Експериментальне моделювання духовно збагаченого, ментально зорiєнтованого соцiально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання як саморозвивальної освiтно-виховної iнституцiї.
  
  ПРЕДМЕТ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦIЇ
   Психомистецькi технологiї i методи духовно-лицарського єднання вчителя та учня як активних носiїв соцiально-культурного досвiду, що внутрiшньо осягається кожним у ходi оволодiння навчальними курсами для школи козацько-лицарського виховання та навчання.
  
  ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦIЇ
   1. Загальнонауковий (мiждисциплiнарний) аспект: створити та соцiально адаптувати концепцiю вiдродження нацiональної школи козацько-лицарського виховання.
   2. Фiлософський аспект: дослiдити iсторичнi типи освiтянства та обґрунтувати методологiчну модель наукового проектування соцiальнокультурного простору школи.
   3.Соцiологiчний аспект: обґрунтувати та експериментально дослiдити теорiю лицарсько зорiєнтованої освiтньої дiяльностi особистостi-професiонала - вчителя, учня, психолога, соцiолога тощо.
   4. Психологiчний аспект: виявити, обґрунтувати й експериментально впровадити систему психомистецьких технiк духовного єднання вчителiв i учнiв школи.
  
  НОВИЗНА ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦIЇ
   Уперше науково (концептуально i методологiчно) проектується нова освiтньо-виховна система життєдiяльностi загальноосвiтньої школи козацько-лицарського виховання, що професiйно зорганiзовує духовно збагачений, ментально зорiєнтований соцiально-культурний простiр школи, стрижнем якого є психомистецькi технологiї i методи козацького духовного єднання.
  
  ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАСФОРМАЦIЇ
   Засобами теоретичного аналiзу i мiжнаукової рефлексiї обґрунтовуються:
   1. Концепцiя вiдродження нацiональної школи козацько-лицарського виховання.
   2. Теорiя життєстверджуючої освiтньої духовної дiяльностi.
   3. Iнновацiйнi козацько-лицарськi технологiї шкiльної освiти.
   4. Система психомистецьких технiк козацького духовного єднання особистостей.
  
  
  ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦIЇ
   Адамiвська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освiтньо-виховний заклад iнновацiйного типу має стати наочним зразком нової нацiональної школи, що вказуватиме один з вiрогiдних шляхiв входження України до європейського соцiально-культурного простору.
  
  СТРОКИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦIЇ
  Початок - 1998 рiк, закiнчення - 2009 рiк.
  
  ЕТАПИ:
  
  I. Пiдготовчий - 1998 - 1999 роки.
  1. Розробка i затвердження програми трансформацiї Адамiвської школи у школу козацько-лицарського виховання.
  2. Розробка посiбника "Фiлософiя козацько-лицарського виховання в школi. Концептуальнi засади."
  3. Розробка моделi трансформацiї Адамiвської школи в школу козацько-лицарського виховання.
  4. Навчальнi тренiнги, групове та iндивiдуальне консультування адмiнiстрацiї та вчителiв школи з проблем теорiї i практики козацько-лицарської системи навчання в школi цього типу.
  
  II. Концептуально-проектно-дiагностичний - 2000 - 2001 роки.
  1. Комплексна дiагностика розумового та особистiсного розвитку вчителiв i учнiв школи.
  2. Написання Концепцiї школи нової генерацiї - української нацiональної школи козацько-лицарського виховання.
  3. Розробка Положення про школу козацько-лицарського виховання.
  4. Розробка Статуту школи козацько-лицарського виховання.
  5. Розробка Навчального плану школи козацько-лицарського виховання.
  6. Розробка орiєнтовного перелiку курсiв (студiй) школи козацько-лицарського виховання.
  7. Розробка навчальних програм за напрямками школи козацько-лицарського виховання.
  8. Розробка Положення про класний козацький загiн.
  9. Розробка Положення про Козацьку республiку - Конституцiю Козацької республiки (самоврядування).
  10. Розробка Статуту Адамiвського курiня дитячо-юнацької органiзацiї Українського козацтва "Молода Сiч".
  11. Розробка структури та посадових обов"язкiв осiб керiвного складу "Молодої Сiчi", Козацької республiки, класного козацького загону.
  12. Розробка Програми розвитку козачати, Моделi випускника школи.
  
  III. Органiзацiйно-прогнозуючий - 2002 - 2003 роки.
  1. Цiлiсне впровадження системної диференцiацiї та iндивiдуалiзацiї навчання. Пiдготовка посiбника "Форми, методи, прийоми козацько-лицарського виховання".
  2. Впровадження iнновацiйної козацько-лицарської органiзацiї навчально-виховного процесу в школi козацько-лицарського виховання (розклад навчальних занять, граф-схеми навчальних курсiв тощо).
  3. Пiдготовка учителями школи авторських варiантiв граф-схем навчальних курсiв та наукових проектiв змiстовного модуля.
  4. Вiдбiр та апробацiя системи психодiагностичних методик, за якими визначається моральний потенцiал особистостi вчителя i учнiв школи.
  5. Експериментальне впровадження козацько-лицарської системи виховання та навчання.
  6. Реалiзацiя програми дистанцiйної пiдготовки педагога як психолога i дослiдника на базi Адамiвської школи.
  7. Створення авторських варiантiв дидактичних модулiв з основних навчальних предметiв для школи козацько-лицарського виховання.
  8. Написання психолого-мистецької моделi школи козацько-лицарського виховання.
  9. Написання методологiчної моделi школи козацько-лицарського виховання.
  10. Розробка та апробацiя вчителями школи варiантiв проблемно-модульних програм з основних предметiв школи козацько-лицарського виховання.
  11. Розробка Моделi життєдiяльностi школи козацько-лицарського виховання.
  12. Розробка експериментального навчального плану школи козацько-лицарського виховання.
  13. Комплексне психолого-педагогiчне вивчення особистостi вчителя й учня.
  14. Практичне оволодiння вчителями психолого-мистецькими технологiями духовного єднання вчителiв i учнiв, щонайперше на духовно-естетичному рiвнi.
  15. Пiдготовка та апробацiя учителями школи пробних варiантiв сценарiїв занять з курсiв козацько-лицарського виховання та навчання..
  16. Впровадження спецкурсу "Психологiя лицарського розвитку" з 1-го по 9-й класи.
  
  IУ. Розвивально-формувальний - 2004 - 2007 роки.
  1. Цiлiсне впровадження козацько-лицарської системи виховання як послiдовностi духовно зорiєнтованих, психомистецьких технологiй i методик.
  2. Монiторинг рiвня духовного розвитку учнiв рiзних вiкових категорiй.
  3. Розробка та реалiзацiя програми поглиблення лицарської духовностi педагога.
  4. Органiзацiя змiстовної роботи мережi студiї нацiонально-культурного центру "Оберiг".
  5. Повноцiнний розвиток духовного потенцiалу школярiв через ментально спроектований, естетично насичений соцiально-культурний простiр школи.
  6. Наукова i практична експертиза вдосконалення граф-схем i наукових проектiв навчальних курсiв для школи козацько-лицарського виховання.
  7. Пiдготовка та апробацiя навчальних сценарiїв як докладного опису психомистецьких технологiй.
  8. Розробка та експериментальне вдосконалення учителями школи розвивальних мiнi-пiдручникiв.
  9. Пiдготовка та апробацiя пробних програм самореалiзацiї особистостi учня на основi навчальних курсiв.
  10. Кадрове, матерiально-технiчне, органiзацiйно-технологiчне i психолого-дидактичне забезпечення фундаментальної соцiально-психологiчної Програми трансформацiї Адамiвської школи в школу козацько-лицарського виховання.
  11. Систематичне вiдстеження ефективностi психомистецьких технологiй за критерiями духовної вартостi (значення, цiннiсть, рiвень тощо).
  12. Мобiлiзацiя соцiально-культурних та психологiчних чинникiв оптимiзацiї духовного взаємозбагачення учасникiв навчального процесу.
  
  У. Результативно-узагальнюючий - 2008 - 2009 роки.
  1. Науково-фактуальний, статистичний i якiсний аналiз результатiв фундаментального соцiально-психологiчного експерименту - школа козацько-лицарського виховання.
  2. Порiвняльна характеристика версiї системи козацько-лицарського виховання та навчання з версiями традицiйного та експериментального навчання i виховання.
  3. Науково-практична акредитацiя ментально перевiреної, духовно збагаченої системи освiтньо-виховної роботи Адамiвської школи козацько-лицарського виховання та вироблення рекомендацiй щодо її масового впровадження у шкiльну практику.
  4. Теоретично-методологiчний аналiз результатiв виконання Програми трансформацiї Адамiвської школи у школу козацько-лицарського виховання, системна оцiнка її наукового i практичного значення та оформлення здобутих результатiв у виглядi наукових звiтiв i методичних рекомендацiй (посiбники, пiдручники, програми, статтi, доповiдi, тези).
  5. Розробка нової, науково i практично досконалої Програми продовження трансформацiї Адамiвської школи в школу козацько-лицарського виховання, що започаткує наступний етап фундаментального соцiально-психологiчного розвитку особистостi козачати.
  
  КРИТЕРIЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТI ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦIЇ
  1. Духовна особистiсть козачати як унiверсум, суб"єкт та iндивiдуальнiсть з чiтко сформованими гуманiстичними орiєнтацiями, нацiональною самосвiдомiстю, культурою мислення i ментальною мудрiстю.
  2. Духовне єднання учасникiв освiтнього процесу в ходi неперервної розвивальної взаємодiї, яка органiзується за принципом наступностi пiд час проходження учнями навчальних курсiв.
  3. Соцiальна ефективнiсть i духовна ємнiсть психолого-мистецьких технологiй i методик, якi органiзуються за психомистецькими технологiями цiлiсного козацько-лицарського виховного процесу.
  4. Самореалiзацiя особистiстю фiзичного, розумового, емоцiйного, морального i духовного потенцiалу в ходi неперервної розвивальної взаємодiї iз соцiально-культурним довкiллям школи.
  5. Iдеї, принципи та умови ефективного впровадження козацько-лицарської виховної системи.
  6. Змiст, структури i характеристика духовно зорiєнтованого, високорозвивального соцiально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання.
  7. Рiвнi i психологiчнi засоби духовного розвитку особистостi, перспективи її духовного самовдосконалення i самоактуалiзацiї.
  
  ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
  1. Висока нацiональна свiдомiсть i самосвiдомiсть, патрiотизм i вiдданiсть iдеалам українського державотворення, демократичного суспiльства, етнонацiональна злагода.
  2. Ефективнiсть моделi школи козацько-лицарського виховання щодо розумового, соцiального i духовного зростання учнiв та реалiзацiя їхнього емоцiйного, нормотворчого i цiннiсно-естетичного потенцiалу.
  3. Висока результативнiсть науково спроектованого соцiально-культурного простору школи щодо духовного розвитку i етнонацiонального збагачення ментального досвiду вчителiв та учнiв.
  4. Очевидний конструктивний вплив системи козацько-лицарського виховання на психосоцiальний i духовний розвиток особистостi, її нацiональну самосвiдомiсть, культурне зростання та навчальну успiшнiсть.
  5. Ефективна реалiзацiя духовно-ментального потенцiалу експериментального освiтнього процесу в благодатному емоцiйно-психологiчному полi їхнього культурного життя.
  6. Позитивне сприйняття соцiально-культурним оточенням iнновацiйних, психолого-дидактичних та органiзацiйних змiн у школi козацько-лицарського виховання.
  7. Неперехiдне значення у духовному розвитку школярiв системи творчих студiй шкiльного нацiонально-культурного центру "Оберiг".
  8. Iнтенсифiкацiя процесiв духовного єднання учасникiв освiтнього процесу, що виявляється у повазi, довiрi, взаємодопомозi, щирих взаєминах мiж педагогами i школярами.
  9. Вiра, нацiональна самосвiдомiсть, благодатна любов, соцiальна творчiсть i ментальна мудрiсть - основнi риси духовно розвиненої особистостi - випускника Адамiвської школи козацько-лицарського виховання.
  
  МОЖЛИВИЙ НЕГАТИВНИЙ ПРОГНОЗ
  1. Незначний загальнокультурний i духовний розвиток учителiв i учнiв школи козацько-лицарського виховання наприкiнцi трансформацiї порiвнянно з вихiдними даними її констатуючої частини або з результатами дiяльностi масових загальноосвiтнiх шкiл.
  2. Iстотне розходження мiж теоретико-прикладними здобутками фундаментальної соцiально-психологiчної практики i соцiально-культурним та професiйно-пошуковим досвiдом роботи педагогiчного колективу школи козацько-лицарського виховання.
  3. Не вiдстеженi важливi експериментальнi умови (щонайперше соцiально-психологiчнi та органiзацiйно-технологiчнi), що робить неможливим досягнення високих результатiв експериментальної роботи.
  4. Не створенi об"єктивнi (валiднi, надiйнi тощо) методи соцiальної i психологiчної дiагностики змiн у духовнiй сферi особистостi, не вiдстежена динамiчна картина психосоцiального i духовного зростання особистостi вчителiв i учнiв школи.
  5. Пересiчний рiвень методологiчної або психологiчної культури основних виконавцiв Програми трансформацiї.
  6. Нестача сприятливих управлiнських, фiнансових, психологiчних умов для виконання Програми трансформацiї у повному обсязi.
  
  
  
  
  
  3. МОДЕЛЬ САМОВРЯДУВАННЯ АДАМIВСЬКОЇ ШКОЛИ
  КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
  
   За допомогою тiльки школи неможливо побудувати свiт,
  Але побудувати свiт без допомоги школи теж неможливо...
  
   Учнiвське самоврядування - це здiйснюване самими школярами управлiння справами своїх колективiв. У школi воно охоплює всi первиннi, промiжнi та загальношкiльнi учнiвськi колективи, товариства, клуби, iншi об"єднання учнiв.
   Самоврядування учнiв - це форма демократичної побудови життя учнiвського колективу, яка передбачає:
   - широку участь учнiвських самодiяльних органiзацiй та їхнiх виборних органiв в управлiннi найважливiшими питаннями своєї життєдiяльностi з урахуванням iнтересiв учнiв рiзних вiкових груп;
   - формування високих моральних якостей, iнтелектуальних та органiзаторських здiбностей;
   - удосконалення практичних умiнь та навичок у процесi колективного визначення важливих цiлей iз подальшою їх реалiзацiєю.
   Самоврядування - дiєвий спосiб поєднання теорiї та практики у вихованнi громадянина демократичного суспiльства, своєрiдна практична частина громадянської освiти та виховання. Учнi на практицi засвоюють свої права та обов"язки.
   В Адамiвськiй школi козацько-лицарського виховання Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi вже декiлька рокiв функцiонує модель учнiвського самоврядування, яка базується на традицiях лицарської верстви українського народу (козацтва).
   Спостерiгаючи розвиток сучасного українського суспiльства (зокрема, нашої Адамiвської територiальної громади - я 6 рокiв проробив сiльським головою), бачу, що вiдбувається "звужування" держави - громада все бiльше перебирає на себе її функцiї; громадяни все частiше спiльно вирiшують проблеми, не звертаючись по допомогу до державних органiв. Це пов"язано iз загальною тенденцiєю до автономiзацiї регiонiв - переходу вiд державного до державно-громадського управлiння.
   Ефективнiсть нової схеми державно-громадського управлiння буде визначатись рiвнем громадянської культури всiх членiв суспiльства i тому (у теперiшнiх складних умовах державотворення) школа повинна йти попереду полiтикiв, керуючись принципом прiоритету прав особистостi над iнтересами суспiльства i держави, гуманiзму, свободи, демократiї, громадянського миру, нацiональної злагоди, надаючи дитинi, пiдлiтку, юнаку (юнцi) ще в школi навичок громадського самоврядування, виховуючи лiдера ХХI столiття, людину, яка б змогла приймати, виконувати доленоснi рiшення в життi громади, регiону, держави i вiдповiдати за них.
   Проблема визначення унiверсального типу самоврядування, який забезпечував би позитивний результат, хвилює педагогiв давно - в педагогiцi спостерiгалось немало спроб зробити самоврядування схожим на якiсно працюючий механiзм (ми пам"ятаємо учнiвськi комiтети часiв радянського перiоду), але iсторiя розвитку педагогiки учнiвського самоврядування доводить, що i зараз ми не наблизились до цього iдеалу, не змогли створити iдеальний механiзм пiд назвою "учнiвське самоврядування". Це свiдчить не про безсилля науки в дослiдженнi природи людини або не про недостатнiсть пошукiв у педагогiв-практикiв: в рiзних країнах було i зараз є десятки тисяч ентузiастiв в органiзацiї учнiвського самоврядування. I все ж психолого-педагогiчна наука i передова новаторська практика не змогли зробити учнiвський орган самоврядування школи певним "штучним iнструментом".
   Що ж заважає знаходженню iдеального механiзму? Розмаїтiсть, багатоварiантнiсть, неоднозначнiсть. Розмаїття цiлей та завдань самоврядування, елементу змiсту та видiв форм моделей. Багатоварiантнiсть умов i засобiв управлiння. Неоднозначнiсть прояву закономiрностей самоврядування в залежностi вiд iндивiдуальних особливостей дiтей i багатьох iнших факторiв.
   Презентацiя моделей самоврядування на обласному методичному зборi педагогiв та учнiвських лiдерiв "Лiдер ХХI столiття"(Одеса, 2002) за пiдсумками обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращу модель учнiвського самоврядування показала, як по-рiзному органiзовують та проводять роботу з учнiвського самоврядування кращi школи Одещини: у кожнiй свiй стиль роботи, темп i ритм, власнi методи й прийоми, певнi психолого-педагогiчнi здобутки.
   Роблю висновок, що в практицi виховання лiдера немає єдиного iдеального пiдходу, а є велике розмаїття iдей щодо органiзацiї цiєї роботи. А головна iдея - iдея багатоварiантностi моделей учнiвського самоврядування (i взагалi органiзацiї навчально-виховного процесу!) отримує все бiльше визнання у школах областi.
   Згiдно iз Конституцiєю України. Законами України "Про освiту", "Про загальну середню освiту", "Про позашкiльну освiту", Положенням "Про загальноосвiтнiй навчальний заклад", "Про педагогiчну раду середнього загальноосвiтнього навчально-виховного закладу", "Про раду школи", "Про пiклувальну раду школи", Статутом Адамiвської школи козацько-лицарського виховання, - у нас функцiонує модель державно-громадського управлiння школою, яка базується на дотриманнi прав та обов"язкiв всiх суб"єктiв навчально-виховного процесу: учнiв, учителiв, батькiв, громадськостi. Однiєю iз складових частин його є учнiвське самоврядування у формi Козацької отаманської республiки.
   Вищим органом учнiвського самоврядування Адамiвської школи козацько-лицарського виховання є Коло Джур та Дан (загальнi збори учнiв 5-9 класiв), яке збирається не рiдше 2-х разiв на навчальний рiк: у травнi та у вереснi.
   На Колi Джур та Дан заслуховується звiт про роботу Ради Джур та Дан, обирається новий склад Ради Джур та Дан (травень) та затверджується план роботи Ради Джур та Дан (вересень). Новий склад Ради Джур та Дан оновлюється не менш як на третину її членiв i обирається термiном на один навчальний рiк.
   Рада Джур та Дан обирається у кiлькостi 15 осiб (Головного Отамана Ради Джур та Дан, Головної Берегинi Ради Джур та Дан, Писаря Ради Джур та Дан та 12 отаманiв-берегинь паланок-секторiв роботи). Рада Джур та Дан працює за 4 циклами напрямкiв роботи (всього напрямкiв роботи - 10).
   У школi козацько-лицарського виховання - козацьке учнiвське самоврядування, але з гарантуванням дотримання всiх прав берегинi. Тому у школi є Узгоджувальна Рада Джур та Дан (у випадку розбiжностей у поглядах на якусь проблему мiж Джурами та Данами ), яка складається з Ради Отаманiв загонiв та Ради Дан-Берегинь загонiв. Отаманiв та Берегинь обирають на класних зборах Джур та Дан термiном на один навчальний рiк.
   До Узгоджувальної Ради Джур та Дан на правах спiвголiв Ради входять Головний Отаман Ради Джур та Дан та Головна Берегиня Ради Джур та Дан.
   Узгоджувальна Рада Джур та Дан разом iз Писарем Ради Джур та Дан складає Координацiйну Раду цiкавих справ.
   З числа молодих козакiв 9 класу обирається Суд козацької честi термiном на один навчальний рiк у складi: Суддi, Радника, Писаря. Лелi, Дани, Берегинi не пiдсуднi Суду козацької честi.
   Крiм Отаманiв та Берегинь класнi збори Джур та Дан обирають термiном на один рiк (iз обов"язковим пiврiчним звiтом про роботу i можливiстю переобрання) писаря, хорунжого, бунчужного, товмача, скарбничого та iнших посадових осiб керiвного складу класного козацького загону.
   Ця модель учнiвського самоврядування працює у школi козацько-лицарського виховання з 1998 року i на практицi довела спроможнiсть виховання нацiональної самосвiдомостi, громадянської активностi, формування освiченої творчої особистостi козачати, становлення його фiзичного i морального здоров"я.
   Нещодавно в школi вiдбулося традицiйне козацьке таборування. Фiналiсти таборування продемонстрували чудеса сили та спритностi, iнтелекту та дотепностi.
   Спостерiгаю за розпалом свята i сягаю думками наперед: треба мати, розвивати й змiцнювати дитячу органiзацiю в школi - вона пiдмурок колективної виховної роботи, бо наш педагогiчний корабель накренило у бiк iндивiдуалiзацiї навчання та виховання i цей крен призвiв до того, що багато школярiв вiдмовляються вiд шкiльної "iндивiдуально спiльностi" на користь неформальних, а iнодi й злочинних угруповань та об"єднань, якi не надають особистостi всi можливостi для самовираження i психологiчного комфорту, але здебiльшого пiдлiтки не покидають їх, а, навпаки, цiнують досить високо.
   Вiдмовившись вiд виховання в колективi та через колектив, ми практично вiдмовились вiд виховання взагалi: це показує досвiд наших пострадянських шкiл - виникнення спотворених стосункiв, злочиннiсть, сексуальна розбещенiсть, самотнiсть особистостi - i як результат - введення у школах варти з охорони порядку (молодики в унiформi), яка здебiльшого цей порядок не може навести, бо причини безпорядку не зовнiшнi, а внутрiшнi - губляться традицiї органiзацiї життя дiтей у колективi - самоврядування, гласнiсть, свiдомий порядок, дисциплiна, самообслуговування. Вiдомо: не може бути успiшним виховання громадянина-господаря своєї країни, якщо дитина, пiдлiток не набуватиме у цi роки досвiду вiдповiдальностi за виконання певних функцiй в органiзацiї життя класу, школи, сiльської громади.
   Нашу школу почали звинувачувати у мiлiтаризацiї системи виховання. Так, у нас є однострой, прапор, марширування, салютування, загони, командири-отамани. Але це має вигляд гри, що спирається на вiковi особливостi пiдлiткiв, прагнення до романтики. Це форма нашої органiзацiї, яка ґрунтується на iсторичному досвiдi українського народу, а змiст - виховання патрiота, громадянина.
   Наша виховна система (козацька педагогiка) спирається на владу спiльностi як джерело впливу на особистiсть; взаємодопомога, вiдчуття iншого, пiдкорення спiльно обраним законам, вимогам - все це зумовлює великий позитивний вплив на особистiсть у процесi формування нашої Адамiвської Сiчi - братства козачат. Що антигуманного в таких принципах життя нашого колективу: нiхто не має права образити iншого, бо дiстане вiдсiч вiд усього дитячого гурту; нiхто не може порушити закони життя класу, школи, йому цього не дозволять; стриманiсть, ввiчливiсть, повага до старших; мiра в одязi, вiдповiдальнiсть за виконання своїх обов"язкiв?!
   Нещодавно чув я розмову двох офiцерiв-вiдставникiв: у нашому Бiлгород-Днiстровському гарнiзонi вiдновлюються офiцерське зiбрання, офiцерський суд честi; фундаментальне поняття честi вводиться в практику виховання офiцерського корпусу армiї України, - мене, офiцера запасу, це дуже радує!
   Тому i ми, педагоги, не повиннi вiдмовлятися при вихованнi школярiв вiд понять "учнiвська честь", "гiднiсть", "совiсть".
   Дивлячись на перебiг таборування, на злагодженi колективнi дiї команди фiналiстiв, я розумiю - ми на вiрному шляху!
   Один з принципiв, за якими будується школа козацько-лицарського виховання - принцип iдеалiзацiї - виховання козачат на позитивних прикладах, формування в молодi iдеалiв - одних iз найважливiших компонентiв духовностi як кожної особистостi, так i всього народу.
   Цей принцип, я вважаю, має непересiчний характер, бо у п"ятому числi 2001 року газети "Завуч" є iнформацiя для роздуму "Моральнi орiєнтири молодих", де автори спробували з"ясувати домiнуючи iнтереси українських школярiв. З багатьох було поставлено i традицiйне запитання учням, щоб виявити їхнi цiннiснi орiєнтацiї: хто твiй улюблений герой? Є над чим замислитись, читаючи вiдповiдi на це запитання: два-три "героя" з iноземних серiалiв i "не знаю".
   Так, нема iдеальних людей i не можна з будь-кого робити iдеала для молодi, але можна говорити про орiєнтацiю на моральнi принципи: вiдданiсть iдеї Iвана Мазепи, любов до Батькiвщини Тараса Шевченка, вiдвага i честь Iвана Сiрка.
   Ми за основу принципу iдеалiзацiї вибрали iдеал лицаря - високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки i духовностi були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грiнченко, С.Русова, В.Вернадський, М.Грушевський.
   В школi оформлено стенди з iсторiї козацтва, життя курiню Адамiвської школи, козацькi загоновi куточки. Ведеться фотолiтопис козацький, невеликим накладом друкується шкiльна газета "Рiч про Адамiвську Сiч".
   Не зайве буде додати, що ми користуємось у цiй справi цiлковитою пiдтримкою батькiв та громадськостi: на територiї Адамiвської громади мешкає бiльше 80-ти козакiв Українського козацтва.
   Велику пiдтримку у справi козацько-лицарського виховання ми вiдчуваємо з боку керiвникiв сiльгосппiдприємств - М.I.Бурлая, В.М.Вронського, Г.Ф.Даниленко, В.О.Козубенко (кооперативи "Промiнь","Едем", iм.. Т.Г.Шевченка, "Фенiкс"), Адамiвського сiльського голови А.М.Коноваленка, депутатiв сiльради Н.В.Старченко, Н.I.Харченко, депутата райради С.С.Тимофєєвої.
   У нас прекрасний педагогiчний колектив: завуч Лавриненко П.М., класнi керiвники Вронська В.М., Катющева Т.В., Пiштiган О.А., Граждан К.М., Галицька Н.П., учителi Солов"єнко О.Л., Буравицька Р.М., Тимофєєва С.В., Малькова М.С., педагог-органiзатор Грищенко В.Н., учителi молодших класiв Лавриненко Л.М., Корженко I.I., Лавриненко I.П., Золотовська Т.М., Подолько А.М., Воронова Д.М., Козубенко Т.I., Скригулець Н.Г. - вони багато зробили, щоб за такий короткий термiн так багато було зроблено в школi з питань козацько-лицарського виховання.
   Екiпувати козачат одностроєм нам допомiг паланковий отаман полковник Українського козацтва Городецький Л.Г.
   Оздобила курiнний та загоновi прапори майстриня Худа М.Т.
   Не цураються роботи з козачатами курiнний Маринеску М.К., сотник Редько А.I., хорунжi Козаченко О.А., Бiлоус В.I.
   У 1998 роцi, поспiлкувавшись з нашими джурами та данами на Великiй Радi Українського козацтва, Генеральний писар Тарас Чухлiб сказав нам:
   - Вашi дiти ще зовсiм "сирi..."
   "Сирi" були не тiльки дiти, "сирi" були й ми - педагоги. Цi роки ми росли разом з "Молодою Сiччю".
   Не завжди працю педагога цiнують сьогоднi: як правило, позитивнi наслiдки її проявляються через багато рокiв, але скажемо словами Поета:
   "Ми не лукавили з тобою.
   Ми просто йшли. У нас нема
   Зерна неправди за собою..."
   Спостерiгаючи позитивнi результати роботи з козацько-лицарського виховання:
   - зростання нацiональної свiдомостi, патрiотизму, вiдданостi iдеалам українського державотворення, демократичного суспiльства, етнонацiональної злагоди всiх учасникiв виховного процесу (а це - учнi, учителi, батьки, громадськiсть; в селi мешкають представники 9 нацiональностей: українцi, росiяни, болгари, молдовани, румуни, гагаузи, калмики, черкесяни, кеябейцi - i конфлiктiв на нацiональному грунтi не спостерiгається;
   - iнтенсифiкацiю процесiв духовного єднання учасникiв виховного процесу, що виявляється у повазi, довiрi, взаємодопомозi, щирих взаєминах мiж педагогами i школярами, педагогами i батьками, мешканцями громади (у школi i на територiї громади вже декiлька рокiв нема правопорушень - а це духовний вплив школи на село; у школi покращала успiшнiсть - її якiсний показник складає - у 1998 роцi - 55%, у 1999 роцi - 53%, у 2000 роцi - 56%, у 2001 роцi - 55% - найвищий у районi серед загальноосвiтнiх закладiв I-II ступенiв;
   - зростання ролi колективу учасникiв навчально-виховного процесу як саморегулюючої системи (як директору школи менi доволi часто не дають можливостi проявити свiй "управлiнський талант" - задумаєш якусь адмiнiстративну iнiцiативу, прийдеш до школи - дивишся, а проблема вже вирiшена, i вирiшив її або рядовий учитель, або хтось iз учнiвського активу, або хтось iз батькiв; вимагаєш пояснення вiд iнiцiаторiв, а вони кажуть: "Та навiщо вас турбувати. Ми це можемо i самi вирiшити...";
   - позитивне сприйняття соцiально-культурним оточенням iнновацiйних психолого-дидактичних та органiзацiйних змiн у школi козацько-лицарського виховання - я роблю висновок, що Адамiвська школа козацько-лицарського виховання є центром духовного життя, берегинею козацького духу села, i для цього у неї є усi необхiднi складовi: вона нацiональна, має нацiонально налаштованi кадри, лицарiв духовностi у самiй школi, оригiнальну систему учнiвського самоврядування, яка базується на традицiях лицарської верстви рiдного народу, а в пiдґрунтi - сформовану громадську думку та козацькi звичаї i традицiї села.
  
  Функцiї керiвного складу та паланок Ради Джур та Дан Адамiвської школи козацько-лицарського виховання
  
   1. Головний Отаман Ради Джур та Дан - головує на засiданнях Ради Джур та Дан, головує на засiданнях Ради Отаманiв загонiв, спiвголовує з Головною Берегинею Ради Джур та Дан на засiданнях Узгоджувальної Ради, в промiжках мiж засiданнями Ради Джур та Дан керує дiяльнiстю по самоврядуванню учнiв.
   2. Головна Берегиня Ради Джур та Дан - заступниця Головного Отамана Ради Джур та Дан - головує на засiданнях Ради Дан (Берегинь) загонiв, спiвголовує з Головним Отаманом Ради Джур та Дан на засiданнях Узгоджувальної Ради.
   3. Писар Ради Джур та Дан - веде документацiю Ради Джур та Дан та вiдповiдає за накопичення Скарбу Iдей.
   4. Паланка здоров"я та спорту (профiльнi загони ЮIР, ДЮП, футбольна та баскетбольна секцiї, туристський гурток, гурток народних iгор та забав, факультатив "Козацьке тiло виховання"). Плекає у кожного козака мiцне здоров"я, загартовує тiло i дух, формує умiння досягати перемог на спортивних iграх. Формує культуру поведiнки, норм моралi, контролює навчання в профiльних загонах, розучує рухливi iгри та проводить з них змагання, днi козацьких забав, змагань та оглядiв.
   5. Паланка героїко-патрiотичного виховання (гурток "Пам"ять", гурток козацьких бойових мистецтв, факультатив "Козацька вiйськова справа"). Формує умiння захищати рiдну мову, культуру, землю, дослiджує i практично вiдроджує вiйськово-спортивне мистецтво козакiв: верхової їзди, стрiльби з лука, володiння списом, шаблею, подолання природних перешкод, кермування човном пiд веслами та вiтрилами, рiзних видiв боротьби та протиборств, козацького багатоборства.
   6. Паланка нацiонального вiдродження (клуб "Берегиня": фольклорно-етнографiчна секцiя, секцiя декоративно-прикладного мистецтва, лiтературно-фольклорна секцiя, факультатив "Козацька культура".). Продовжуючи патрiотичнi традицiї, звичаї пращурiв-козакiв, навчає кожного молодого козака та козачку палко i нiжно, самовiддано любити свою калинову, вишневу країну, по-синiвському служити їй корисними справами. Виховує в юних козакiв родиннi цiнностi, повагу до свого роду, бажання примножити його славу Добром, Правдою, Красою. Збирає i записує унiкальнi народнi обряди, вiдроджує їх, популяризує пiсенну народну творчiсть, виховує iнтерес до народних ремесел, розвиває трудовi i художнi навички, знайоме з технiкою виготовлення предметiв українського побуту. Вивчає фольклор рiдного села, краю, формує високу мовну культуру. Органiзовує дослiдження кожним юних та молодим козаком, класними загонами славної iсторiї українського козацтва, вивчення героїчного життя, подвижницької дiяльностi гетьманiв, отаманiв, керiвникiв повстань. Допомагає виконати козачатам конкретну програму вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсiй козацькими шляхами, пошук козацьких могил та цвинтарiв, їх упорядкування, встановлення пам"ятних знакiв, вивчення молоддю козацьких родовiдiв пiд гаслом "Шукай, козак, свiй родовiд!"
   7. Паланка органiзацiї дозвiль (драматичний гурток, дискоклуб). Органiзовує змiстовне дозвiлля через колективнi творчi справи, вiдзначає народнi традицiйнi свята, знайоме та пропагує драматичну та лiтературну творчiсть. На культурно-iсторичних традицiях козацтва формує високу мораль, силу волi i духу пiдлiткiв i юнакiв, допомагає їм оволодiти основами української козацької фiлософiї, iдеологiї, психологiї, нацiонального характеру i свiтогляду. Допомагає вiдроджувати козацькi мистецькi традицiї: гуртового спiву, танцю, дотепного влучного слова, художньої вишивки. Допомагає вивчати i застосувати на практицi козацькi знання: народної медицини, астрономiї, агрономiї, метеорологiї, кулiнарiї. Проводить роботу, спрямовану на те, щоб кожен учень - член козацького осередка займався самопiзнанням i саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої iнтелектуальнi здiбностi i можливостi, пiзнавав сутнiсть й особливостi козацької iдеологiї (фiлософiї, свiтогляду, моралi, етики, естетики, характеру, правосвiдомостi).
   8. Паланка зарубiжних зв"язкiв (гурток знавцiв iноземної мови). Налагоджує зв"язки iз зарубiжними школярами. Проводить роботу з вивчення культури та життя держав ближнього та далекого зарубiжжя.
   9. Паланка роботи з молодшими школярами (гуртки "Умiлi руки", "Юний художник", клуб "Чомучок"). Органiзовує позаурочну дiяльнiсть молодших школярiв, надає шефську допомогу, залучає молодших школярiв до спiльної роботи з впровадження козацько-лицарського виховання.
   10. Паланка трудової дiяльностi та охорони середовища (гурток екологiв, ремонтна бригада, навчально-виробнича бригада, тимчасовi трудовi об"єднання). Проводить активну дiяльнiсть з охорони довкiлля, збереженню шкiльного майна, проведення трудових операцiй. Формує в козачат любов до рiдної природи, готовнiсть i умiння берегти i примножувати її багатства, красу. Вивчає екологiчне становище в регiонi. Засобами козацької педагогiки формує якостi господаря рiдної землi, державну позицiю та iнтереси українського власника, який чесною i самовiдданою працею нарощуватиме матерiальнi блага, духовнi цiнностi рiдного народу, гармонiйно поєднуватиме особистi i загальнонацiональнi iнтереси. Допомагає пiзнати i дослiдити, а також вiдродити традицiї козакiв як мудрих хлiборобiв, умiли орачiв, господарiв землi; прилучає козачат до органiзацiї i ведення госпрозрахункових трудових об"єднань, малих пiдприємств, асоцiацiй. Допомагає вiдроджувати ремесла i промисли: бондарство, гончарство, бджiльництво, ковальство.
   11. Паланка навчально-пiзнавальної дiяльностi (МАН, предметнi гуртки, групи консультантiв з предметiв, пости взаємодопомоги). Органiзує взаємодопомогу в навчаннi, консультацiйну допомогу з предметiв, контролює вiдвiдування урокiв, проводить предметнi тижнi, мiсячники, олiмпiади, конкурси. Роботу спрямовує на пiзнання козачатами законiв розвитку науки, формує любов до науково-пiзнавальних процесiв, допомагає вивчати сучаснi види технiки i технологiї, органiзувати особисту i спiльну творчу дiяльнiсть (радiозв"язок, телерадiоконструювання, телерадiомоделiзм, авiамоделiзм, автомобiльна та тракторна справа, радiомоделювання).
   12. Паланка iнформацiї (шкiльна газета, фотогазета, газета-календар, шкiльний часопис, прес-бюлетень, рекламний вiсник). Iнформує учнiв, батькiв, вчителiв, громадськiсть про всi подiї, що вiдбуваються в школi.
   13. Паланка дисциплiни та порядку (пости чистоти та бережливостi, штаб "Живи, книго!"). Формує навички здорового способу життя, контролює дотримання санiтарно-гiгiєнiчних норм, виховує бережливе ставлення до хлiба, збереження книг.
   14. Паланка соцiального захисту (загони милосердя). Пiклується про ветеранiв вiйни, одиноких, пристарiлих, шефствує над могилами полеглих воїнiв, допомагає дiтям з малозабезпечених сiмей.
   15. Iсторико-краєзнавча паланка ( рада "Шевченкiвської свiтлицi", рада музею "Рiдне село", iсторико-краєзнавчий гурток, факультатив "Iсторiя козацтва"). Допомагає глибоко пiзнавати iсторiю українського козацтва, досягнутi ним нацiональнi прiоритети - iдейнi, полiтичнi, науковi, культурнi i державотворчi. Поширює знання серед козачат про козацький нацiональний визвольний рух, про заслуги козакiв у боротьбi з чужоземними загарбниками, допомагає вивчати iсторичнi документи, iсторичнi працi про героїку козаччини, художнi твори.
   15. Суд Козацької Честi. Розробляє законодавчi документи (статут, закони, конституцiю тощо). Слiдкує за їх виконанням. Розглядає порушення прийнятих законодавчих актiв, рiзнi конфлiкти.
   17. Координацiйна Рада Цiкавих Справ. Органiзує проведення колективних творчих справ.
   18. У паланках працюють отаман (берегиня), творчi групи, особи - органiзатори та iнструктори.
  
  СТРУКТУРА УЧНIВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ АДАМIВСЬКОЇ ШКОЛИ
  КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
  
  
  
  ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛIННЯ АДАМIВСЬКОЮ ШКОЛОЮ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯҐ
  
  
  
  
  Функцiональнi обов"язки керiвного складу класних козацьких загонiв Адамiвської школи козацько-лицарського виховання
  
  1. Отаман - здiйснює загальне керiвництво загоном.
  2. Писар - веде канцелярiю i разом з отаманом здiйснює заходи щодо дiяльностi загону. Це - головний розпорядник, адмiнiстратор i координатор дiяльностi загону.
  3. Обозний - вiдає господарством та природозахисною дiяльнiстю загону.
  4. Скарбник - вiдає фiнансами загону.
  5. Осавул - стежить за поведiнкою джур козацьких та молодих козакiв, за виконанням заходiв вiйськово-патрiотичного виховання та вишколу козачат, джур козацьких i молодих козакiв з питань традицiйних козацьких вiйськових умiнь та єдиноборств.
  6. Хорунжий - головний прапороносець, вiдає козацькими стягами й хоругвами, крiм того вiдповiдає за фiзичне виховання козачат, джур козацьких та молодих козакiв.
  7. Бунчужний - завiдує козацькими клейнодами - бунчуками, пiрначами тощо. Вiдповiдає за культурно-мистецьку дiяльнiсть та виховну роботу в загонi.
  8. Суддя - очолює суд козацької честi. Цей суд розбирає спiрнi питання, проступки джур козацьких, молодих козакiв, неправильнi дiї загону та окремих його представникiв. Суд керується лише принципами лицарського кодексу козакiв та Статутом.
  9. Довбуш - завiдує загоновими лiтаврами, якими скликає товариство на Ради, Круг.
  10. Товмач - перекладач, знає iноземнi мови.
  11. Шафар - пiд час походiв заготовляє провiант. Вiн ключник, економ, домоправитель.
  
  
  
  
  4. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН АДАМIВСЬКОЇ ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
  
  Навчальний план школи козацько-лицарського виховання розроблено з урахуванням вимог Закону про освiту та основних положень Державної нацiональної програми "Освiта". Вiн є перехiдним для поступового трансформування загальноосвiтньої школи у школу козацько-лицарського виховання, поступового приведення змiсту навчально-виховного процесу у вiдповiднiсть iз сучасними суспiльними i особистими потребами.
  Навчальний план створює передумови для здобуття повноцiнної освiти всiма козачатами з урахуванням державних вимог, регiонально-нацiональних особливостей, мiсцевих запитiв та потреб особистостей. Цьому сприяє видiлення у змiстi освiти двох компонентiв: державного i шкiльного.
  Державний компонент має забезпечити соцiально необхiдний для кожного козачати обсяг i рiвень знань, умiнь i навичок (державний стандарт загальної середньої освiти) i вiдповiдає змiсту державного компонента загальноосвiтньої школи, на базi якої функцiонує школа козацько-лицарського виховання.
  Шкiльний компонент складається з курсiв за вибором i факультативiв, додаткових занять i консультацiй (iндивiдуальних та групових) та гурткових занять, перелiк яких затверджує Велика рада школи. Шкiльний компонент знаходиться в повному її розпорядженнi i реалiзується для задоволення потреб дiтей в органiзацiї компенсуючих i розвиваючих занять, посиленнi окремих предметiв (зокрема, козацько-лицарського направлення), введення нових курсiв, поглибленого вивчення предметiв, занять учнiв за iндивiдуальними програмами тощо.
  При потребi, за наявностi вiльних годин, замiсть одного виду занять шкiльного компонента (наприклад, курси за вибором) можна проводити iншi (консультацiї тощо).
  Мiнiмальна наповнюванiсть груп для факультативних занять i курсiв за вибором - 5 учнiв. При потребi можуть створюватись мiжкласнi та мiжшкiльнi факультативi i курси за вибором учнiв.
  За рiшенням мiсцевих рад депутатiв факультативи i групи для вивчення курсiв за вибором можуть комплектуватися незалежно вiд наявної кiлькостi учнiв.
  Додатковi заняття i консультацiї в межах видiлених годин проводяться з групою учнiв з будь-якою наповнюванiстю або з окремими учнями.
  
  Перелiк курсiв (студiй) школи козацько-лицарського виховання.
  
  I. Культура тiловиховання.
   1.Iсторiя спорту. 2.Основи медичних знань. 3.Аутотренiнг. 4.Гiмнастика. 5.Ритмiка. 6.Валеологiя. 7.Загартування. 8.Козацьке вiйськове мистецтво. 9.Початкова вiйськова пiдготовка. 10.Фiзична культура. 11.Туризм. 12.Основи козацького тiловиховання.
  
  II. Духовна культура.
   1.Iсторiя української козацької культури. 2.Українознавство. 3.Християнська етика i моральне здоров"я. 4.Мистецтвознавство. 5.Культура та побут населення України. 6.Музика. 7.Дизайн i архiтектура. 8.Хореографiя. 9.Мистецтво театру i кiно. 10.Риторика i ораторське мистецтво. 11.Iсторiя мистецтва. 12.Поетика. 13.Основи художньої культури. 14.Вiтчизняна i свiтова культура. 15.Музика i хореографiя. 16.Художнє читання. 17.Етнографiя i фольклор України. 18.Етика i естетика. 19.Художнi промисли. 20.Iсторiя античної культури. 21.Зарубiжна лiтература. 22.Народознавство. 23.Археологiя. 24.Iсторiя релiгiй. 25.Вступ до фiлософiї. 26.Основи фiлософiї. 27.Краєзнавство (Мiй рiдний край). 28.Хата моя, бiла хата (Побут). 29.Рiдна мати моя, ти ночей не доспала (Пiснi моєї мами). 30.Ой у лузi червона калина (Озеленення української садиби). 31.I на тим рушничковi (Жiноча майстернiсть). 32.До глибин народної медицини. 33.Старослов"янська мова. 34.Латинська мова. 35.Старогрецька мова. 36.Санскрит. 37.Iноземнi мови (нiмецька, англiйська, французька, iспанська, iталiйська, румунська). 38.Слов"янськi мови (польська, чеська, словацька, росiйська, бiлоруська, болгарська, сербська, македонська).
  
  III. Культура предметної дiяльностi.
   1.Iсторiя математики, фiзики, технiки, бiологiї, хiмiї, астрономiї. 2.Прикладна математика. 3.Логiка. 4.Основи екологiї. 5.Бiотехнологiя. 6.Генетика. 7.Технiчне креслення. 8.Новi iнформацiйнi технологiї. 9.Математичне моделювання. 10.Астрономiя. 11.Фiзика та космонавтика. 12.Астрофiзика. 13.Топологiя. 14.Електротехнiка i радiоелектронiка. 15.Статистика. 16.Програмування. 17.Аудiо i вiдеотехнiка. 18.Людинознавство. 19.Життя рослин. 20.Бiосфера i людина. 21.Основи екологiчних знань. 22.Населення свiту i демографiчнi проблеми. 23.Науково-технiчна творчiсть. 24.Мiкропроцесорна технiка. 25.Електротехнiка. 26.Ергономiка. 27.Соцiальна психологiя. 28.Менеджмент. 29.Основи сучасного виробництва. 30.Iнформатика й управлiння. 31.Основи рацiоналiзаторства, винахiдництва та патентознавства. 32.Основи творчої дiяльностi. 33.Основи технiки. 34.Обчислювальна технiка. 35.Трудове навчання. 36.Фотосправа. 37.Початки пiдприємництва. 38.Основи сучасного фермерського господарства. 39.Тваринництво i основи пiдприємництва. 40.Рослинництво i основи пiдприємництва. 41.Основи пiдприємницької дiяльностi. 42.Бджолярство. 43.Рацiональне природокористування. 44.Флористика та фiтодизайн. 45.Декоративне квiтникарство.
  
  IУ. Соцiальна культура.
   1.Культура мовлення. 2.Стiлiстика рiдної мови. 3.Машинопис i стенографiя. 4.Електронне редагування. 5.Культура суспiльних вiдносин. 6.Психологiя спiлкування. 7.Правознавство. 8.Основи психологiї та педагогiки. 9.Проблеми сучасностi. 10.Iсторiя i сучаснiсть. 11.Основи етики i моралi. 12.Людина i суспiльство. 13.Полiтологiя. 14.Психологiя. 15.Основи соцiологiї. 16.Iсторiя українського козацтва.
  
  Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варiативна частина. Цикли i напрямки.
   Цикли предметiв Напрямки Девiз напрямка (основна iдея)
  I КУЛЬТУРА ТIЛОВИХОВАННЯ 1 Система здоров"я Вiд козацьких секретiв здоров"я, тiловиховання - до олiмпiйських вершин.
   2 Козацька вiйськова справа Рiдну Україну захищай по-лицарському, до загину.
  II ДУХОВНА КУЛЬТУРА 3 Родовiд Козацькому роду нема переводу.
   4 Традицiї Любiть Україну, як сонце любiть.
   5 Козацька культура Козацькими шляхами - до висот української духовностi.
  III КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДIЯЛЬНОСТI 6 Природа Плекати український храм природи.
   7 Праця - навчання Всеукраїнська толока, особиста праця - тобi, Державна Україна.
   8 Наука - технiка Науку i технiку - на службу нацiї, Українi.
  IУ СОЦIАЛЬНА КУЛЬТУРА 9 Держава - нацiя В душi i серцi кожного iз нас - Соборна Україна.
   10 Iсторiя козацтва Козацька наша слава не вмре, не поляже.
  
  Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варiативна частина. Шкiльний компонент та гуртки.
  Класи
  
  Напрямки
  Козачата та Лелi Джури та Дани Молодi Козаки та Берегинi
   1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
  1 Система здоров"я
   Дiюча програма з фiзичної культури. Система козацького
  тiловиховання. Авторська програма.
  Дiюча програма з валеологiї.
  2 Козацька вiйськова справа Козацьке вiйськове мистецтво. Дiюча програма
  Авторська програма. з ДПЮ.
  3
  Родовiд
   Вивчення свого родоводу та видатних
  козацьких родiв. Авторська програма.
  4
  Традицiї
   Дiюча програма з українознавства та
  авторськi спецкурси.
  5 Козацька культура
   Дiючи програми факультативiв, курсiв за вибором
  та гурткiв з мистецтва, культури та iн.
  Українська козацька культура. Авторська програма.
  6
  Природа
   Дiючи програми факультативiв, курсiв за вибором, гурткiв з природничих дисциплiн та авторськi спецкурси.
  7 Праця - навчання
   Дiючи програми факультативiв, курсiв за вибором, гурткiв з навчальної та предметної дiяльностi, в тому числi й козацьких промислiв.
  8 Наука - технiка
   Олiмпiади та iнтелектуальнi змагання.
   Авторськi спецкурси. Робота МАН.
  Дiючи програми факультативiв, курсiв за вибором, гурткiв з технiчної творчостi.
  9 Держава - нацiя
   Вивчення козацької Конституцiї. Авторська програма.
   Дiюча програма з правознавства.
  10 Iсторiя козацтва Iсторiя козацтва. Авторська програма.
  
  
  
  
  5. ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОЗАЦЬКЕ ТАБОРУВАННЯ
  ( Розробила Н.П.Галицька)
  
  Козацьке таборування проводиться як пiдсумок чергового етапу фiзкультурно-спортивної роботи в школi з метою плекання у кожних юних козака та козачки мiцного здоров"я, загартування тiла й духу, формування умiння перемагати на спортивних змаганнях.
  Козацьке таборування проводиться чотири рази на рiк: осiннє - до 14 жовтня, зимове - до 1 березня, весняне - до районного туристського зльоту - до 25 травня, лiтнє - у липнi-серпнi - до 15 серпня.
  
  
   Проводиться таборування за такою програмою:
  
   I. Осiннє:
  
   1. Конкурс емблем та девiзiв, конкурс козацької пiснi.
   2. Спортивна частина:
   - естафета "Пластуни" (виконується у нитковому коридорi висотою 70 сантиметрiв iз дзвониками);
   - конкурс "Сильна рука" (змагання з армреслiнгу);
   - конкурс "Перетягування канату" (змагаються команди почергово);
   - пiдтягування у висi та у висi лежачи (перемогу одержує команда з найбiльшою сумарною кiлькiстю пiдтягувань);
   - заключна "Велика естафета" (бiг 5:60 метрiв, заключний етап бiжать отамани команд).
   3. Конкурс "Козацький кулiш" (враховується правильне обладнання вогнища, запалювання багаття на швидкiсть, оцiнка за козацький обiд).
   4. Через 2-3 днi пiсля таборування - конкурс козацьких листкiв.
  
  
   II. Зимове:
  
   1. На початку грудня - спортивно-iнтелектуальний конкурс "А ну-мо, хлопцi-козаки!" Гурти готують назви, девiзи, емблеми. Змагання включає завдання iсторичного характеру - вiкторина, козацькi кросворди, знання козацької лексики. Музикальний конкурс перевiряє знання та вмiння виконувати козацькi пiснi. Спортивнi змагання: амреслiнг, пiдтягування у висi, згинання та розгинання рук в упорi на пiдлозi, присiдання з молодшими козачатами на плечах, стрибки зi скакалкою.
   2. Грудень - лютий, як випаде достатнiй снiг - випускний клас будує i захищає снiгове мiстечко, а вся школа - штурмує його. За снаряди слугують снiжки.
   3. Через 2-3 днi пiсля таборування - конкурс козацьких листкiв.\
   4. Козацький КВК.
  
  
   III. Весняне:
  
   1. Конкурс емблем i девiзiв, конкурс козацької пiснi.
   2. Спортивна частина:
   - естафета "Пластуни";
   - конкурс "Сильна рука";
   - пiдтягування у висi та у висi лежачи;
   - бiг 60 метрiв;
   - розкладання та складання спортивного намету;
   - знання рослин свого краю;
   - медицина (перша допомога);
   - розпалювання багаття на швидкiсть;
   - складання рюкзака;
   - "Велика естафета".
   3. "Козацький кулiш"
   4. Через 2-3 днi пiсля таборування - конкурс козацьких листкiв.
  
  
   IУ. Лiтнє:
  
   1. Таборування проходить як багатоденний велопохiд. Група туристiв проходить веломаршрутом на Курортне (мiстечко на березi Чорного моря в Бiлгород-Днiстровському районi Одеської областi) i там розбиває наметове мiстечко. Тут козачата живуть 3-4 доби: навчаються плавати, пiрнати, вправляються в основних туристських навичках, вчаться варити їжу та iн.
   2. Кожен день проводяться конкурси:
  - змагання з плавання та пiрнання;
   - змагання на знання козацької лексики та козацьких пiсень i танцiв;
   - змагання на знання козацьких оповiдок, гуморесок та iн.;
   - спортивнi змагання: амреслiнг, пiдтягування у висi, згинання та розгинання рук в упорi та iн.
   3. Через 2-3 днi пiсля таборування - конкурс козацьких листкiв.
  
  
   У. У серпнi-вереснi пiдводяться пiдсумки таборування за рiк i нагородження кращих козачат за цими пiдсумками.
  
  
  
  
  
  2. ПРЕСА ПРО АДАМIВСЬКУ ШКОЛУ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.
  
  
  
   В царинi виховання молодi важливо iнформувати вчителiв, вихователiв про здобутки педагогiчних колективiв. Цьому сприяють статтi як у педагогiчний, так i громадсько-полiтичнiй пресi, зокрема, статтi, що висвiтлюють досвiд педагогiчного колективу Адамiвської загальноосвiтньої школи в царинi козацько-лицарського виховання.
   Запропонована пiдбiрка статей дасть змогу уважному читачевi зануритися у вiр подiй в Адамiвськiй школi на початку ХХI столiття.
  
  
   Про Адамiвську школу козацько-лицарського виховання писали:
  
  
   газета "Советское Приднестровье" ( Бiлгород-Днiстровський) :
  
  ?12 15.02.2000, ?24 28.03.2000, ?34 05.05.2000, ?40 23.05.2000, ?42 02.06.2000, ?50 29.06.2000, ?59 31.07.2000, ?63 14.08.2000, ?67 28.08.2000, ?68 31.08.2000, ?72 14.09.2000, ?84 26.10.2000, ?89 13.11.2000, ?94 30.11.2000, ?06 22.01.2001, ?09 01.02.2001, ?17 01.03.2001, ?21 15.03.2001, ?24 26.03.2001, ?44 11.06.2001, ?49 28.06.2001, ?56 26.07.2001, ?57 30.07.2001, ?75 04.10.2001, ?84 05.11.2001, ?08 31.01.2002, ?12 14.02.2002, ?36 16.05.2002, ?38 23.05.2002, ?42 06.06.2002, ?54 18.07.2002, ?77 07.10.2002, ?101 13.08.2003, ?103 15.08.2003, ?104 16.08.2003, ?106 20.08.2003, ?115 02.09.2003, ?165 11.11.2003.
  
  
   газета Будьте с нами" ( Бiлгород-Днiстровський):
  
  ?35 23.08.2001, ?36 30.08.2001.
  
  
   газета "Одеськi вiстi" ( Одеса):
  
  ?93 23.05.2000, ?95 27.05.2000.
  
  
   газета "Чорноморськi новини" (Одеса):
  
  ?44 08.07.2000, ?52 23.08.2000, ?03 11.01.2001, ?35 24.05.2001, ?55 16.08.2001, ?74 09.10.2003, ?78 23.10.2003.
  
  
   газета "Сiльська школа" (Київ):
  
  ?05 20.09.2000.
  
  
   журнал "Наша школа" (Одеса):
  
  ?4 - 2000, ?5-6 - 2000, ?1 - 2002, ?2 - 2002, ?2 - 2003.
  
  
  громадсько-полiтичний щотижневик "Освiта" (Київ):
  
   ?52 6-13.11.2002, ?1 1-8.01.2003.
  
  
  
  
  3. ШКIЛЬНА ГАЗЕТА ПРО АДАМIВСЬКУ СIЧ
  
  
  Козача, Леля, Джура, Дана, Джура та Дана, Берегиня, Козак, Рiч про Адамiвську Сiч.
  
  
   Загальновiдомо, що поглиблення i примноження козацько-лицарських традицiй в сучасних умовах сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, пiднесенню духовностi як кожної особистостi зокрема, так i всього народу, суспiльства в цiлому.
   Ми, вчителi України, покликанi вести широку просвiтницьку роботу серед населення з проблем iсторiї, культури, мистецтва, вiйськової справи, державницької дiяльностi козацтва, прагнути по-козацькому, по-лицарському виховувати пiдростаюче поколiння. На це нас орiєнтують Укази Президента України, нормативнi документи Мiнiстерства освiти i науки.
  
  
   В пониззi Днiстра (зокрема, це - територiя нашої громади) значна маса козакiв з"явилася в 1709-1710 рр., пiд час вiдступу мазепинської емiграцiйної хвилi. Це були тi козаки, що вiдступили з-пiд Полтави i дiйшли разом з Мазепою до Бендер, а згодом почали розселятися по землях мiж Днiстром i Дунаєм. Ця "мазепинська" хвиля накотилася на колонiзацiйну хвилю, викликану зруйнуванням у 1709 р. росiйськими вiйськами Чортомлицької Сiчi.
   Ще одна хвиля докотилася до Приднiстров"я вже пiсля руйнацiї в 1775 р., за наказом Катерини II, Нової Сiчi.
   Чимало сiчовикiв, селян-утiкачiв та прихильникiв Мазепи добувалися до буджацьких степiв окремими групами. Особливо посилився цей процес з 1778 р. по тому, як уряд Османської iмперiї ухвалив досить мудре, толерантне щодо свого одвiчного ворога - українського козацтва, рiшення: дозволити йому заснувати Сiч у пониззi Днiстра, в районi Кучургана, а паланки - мiж Акерманом i Бендерами. У 1828-1869 рр. козаки Акерманської паланки входили до складу Дунайського (з 1856 р. Новоросiйського) вiйська. Згодом бiльшiсть вiйська було переселено на Кубань, але частина козакiв залишилась ( у нас це родини Гречкiв, Козаченкiв, Могили, Громовенко).
   На початку 90-х рр. групою ентузiастiв з козацьких родiв було вiдтворено Бiлгород-Днiстровську (Акерманську) козацьку паланку, яка сьогоднi складається з 7 курiнiв; один з курiнiв - наш - Адамiвський. Проживаючи у громадi, яка має давнi козацькi традицiї, ми не могли цi традицiї не залучити до виховного процесу...
  
   Процес становлення та розвитку Адамiвської школи козацько-лицарського виховання (з квiтня 1998 року i по т.ч.) зафiксовано у шкiльнiй газетi.
   У 1998-2001 рр. газета випускалася у виглядi блiц-iнформацiї "Леля", "Козача", "Джура", "Дана", "Джура та Дана", "Берегиня", "Козак". Всього вийшло 45 номерiв.
   На сторiнках газети друкувався теоретичний матерiал - зокрема, спроба концепцiї, положення про школу такого типу, статут школи козацько-лицарського виховання.
   Велася хронiка школи та Адамiвського курiня Українського козацтва - описувалися подiї шкiльного життя, Адамiвської "Молодої Сiчi", Адамiвського курiня Українського козацтва, Бiлгород-Днiстровської паланки Українського козацтва (мiжрайонового товариства козакiв Буджаку).
   З квiтня 2001 року почала виходити газета "Рiч про Адамiвську Сiч". Iдею про випуск шкiльної газети висказали учитель iсторiї нашої школи Буравицька Раїса Миколаївна i учениця 9 класу Верховецька Олеся.
   Було об"явлено конкурс на кращу назву шкiльної газети. Його виграв учень 9 класу Скригулець Дмитро. Вiн запропонував назвати газету "Рiч про Адамiвську Сiч".
   Поступово газета становиться друкованим органом всiєї Адамiвської громади: тут друкуються матерiали з життя громади, з життя людей, якi тут мешкають...
  
  
Оценка: 2.75*8  Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"