Шiсть хвилин, як чулись дзвони.
Сiдало сонце за Днiпро.
I звук цей прямо у долонi
Холодним вiтром принесло.

Спускався вечiр. Крiзь дерева
Виднiлись згустки сiрих хмар,
Далекi крихiтнi будинки
Здавались зграями примар.

Геометрична огорожа
Кудись далеко простяглась.
Здавалось, нiби й ця хвилина
На цiлу вiчнiсть розтяглась.

Холодна металева лавка.
У термосi гарячий чай.
До чаю печива немає,
Та що поробиш, вибачай.