Волосся вiтер розтрiпав.
На весняний карнавал
За собою тебе кличу -
Знай: усмiшка тобi личить,
Бiльш нiж роздуми важкi.
В цi квiтучi теплi днi
Бiлу я вдягну сорочку
I, забувши заморочки,
Я прийду до тебе в сни
В ночi тепло§ весни...
По не прогрiтому пiску
Тихо босонiж пройду.
Все, що ви§ла журба,
Поглинає хай рiка.
Вспiнюючи чорнi хвилi,
Воскресають хай надi§.
Руку дай, i разом з тим
Узбережжям кам'яним
Може ще пройдемось вдвох?
В свiтлi гаснучих зiрок
Може ще побачим небо?
Менi поруч бути треба...