Пацифіст
"Самиздат":
[Регистрация]
[Найти]
[Рейтинги]
[Обсуждения]
[Новинки]
[Обзоры]
[Помощь|Техвопросы]
|
|
|
|
Аннотация:
Інколи і пацифісти беруться за ножі, а він просто хотів додому...
|
"Пацифіст"
Він ішов по сповитих росою дорогах
По облізлім асфальті й м'якім спориші
Він ішов з знаком миру на скромних хорогвах,
Несучи зброї смерть у солдатській душі
Між садами дерев, літнім сонцем зігрітих
Під мелодію еха гірського луни.
Він ішов, оминаючи схилені квіти,
Він ішов, він всього лиш вертався з війни
Перед стомленим зором навіки зостались
Посміх смерті на трупах та кров у струмках
Як вони перед боєм з сім'єю прощались,
Як життя тіка з тіла, мов цівка тонка.
Кілометри доріг під кирзою й металом
Цвинтарів кілометри під гранітом твердим
Як від вибуху бомби солдати злітали,
Як гаї солов'їні застелював дим.
Він ішов, він вертався до дому, до хати
Він давно забув друзів, полюбив ворогів,
Йому було шкода, що про все це дізнатись,
Можна тільки пройшовши дорогой боїв.
Ось і місто нічне, лише кілька кварталів
Відділяє солдата від рідних дверей
Дома груба, вино, кілька нових журналів
І ніяких В'єтнамів, Афганів, Чечней.
Не дійшов триста метрів, приліг відпочити.
Зупинений долею був звалений з ніг,
Бо не зміг молодик смерть невинних простити
Й застромив ніж під ребра йому "пацифіст".
Связаться с программистом сайта.