Шкробот Виктор Евгеньевич: другие произведения.

Історія двох що не забули

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Конкурсы романов на Author.Today
Творчество как воздух: VK, Telegram
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Прочитав "П'ять сходинок смерті"? Читай продовження-передмову


  -- Ми втекли?
  -- Ми сховалися...
  -- Нас не знайдуть?
  -- Нас просто не шукатимуть...
  -- Ми нікому не потрібні...
  -- Ні... Нам ніхто не потрібен...
   "Вам ніхто не потрібен" - шепотіли сторічні сосни, котрі звикли до цих нещодавно прибувших прибульців. Вони ніколи не бачили нікого... Вони не хотіли бачити нікого. Вони так думали. Вони були праві у своїх думках. Вони не хотіли нікого бачити. Але новоприбулі не бачили і їх.
   - Ми обманули всіх..?
  -- Ми обманули себе...
  -- Нас обдурили..?
  -- Ми обдурили...
   Дуби їх не розуміли... Вони звикли до свого шелестіння. Вони їх просто не розуміли.
  -- Ми подолали смерть?
  -- Ми подолали короткотривалість життя...
  -- Ми не помремо..?
  -- Ні... Ми просто не перестанемо жити...
  -- Чому..?
  -- Тому, що ми житимемо вічно..
  -- Як дуби
  -- Ні... Як сосни...
  -- Вічно, до кінця світу?
  -- Ні до власного кінця...
  -- Він прийде скоро..?
  -- Він прийде тоді коли ми того забажаємо...
   Небо. Вічне небо висіло над ними. Воно не мінялося. Воно - вічне.
  -- Чому небо вічне...?
  -- Тому що воно не знає часу...
  -- Ми теж не знаємо часу..?
  -- Ми не знаємо як його вимірювати...
  -- Час - це лише наш вимір його..?
  -- Ні, наш вимір - це лише один з його проявів.
  -- Ми залишили годинники...
  -- Так... Для нас час - це лише схід сонця. Для нас час - це тривалість дощу, і зміна фаз місяця. Для нас час, такий самий як і для решти у цьому вічному лісі. Для нас час заключається у нас самих. Час - це наш час. І ми його вимірюємо...
  -- Але дощ іде годину, чи десять...
  -- Для когось так. Для нас він іде мить чи вічність. Для нас кожен день світить повний місяць. Чи молодий серп. День для нас заключається в рамках наших світоглядів. День може бути коротшим за мить, якщо він нам не подобається... День може бути довшим за рік, якщо нам добре у ньому... День - це сьогодні... А сьогодні - це те у чому ми живемо, не важливо чи темне воно чи...
  -- Для нас вічність - одна мить?
  -- Для нас життя - це безліч вічностей, і все життя - це одна вічність... Вічність вічностей, що йдуть у неіснуюче вічне минуле, продукуючи вічність майбутнього.
  -- Вічність не знає минулого і майбутнього...
  -- Для них...так... Для нас...
  -- Для нас..?
  -- Минуле - вічність... Вічність минулих митей, що рвуться до нашої свідомості, прагнучи бути незабутими... Майбутнє - вічність миттєвостей, що прагнуть бути поміченими...
  -- Ми їх пам'ятаємо..?
  -- Ми їх помічаємо... і пам'ятаємо... Ми їх любимо... Вони прагнуть до нас, як дівчина прагне того, хто її кохає...
  -- У нас є безліч миттєвостей і в результаті одна велика вічність маленьких миттєвостей.
  -- У нас є те, що ми цінимо. Доти, доки ми цінуватимемо ці всі маленькі вічності нашого життя, доти життя складатиметься із цих маленьких вічностей.
  -- Ми не помремо..?
  -- У вічності є лише існування. У вічності немає змін... Нам добре разом, отже ми житимемо разом, аж доки не захочемо іншого...
  -- Чому інші цього не розуміють?
  -- У них немає тебе...
  -- Ні... Вони не знають тебе...
  -- Вони не "бачать" одне одного... Вони замикаються..?
  -- Вони замикаються у вимірі свого годинника. Вони говорять, що однаково все зійдеться до одного, чи ти пан, чи ти жебрак... Народжуючись вони починають чекати на смерть. Вони замикають себе у короткотривалості СВОГО існування... Вони бачать світ своїми очима... Вони вимірюють все своїм годинником, котрий зламаний самим фактом його існування...
  -- Вони не бачать альтернатив?
  -- Вони просто не допускають можливості їх існування...
  -- Вони не хочуть жити вічно..?
  -- Вони бояться вічності, бо замкнуті у своїх обмеженнях...
  -- У них нікого немає..?
  -- Вони себе переконують, що це не так... Але в результаті божеволіють від самотності, і тому і помира...
  -- Чому вони не бачать вічності існування одне з одним...
  -- Вони ізолюють тих хто це бачить...
  -- Вони дурні..?
  -- Ні... Вони просто боягузи, котрі допомогли нам знайти і зрозуміти одне одного...
  -- Допоможемо їм..?
  -- Нам доведеться допомагати вічність...
  -- У НАС вона є...
  -- Так...
  -- Вони зрозуміють?
  -- Ні...
  -- Але ми спробуємо..?
  -- Так... Ми спробуємо показати тим якими ми були те, якими ми стали, але вони не зрозуміють
  -- Дамо їм шанс...
  -- Так...

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"