Датыщев Владимир : другие произведения.

Сборничек стихов на украинском-2

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


  • Аннотация:
    ЗА 2006 год! По просьбе одной Дамы... Старенькие стихи, некоторые были в печати, и которые не настолько ..., что не пришлось выбрасывать. Большинство написано на салфетках и в неадекватном состоянии, надеюсь, оцените.


  
   Життя, кохання, інше...
  
   Хімічна формула любові
   Так гріє душу, гладить тіло...
   у кожному коханім слові
   не чуєш, щоби десь боліло...
  
   Живеш і тішишся з надії,
   що буде вічним почуття,
   яке несе тебе до мрії,
   до дуже кращого життя...
  
   Живеш і ловиш кожну днину,
   ба, навіть, мить-кохання крок.
   Не чуєш в роті смак полину
   і хочеш линуть до зірок.
  
   Та, згодом, все проходить чемно:
   ти їх не любиш... відчува,
   що всі потуги - надаремно,
   нічого вічного нема...
  
   Тебе чи зрадять, чи в оману
   введуть тебе і поведуть
   десь за собою, мавпу п'яну,
   де в дупу душу від...ть...
  
   Противно? Боляче? Намарно?
   Тобі здається що кінець
   всім твоїм мріям, що прегарно
   в альбомі креслив олівець?
  
   То не альбом і не нотатник -
   душі твоєї то канва,
   це те, що хоче кожен зрадник,
   у кого ззаду - лиш пітьма.
  
   Твоя душа - це, мій читачу,
   до неї креслиш ти думки,
   кохаєш і прохаєш вдачу,
   щоб не змінилися роки
  
   які собі один плануєш
   де хочеш жити в майбутті,
   там де реальності не чуєш
   і тонеш, певно, в забутті...
  
   Відкинь любов, зневаж, скорися
   від тих утопії думок...
   Забудь, зімни і не ведися
   за тими мріями в райок.
  
   Усе на світі - це morgana,
   та fata, про яку ще ти
   колись читав і думка п'яна
   тебе хилила до мети...
  
   Ти щось добився на роботі,
   став тим, яким завжди хотів
   і плакав нишком у скорботі
   за всіми тими, як давив
  
   ти їх, будуючи фортуну
   свою... Вони колись дойдуть
   до свого трона чи до труну,
   який за ними понесуть.
  
   Та ми відходимо від теми:
   кохання є, а, врешт - нема,
   і закупорюють проблеми
   всі твої мізки де пітьма...
  
   Ти всіх любив, ще менш, зізнався
   у своїх страсних почуттях:
   за кимсь летів, когось цурався
   на власних доленьки путях.
  
   Люби, допоки глупа доля
   тебе розлучить... і удвох
   ви підете в свою неволю
   де тільки тлен і сірий мох.
  
   Люби, аж поки закінчиться
   твоя ласкава казка снів,
   люби, вже потім завершиться
   примара фраз і каяттів.
  
   Ніщо не вічне під зірками,
   у першу чергу - почуття,
   поганими не зву словами
   тих, хто притримує буття.
  
   Люби і мучся, жий і вчися
   з молодших, старших, без різниць,
   своїй Фортуні не корися,
   тебе ще візьмуть до зірниць...
  
   Усе скінчиться, чи любов, чи старість,
   життя розлучить всіх і вся
   і дай же боже, щоб цікавість
   тебе довела до кінця...
  
  
   Формула очей
   (Як визначити кохання)
  
   Найпростіша формула любові,
   щоб узнати що тебе кохають, -
   це зловить коханого на слові,
   лиш одному, що не всі і знають...
  
   Питання простеньке, банальне:
   Якого ж це кольору очі,
   У мене, коханий, фінально,
   Скажи мені в серце дівоче.
  
   При цьому питанні потрібно,
   закрити долоньками вічка,
   і слухати ніжно-єхидно
   брехеньки свого чоловічка!
  
   Як зразу затнеться коханий,
   за словом в кишеню полізе...
   це сумно - чужий він, незнаний,
   пора пакувать нам валізи.
  
   Як скаже про щось романтичне,
   співати почне про принади,
   яка ти красива одвічно,
   якби ті легенди Еллади,
  
   та все ж не розкаже про колір,
   хоч як не хотілось згадати,
   він буде просити у долі,
   відтінок очей розгадати.
  
   Такого коханця боятись
   потрібно і відвернутись,
   ти тут не єдина, признатись,
   йому тебе зрадить, якби розвернутись.
  
   Якщо ж твоя рідна частина,
   без лишнього постуку крові,
   тобі відповість без упину
   який в тебе колір під брові...
  
   Оцей чоловік - лиш кохає,
   тебе підніме він на хвилі,
   він кожен твій рух пам'ятає,
   любить тебе буде донині.
  
   Покинь тих усіх донжуанів,
   недомірків, хоч симпатичних,
   звернися до того, хто п'янів,
   від твоїх очей еротичних.
  
   І будь з ним щаслива безмірно,
   І мусиш завжди пам'ятати,
   хто очі твої дуже вірно
   в душі своїй буде тримати...
  
   Той справді тебе лиш кохає,
   той завжди тебе заспокоїть,
   не буде він іншу кохати,
   ніколи дурне не накоїть!
  
   Та й ти його ніжно голуби,
   не дай йому в горі пропасти,
   засурмлять амури у труби,
   не буде між вами напасти...
  
  
   Дотик зради
  
   Солодкий дотик зради,
   І губ чужих тепло,
   Собі не знайдеш ради,
   Якщо нове прийшло
   Кохання, сум, ненависть.
   Чужого серця стук,
   Запалюється млявість
   Від ніжних нових рук.
   Не твої, потім - твої,
   Волосся, очі, крик,
   До нової любові,
   Від іншої приник.
   Ти згадуєш ночами,
   В самім переддвер'ї сну
   Стару любов, часами
   Зриваючи нову.
   Чи було те кохання,
   Чи був часами сум?
   Ти ляж, поспи до рання...
   Все скінчиться. Заснув...
  
  
   Заборонена любов
  
   Буває в житті просто так,
   Кохаєш людину і все,
   Якийсь наче долі маньяк
   У думки твої вставив лице
   І якби не було у долі,
   Багато дурного і скного,
   Ти лізеш крізь муки поволі,
   Між лиха коріння страшного.
   Тебе проклинають крізь роки,
   Ті люди, кого не любив,
   Та робиш по терніях кроки,
   Якіще ніхто не робив.
   І знаєш, що робиш погано,
   Кохаючи ту, що не треба,
   Та любиш і ждеш, що настане
   Той день, що підніме до неба
   Тебе і її, проміж зірки,
   Між Місяць, між космосу край,
   Не буде поганої мірки,
   Що лічить години... Кохай,
   Поки можеш і хочеш,
   Люби і не буде біди,
   Вкінець їх усіх переможеш,
   Ти мусиш до долі дійти.
   І хай вона буде паршива,
   Ламай все погане ущент,
   ТИ БУДЕШ КІНЦЕВО ЩАСЛИВА,
   ЗЛОВИ ТІЛЬКИ ЩАСТЯ МОМЕНТ!
  
  
   Завершення
  
   Кохання котилося колом
   По стерні широких степів,
   Змарніло, скінчилося болем,
   Його наздогнать не зумів.
   Тримаєш в руках... Аж до крові
   Роздер свою душу ущент,
   Немає вже тої любові,
   Вона потускніла в момент.
   І тяжко в душі, чи печально,
   Ти мусиш від рук відірвать,
   Те коло, яке так опально
   Змогло все життя розірвать
   Покотиться доля у далі,
   Далекі, тобі не дойти,
   Хтось інший собі хай надалі
   Захоче життя попекти...
  
  
   Роздум
  
   Та, кого завжди кохав,
   Леліяв, носив на руках,
   У бога за неї благав,
   Їй щастя у своїх думках,
  
   Знайшла собі щастя
   У далю від тебе,
   І дала упасти
   Від тебе до неба.
  
   Злетіла у вирій від тіла твого,
   Від твоєї кривди і долі,
   Знайшла собі щастя в обіймах того,
   Хто не кохав, а тримав у неволі.
  
   Пройшло чарування і віра пройшла,
   Ти сів і заплакав на лютім морозі,
   Вона ж бо сьогодні від тебе пішла,
   Залишивши сльози і соплі небозі
  
   Тобі, дурнуватому, рваному щастю,
   Що ти планував у думках поряд з нею,
   Та щось не зрослося, не збулось, не йшлося
   Про те що в майбутньому станеш свинею,
  
   Яка все зіпсує, загидить, змарає,
   Всю долю твою і її,
   Не любить тебе вона, може, кохає
   Приходять у голову думки твої
  
  
   Українці
   (присвячено близькій людині,
   єдиній жінці, з ким ні разу не спав,
   єдиному другу зі слабкої половини
   людства)
  
   Ти стоїш на розпутті, в самоті із собою,
   Усе дивишся в даль і сльозина летить
   із тонкої щоки, що торкалась рукою
   до ванільних очей. Трохи серце болить...
  
   Жанна Дарк, полохлива як лань українка,
   ти горіла в собі і згорала за мить,
   за слабкою оманою крилася ЖІНКА
   сильна й мужня. Трохи серце болить...
  
   Воювала десь там із біди вітряками,
   пломінь вогнища душу коптить,
   залишалась собою, була праведна мама,
   ти ростила дочку! Трохи серце болить...
  
   Всі що були обіч, відійшли, пролетіли,
   залишили тугу, щира прикрість кипить,
   та вони всі тебе об життя закалили,
   ти міцніша, тверда. Трохи серце болить...
  
   Засміється колись вже твоя Несміяна,
   нагло в очі усім ворогам,
   і від сили своєї ти сповнишся п'яна,
   більш не буде дрижання ногам!
  
   Твоє "ХА!" пресловуте злетить над товпою,
   Залишайся лиш тим, ким ти завжди була,
   Усміхнися, розпрямся, вернися такою,
   Як при зустрічі нашій себе повела.
  
   Я тобі присвятив цей маленький єдиний
   несуразний похмурий легенький віршок,
   хай він буде з тобою завжди неділимий...
   Встань, всміхнися, виховуй діток!!!
  
  
   Одній жінці
   (написано на замовлення, по проханню
   людини, котру кинули. Він хотів одночасно
   повернути її, осоромити і, все ж, залишитися
   з нею)
  
   Я забути тебе у житті і не зможу,
   не забуду тебе я вовіки-вовік,
   твою гарну і пишну рожевеньку рожу,
   не зумію з життя кинуть в бік
  
   Я тебе у житті вовіки не забуду,
   пам'ятатиму все і завжди,
   я відмиюся від усього твого бруду,
   тільки ти не тікай, лиш зажди!
  
   Потягнися до мене, скоріше, я прошу,
   будь зі мною в думках понад все,
   горя я не несу, щастя більш не приношу,
   хай хвилина розлуки несе.
  
   Ти пішла, залишила самотньою душу,
   ти покинула все, що могла,
   і тепер, у житті я миритися мушу,
   ізі всім, що ти в мені знайшла.
  
   Я хотів лиш з тобою свої дні коротати,
   я хотів, щоб ти була моя,
   я без тебе ніколи не зможу заспати,
   не несе мене сон-течія.
  
   Я чекаю годину, коли повернешся,
   І я молю богів про одне,
   що ти звернеш до мене і знов посміхнешся,
   я забуду про біди, про все.
  
   Я люблю тебе дуже і завжди кохаю
   Із тих пір, як зустрілись разом,
   Ми зустрінемось знову, я точно це знаю,
   Я все зроблю для цього, я верну любов.
  
   Буду вічно я жити, чи, може, не буду,
   Та я знаю: це точно, бо ти,
   Ти така, як ти була, я це не забуду,
   Ми зустрінемось, хти - не хоти
  
   Проклинай мене, хочеш, чи, може, згадаєш,
   що нам було так добре разом,
   сподіваюсь, що ти, ти мене пам'ятаєш,
   хоч із іншим ти спиш пацаном...
  
   Повернися в мій сон, поверни мені долю,
   я чекаю на тебе всі дні,
   хочу твою любов, щоб зустрілася з мою,
   десь на вулиці легко, раптом!
  
   Ми зустрінемось ще, буде в нас усе добре,
   будем ми із тобою кохать,
   я тебе, ти - мене, наше серце хоробре,
   буде стуком своїм вічні дні відбивать!

В.М.



Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"