Доброго всiм дня. З першим квiтня вас. Якщо у вас є спромога смiятись вiд душi в цей день.
I так. Що ми маємо? Тридцять сьома доба протистояння України росiї.
Я вперше за всi роки своєї творчостi звертаюсь до своїх читачiв українською мовою. Чому? Бо росiяни вже дiстали своїми розмовами про те, що в Українi нiбито забороняють росiйську мову, що тут всi нацiоналiсти i т.д. Я вже це казала - i повторюсь ще раз - не було такого. Так, в нас вiдмовляються вiд iдеї зробити росiйську другою офiцiйною. Але це рiшення не тiльки влади, але й народу. Я - росiйськомовна. Та менi гидко зараз звертатись до росiян росiйською - i вони все одно не розумiють моїх слiв. Я - росiйськомовна, але i ранiше виступала проти iдеї зробити росiйську мову - другою державною в Українi. Бо в Українi вже є своя власна державна мова. Українська. Нащо нам друга? Щоб задовольнити росiю? I з таким самим успiхом, росiя потiм нападе i на всi iншi слов'янськi країни, в яких багато росiйськомовних з давнiх часiв?
Я завжди писала росiйською - бо так мене розумiла бiльша кiлькiсть людей. Адже росiйську мову розумiють не тiльки в росiї. Але зараз я звертаюсь виключно до росiян. До тих, хто вважає росiйську мову - достатньою причиною для жорстокого вбивства людей за їх небажання бути частиною такої нiкчемної i мерзотної країни, як росiя. I вбивства переважно саме росiйськомовного населення.
Сьогоднi я, в честь свята, злорадствую. Це менi не притаманно, але за останнi тридцять сiм днiв росiяни змiнили всiх українцiв без виключення. Тому отримуєте те, чого i заслуговуєте.
Так от. Менi там деякi особистостi доказували, що захоплення ЧАЕС росiйськими вiйськовими - то фейк, так звана "українська пропаганда". Але ця, насправдi, росiйська пропаганда, за останнi два днi розiйшлась по швах. По-перше, росiйськi окупанти вчора покинули територiю ЧАЕС. Ще й залишили офiцiйну бумажку, пiдписану росiйськими солдатами, що вони "завершили охорону об'єкту", яку проводили з двадцять четвертого лютого по тридцять перше березня двi тисячi двадцять другого року. Прямий доказ того, що вони дiйсно там були.
По-друге, що найбiльше злорадство в мене викликає, сьогоднi помер один iз тих солдатiв, якi вчора покинули територiю ЧАЕС. I вiд чого ж вiн помер? А помер вiн вiд опромiнення. Хто б мiг подумати, а? Їх же там не було, i вони ж не тупi, щоб не розумiти, що то за зона така - вiдчуження, закриту для вiльного вiдвiдування населенням.
...сказала я. Але це був сарказм, ви маєте це розумiти. Бо я ще двадцять четвертого числа сказала, що вони дурнi i не розумiють, як поводитись з таким небезпечним об'єктом. Результат - майже сотня росiйських солдатiв, якi отримали опромiнення рiзної ступенi важкостi. I навiть якщо хтось з них виживе - жити з наслiдком своїх дiй їм доведеться до кiнця життя. От що означає - бути дурною людиною без нормальної освiти за плечима. Бо тiльки зовсiм дурна людина, яка зовсiм нiчого не знає про аварiю на ЧАЕС та про її страшнi наслiдки, могла так спокiйно окопуватись в Рудому лiсi. Хто ж знав, що в росiї тiльки такi тупоголовi i є.
Ну от, я позлорадствувала. Я могла б ще багато чого написати... Та не бачу сенсу витрачати час на це, оскiльки росiяни все одно цього не зрозумiють.
Та я добавлю дещо для бiлорусiв. Спасибо всем тем белорусам, которые сейчас прикладывают все усилия, чтобы не позволить своему правительству втянуть свою страну в полномасштабную войну против Украины. Спасибо всем тем, кто последние тридцать семь дней на стороне Украины. Я надеюсь, что когда эта война закончится, и лукашенко понесет заслуженное наказание - Беларусь также сможет вернуться к миру, и сможет добиться того, чтобы у власти были честные и порядочные люди, которые приведут Беларусь к процветанию. Этого я вам и желаю. Жыве Беларусь! Слава Українi!