|
||
І крізь вікно дивлюсь на світ.
Душа горить неначе порох,
А поміж кленів довгих віт -
Стибають з одного на інший
Листок - ранкового дощу
Краплини. Боже, теплий, літній
сьогодні день. І я кричу:
"Покину все! Зрікусь усього!"
Та якось згодом, десь в суботу...
Сніданок й кава вже холодні
І треба бігти на роботу...