всi ми застреленi киномистецтвом
саме у цьому контекстi
я, змучено-щавлевий
палю просто на пiвнiч
й киваю кiнцем цигарки
(прямо в зачиненi дверi Матiссу)
чотири простих слова
насправдi їх стане всiм
всiм i на все життя
***
смак свiтло. жовтої динi
на змочених немiччю сходах.
пил забиває диму:
сподiви, прояви, подих.
не зможу я вже напевно
думати впрочуд чесно,
падати навперейми
в свiтло. зелену бездну.
нитки тонку напругу
здавлюють йдучi вниз лiфти
тихо я сходами буду
прагнути вгору. i жити.