Аннотация: Нашла несколько старых стихов. Жаль было бы потерять...
Сiрооко вересень в душу загляда.
З неба сипле порохом
Срiбна тiнь - вода.
Золотаве листячко на моїм столi,
Кетяги калиновi на зеленiм тлi.
Несолодкi роси в неба на вустах -
Господарка-осiнь вибiгла на шлях.
***
Руки мнуть помаранчеве листя,
Проривається вiтер з дощем.
Осiнь йде, горобина в намистi,
I несе листопад за плечем.
Малi сонечка знову до школи
Вирушають в ранковий туман.
Осiнь йде по широкому полю -
Гордовито тримає стан.
Кожен крок її повен поваги,
Пiд ногами жовтiє стерня.
Дай нам трохи твоєї наснаги
I удачi маленьке горня!