Обiцяй що не забудеш тихий подих той весни
Коли тебе вперше побачив.
Моє кохання, ти прости,
Та я тебе марно протратив.
Пробач, що ночью тобi не свiтив,
Пробач що не встиг сказати люблю.
I хоч тебе любив,
Не думаю , що я убью
Наше кохання, тебе.
В усьому я виню себе
Твоєї провини немає.
Моя душа мрiї втрачає.
Пробач, що так пiзно пришов в восени, 
I взимку не грiв тебе.
Тепер один мушу плисти,
I вiдчай мiй зi мною вмре.
Так часто не помiчав проблем,
Дотримувайся схем.
Хотiв щось iнше,
Тобой не дорожив.
А зараз я хочу найбiльше,
Сказати , прости що не цiнив.
Я хочу тебе обiйняти,
Тримати твою руку, 
I нiжно цiлувати,
Я хочу щоб ти забрала мою муку.
Хочу бути поруч, щоб ти була щаслива
Моя кохана, рiдна мила.