Зоренко Анастасия Александровна. Легенда о Золотоволосой фее

Легенда про Золотоволосу Фею

Колись давно люди схопили Золотоволосу Фею. Вона була дуже мудра и знала вiдповiдi на будь-якi запитання. Але люди, хотiли тiльки отримувати вiдповiдi i використовували Фею в своїх власних цiлях. Вони закрили її на самiй високiй башнi, i почали приходити до неї, то за порадою, то за вiдповiддю на свої запитання. Люди вiдрiзали їй крила i залишили сидiти в самотностi. Чим бiльше Фея їм допомагала, тим ще бiльше люди хотiли володiти нею i її знаннями. Одного разу, коли люди знову зiбралися у Феї, вона промовила до них:

Фея: Все в цьому свiтi має свою цiну. Але не завжди цiєю цiною є грошi. Найцiннiше те, що ви бачите i вiдчуваєте кожного дня, але не звертаєте на це увагу. Тепер я буду встановлювати цiну своїх знань.

Злякалися люди i все рiдше стали заходити до Феї. Бо кожен хто повертався вiд неї мiг втратити щось важливе: голос, слух, зiр, вроду. Був тiльки один хлопчик, котри не боявся Феї. Вiн часто приходив до неї, щоб порозмавляти, погратися. Хлопчик нiколи не називав свого iсправжнього iменi. Всi звали його Мандрiвником, бо нiколи надовго вiн нiде не затримувался.

( Мандрiвник виходить iз залу)

Мандрiвник: Давно не бачилися, Фея. Ти така ж прекрасна, велична i печальна. Не змiнюєшся.

Фея: Як i ти. Стiльки мандруєш, але нiде не зостаєшся надовго.

Мандрiвник: Чому ж, на цей раз я думаю зостатись... Хочеш вийти звiдси ненадовго, щоб побачити весну? Я можу тобi в цьому допомогти.

Фея: Звiсно хочу. Я давно не ходила по свiжiй травi, бо не бачила нiчого крiм цiєї кiмнати i тих хто до мене приходить. Але я не можу вийти звiдси, бо люди сховали зачаклований ключ вiд моєї дверi.

Мандрiвник: Тодi я знайду його i ми разом пiдемо зустрiчати Весну.

Фея: Я маю тiльки карту за допомогою котрої ти зможеш знайти зачаклований ключ.

(Фея дає Мандрiвниковi карту)

Мандрiвник: Почекай на мене i я покажу тобi яскравий свiт. (мандрiвник бiжить за кулiси, лунає музика i Фея спiває) Рапунцель "When my life begin"

7 am the usual morning line up,
Start on the chores and sweep till the floor's all clean.
Polish and wax, do laundry and mop and shine up.
Sweep again and by then it's like 7:15

So I'll read a book, or maybe two or three.
I'll add a few new paintings to my gallery.
I'll play guitar and knit and cook and basically,
Just wonder when will my life begin.
Then after lunch, it's puzzles and darts and baking
Paper mache, a bit of ballet and chess.
Pottery and ventriloquy candle making
Then I'll stretch, maybe sketch
Take a climb, sow a dress

And I'll re-read the books if I have time to spare
I'll paint the walls some more,
I'm sure there's room somewhere
Then I'll brush and brush and brush and brush my hair,
And I'll keep wondering, and wondering, and wondering, and wondering when will my life begin

Tomorrow night,
The lights will appear,
Just like they always do on my birthday each year.
What is it like out there where they glow?
Now that I'm older, mother might just let me go...

Фея закiнчує спiвати i теж утiкає зi сцени.

Лунає музика. На сцену виходять Мавка, Лiсовик и Квiти. Квiти вбiгають спочатку на один кiнець сцени смiються, а потiм на другий, теж смiються i починають водити хоровод.

Мавка: Весна настала.

Лiсовик: Їсти хочу... Спати хочу, але їсти хочу бiльше.

Мавка: Подивись, як гарно навкруги, а ти тiльки те й робиш, що спиш та їси.

Лiсовик: Ця весна цiлих два мiсяцi, як приходить. I все щастя, радостi, доброго врожаю всiм обiцяє, та тiльки про нас забуває.

Мавка: Нi, ти не прав ( вона стає руки в боки i гнiвається на Лiсовика). Весна - це найпрекраснiша пора, що є на свiтi. Ось лунає спiв пташок, вiтер вiє i несе запах свiжої трави, сонечко радiє i свiтить яскравiше. Весна несе чудеса в душi людей. Це яскраве свiтло для всiх на свiтi.

Лунає пiсня "Весна iде, красу несе...", спiває Мавка. Лiсовик тяжко зiтхає i хитає головою, дивлячись на неї.

Ой у вишневому саду,

Там соловейко щебетав.

Додому я просилася,

А ти мене все не пускав.

Додому я просилася,

А ти мене все не пускав.

-- Ой милий мiй, а я твоя,

Пусти мене -- зiйшла зоря.

Проснеться матiнка моя,

Буде питать, де була я.

Проснеться матiнка моя,

Буде питать, де була я.

-- А ти їй дай такий отвiт:

"Така чудова майська нiч,

Весна iде, красу несе,

А тiй веснi радiє все.

Весна iде, красу несе,

А тiй веснi радiє все".

-- Доню моя, не в тому рiч,

Де ти гуляла цiлу нiч.

Чого розплетена коса,

А на очах блищить сльоза?

Чого розплетена коса,

А на очах блищить сльоза?

-- Коса моя розплетена,

Її подруга розплела,

А на очах блищить сльоза,

Бо з милим я простилася.

А на очах блищить сльоза,

Бо з милим я простилася.

Мамо моя, ти вже стара,

А я весела й молода,

Я жити хочу, я люблю,

Мамо не лай доню свою,

Я жити хочу, я люблю,

Мамо не лай доню свою

На сцену виходить Мандрiвник i випадково наступає на ногу Лiсовику, бо не дивиться на дорогу. Вiн дивиться тiльки в карту.

Лiсовик: Ой-ой-ой! Дивись куди iдеш!

Мавка: Ой! (ховається за Лiсовика)

Мандрiвник: Вибачте будь ласка! Не лякайтесь. Я Мандрiвник, шукаю де схований зачаклований ключ вiд башнi, в котрiй закрита Фея.

Лiсовик: О-о! Це щось цiкаве, вперше за цiлий день! А тiльки й чутно, що Весна iде, красу несе. Нiчого нового.

Мавка: Ти не боїшся тiєї Фею. Мовляють, що вона страшна?

Мандрiвник: Нi, вона дуже гарна i мила, тiльки трохи самотня.

Лiсовик: Дай менi ту карту, а потiм можете один одному страшилки розповiдати. ( Мандрiвник дає карту. Навколо них збiгаються квiти i дивляться в карту разом з Лiсовиком) О, так це треба гукати Господарку Гори! Це вона тримає у себе цей ключ! Тiльки вона дуже далеко i треба гукати гучнiше! Бо йти до неї далеко, а я її добре знаю.

Мавка i Мандрiвник говорять до залу: Нам потрiбна ваша помiч! Давайте разом кликати Господарку Гори!

Господарка Гори! Господарка гори!

На сцену виходить Господарка гори.

Господарка Гори: Чого ви мене кликали? Я так добре спала!

Мавка здивовано: Як ти можеш спати, коли треба зустрiчати Весну!

Лiсовик: Не звертай на неї уваги! У неї тiльки Весна в головi, а тут проблема є ( вiн пiдштовхує до Господарки Гори Мандрiвника)

Господарка Гори: I що ж ти хочеш?

Мандрiвник: Лiсовик менi розповiв, що зачарований ключ вiд башнi Феї маєте.

Господарка Гори: Так люди вiддали менi його на зберiгання. Я не можу тобi його просто так вiддати. Тiльки, якщо виконаєш мої три завдання.

Лiсовик: Добре, ми готовi!

Мавка: Ми?

Лiсовик: Так, бо так цiкавiше. Господарка Гори, говори свої завдання.

Господарка Гори: Перше завдання, Мандрiвник, для тебе. Скажи менi п'ять добрих якостей Феї. Переконай мене в тому, що вона заслуговує на свободу. Про неї розказують багато недоброго. Я хочу зрозумiти яка Фея, и наскiльки ти щирий.

Мандрiвник: Фея розумна, красива, добра, щедра, вона вмiє дружити.

Господарка Гори: Добре переконав. Наступне завдання. Я хочу побачити наскiльки ти розумний. Яка птиця на своїх крилах приносить весну? Ви маєте тiльки три спроби.

Мавка: Соловейко.

Господарка Гори: Нi.

Лiсовик: Жайворонок.

Господарка Гори: Нi. У вас залишилась остання спроба.

Мандрiвник: Ластiвка.

Господарка Гори: Правильно. Скажи менi, Мандрiвник, що цiннiше за все на свiтi?

Мандрiвник: На це питання складно вiдповiсти. Бо кожен може мислити по-своєму. Хтось може сказати, що це життя, а в iншу мить може вiддати своє життя за дорогу своєму серцю людину. Я б сказав, що найцiннiше - це воля. Тiльки вiльна людина може вирiшити все. Для мене найцiннiше - це воля, саме її я хочу повернути Феї.

(лунає таємнича музика. Всi затихають i дивляться на Господарку Гори, що вона вирiшить. Коли музика стихає, Господарка Гори дає Мандрiвниковi зачаклований ключ)

Господарка Гори: Кожен має право на свободу, за неї треба боротися. Її треба жадати. Але тiльки сильнi духом i серцем можуть правильно з не жити. Це вiдповiдальнiсть. Це початок життя. Воля, як Весна, на котру всi чекають, щоб розпочати нове квiтуче життя. Я бачу свiтло весни в тобi i i в кожнiй людинi, тому врятуй ту, котра тобi так дорога.

Звучить музика i Господарка Гори спiває. Рапунцель "I see the light"

Endlich sehe ich das Licht [I See the Light]

[Rapunzel]
Jeden Tag, sah ich aus dem Fenster
Jedes Jahr, nur das gleiche Bild
All die Zeit, wusste ich es nicht
Wie blind, ich immer war
Jetzt und hier, funkeln alle Sterne
Jetzt und hier, fang ich an, zu sehen
Es ist wahr, nun wird mir klar
Hier fЭhl' ich mich zu Haus

Endlich sehe ich das Licht
Und die Schatten ziehn vorЭber
Endlich sehe ich das Licht
Und die Dunkelheit vergeht
Es ist wahr und traumhaft, schЖn
Und die Welt hat sich verДndert
Tief in mir, kenn' ich die Bedeutung,
Was ich seh', ist du.

[Flynn]
Jeden Tag war ich nur fЭr mich da,
Jedes Jahr lief ich nur im Kreis.
All die Zeit, war die Welt ein Spielplatz
FЭr das Kind in mir.
Sie ist hier, strahlend wie die Sterne.
Sie ist hier und die Zeit bleibt stehn.
Es ist wahr, nun wird mir klar,
Hier fЭhl ich mich zu Haus.

[Rapunzel & Flynn]
Endlich sehe ich das Licht
Und die Schatten ziehn vorЭber
Endlich sehe ich das Licht
Und die Dunkelheit vergeht.
Es ist wahr und traumhaft schЖn
Und die Welt hat sich verДndert.
Tief in mir kenn' ich die Bedeutung.
Was ich seh' ist du.
Was ich seh' ist du.

Господарка Гори: Менi час iти. Старi чари зникають, Фея може бути вiльна. Вона побачить свiт, такий новiй i жаданий для неї. Все наповняється свiтом Весни. Вона вже близько. Покваптесь!

(Господарка Гори йде зi сцени)

Мандрiвник: Тепер можна визволяти Фею!

Мавка i Лiсовик: Ми йдемо разом!

Мавка: А потiм разом зустрiнемо Весну.

( На сценi з'являється Фея)

Фея: Я довго тебе чекала.

Мандрiвник: Ти тепер вiльна. Менi допомогли Лiсовик i Мавка.

Лiсовик: Доброго дня.

Мавка: Привiт! А ти навiть мила, а не страшна.

Фея: Але все одно зi мною нiхто не буде товаришувати. Я знову зостанусь самотня.

Мандрiвник: Це не так. Я зостанусь з тобою. ( Вiн пiдходить i бере Фею за руку).

Фея: Тобi треба моя помiч?

Мандрiвник: Нi.

Фея: Тодi чому?

Мандрiвник: Просто так, бо я так хочу, адже ми друзi.

Мавка i Лiсовик: Друзi! Друзi!

Лунає весняна музика.

Мавка: О це Весна! Весна iде!

Лiсовик: Дочекалися!

На сцену виходить Весна з Березнем, Квiтнем i Травнем.

Весна: Я йшла полями, я йшла лугами. Все зеленiє навкруги. Пташки радiсно спiвають, о щаслива пора настає. Я щедра на дарунки. Я несу з собою добро i свiтло. Зi мною мої вiрнi мiсяцi.

Березень: Чуєте журчання струмкiв? Це моя робота. Першi свiжi квiточки для милих дiвчаток, та хлоп'ят. Пташки спiвають радiсну пiсню на славу Веснi.

Квiтень: Зi мною вся природа розквiтає. Метелики лiтають, свята квiтневi на вас чекають.

Травень: Босонiж дiти бiгають по скошенiй травичцi. В полях iде робота. Усi щасливi люди чекають разом зi мною лiта.

Всi персонажi виходять на сцену, коли починається музика пiснi "Мрiї збуваються"

Є країна дивовижних мрiй.
Дiти там усi маленькi принци.
Вiд зорi вони i до зорi,
У вi снi лiтають, наче птицi.

Є країна дивовижних мрiй.
Там схiд сонця завжди пурпуровий,
Там пливе кораблик паперовий
I у небi паперовий змiй.

Мрiї збуваються,
Мрiї збуваються.
I негаразди усi забуваються.
Мрiї збуваються,
Мрiї збуваються.
З синiх небес
Нам зiрки посмiхаються.

Є країна дивовижних мрiй.
Там рiка нiколи не мiлiє,
Там душа нiколи не старiє -
Там, в країнi дивовижних мрiй.

Оставить комментарий © Copyright Зоренко Анастасия Александровна (nastya4882@ukr.net) Размещен: 13/04/2015, изменен: 13/04/2015. 14k. Статистика. Пьеса; сценарий: Фэнтези Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Легенда о мудрой Фее, которую люди из зависти и алчности заточили в башне, лишив крыльев. Она питалась душами людей приходивших к ней за помощью. Хотя ей не нужны были все души. Ей нужен был лишь тот, кто останется с ней навсегда...

Зоренко Анастасия Александровна : другие произведения.

Легенда о Золотоволосой фее