Шелкопряд
Я незаметно на дереве в листьях
Наполняю жизнь свою смыслом,
Пряду свою тонкую нить...
Нас очень много на дереве рядом
И каждый рожден шелкопрядом
И прядет свою тонкую нить...
А моря до краев наполнялись по каплям
И срослись по песчинкам камни,
вечность это наверно так долго...
Мне бы только мой крошечный вклад внести,
За короткую жизнь сплести
Хотя бы ниточку шелка...
Кто-то в паутину религий попался,
Кто-то бредит пришельцами с Марса,
Я пряду свою тонкую нить...
Кто-то открывает секрет мирозданья,
Кто-то борется с твердостью камня,
Я пряду свою тонкую нить...
А моря до краев наполнялись по каплям
И срослись по песчинкам камни,
Вечность это наверно так долго...
Мне бы только мой крошечный вклад внести,
За короткую жизнь сплести
Хотя бы ниточку шелка...
Я не умею чего-то еще,
Я маленький червячок,
Мир безумный проносится мимо...
А мы создаем своими руками
Невесомые тонкие ткани,
Красота вполне ощутима...
А моря до краев наполнялись по каплям
И срослись по песчинкам камни,
вечность это наверно так долго...
Мне бы только мой крошечный вклад внести,
За короткую жизнь сплести
Хотя бы ниточку шелка...
А моря до краев наполнялись по каплям
И срослись по песчинкам камни,
Вечность это наверно так долго...
Мне бы только мой крошечный вклад внести,
За короткую жизнь сплести
Хотя бы ниточку шелка...
|
Шовкопряд
Я непомітна на дереві в листі
Там плету я нитки шовковисті,
Та наповнюю сенсом життя...
На гіллі ми всі поряд, нас дуже багато
Кожен з нас народжений шовкопрядом
Та плете свою нитку тонку...
Моря виростали з маленьких краплинок
А каміння зрослось із піщинок,
вічність це напевно так довго...
А мені лиш би крихітний вклад свій внести
За коротке життя сплести
Хоча б ниточку шовку...
Хтось в павутину релігій спіймався
А хтось марить прибульцями з Марсу,
Я плету свою нитку тонку...
Хтось дізнається про світобудову
А хтось з каменем бореться знову,
Я плету свою нитку тонку...
Моря виростали з маленьких краплинок
А каміння зрослось із піщинок,
вічність це напевно так довго...
А мені лиш би крихітний вклад свій внести
За коротке життя сплести
Хоча б ниточку шовку...
Я не умію чогось там робити,
Хробачком судилося жити,
Божевільний світ повз пролітає...
А ми створюємо без упину,
Невагомі тоненькі тканини
Кожен красу відчуває...
Моря виростали з маленьких краплинок
А каміння зрослось із піщинок,
вічність це напевно так довго...
А мені лиш би крихітний вклад свій внести
За коротке життя сплести
Хоча б ниточку шовку...
Моря виростали з маленьких краплинок
А каміння зрослось із піщинок,
вічність це напевно так довго...
А мені лиш би крихітний вклад свій внести
За коротке життя сплести
Хоча б ниточку шовку...
|