Бублик Андрій: другие произведения.

Додому

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Конкурс фантастических романов "Утро. ХХII век"
Конкурсы романов на Author.Today

Летние Истории на ПродаМане
Peклaмa
 Ваша оценка:

  Броньовик §хав вулицями напівзруйнованого міста крізь ранковий сутінок. Інколи світло фар наражалося на потворну людиноподібну постать, і тоді лунав скрекіт кулемета і машина, не зупиняючись ні на хвилину, продовжувала рух.
  У десантному відсіку броньовика сиділо кілька людей у військовій формі - різного віку і з різною зброєю. Коли зовні доносилися стрілянина чи вибухи, наймолодший з них здригався і міцніше стискав кулемет, так ніби це могло щось змінити...
  - Додому... - Раптом ледь чутно прошепотів він.
  Дівчина зі снайперською гвинтівкою обдарувала його презирливою усмішкою, сивий ветеран з вогнеметом продовжував мовчки дивитися у стіну, а лисий автоматник ощирив зуби і запитав хлопця:
  - Що, Янсен, препарат діє? Може, і сьогодні ти нам розповіси цих сво§х казочок про ідеальний світ, у якому воюють не насправді, ще й не рубають дерев і не відчувають ні до чого ненависті?
  Янсен потупив очі й промовчав.
  - На тебе, Йойо, теж діє твоя вроджена злобність? - холодно проговорив начебто у нікуди довговолосий радист, пересмикуючи затвор дробовика.
  Автоматник повернув до нього голову і ошкірився ще більше:
  - Джефферсон... Давай, висунь пару теорій про те, як "Психо" впливає на наші голови... Типу, про подолання бар'єрів у свідомості, як минулого разу. І про сво§ глюки згадай, будь ласка...
  - Мо§ глюки тебе не стосуються. - крижаним голосом відповів радист, продовжуючи дивитися в нікуди.
  - Досить тріпати язиками. - різко, але спокійно сказала дівчина-снайпер.
  Автоматник Йойо повернув до не§ голову, ошкірився своєю звичною усмішкою і вже було відкрив рота, аби відповісти §й, але у бесіду встряв сивий ветеран з вогнеметом. Від його голосу пробирало могильним холодом.
  - Ми прийшли сюди, аби боротися зі злом. Ми забуваємо про все інше, щоб нічого не відволікало нас від головно§ мети. Ми забуваємо, хто ми і звідки. І наша головна мета поглинає нас настільки, що перетворює у себе...
  Ветеран зайшовся кашлем і ніяк не міг зупинитися, аж доки медик, який сидів поруч не зробив йому укол. Усмішка зникла з обличчя автоматника і він почав похмуро і методично впорядковувати обмундирування. Довговолосий зв'язківець продовжував відсторонено дивитися в нікуди, і лише Янсен зауважив, як щось невловимо змінилося в обличчі снайпера...
  За кілька хвилин було наказано про висадку.
  Вичищали черговий квартал забрудненого міста.
  Знищували мутантів.
  Доки діють антирадіаційні препарати...
  - Сектор чистий. - доповів по раці§ Джеферсон і роззирнувся. - Втрати нульові.
  Йойо із задоволенням скалив зуби, перезаряджаючи автомат. Його обличчя казало, що зараз буде виказано чергову §дкість, але...
  З-під землі вирвалися в"юнкі щупальця, одне з яких схопило його з ногу і потягло кудись вниз...
  Усього секунду було чути його крик...
  Застрекотали постріли...
  Ветеран полоснув вогнем по залишками ліан, знівечених кулеметним вогнем...
  Але усе це даремно - через день Йойо воюватиме вже на боці мутантів...
  А зусібіч вже налетіли якісь вампіричні тварі і віднесли медика...
  Довговолосий Джеферсон - де зараз він?
  Від нього залишилася лише шумлива радіостанція, з яко§ чується надсадне "Відхід!!!"
  Ніхто і не помітив, як він зник...
  Хтось із сво§х підхопив дівчину-снайпера, що несамовито стріляла, під руки, вирвавши в не§ гвинтівку і силою відтягнув в броньовик...
  Машина по§хала, перед від'§здом поливши місцевість свинцевим дощем...
  Сивоволосий ветеран стояв серед мутантів...
  Він вже майже став одним з них...
  І вони це знали...
  Вогнеметчик подивився на обличчя Янсена, у його широко розкриті очі - очі кольору похмурого неба...
  Щось таке прочитав він у них, що змусило вичавити з-під його сивих брів пару сльозинок...
  - Передавай привіт нашим... - сказав нерухомому Янсену, який досі стискав пальцями кулемет. - Я також рано чи пізно повернуся...
  Висхідне Сонце химерно прорисувало тіні на обличчі юнака - здавалося, що він усміхається...
   - ...Додому...
 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com С.Панченко "Ветер"(Постапокалипсис) В.Соколов "Мажор 3: Милосердие спецназа"(Боевик) Л.Мраги "Негабаритный груз"(Научная фантастика) И.Громов "Андердог - 2"(Боевое фэнтези) Л.Джейн "Чертоги разума. Книга 1. Изгнанник "(Антиутопия) Д.Сугралинов "Мета-Игра. Пробуждение"(ЛитРПГ) М.Атаманов "Искажающие реальность-5"(ЛитРПГ) В.Свободина "Прикованная к дому"(Любовное фэнтези) Р.Цуканов "Серый кукловод. Часть 1"(Киберпанк) Д.Черепанов "Собиратель Том 3"(ЛитРПГ)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Д.Иванов "Волею богов" С.Бакшеев "В живых не оставлять" В.Алферов "Мгла над миром" В.Неклюдов "Спираль Фибоначчи.Вектор силы"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"