Арденiс Захiдний : другие произведения.

Равлики

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:

  Ми йшли по пiску. Я i вона. Все було так просто. Майже так, як я мрiяв. Майже - тому що сумнiваюся, що нашi мрiї збуваються повнiстю. Так навiть цiкавiше. Звiсно, гiрше, але....
   - Ти не знаєш, як менi все це набридло. - Опустивши очi, сказав їй я. - А я ж досi не знайшов тебе. Але все ще продовжую жити... Заради чого? Заради зустрiчi з тобою? А якщо ми нiколи не зустрiнемося?!
   - Думаєш, менi краще? - уїдливо вiдповiла вона.
   - Не знаю. - Вiдповiв я, потупивши погляд. - Я ж досi не знайшов тебе.
   - I що менi з того... - хмикнула вона, наче їй було начхати на те, якою буде наша доля.
   Скiльки вже людей побажало менi вдачi вiдтодi, як я почав свої пошуки... Напевно, колись я надавав цьому слову значення. Менi здавалося, що це справдi працює. Тепер...
   - А якщо ти пропустив мене? - усмiхнувшись, запитала вона.
   - Не розумiю, про що ти... - спробував ухилитися вiд питання.
   - Може ти вже знайшов мене, але втратив через свою дурiсть? - спитала вона i лунко розсмiялася.
   - Дуже смiшно. - пробурмотiв я собi пiд нiс.
   Так... Люди навколо дивували мене. Але я дивував їх незрiвнянно бiльше. Що може бути дивовижнiше за дитину? Тiльки доросла дитина. Чи заздрили вони менi? Можливо. Байдуже - менi вiд того нiчого...
   - А якщо й пропустив? - я пiдняв голову i насторожено глянув їй у очi. - Невже ти не могла мене зупинити?
   - Я могла робити тобi не менше натякiв, нiж ти менi. - Прошепотiла вона.
   - Ти обвинувачуєш мене у тому, що я не змiг зрозумiти тебе... Але чому я не можу звинуватити тебе у тому самому? - продовжував я.
   - Досить. - Усмiшка зникла з її обличчя.
   Равлики. Ось вони i їхнi мушлi. Мушлi гарнi - вони єдинi з равликами, але без них вони мертвi. Вiдокремлюючи вiд свiту, захищають. Але щоб пiзнати свiт, потрiбно залишити раковину. А потiм поєднатися...
   - Твоя правда. - Сказав я i зупинився.
   - Що робитимеш далi? - запитала вона, а смiх затаївся десь у куточках її очей, десь поряд зi смутком.
   - Продовжу пошуки. - Сказав я, намагаючись не дивитися на неї.
   - Удачi. - Сказала вона. Ми iшли по пiску. Пiсок часу на березi рiчки нескiнченностi у вигаданому мною свiтi. Але тепер нас не було разом. Так було чеснiше. I так у нас з'явився ще один шанс. Знайти те, що ми шукаємо...
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"