Севiлья - висока вежа,
Повна тендiтних арок.

  Севiлья ранить i крає,
  У Кордовi смерть зустрiчають.

Це - мiсто, що збирає
Протяжнi ритми
Та їх перетинає,
Як лабiринти,
Як винограднi лози,
Вогнем сповитi.

  Севiлья ранить i крає!

Пiд аркою - чистим небом,
Понад полотном - землею - 
Вона випуска в безмежнiсть
Саету рiки своєї.

  У Кордовi смерть зустрiчають!

Вiд обрiїв божевiльна,
Вона додає в свiй келих
Вiд Дона Хуана гiркóти,
Вiд Вакха - солодкого хмелю.

  Севiлья ранить i крає.
  Завжди Севiлья ранить i крає!