Матiнко рiдна, що в землицi заснула,
Кровиночка виросла, красуня й розумниця
Та щастячка немає, дiвочого немає,
I личком пригожа, i в хатi хазяєчка,
Та тiтка рiдна з хатини та й вижила,
Та й спить твоя донечка в хлiву iз худобою,
I спинка вiд палицi синцями синiми...
Нi в плаття рядитися з льону розшитого,
Нi ткати до столу рушники красно-бiлi,
Нi пекти коровай до святечка свiтлого...
Нi Мокош уважити, нi Лялю потiшити,
Нi в полi Ярилу хвалу пiднести менi!
Вiзьми ж до себе мене, матусю мила,
Можанi старiй вiзьми у служiння...