Повчання Високого
Самиздат:
[Регистрация]
[Найти]
[Рейтинги]
[Обсуждения]
[Новинки]
[Обзоры]
[Помощь|Техвопросы]
|
|
|
Аннотация: Найбiльша з еддичних пiсень. Мiстить поради на всi випадки життя, а також кiлька старих мiфологiчних сюжетiв.
|
Повчання Високого
1
Дверi усi,
як прийдеш додому,
ти роздивись,
ти перевiр,
бо невiдомо,
недруг який
там причаïвся.
2
Щедрому шана!
Гiсть прибуває,
де має вiн сiсти?
Квапиться дуже
до вогнища той,
хто здалеку прийшов.
3
Вогонь потрiбен
тому, хто прийшов,
i колiна замерзли.
Одяг i харч
згодяться тому,
хто рушив у гори.
4
Потрiбна вода
тому, хто надходить,
рушник i запрошення ґречне,
гiдно учиниш,
його розпитавши
i слово почувши.
5
Мудрiсть потрiбна
тому, хто далеко забрiв;
знайоме все вдома;
смiються у вiчi
дурню тому,
хто сяде мiж мудрих.
6
Розум свiй муж
не має хвалити,
краще його приховати;
мудрий i тихий,
на хутiр зайшовши,
шкоди нечасто зазнає;
бо друга вiрнiшого
нема у людини
за розум великий.
7
Муже обачний,
у гостi як прийдеш,
тихо балакай,
вухами слухай,
очима дивись;
так робить всяк мудрий.
8
Той є щасливим,
хто здибати змiг
хвалу i пошану;
добру пораду
нелегко знайти
в грудях у iнших.
9
Той є щасливим
серед живих,
хто має собi
шану i мудрiсть;
пораду погану
муж часто знайде
в грудях у iнших.
10
Лiпший тягар
чоловiку в дорозi
це розум великий;
вiн кращий за скарб
у незнанiм краю;
то бiдних багатство.
11
Лiпший тягар
чоловiку в дорозi
це розум великий;
кепський в дорогу
зробиш запас,
як пива нап'єшся.
12
Такого добра,
як люди гадають,
вiд пива не буде;
бо чим бiльше п'єш,
тим менше твiй розум
належить тобi.
13
Чапля безпам'ятства
лине над свiтом,
розум краде у людей;
птаха отого крильми
зв'язаний був я
у домi Гуннлод.
14
П'яний я був,
пива напився,
у мудрого Фьялара;
та те в пивi найкраще,
що хмiль як пiде,
повертається тяма.
15
Обачним i скромним
хай буде у князя нащадок,
i в сiчi вiдважним;
Веселий i радiсний
буде хай кожен
до смертного ложа.
16
Дурня надiя
смертi зректися,
уникнувши битви;
та старiсть настане,
не знайде нiхто
од неï прихистку.
17
Лупає дурень очима,
прийшовши до рiдних,
мовчить чи балака;
та варто йому
зробити ковток, -
спливе його дурiсть.
18
Лиш той є розумним,
хто ïздив далеко
у рiзнi краï,
досвiд його
часто пiдкаже,
що iнший замислив.
19
Чарку тримаючи, муже,
пий медовуху, та в мiру,
мову веди як годиться,
буде не дивно
анi для кого,
як спать рано пiдеш.
20
Жадiбний муж,
тями не маючи,
жере собi до загину;
часто смiються
з пуза дурного,
як прийде до мудрих.
21
Знає худоба,
що скоро вже треба
iти з пасовиська;
а муж нерозумний
спинитись не може,
живiт напихає.
22
Муж нещасливий
i кепськоï вдачi
кепкує з усього;
знати не може,
хоча знати мав би,
що й сам не без вади.
23
Муж маломудрий
сидить цiлу нiч,
роздумує думи;
стомиться вiн,
як ранок настане,
i вся з того користь.
24
Муж нерозумний
щирiсть помiтить
у посмiшцi друга.
Де йому знати,
що з нього смiються,
як з мудрими сяде!
25
Муж нерозумний
щирiсть помiтить
у посмiшцi друга;
та знайде вiн,
прийшовши на тинг,
прихильникiв мало.
26
Муж маломудрий
гадає - все знає,
як в хатi сидить;
путнього зможе
мало сказати,
коли запитають.
27
Муж нерозумний,
як прийде у гостi,
хай краще мовчить;
нiхто не помiтить,
як мало вiн знає,
коли небагато i скаже;
та муж нетямущий
знати не може,
що бовкає вiн забагато.
28
Мудрим вважають
того, хто спитає
i сам розповiсть,
жоден сховати
не зможе з людей,
що трапив собi на шляху.
29
Хто багато балака,
не може змовчати,
той бовкне дурницю;
хто прудко вертить
язиком без упину,
часто поплатиться важко.
30
Поглядiв зверхнiх
на iнших не кидай,
в гостi прийшовши;
мудрим ся дуже хтось має,
поки його не питають,
i весело далi пирує.
31
Мудрим ся має,