Семунд Мудрий. Пiсня про Харбарда

Пiсня про Харбарда

Тор мандрував зi схiдних краïв i дiстався протоки. На iншому березi був перевiзник з човном. Тор гукнув:

"Що то за юний юнак

стоïть за протокою?"

Перевiзник мовив:

"Що за простецький простець

гукає над хвилями?"

Тор мовив:

"Перевези ти мене през протоку,

дам тобi ïдла на завтра;

в торбi за спиною маю

харчi найсмачнiшi;

в путь вирушаючи,

добре поснiдав

вiвсом з оселедцями,

тож ситий я й досi".

Перевiзник мовив:

"Добре натовкся,

хвалько ти такий,

а горя й не знаєш?

Сумно у домi твоєму,

мертва, я думаю, матiр твоя".

Тор мовив:

"Те, що ти кажеш,

всякого зробить

вельми сумним,

як матiр померла".

Перевiзник мовив:

"Не маєш добра ти

вiд трьох дворiв навiть,

стоïш ти босонiж

i схожий на дранця,

мабуть, й без штанiв".

Тор мовив:

"Прав-но сюди,

скажу, де пристати, -

чийого човна

тримаєш на сушi?"

Перевiзник:

"Хiльдольфом зветься

хазяïн човна,

герой, що замешкав

у Радсейярсундi,

казав не возити

бурлак й конокрадiв,

лиш добрих людей

i тих, кого знаю;

скажи своє ймення,

як хочеш протоку здолати".

Тор мовив:

"Назву своє ймення

i рiд весь шляхетний,

хоч вороги тут довкола;

я Одiна син,

Мейлi я - брат,

а Магнi я батько,

богiв захисник,

так судять про Тора.

Себе я назвав,

а ти як прозвався?"

Перевiзник:

"Харбардом звуся,

iм'я не сховаю".

Тор:

"Нащо б тобi

ховати iм'я,

якщо ти не ворог?"

Харбард мовив:

"Хай був би я ворог,

врятую життя

вiд тебе своє,

не тут менi вмерти".

Тор:

"Шкода менi

бродом до тебе

крiзь хвилi рушати,

мочити майно;

тодi вiдплачу

тобi, шмаркачевi,

за прикрi слова,

коли подолаю протоку".

Харбард мовив:

"Тут я стоятиму,

ждатиму тебе,

не стрiв ти сурових мужiв

вiд Хрунгнiра смертi".

Тор мовив:

"Ти нинi згадав

Хрунгнiра мертвого,

турса шляхетного,

кремнеголового?

Стяв я ту голову

в запеклiм бою.

А що тобi трапилось, Харбарде?"

Харбард мовив:

"Був я у Фьольвара

цiлих п'ять зим

на островi тому,

що Альгреном зветься;

бились ми там,

ворогiв убивали,

здолали багацько,

i з дiвами тiшились".

Тор мовив:

"То як вам велося з тими жiнками?"

Харбард мовив:

"Жваво у лiжку

i в бесiдi тихо;

мудрими й вiрними

були тi жiнки;

вони з пiску

звивали мотузку,

в долинi глибокiй

землю копали;

був я з усiх

мужiв найхитрiшим;

звабив сестер я сiмох

i тiшився з ними багато.

А що тобi трапилось, Торе?"

Тор мовив:

"Тьяцi я вбив,

моцного йотуна;

я очi закинув

Альвальдi сина

на небо високе,

лiпша то пам'ятка

вчинку мого,

всi люди те бачать.

А що тобi трапилось, Харбарде?"

Харбард мовив:

"Втiху велику

мав я од мороку вершниць,

яких забирав у мужiв;

йотун суворий,

я знаю, був Хлебард;

дав вiн менi кий чарiвний,

а я його тями позбавив".

Тор мовив:

"Зле вiдплатив

ти за добрий дарунок".

Харбард мовив:

"Зрiж дуба верхiвку,

виросте вдруге,

кожен шукає свого.

А що тобi трапилось, Торе?"

Тор мовив:

"Був я на сходi,

бився з жiнками

турсiв бридкими,

що в гори втекли;

зробиться йотунiв

рiд завеликим,

як всi вони житимуть,

й не стане людей у Мiдгардi.

А що тобi трапилось, Харбарде?"

Харбард мовив:

"Був я у Валландi,

бився у сiчах,

жодного з вепрiв

од битви не втримав;

Одiн-бо ярлiв

полеглих приймає,

а Тор - той рабiв".

Тор мовив:

"Нерiвними зробиш

ти людей перед асами,

як матимеш владу велику".

Харбард мовив:

"Тор має силу,

вiдваги ж у серцi нема;

вiд страху i жаху

залiз в рукавицю,

наче ти вже не Тор;

ти не посмiв,

охоплений страхом,

чхати й пердiти,

щоб Фьялар не чув".

Тор мовив:

"Харбарде харапудливий,

коли я здолаю протоку,

до Хелю вiдправлю тебе".

Харбард мовив:

"Чого маєш хвилi долати,

чи тут вороги навкруги?

Що тобi трапилось, Торе?"

Тор мовив:

"Був я на сходi,

брiд боронив,

шкоду чинили

Сваранга дiти,

камiнням жбурляли,

та радостi мало

судилося ïм,

пощади у мене просили.

А що тобi трапилось, Харбарде?"

Харбард мовив:

"Був я на сходi,

з одною спiзнався,

таємно потiшився

iз бiлорукою,

радо за злато

вiддячила дiва".

Тор мовив:

"Гарно тобi з жiнками ведеться".

Харбард мовив:

"Помiч твоя, Торе,

менi знадобиться,

щоб втримати дiвчину бiлу".

Тор мовив:

"Не маю i гадки, як саме,

але поможу, коли зможу".

Харбард мовив:

"Я, мабуть, повiрю тобi,

коли й ти менi довiряєш".

Тор мовив:

"Я п'ят не гризу,

мов чобiт старий i дiрявий".

Харбард мовив:

"А що тобi трапилось, Торе?"

Тор мовив:

"Жiнок берсеркiв

бив на Хлесеï,

чинили-бо шкоду

цiлому народу".

Харбард мовив:

"Ганьба тобi, Торе,

жiнок ти побив".

Тор мовив:

"Були то вовчицi,

а геть не жiнки;

розбили мiй човен,

що був на пiдпорках,

грозили кийками

i Тьяльвi прогнали.

А що тобi трапилось, Харбарде?"

Харбард мовив:

"Був я у вiйську,

сюди воно йшло

. . .

стяг пiдiймав,

списа кривавого".

Тор мовив:

"Нинi ти кажеш,

як здумав нам лихо вчинити".

Харбард мовив:

"Сплатити готовий

я персня тобi,

. . .

коли посередник

сяде мiж нами".

Тор мовив:

"Де ти набрався

слiв тих глузливих?

Не чув я нiколи

подiбного глуму!"

Харбард мовив:

"Набрався й затямив

слова, нiколи не чуванi,

вiд мешканцiв хатнiх курганiв".

Тор мовив:

"Дав гарне iм'я ти кам'яним купкам,

назвав ïх курганами хатнiми".

Харбард мовив:

"Бо присуд я маю такий".

Тор мовив:

"Слова твоï прикрi

лихо тобi принесуть,

коли я проïду протоку,

гучнiше за вовка,

гадаю я, будеш ти вити,

як молотом гепну тебе".

Харбард мовив:

"Сiв полюбовника

вдома знайти

варто було би тобi,

то справа нагальнiша".

Тор мовив:

"Верзеш ти, що лiзе до рота,

аби лиш менi дошкулити,

муже лякливий,

гадаю я, ти є брехун".

Харбард мовив:

"Правду я, певно, кажу:

ти на шляху забарився,

далеко вже був би ти, Торе,

як мав би човна".

Тор мовив:

"Харбарде харапудливий,

це ж ти мене нинi затримав!"

Харбард мовив:

"Асатор, я гадаю,

завжди зганьбиться

й без перевiзника".

Тор мовив:

"Пораду я дам тобi нинi,

веслуй-но сюди на човнi,

покиньмо цi чвари,

зустрiнь батька Магнi".

Харбард мовив:

"Як ти прийшов до протоки,

так собi й далi рушай".

Тор мовив:

"Кажеш ти менi далi рушати,

хоч не бажаєш през хвилi везти?"

Харбард мовив:

"Коротка вiдмова,

а шлях твiй далекий,

спинись у колоди,

а звiдти - до каменя,

тримай шлях лiворуч,

дiстанешся Верланду;

там має Фьоргун

Тора зустрiти,

сина свого,

шлях вона може вказати

до Одiна земель".

Тор мовив:

"Чи я дiстануся сюди за день?"

Харбард мовив:

"Дiстанешся, втомлений,

як сонце назавтра зiйде,

та не ранiше, я певен!"

Тор мовив:

"Коротко нинi скажу

на всi твоï кпини до мене,

за них вiдплачу тобi згодом,

коли перестрiну деiнде".

Харбард мовив:

"Нинi рушай,

i хай би тя тролi вхопили!"

Примiтки i коментарi

Це одна iз найкумеднiших пiсень "Старшоï Едди".

Типологiчно ïï вiдносять до так званих "пiсень-пересварок". У даному випадку комплiментами обмiнюються Тор, що повертається iз черговоï виправи до краïни велетiв, i таємничий перевiзник наймення Харбард, у якому, втiм, неважко впiзнати Одiна. Стилiстично цей твiр кардинально вiдрiзняється вiд iнших еддичних пiсень: вiн є досить вiльним (коли б не сказати - неохайним) за ритмом i розмiром, за структурою строфи i рядку, вiрш iнодi мало не перетворюється на прозу, що зрештою зменшує пафос, обертаючи героïку майже на фарс. Але це не свiдчить про те, що "Пiсня про Харбарда", мовляв, написана християнами, що висмiюють поганськi рудименти, як iнодi доводиться читати. Навпаки - "Пiсня про Харбарда" вважається фахiвцями одною з найдавнiших у "Старшiй Еддi", а про питомi функцiï кумедного у нордичнiй культурi докладнiше можна прочитати у працi А. Гуревича "О природе комического в "Старшей Эдде"" (ось туточки: http://norse.ulver.com/articles/gurevich/eddasaga/4.html ).

Нордична мiфологiя подарувала нам чудове поняття "троль". Так-так, я маю на увазi тих паскудникiв, якi займаються тролiнгом на неозорих просторах iнтернету. Подiбним робом у "Пiснi про Харбарда" Одiн тупо "тролить" Тора. Адже той чесно перелiчує своï вчинки, цi сюжети знаходять паралелi в iнших джерелах, тодi як Одiн просто вигадує своï "подвиги" i збиткується з власного сина. Можливо, в основi цього сюжету лежить ритуал перевiрки, а можливо, це вiдгомiн ритуального обмiну образами перед початком бою, конечна мета якого полягає у зменшеннi магiчного потенцiалу опонента, зниженнi бойового духу ворожого вiйська.

Цiкава тематика дiянь обох учасникiв пересварки. Тор тут виступає як захисник людей i богiв вiд йотунiв, тобто як культурний герой i покровитель "статусного" простору, бородате патрiархальне божество (а нiякий не "бог грому", як пишуть у дурнуватих енциклопедiях для малят). Харбард являє абсолютну протилежнiсть: вiн розпалює вiйни мiж людьми, досягає свого через хитрiсть i чари, а переважна бiльшiсть його перемог вiдбувається на "амурному" фронтi, тобто тут Одiн винаочнює свою хтонiчну, трiкстерську, маргiнальну природу, i є богом вiйни, насильницькоï смертi, омани й чаклунства. При тому обидва божества рiвно шанованi, приналежнi до єдиноï спiльноти - асiв, i навiть є родичами.

В цьому зв'язку мене завжди цiкавило, що ж сталося iз давнiми германцями, коли вони обрали своïм головним божеством Одiна?..

Харбард означає "Сивобородий". Не зовсiм ясно, чому Тор зве його "юним юнаком" у першiй строфi й "шмаркачем" у строфi 13. Можливо, це вказiвка не на бiологiчний вiк як такий, а радше натяк на неповноправнiсть Харбарда? Бо ж вiдомо, що як раби, так i дiти/юнаки були позбавленi багатьох прав i обов'язкiв, не вважалися, власне кажучи, повноцiнними людьми.

3. Вiвсянка з оселедцями - нацiональна страва в Норвегiï. Кашу треба варити не на молоцi, а на водi, та не розмазню, а густеньку. Оселедцiв краще брати солених чи вуджених, порубати на невеличкi шматочки i кидати в кашу за кiлька хвилин до того, як прибрати вогонь. Коли риба жирна, то можна навiть масла не класти. Iнодi також кидають у кашу риб'ячi голови, але, як на мене, то дурне дiло. А взагалi - дуже смачна i поживна штука.

4. ...мертва, я думаю, матiр твоя - недотепний i недолугий жарт: у строфi 56 Харбард каже, що Тор може зустрiтися з Фьоргун, тобто зi своєю матiр'ю, у Верландi.

9. ...хоч вороги тут довкола - Тор ще не подолав протоку, тож досi знаходиться у Йотунхеймi.

Хто такий Мейлi, брат Тора, я гадки не маю. Хто знає - пишiть у коментах.

10. Харбардом звуся, // iм'я не сховаю, - яка цинiчна брехня!!!

13. шмаркач (kögursveini, ще kögurbarni) - досл. "малолiтнiй хлопець", "мала дитина", стала форма зневажливого звернення до юнака.

14. Хрунгнiр - йотун, якого убив Тор. Про це можна почитати у "Молодшiй Еддi".

18. "То як вам велося з тими жiнками?" // "Жваво у лiжку // i в бесiдi тихо", - ну це просто мрiя кожного чоловiка!

...вони з пiску // звивали мотузку, // в долинi глибокiй // землю копали, - цi дивнi зайняття є метафорою на позначення процесу "робити неможливе", себто пручатися Одiну.

19. Тьяцi, сина Альвальдi, було убито, а очi його пожбурили на небо, i там вони стали зiрками. Однак стосовно того, кому саме належить цей подвиг, iснують двi версiï. Згiдно однiєï ("Молодша Едда"), його забили боги (гуртом), очi закинув на небо Одiн. Iнша версiя ("Пересварка Локi") розповiдає, що Тьяцi вбив Тор, але за допомоги Локi.

20. мороку вершницi (myrkriður) - тобто вiдьми, тролицi. Їхнi чоловiки, вiдтак, - тролi. Що за втiха ïх зваблювати - менi, чесно сказати, невтямки.

22. Зрiж дуба верхiвку, // виросте вдруге - норвезьке прислiв'я.

24. Валланд - взагалi-то цим топонiмом в iсландськiй лiтературнiй традицiï позначається земля валiв, себто кельтiв, i найчастiше так iменується Францiя, але в даному випадку мається на увазi просто "чужа земля", чи пак "земля вiйни".

...жодного з вепрiв // од битви не стримав (atta ek jöfrum, // en aldri sættak) - досл. "я змушував вепрiв нiколи не сидiти", тобто розпалював вiйни.

Пiд вепрами (jöfrum) тут слiд розумiти вiйськових очiльникiв, вождiв, королiв. Германська аристократично-вiйськова поетична традицiя (зокрема i поезiя скальдiв) створила низку "хижих", "звiрячих" епiтетiв на позначення воïна: це i вовк, i ведмiдь, i орел, i яструб. Вепр у цiй системi посiдає особливе мiсце (i не лише у германськiй культурi), позначаючи вождя. Можливо, це пов'язано зi звичкою вождiв прикрашати шоломи iклами вепра, але це не єдина причина (докладнiше про семантику вепра у вiйськовiй iндоєвропейськiй культурi можна почитати хоча б у працi росiйського антрополога i перекладача Вадима Михайлiна "Тропа звериных слов").

Одiн-бо ярлiв // полеглих приймає, // Тор - той рабiв, - се радше дошкульна кпина на адресу Тора, нiж якесь актуальне мiфологiчне уявлення.

Строфа 25 пiдкреслює диференцiацiю аудиторiï прихильникiв Тора i Одiна. Торовi вклонявся переважно простий люд (так, у тому числi й раби), тодi як Одiн - божество аристократичне i водночас маргiнальне, тож уявлення про рiвнiсть i справедливiсть у цих богiв рiзняться так само, як i у представникiв згаданих соцiальних верств.

26. Сюжет iз рукавицею велетня Фьялара (чи Скрюмiра) вiдомий з "Молодшоï Едди". Iнша справа, що Тор iз супутниками залiз туди не зi страху, а погрiтися i переночувати, бо подумав, що то просто хатина.

...пердiти (físa) - уклiнно перепрошую, але саме так перекладається це слово. Тут вам, любi друзi, не iнтелiгентний диспут i не свiтський раут, це - пересварка, хай би яка епiчна. А яку лексику зазвичай вживають, коли лаються, не менi вам розповiдати.

29. Сваранга дiти - йотуни. Сваранг - якийсь велетень.

37. жiнки берсеркiв - тут йдеться про тролиць.

Берсерки - тут, iмовiрно, маються на увазi не так отi епiчнi героï, що впадають у бойовий екстаз, гарчать, пускають слину i не вiдчувають болю, гамселячи все живе на бойовищi, як радше чудовиська, перевертнi-ведмедi чи щось подiбне. Взагалi семантику слова "берсерк" слiд виводити iз контексту вживання. Iнодi це героï, iнодi - божевiльнi, iнодi чудовиська, а iнодi - просто жорстокi зарiзяки.

Хлесей - острiв Лесе у протоцi Каттегат.

Тьяльвi - супутник i слуга Тора.

44. Хто такi мешканцi хатнiх курганiв (búa í heimishauga), достеменно невiдомо. Це можуть бути представники мiфологiчних народiв хтонiчноï природи (дверги, тролi, ще якась капость), можуть бути невпокоєнi мерцi, а чи мерцi, яких Одiн повернув до життя, чи й узагалi - iдоли пращурiв або духи пращурiв, що мешкають на курганах. Але це все не бiльше нiж моï припущення, не пiдтвердженi авторитетом мiфознавцiв.

48. Сiв - дружина Тора.

52. Асатор - Тор.

56. Верланд - досл. "Земля людей".

Комментарии: 6, последний от 17/04/2017. © Copyright Семунд Мудрий (перевод: Хаген) (Hagen_a@i.ua) Размещен: 18/12/2012, изменен: 29/07/2014. 25k. Статистика. Поэма: Поэзия, Переводы, Foreign+Translat Старша Едда Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Тор стає об"єктом лютого тролингу з боку власного батька. Взiрець нордичного гумору.

Семунд Мудрий : другие произведения.

Пiсня про Харбарда