Семунд Мудрий. Промови Сiгрдрiви

Промови Сiгрдрiви

Сiгурд в'їхав на Хiндарфьялль i попрямував на пiвдень до Фраккланду. Гора, яку вiн побачив, яскраво сяяла вiд палаючого полум'я, заграва сягала небес. Вiн дiстався туди. Там стояла загорожа з щитiв, а нагорi майорiв стяг. Сiгурд увiйшов до загорожi i побачив, що там лежить чоловiк, спить серед своєї зброї. Вiн зняв шолома з його голови. Тодi побачив вiн, що то жiнка. Броня так добре на нiй сидiла, нiби приросла до тiла. Тодi вiн розсiк обладунки Грамом вiд отвору для голови до самого низу i ще поперек, до обох рукавiв. Затим вiн зняв з неї броню. Вона прокинулася, пiдвелася, побачила Сiгурда i промовила:

"Що бронь пробило?

Чом я прокинулась?

Хто мене вивiльнив

з блiдих оков?"

Вiн мовив:

"Сiгмунда син, -

наразi нарiзано

крукам корму, -

мечем Сiгурда!"

Вона мовила:

"Довго я спала,

довго була непритомна,

довго лежу тут;

То Одiна воля,

щоб я не могла

поворухнутись".

Сiгурд сiв поруч i спитав її iм'я. Вона взяла рiг, повний меду, i дала йому трунок пам'ятi:

"Слався, день!

Славтеся, дня сини!

Славтеся, нiч iз дочками!

Незлими очима

гляньте на нас

i перемогу даруйте!

Шануйтеся, аси!

Шануйтесь, асiньї!

Шануйся, чим повна земля!

Мову i пам'ять

дайте нам, двом, що зустрiлись,

i руки цiлющi на довге життя".

Вона назвалася Сiгрдрiвою i виявилася валькiр'єю. Вона розповiла, як бились два конунги. Один з них звався Хьяльмгуннар. Вiн був старий i великий вождь, i Одiн дав йому перемогу, -

"iнший - то Агнар,

Ауди брат,

якого нiхто

не став захищати".

Сiгрдрiва вразила Хьяльмгуннара у битвi, тож за це Одiн уколов її сонним шипом i сказав, що вона бiльше нiколи не переможе у битвi, i що вона мусить вийти замiж - "я ж йому вiдказала, що даю непорушне слово не виходити за будь-кого з мужiв, кому вiдомий страх". Сiгурд у вiдповiдь попросив її вiдкрити йому знання, коли вона вiдає, що вiдбувається в усiх усюдах. Сiгрдрiва мовила:

"Даю тобi хмелю,

дуб сходки кольчуг,

де змiшано мiць

i славу велику;

повний вiн чарiв

i знакiв цiлющих,

добрих заклять

i радостi рун.

Ти руни могутнi пiзнай,

коли перемоги шукаєш,

i врiж на рукiв'ї меча,

iншi - на жолобi,

тi ж - на клинку,

й iменем Тюра

двiчi познач.

Пiзнай руни пива,

коли ти не маєш

довiри до жiнки;

на розi рiж знак,

на зворотi руки

i нiготь помiть знаком Науд.

Познач повну чашу,

пильно гляди,

кинь зiлля в питво;

я знаю - так зробиш,

й до меду нiколи

лиха тобi не вмiшають.

Пiзнай руни ти допомоги,

якщо помогти забажаєш

дитя народити жонi;

долоню познач,

суглоби схопи,

проси в духiв блага.

Руни прибою пiзнай,

як помiч потрiбна

в протоцi коневi вiтрила;

на штевнi рiж руни

i на стернi,

й на веслах їх випали,

тодi тебе вал не зупинить,

нi чорнiї хвилi,

прибудеш здоровий до гаванi.

Пiзнай руни крони,

якщо лiкувати бажаєш

i рану загоїти;

руни зроби на корi

й на стовбурi древа,

що хилить гiлляччя на схiд.

Пiзнай руни мови,

й за лихо тобi

лихом нiхто не вiдплатить:

змотай їх,

зв'яжи їх,

збери їх докупи

на тингу тому,

де має народ

виносити присуд.

Розуму руни пiзнай,

як кожного хочеш

знати думки;

їх прочитав,

їх начертав

їх вигадав Хрофт

з тої вологи,

що натекла

з черепу Хейддраупнiра

i з рогу Ходдрофнiра.

Стояв на горi

з Брiмiра лезом,

на головi мав шолома;

сказала там вперше

голова Мiмiра

мудростi слово.

На щитi начертав їх

для сяйного бога,

на вухах Арвака

i на копитах Альсвiна,

на колесi верткому

вбивцi Хрунгнiра,

на зубах Слейпнiра

i на ременях саней.

На ведмежих лапах

i на язицi Брагi,

на вовчому кiгтi

й на орлиному дзьобi,

на кривавих крилах

i на краю моста,

на руках, що звiльняють,

на цiлющому слiдi.

На бурштинi й на златi,

на людських оберегах,

у винi й у пивi,

на щастя престолi,

на Гунгнiра вiстрi

й на Гранi грудинi,

на нiгтях норни

i на дзьобi сови.

Всi руни накреслив,

усi руни врiзав,

iз медом священним

змiшав i послав їх

шляхами широкими:

котрiсь для асiв,

котрiсь - для альвiв,

цi - ванам премудрим,

тi - роду людей.

То грамоти руни,

руни пiдмоги,

i всi руни пива,

й руни могутностi,

ти не забудь їх

i не зiпсуй їх

для власного ж блага;

згодяться вони, як затямиш,

до самого скону богiв.

Тепер обирай,

бо вибiр ти маєш,

високий клен зброї;

скажи чи мовчи,

як є щось на думцi;

лихе нам судилось".

Сiгурд мовив:

"Тiкати не буду,

хоч присуд свiй знаю недобрий,

я не боягузом родився;

поради твої

всi я отримаю,

їх збережу, поки житиму".

Сiгрдрiва мовила:

"Я дам тобi першу пораду:

з родом своїм

чвар не веди;

вiдклади помсту,

хоч би тобi i зашкодили;

отримаєш плату в день смертi.

Дам тобi другу пораду:

клятв i обiтниць

ти не давай, не дотримавши;

пагони зла

дiстануть невiрного;

нещасним є вовк.

Дам тобi третю пораду:

на тингу не знайся

з людом непевним,

бо муж нерозумний

часто дозволить собi

слово лихе, не подумавши.

Та гiрше за все,

коли мовчазний ти,

завважать тебе боягузом,

i буде то правда;

з поганої слави

не буде добра, -

iншого дня

наклепника вбий,

викуп вiзьми за облуду.

Дам i четверту пораду:

як вiдьмину хату,

сповнену скверни,

стрiнеш собi на шляху,

там не гостюй,

хоч би й нiч тя застала.

Погляд проникливий

треба нащадкам людським,

яких жде запеклий двобiй;

часто злодумнi жiнки

край дороги сидять,

вони й меч, i спокiй спаскудять.

Дам я i п'яту пораду:

хоч би побачив красивих

жiнок ти на лавi,

срiбло спорiднення

хай пильнiсть твою не затьмарить;

хай не полонять тебе жiнок поцiлунки.

Дам я i шосту пораду:

як слово хмiльне

мовцiв до бiди доведе,

п'яних розмов

не починай з древом свари;

вино розум краде.

Пiснi та пиво

часто призводять

до лиха значного;

декого вбито,

дехто - в бiдi;

безлiч таких, нещасливих.

Дам я i сьому пораду:

якщо ворогуєш ти

з мужем звитяжним,

битися краще,

нiж спаленим бути

в своєму обiйстi.

Дам я i восьму пораду:

бережися вiд скверни

й вiд знакiв зловiсних;

не зваблюй нi дiви,

анi замiжньої жiнки

до втiхи сумнiвної.

Дам i дев'яту пораду:

подбай ти про мертвих,

в землю зарий, де знайдеш:

вiд хворi померлих,

чи в морi померлих,

чи зброєю вбитих.

Тiло омий,

руки i голову,

волосся чеши,

покiйному, перше нiж

класти його у труну,

i доброго сну побажай.

Дам я десяту пораду:

вiри не йми

вовчому слову нiколи,

вбитого брат

чи той, кому батька ти вбив, -

син стане вовком,

хоч ти йому златом платив.

Кривда й ненависть

спочинку не вiдають,

анi образа отримана;

розум i зброя

герою потрiбнi,

щоб першим зробитись зi смертних.

Одинадцяту дам я пораду:

пiдлостi ти стережися,

що можуть i друзi зробити;

здається, що довге життя

не судилося князю;

сильно бо ширяться свари".

Примiтки i коментарi

"Промови Сiгрдрiви" ("Sigrdrífumál") - заключна пiсня з наративу про юнiсть Сiгурда. Вона не завершена: кiнець тексту потрапляє у лакуну рукопису. На думку дослiдникiв, сюжет пiснi є варiацiєю на тему Сплячої Красунi. Валькiрiя Сiгрдрiва тут ще не ототожнюється з iншою валькiрiєю, Брюнхiльд. Сiгрдрiва дає героєвi настанови мiфологiчного характеру з тої причини, що пiд час довгого сну її дух мiг мандрувати усiма усюдами (шаманська практика, з якою скандинави були знайомi зокрема й через контакти з фiнами й саамами). Михайло Стеблiн-Каменський зазначає, що строфи 3-4 носять характер гiмну.

5. Дуб сходки кольчуг (brynþings apaldr) - кеннiнг на позначення воїна; "сходка кольчуг" чи "тинг обладункiв" - битва; слово apaldr означає, власне, не дуб, а яблуню.

6. ...iменем Тюра двiчi познач - Тюр вважався покровителем чесного двобою, "правильної" вiйни, статусних воїнiв, тому його iменем позначається меч як "бiла", статусна зброя, знаряддя спецiально-бойового призначення, на вiдмiну вiд, скажiмо, списа.

Строфа 6 має в оригiналi 6 рядкiв, а не 7.

8. ...кинь зiлля [lauki] в питво - тодi отруту i чари буде знешкоджено. В оригiналi йдеться про часник або цибулю. Цiй городинi надавалася магiчна сила.

10. Кiнь вiтрила (seglmarr) - кеннiнг на позначення корабля.

14. Сюжет iз головою Мiмiра вiдомий з "Саги про Iнглiнгiв" з "Кола Земного" Сноррi Стурлусона. Пiсля вiйни асiв i ванiв Мiмiра послали ванам як заручника. Сталося так, що вани його вбили i послали голову назад. Одiн її набальзамував i радився з нею.

15. Арвак, Альсвiн, Слейпнiр - мiфологiчнi конячки; першi двоє тягнуть небосхилом сонце на колiсницi, а Слейпнiр - восьминогий кiнь Одiна.

Вбивця Хрунгнiра - Тор; вертке колесо - на його возику, запряженого цапами.

16. Брагi - легендарний скальд iмовiрно IХ столiття, згодом - божественний покровитель поезiї; саме його вiршi - найдавнiшi взiрцi скальдичної поезiї, якi до нас дiйшли.

...на руках, що звiльняють (á lausnar lófa) - варiант: "на руках повитухи", дослiвно: "на звiльняючих/дозволяючих долонях".

17. ...на щастя престолi (á vilisessi) - дослiвно: "на сидiннi задоволення"; ймовiрно, йдеться про серце чи груди.

Гунгнiр - спис Одiна, що не знає промаху.

Строфа 18 має в оригiналi 8 рядкiв, а не 9.

19. Грамоти руни (bókrúnar) - дослiвно: "буковi руни". Першi "книги" германцiв рiзалися на букових дощечках, тому в германських мовах бук - "книжне", "грамотне" дерево (пор. англ. book i beech, також - дуже промовистий приклад - нiм. Buche i Buch).

Руни пiдмоги (bjargrúnar) - варiант перекладу: "руни народження". Йдеться про магiчнi знаки, що мали допомогти жiнцi народити дитину.

20. Клен зброї (vápna hlynr) - кеннiнг на позначення воїна.

23. ...нещасним є вовк (armr er vára vargr) - вовком у метафоричному сенсi квалiфiковано зрадника, порушника клятви.

28. Срiбло спорiднення (sifja silfr) - неясної семантики кеннiнг на позначення жiнки.

29. Древо свари (dolgvið) - кеннiнг на позначення воїна (дослiвно: 'дерево жахливої ворожнечi').

Оставить комментарий
Размещен: 01/08/2014, изменен: 01/08/2014. 16k. Статистика.
Поэма: Поэзия, Переводы, Foreign+Translat

Связаться с программистом сайта.
Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"
Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"

Оставить комментарий © Copyright Семунд Мудрий (Hagen_a@i.ua) Размещен: 01/08/2014, изменен: 01/08/2014. 16k. Статистика. Поэма: Поэзия, Переводы, Foreign+Translat Старша Едда Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Кiнець оповiдi про юнацькi пригоди Сiгурда i трохи дидактичного епосу. Англiйський переклад Беллоуза тут: http://www.sacred-texts.com/neu/poe/poe25.htm

Семунд Мудрий : другие произведения.

Промови Сiгрдрiви