Маленьке щастя

Вона iшла глибоким ранком,
Що сутiнки йому подруги,
Зодягненая в бiдну дранку
На денного труда потуги.  

Густий туман на вулицi сирiв
Нiхто й не зауважив теє диво
Як легким посмiхом без слiв 
Її обличчя освiтило.

Боги нехай гадають, чом зорiє
В її душi ця щастя свiчка,
Лиш знає подушка про тiї мрiї
Що їй у снах принесла нiчка.



Kleines Gl"uck

Sie geht in aller Fr"uhe,
Noch eh die D"ammrung schwand,
Den Weg zur Tagesm"uhe
Im "armstem Gewand;

Die dunklen Nebel feuchten
Noch in der Stra"se dicht,
Sonst s"ahe man beleuchten
Ein L"acheln ihr Gesicht;

Die G"otter m"ogen wissen,
Warum sie heimlich lacht -- 
Es wei"s es nur das Kissen,
Was ihr getr"aumt heut nacht.

Hermann Lingg