Я, кiшка, мiсяць
 (напiвжарт)

Бодлерський мiсяць марно сував по фiранцi,
Я забував уже твоє лице,
Як цiлуватиму тебе, - я думав вранцi,
Як ти вiдповiдатимеш на це...

Поквапливо дверима гупав ранок,
Бринiли оси - мов судомини подiй,
Мов спогад: знову - осiнь, я - пiдранок,
I навiть листя в табунах та зграях,
I лише я лишаюся один...

Таке життя, чи c'est la vie - хай грець Вам! -
Занадто щемний спогадiв тих дим,
Вам дозволяю колупати дiрку в серцi -
Лишень того, щоб вмерти молодим;

Моє життя гаптується в дорозi,
I достигає фарби - тих годин,
Убогi люди! Всi пiдем невдовзi,
I навiть той, вважався хто святим...

Розлогi роги чеше мiсяць по фiранцi,
I знов ми з кiшкою лишень удвох,
I знову мрiй ми з нею полонянцi -
Вiршiв i рибки, та хiба що блох...

                                    1 травня 2006