Найкращий пам*ятник

Гуляв.
           Дивлюся - "аж свiтає,
Край неба палає...",
Дивлюсь на пам*ятник - немає!
Геть пiшли й оцi фiгури,
Що вздовж постаменту, -
Iз косою та граблями -
З усiм реманентом...
Коли чую - десь близенько
Кобзарi озвались, -
Залп рушницями продзенькав, -
П*яним диким гвалтом...
Закипiла Україна
До самого краю, -
Став Тарас  серед руїни - 
Зрадникiв карає!
На Майданi -
Там, де Ленiн лишив черевика,
На увесь мiльйон легенiв -
"Заповiт" великий!..
-	Нi, - ще рано помирати, -
-	Бачиш - ласих скiльки, -
Хочуть новi нас царати 
Пiдловить, як кiльку!
Знав, за що на Кос-Аралi
Потерпав колись я
Не за те, щоб знову вкрали
Волю у колисцi!
Рано статуєю стати:
Кличе дзвiн Майдану, -
Що не можна забувати -
Очей Нагояна!
Захисти! - йому волає
Чимдужч Катерина
I до грудей притискає
Малую дитину...
-	Будь iз нами в час буремний,
Батько наш єдиний!
Боже з нами не даремно! -
Спасем Україну!