Наталчин "Маяк"

Харкiв. Рiк 26-й...
27-й...
-	Що тут забув МАЯКОВСЬКИЙ?
-	- Вiн забув тут Наталю Хмельницьку,
-	Молоденьку професорiвну:
-	У Криму вони з нею зустрiлися,
-	А точнiше  - у туб.санаторiї,
-	Де читав вiн для хворих вiршi...
-	Ось тодi i постав наш Харкiв
-	Як столиця
-	На цiлий-цiлющий рiк -
-	Як столиця для вiршiв поета;
-	Та за цiлий-прецiлий рiк
-	Вiн взяв лишень два поцiлунки,
-	I то - наче морж крiзь лунку,
-	А потiм от їй здалось, -
-	У жiнок вже так повелось,
-	Що вiн її бiльше не любить,
-	Так, як колись, не голубить:
-	Маяковський шукав дружину -
-	Нарештi без Осi i Лiлi,
-	Отака от могла скластися лiнiя - 
-	А тепер би Сумську -
-	Далебi -
-	Полонили б не всякi ледi,
-	А зовсiм малi Маяковськi, -
-	А ось вам!
-	Наталя Хмельницька збочила,
-	У "гречку" iз ним не вскочила...
-	Отакої!
-	Ось тепер всамкiнець зрозумiло,
-	Чому ображений Маяковський
-	Мiг написати той знаменитий вiршик
-	Про Сумську, "майстерню" i деяких "ледей"...
-	
-